Культура Галицько-Волинського князівства

ТЕМА: Культура Галицько-Волинської держава.

«Дешифровщик»

Назвіть зашифроване поняття.

5,8,6,11,8,8,7,1.

ПИТАННЯ:

• Що таке "культура"?
• Назвіть основні галузі культури.
• Пригадайте, які галузі культури отримали свій розвиток у часи Київської держави?

Оскільки, більшість істориків стверджують. що  Галицько-Волинська держава - є  нащадком України-Рсі, тож матеріал нашої теми допоможе нам або підтвердити або спростувати це твердження. Тож, головними питаннями, під час вивчення матеріалу даної теми, будуть:

ОСВІТА ТА ЛІТОПИСАННЯ

(Учні знайомляться з матеріалом за посиланням та після опрацювання тексту виконуютьзавдання)

https://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_культура_в_період_Галицько-Волинської_держави 

ЗАВДАННЯ:

(знайти помилки в тексті)

Освіта. Школи відкривалися при замках феодалів, учителів готували спеціальні заклади, навчали іноземним мовам, філософії, риторики. Крім початкових шкіл були середні, спеціальні, де учні продовжували освіту. Після здобуття середньої освіти діти вступали до університетів, які знаходилися у Львові, Володимирі,Холмі. Основною мовою навчання в університетах була староукраїнська.

Літописання. У 1097 році написано «Повість минулих літ». Автор – чернець Нестор. Літопис розповідає про розвиток Галицько – Волинського князівства. Основною пам’яткою є Галицький літопис, який складається з трьох частин. У першій розповідається про заснування міста Галич та його першого князя, другий – про стосунки галицьких князів із волинськими та київськими, а третій – про боротьбу з ворогами та перемогами над ними.

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

http://readytask.ho.ua/518-obrazotvorche-mistectvo-galicko-volinskogo-knyazvstva.html

(Переглянути презентацію за наведенним вище посиланням і заповнити таблицю)

Архітектура.

Наявність мурованих будівель є вагомим свідченням розвитку того чи іншого регіону. Галицькі та Волинські міста багаті на муровані споруди: храми, князівські палаци, замки, укріплені двори бояр.

Спочатку мурованими були лише храми і князівські палати.

Перші муровані храми в Галичині та Волині з’являються досить рано — із кінця ІХ — початку Х ст., що було зумовлено впливом чеської архітектури.  На жаль, переважна більшість храмів кінця ІХ—ХІІІ ст. назавжди втрачена.

У ХІІ—ХІІІ ст. сформувалися Волинська і Галицька архітектурні школи. На волинських будівничих відчутний вплив справила Київська школа, а галицькі архітектори використовували як традиції Київської Русі, так і надбання західноєвропейських майстрів.

Серед збережених часом монументальних споруд є Успенський собор у Володимирі-Волинському. Він збудований у 1160 р. київськими майстрами за наказом князя Мстислава Ізяславовича. Ця шестистопна однокупольна будівля має простий, але водночас величний вигляд.Зверніть увагу на аркоподібні склепіння собору, плавність форм.

Його сучасник — Успенський собор у Галичі, збудований Ярославом Осмомислом (1157 р.),— зберігся до нашого часу лише у вигляді руїн. Це був чотиристопний однокупольний храм, оточений галереями і прикрашений білокам’яною різьбою. Він є яскравим виразником галицької архітектурної школи, яка багато запозичувала з поширеного у Європі романського стилю.

У Галичі будували не з цегли, а з місцевого каменю, використовуючи різні породи алебастру і вапняку. На території міста археологи знайшли близько тридцяти кам’яних будівель. До особливостей галицької архітектури належить також спосіб облицювання стін керамічними Крилос, до нашого часу зберігся храм Св. Пантелеймона (ХІІ—ХІІІ ст.), який також є яскравим представником галицької архітектурної школи. Ви можете побачити, що поряд із аркоподібними склепіннями собору використовуються і загострені шпилі

Запитання 

1. Які архітектурні особливості мала церква?

2. Які елементи церкви свідчать про вплив західноєвропейського мистецтва?

У Галичі, Звенигородці, Луцьку та деяких інших містах археологи знайшли руїни князівських палаців.

У ХІІІ ст. в Галицько-Волинському князівстві велося активне будівництво міст і фортець. Так, на Волині поряд із Холмом були збудовані укріплені міста Данилів, Кременець, Угровськ, у Галичині — Ярослав, Сяник. Усі вони мали оборонні споруди, які не під силу було здолати навіть монголо-татарам із їхньою облоговою технікою.

Від кінця ХІІІ ст. на Волині під впливом західноєвропейської оборонної архітектури починається будівництво нового типу оборонних споруд — муровані «башти-стовпи». На теперішній день збереглися такі башти в околицях міста Холм (село Стовп’є) та в місті Біла Вежа (колишній Кам’янець). Ці «стовпи» були баштами-донжонами. У ХІV ст. розгорнулося будівництво кам’яних замків, першим серед яких був замок у Луцьку, який почали зводити наприкінці ХІІІ ст.

Луцький замок є одним із найстаріших в Україні, зведений останнім великим князем Любартом у 1340 – 1385 рр. Він служив столичною резиденцією уряду і князя.

Це одна пам`ятка світської архітектури – оповитий легендами і переказами Олеський замок, за володіння яким точилися суперечки. Легенда говорить, що саме в Олеському замку у 1629 році народився майбутній король Польщі Ян ІІІ Собєський. Легенда говорить, що в той день була страшенна гроза. І коли новонародженого хлопчика положили на високий стіл із чорного мармуру, ударив сильний грім і блиснула блискавка. Від цього удару масивний стіл під немовлям тріснув навпіл і присутні сприйняли це як пророцтво надзвичайної долі хлопчика. Пророцтво здійснилося, оскільки Ян Собєський увійшов в істррію Польщі не лише як король, а і як один із найталановитіших полководців.

Наприкінці ХІУ століття починають зводити Хотонську Фортецю і Камянець-Подільський замок

- Перегляньте зображення і визначте особливості будівництва замків та фортець. Чим обумовлені такі архітектурні особливості?

- А тепер порівняйте українські замки та фортеці із західно-європейськими зразками.

ЗАВДАННЯ:

Знайти зайве.

Успенський собор, Церква Св. Пантелеймона, Луцький замок, Олеський замок, Кам’яноподільський замок, Десятинна церква, Софійський собор.

Вчимося робити висновки

«Культурна спадщина Галицько– Волинської держави»  багата, самобутня, має особливі  місцеві  особливості, оригінальна і унікальна. Але не дивлячись на це в ній багато елементів культурних традицій започаткованих ще в часи України-Русі.

ЗАВДАННЯ:

      Назвіть ті риси культурного розвитку, які доводять той факт, що Галицька-Волинська держава дійсно була спадкоємицєю культурних    традицій України-Русі.

      Також, на початку в нас було поставлене питання і про спорідненість культури Галицько-Волинської держави  з культурними традиціями українського народу:

      ЗАВДАННЯ:

      Назвіть основні риси, які поєднують сучасну українську культуру з культурою Галицько-Волинської держави.