Классы: 


..

Часть 1. ВСТУП

Учень/учениця:― показує на карті кордони і адміністративно-територіальний поділ українських земель у добу Новітньої історії; ― визначає основні етапи розвитку України від другої половини ХХ ст. до сьогодення; хронологічну послідовність явищ соціально-економічного, політичного і культурного життя доби; ― застосовує періодизацію вітчизняної історії як інструмент для розуміння особливостей розвитку України в період Новітньої доби.

Часть 2. Тема 1. Україна в Другій світовій війні (1929-1945 рр.)

Учень/ учениця:― використовує карту як джерело інформації про основні воєнні дії на території України в період Другої світової війни; ― висловлює і аргументує власні судження про «українське питання» в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни;― порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо входження і радянізації новоприєднаних територій до складу УРСР в 1939-1940 рр.; політичного та соціально-економічного становище в Україні напередодні німецько-радянської війни; життя населення України в умовах нацистської окупації та евакуації;― визначає правовий статус громадян на анексованих територіях;― пояснює причини і наслідки окупації України; ― формулює власні судження щодо ролі і місця українців у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй у роки Другої світової війни; участі українців у визволенні країн Європи;― визначає основні тенденції культурно-освітнього процесу доби; ― вільно орієнтується в історичній термінології: агресор, пакт, радянізація, «бліцкриг», «визвольний похід», «похідні групи», окупаційний режим, евакуація, мобілізація, депортація, «котел», «новий порядок», національно-визвольний рух, «чорносвитники» («сірі піджаки»), остарбайтери, «діти війни», воєнний злочин;― творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Андрій Мельник, Степан Бандера, Тарас Бульба (Боровець), Роман Шухевич, Кирило Осьмак, Іван Кожедуб, Амет-хан Султан, Сидір Ковпак, Кузьма Дерев’янко, Євген Патон.

Часть 3. Тема 2. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ (1945 — початок 1950-х рр.)

Учень/учениця:― використовує карту як джерело інформації про адміністративно-територіальні зміни в УРСР і основні події в політичному, соціально-економічному і культурному житті повоєнної України; ― визначає основні тенденції та особливості внутрішньополітичного й економічного становища УРСР; ― аналізує, робить аргументовані висновки щодо відновлення політики радянізації в західних областях; українського визвольного руху в 1944—1950-х рр.;― висловлює і аргументує власні судження про причини зміцнення тоталітарного режиму; ― визначає роль і наслідки ідеологічних кампаній в УРСР;― пояснює причини і наслідки обміну населенням між Польською Народною Республікою та УРСР; формулює власні судження щодо ролі та місця УГКЦ на західноукраїнських землях;― орієнтується в історичній термінології: репатріанти, екстенсивний шлях розвитку, тоталітарна економіка, модернізація, спецпоселення, національна свідомість, космополіти, «псевдонауки», «лисенківщина», «ждановщина». ― творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Йосип Сліпий, Василь Кук, Олександр Палладін, Сергій Лебедєв, Володимир Філатов, Олександр Богомолець.

Часть 4. Тема 3. УКРАЇНА В УМОВАХ ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУС¬ПІЛЬСТВА (середина 1950-х — середина 1960-х рр.)

Учень/учениця:― використовує карту як джерело інформації про основні події політичного, економічного і культурного життя України в період лібералізації суспільства;― визначає основні тенденції та протиріччя процесу реформування промисловості та сільського господарства; ― порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо науково-технічної революції доби «відлиги»; розвитку мистецтва;― висловлює і аргументує власні судження щодо «шістдесятництва» в українській культурі; зародження дисидентського руху;― пояснює причини посилення русифікації; ― орієнтується в історичній термінології: волюнтаризм, суб’єктивізм, децентралізація, атеїзм, русифікація, абстракціонізм;― творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Віктор Глушков, Ліна Костенко, Іван Драч, Василь Стус, Левко Лук’яненко.

Часть 5. Тема 4. УКРАЇНА У ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (середина 1960-х — середина 1980-х рр.)

Учень/учениця:― використовує карту як джерело інформації про політичне, соціально-економічне життя УРСР доби «застою»;― висловлює і аргументує власні судження щодо спроби реформування командної економіки в другій по¬ловині 1960-х рр.;― порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо економічного становища УРСР у другій половині 1960-х рр. та 1970-ті — на початку 1980-х рр.; ― порівнює і формулює власні судження щодо дотримання прав людини в радянському суспільстві і положень Конституції УРСР 1978 р.; ― визначає основні тенденції й протиріччя суспільно-політичного життя в добу «застою»; ― пояснює причини і наслідки активізації дисидентського руху в другій поло¬вині 1960-х — на початку 1970-х рр.; ― виявляє суперечливі процеси в розвитку освіти, науки, літератури;― визначає здобутки і проблеми в розвитку соціальної сфери;― орієнтується в історичній термінології: «реформи Олексія Косигіна», доба «застою», «розвинений соціалізм», номенклатура, системна криза, розрядка міжнародної напруженості, Гельсінська угода, дефіцит. ― творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Михайло Брайчевський, Іван Дзюба, Василь Симоненко, Петро Шелест, Володимир Щербицький, Іван Миколайчук, Сергій Параджанов, Платон Майборода, Євгенія Мирошниченко, Анатолій Солов’яненко, Микола Амосов, Олег Антонов.

Часть 6. Тема 5. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ Й ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1985 1991 рр.)

Учень/учениця:― використовує карту як джерело інформації про УРСР доби «перебудови»; розпад СРСР і проголошення незалежності України; ― аналізує і робить аргументовані висновки щодо стану командної економіки; рівня життя населення України в 1985—1991 рр.;― визначає основні причини, тенденції та протиріччя політики «перебудови» і «гласності» в УРСР; ― виявляє суперечливі процеси зрушень у політичному житті України;― висловлює і аргументує власні судження щодо спроби державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р. і його наслідків в Україні;― визначає роль і наслідки процесу формування багатопартійної системи в суспільному життя України;― пояснює причини і наслідки «революції на граніті»; ― формулює власні судження щодо ролі і місця України в загальносоюзних сус¬пільно-політичних процесах у першій половині 1991 р.;― орієнтується в історичній термінології: системна криза, «нове мислення», «перебудова», «гласність, бартерний обмін, альтернатива, «неформальні організації», державний суверенітет, путч, державний переворот;― творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Леонід Кравчук, Олександр Мороз, В’ячеслав Чорновіл.