Тема 1. Життя і здоров'я людиниТема 2. Ризики і небезпекиТема 3. Навколишнє середовище і здоров’я

Тема 1. На порозі дорослого життя. Тема 2. Надзвичайні ситуації

Як розрізнити добро і зло. Чому люди повинні вибирати між добром і злом. Що значить бути доброю людиною. Що таке доброчинність.Що таке вчинок. Який вчинок називають подвигом. Як впливають емоції та почуття на нашу поведінку. Як навчитись керувати собою. Що допомагає уникнути помилок та негативних наслідків учинків.Як співвідносяться мораль і етикет. До чого призводить незнання етикетних правил. Які етикетні правила на щодень є найважливішими.

Що таке етика. Для чого вивчають етику. Як пов’язані етика та духовний світ людини. Якими є важливі людські чесноти.АВТОР КОНДРАТЕНКОГ,О, вчитель КислянськоїСЗШ Синельниківський район

Для чого вивчаємо етику. Коли й чому виникла мораль. Як мораль впливає на наші вчинки та поведінку. Що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному житті.

Спостереження за широким колом настроїв та почуттєвого світу людини, різноманітних емоційних станів, відображених в музиці. Виявлення та аналізування особливостей музичної мови як відображення духовного світу людини. Порівняння поліфонічної та гомофонно-гармонічної музики та творів різних жанрів за їх життєвим призначенням (прелюдія, фуга, вальс, менует тощо). Виконання народних та композиторських пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Інтерпретація змісту прослуханих та виконаних музичних творів, вираження власного емоційно-естетичного ставлення до них. Засвоєння та закріплення основних музичних понять і термінів: поліфонія, гомофонія, прелюдія, фуга. Усвідомлення ролі музики в духовному житті людини та духовної сутності творів мистецтва.

Материки та океани як об’єкти вивчення регіональної географії.Співвідношення на Землі материків та океанів. Материки і частини світу. Джерела географічної інформації про материки та океани. Карти материків та океанів, їх класифікація за масштабом, просторовим охопленням, змістом і призначенням

Билина як жанр. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах. Основні цикли билин (Київський, Новгородський). «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник». Реальність (історія, побут, звичаї) і художня вигадка в билині. Ідеал воїна-захисника в билині «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник». Утілення людських чеснот в образах героїв билин. Елементи фольклору. Балада як жанр фольклору та літератури. Характерні ознаки балади. Фольклорні балади. «Король Лір і його дочки». «Як Робін Гуд став розбійником» або «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном» (1 за вибором учителя).«Король Лір і його дочки». Моральний урок у творі. Король Лір як вічний образ. «Як Робін Гуд став розбійником» або «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном». Ідеї свободи і служіння народові. Образ народного захисника Робіна Гуда. Літературні балади. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759-1805). «Рукавичка». Випробування головного героя балади. Образ справжнього лицаря, його мужність, відвага, людська гідність. Адам Міцкевич (1798-1855). «Світязь». Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі А. Міцкевича. Символічні образи, елементи фольклору у творі. Роберт Льюїс Стівенсон (1850-1894). «Балада про вересовий напій». Основний конфлікт балади (батько і син – король, свобода – рабство). Утвердження духовної сили пиктів, їхнього героїзму в захисті національних цінностей. Символіка твору. (ТЛ) Билина, балада (фольклорна і літературна), гіпербола, символ. (ЛК) Історія і культура Київської Русі. Зображення героїв билин і балад у мистецтві (живописі, музиці, мультиплікації та ін.). (УС) А. Міцкевич і Україна. Музеї А. Міцкевича і пам’ятники письменникові в Польщі (Познань), Україні (Львів), Білорусі (Новогрудок). (ЕК) Порівняння особливостей фольклорних і літературних балад, оригіналів і перекладів (як цілісно, так і в окремих фрагментах).

Морфемика. Орфография. Словообразование (с опорой на - знает основные способы и средстваукраинский язык). Орфография.

Глагол как часть речи. Неопределенная форма глагола Времена глагола. Наклонение глагола. Написание не с глаголом. Причастие как особая форма глагола. Действительные причастия. Страдательные причастия. Деепричастие как особая форма глагола. Деепричастия совершенного и несовершенного вида