11 клас Історія України
Классы: 
Тільки учні школи та зазначених класів мають доступ до курсу.
..
![Лекція](/img/icon/kol_lectin.png)
![Завдання](/img/icon/kol_zadaniy.png)
Склад курсу
Частина 1. ВСТУП
Учень/учениця:― показує на карті кордони і адміністративно-територіальний поділ українських земель у добу Новітньої історії; ― визначає основні етапи розвитку України від другої половини ХХ ст. до сьогодення; хронологічну послідовність явищ соціально-економічного, політичного і культурного життя доби; ― застосовує періодизацію вітчизняної історії як інструмент для розуміння особливостей розвитку України в період Новітньої доби.
![Лекція](/img/icon/kol_lectin.png)
![Завдання](/img/icon/kol_zadaniy.png)
Частина 2. Тема 1. Україна в Другій світовій війні (1929-1945 рр.)
Учень/ учениця:― використовує карту як джерело інформації про основні воєнні дії на території України в період Другої світової війни; ― висловлює і аргументує власні судження про «українське питання» в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни;― порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо входження і радянізації новоприєднаних територій до складу УРСР в 1939-1940 рр.; політичного та соціально-економічного становище в Україні напередодні німецько-радянської війни; життя населення України в умовах нацистської окупації та евакуації;― визначає правовий статус громадян на анексованих територіях;― пояснює причини і наслідки окупації України; ― формулює власні судження щодо ролі і місця українців у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй у роки Другої світової війни; участі українців у визволенні країн Європи;― визначає основні тенденції культурно-освітнього процесу доби; ― вільно орієнтується в історичній термінології: агресор, пакт, радянізація, «бліцкриг», «визвольний похід», «похідні групи», окупаційний режим, евакуація, мобілізація, депортація, «котел», «новий порядок», національно-визвольний рух, «чорносвитники» («сірі піджаки»), остарбайтери, «діти війни», воєнний злочин;― творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Андрій Мельник, Степан Бандера, Тарас Бульба (Боровець), Роман Шухевич, Кирило Осьмак, Іван Кожедуб, Амет-хан Султан, Сидір Ковпак, Кузьма Дерев’янко, Євген Патон.
![Лекція](/img/icon/kol_lectin.png)
![Завдання](/img/icon/kol_zadaniy.png)
Частина 3. Тема 2. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ (1945 — початок 1950-х рр.)
Учень/учениця:― використовує карту як джерело інформації про адміністративно-територіальні зміни в УРСР і основні події в політичному, соціально-економічному і культурному житті повоєнної України; ― визначає основні тенденції та особливості внутрішньополітичного й економічного становища УРСР; ― аналізує, робить аргументовані висновки щодо відновлення політики радянізації в західних областях; українського визвольного руху в 1944—1950-х рр.;― висловлює і аргументує власні судження про причини зміцнення тоталітарного режиму; ― визначає роль і наслідки ідеологічних кампаній в УРСР;― пояснює причини і наслідки обміну населенням між Польською Народною Республікою та УРСР; формулює власні судження щодо ролі та місця УГКЦ на західноукраїнських землях;― орієнтується в історичній термінології: репатріанти, екстенсивний шлях розвитку, тоталітарна економіка, модернізація, спецпоселення, національна свідомість, космополіти, «псевдонауки», «лисенківщина», «ждановщина». ― творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Йосип Сліпий, Василь Кук, Олександр Палладін, Сергій Лебедєв, Володимир Філатов, Олександр Богомолець.
![Лекція](/img/icon/kol_lectin.png)
![Завдання](/img/icon/kol_zadaniy.png)
Частина 4. Тема 3. УКРАЇНА В УМОВАХ ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУС¬ПІЛЬСТВА (середина 1950-х — середина 1960-х рр.)
Учень/учениця:― використовує карту як джерело інформації про основні події політичного, економічного і культурного життя України в період лібералізації суспільства;― визначає основні тенденції та протиріччя процесу реформування промисловості та сільського господарства; ― порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо науково-технічної революції доби «відлиги»; розвитку мистецтва;― висловлює і аргументує власні судження щодо «шістдесятництва» в українській культурі; зародження дисидентського руху;― пояснює причини посилення русифікації; ― орієнтується в історичній термінології: волюнтаризм, суб’єктивізм, децентралізація, атеїзм, русифікація, абстракціонізм;― творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Віктор Глушков, Ліна Костенко, Іван Драч, Василь Стус, Левко Лук’яненко.
![Лекція](/img/icon/kol_lectin.png)
![Завдання](/img/icon/kol_zadaniy.png)
Частина 5. Тема 4. УКРАЇНА У ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (середина 1960-х — середина 1980-х рр.)
Учень/учениця:― використовує карту як джерело інформації про політичне, соціально-економічне життя УРСР доби «застою»;― висловлює і аргументує власні судження щодо спроби реформування командної економіки в другій по¬ловині 1960-х рр.;― порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо економічного становища УРСР у другій половині 1960-х рр. та 1970-ті — на початку 1980-х рр.; ― порівнює і формулює власні судження щодо дотримання прав людини в радянському суспільстві і положень Конституції УРСР 1978 р.; ― визначає основні тенденції й протиріччя суспільно-політичного життя в добу «застою»; ― пояснює причини і наслідки активізації дисидентського руху в другій поло¬вині 1960-х — на початку 1970-х рр.; ― виявляє суперечливі процеси в розвитку освіти, науки, літератури;― визначає здобутки і проблеми в розвитку соціальної сфери;― орієнтується в історичній термінології: «реформи Олексія Косигіна», доба «застою», «розвинений соціалізм», номенклатура, системна криза, розрядка міжнародної напруженості, Гельсінська угода, дефіцит. ― творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Михайло Брайчевський, Іван Дзюба, Василь Симоненко, Петро Шелест, Володимир Щербицький, Іван Миколайчук, Сергій Параджанов, Платон Майборода, Євгенія Мирошниченко, Анатолій Солов’яненко, Микола Амосов, Олег Антонов.
![Лекція](/img/icon/kol_lectin.png)
![Завдання](/img/icon/kol_zadaniy.png)
Частина 6. Тема 5. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ Й ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1985 1991 рр.)
Учень/учениця:― використовує карту як джерело інформації про УРСР доби «перебудови»; розпад СРСР і проголошення незалежності України; ― аналізує і робить аргументовані висновки щодо стану командної економіки; рівня життя населення України в 1985—1991 рр.;― визначає основні причини, тенденції та протиріччя політики «перебудови» і «гласності» в УРСР; ― виявляє суперечливі процеси зрушень у політичному житті України;― висловлює і аргументує власні судження щодо спроби державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р. і його наслідків в Україні;― визначає роль і наслідки процесу формування багатопартійної системи в суспільному життя України;― пояснює причини і наслідки «революції на граніті»; ― формулює власні судження щодо ролі і місця України в загальносоюзних сус¬пільно-політичних процесах у першій половині 1991 р.;― орієнтується в історичній термінології: системна криза, «нове мислення», «перебудова», «гласність, бартерний обмін, альтернатива, «неформальні організації», державний суверенітет, путч, державний переворот;― творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Леонід Кравчук, Олександр Мороз, В’ячеслав Чорновіл.
![Лекція](/img/icon/kol_lectin.png)
![Завдання](/img/icon/kol_zadaniy.png)