Классы: 


Важливе місце у вивченні української мови займає завершальний розділ – «Синтаксис». Під час викладання синтаксису мають органічно поєднуватися три вихідні позиції: грамотність, лінгвістичне мислення і національно-мовна свідомість

Частина 1. Загальнотеоретичні й методологічні питання синтаксису. Речення і словосполучення як предмет синтаксису. Синтаксис словосполучення, синтаксис речення, синтаксис тексту. Синтаксична словоформа

Термін «синтаксис» використовують у двох значеннях. Він стосується і об'єкта вивчення, і розділу науки про мову. Потрібно чітко розрізняти синтаксис мови і синтаксис як науку. Синтаксис мови — це синтаксична будова мови, сукупність синтаксичних одиниць та правил, які регулюють творення і функціонування синтаксичних одиниць. Синтаксис як наука — це розділ граматики, що вивчає синтаксичну будову мови, форму і зміст синтаксичних одиниць.

Частина 2. Сурядні словосполучення. Словосполучення із сурядними сполучниками. Сурядні словосполучення безсполучникові

Словосполучення із сурядними сполучниками. Сурядні словосполучення, безсполучникові

Частина 3. Підрядні словосполучення

Слова в підрядному словосполученні об'єднуються між со¬бою як граматично нерівноправні: одне — головне, друге — залежне.Від головного слова ставиться питання, а залежне — відпо¬відає на поставлене питання: холодна зима {зима -яка?-холодна), розмова про наболіле {розмова — про що? — про наболіле), приїхали вчора {приїхали — коли? — вчора).