Розділові знаки в складних реченнях. Частина 1.

Тема: Розділові знаки в складних реченнях

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У СКЛАДНОСУРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ

1. Між частинами складносурядних речень, з'єднаних єднальними, протиставними й розділовими сполучниками, ставиться кома: Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала прозора тінь від листя (П. Панч); Нас розлучали з рідними, з життям і навіть - з мрією, але ніщо і ніколи нас не розлучало з вірою (Б. Олійник); Чарівне море, та наймиліша серцю таки земля (Р. Іваничук); То мати гукає, то мати шепоче,-мене виряджаючи в дальню дорогу (П. Воронько).

Кома не ставиться між частинами складносурядного речення, якщо вони:

а) мають спільний другорядний член або спільне вставне слово й поєднуються неповторюваними сполучниками і, та (в значенні /); спільними для обох частин можуть бути й видільні частки тільки, лише: На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні (Ю. Смолич); Мабуть, батько ще дужче посивів і мати, ще дужче зігнулась (А. Головко); Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді (М. Коцюбинський);

Примітка. Якщо сполучники / (й), та {і) повторюються, то кома ставиться: Здавалось, і вітер тут чорний, і дощ ллється з неба чорний, як смола (О. Гончар).

б) мабуть спільне підрядне речення: Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (М. Коцюбинський);

в) виражені двома спонукальними чи питальними реченнями: Надіє! Надіє!.. О хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом нелетів? (О. Олесь); Хай лягають зморшки на обличчя і все вище тисне кров моя, юності в Вітчизни я позичу і пісень позичу в солов я (В. Сосюра);

г) виражені двома називними або безособовими реченнями: Вітер і дощ. Ніч, якої ніхто незабуде (О. Довженко); Дощило і в повітрі віяло прохолодою (А. Головко).

Примітка. Між безособовими реченнями кома ставиться, якщо їх присудки неоднорідні за значенням: Розвиднілось, і в поовітрі помітно потеплішало (А. Головко);

г) виражені окличними реченнями: Який простір і як легко дихати під високим небом Кавказу! (Т. Масенко).

2. Якщо частини складносурядного речення, з'єднані сполучниками і (й), та (і), та й, а, виражають швидку або несподівану зміну подій або різке протиставлення, тоді перед сполучником ставиться тире: Хвилина ще - і схід розпише в сліпучі барви небосхил (М. Масло); Закрався вечір, одшуміла праця, як сльози, затремтіли ліхтарі - та діти наші ночі не бояться (М. Рильський).

3. Якщо друга частина складносурядного речення виражає наслідок або висновок того, про що говориться в першій частині, ставиться тире, інколи кома й тире: Зима летіла над землею, і от весна - і все в цвіту (В. Сосюра); Я вірю в диво! Прийде час, - і вільні й рівні встануть люди і здійснять мрії всі ураз! (О. Олесь).

4. Якщо частини складносурядного речення, з'єднані сполучникам а, але, проте, все ж, однак і рідше єднальними /, та, дуже поширені, або мають уже всередині свої розділові знаки, або далекі за змістом, або автор хоче підкреслити їхню самостійність, то ставиться крапка з комою: Отак ми їхали, то з надсадним виттям мотора пнулись угору, то повільно спускаючись вниз; і Чорний Черемош спочатку пінився з лівого боку, а потім з правого; і гори злітали увись із святковою легкістю; і блакитного серпанку було повно і попереду, і ззаду, й над нами (Є. Гуцало).

 РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ

1. Підрядні частини речення завжди відокремлюються від головних комами: Таке це літо золоте, що забуваються жалі (Г. Чубач); Як хочеш від людей шаноби, любов і гнів бери у путь (М. Рильський); Людина, яка втрачає корінь, подібна до підточеного дерева (І. Цюпа).

2. Якщо підрядна частина стоїть після головної й з'єднується з нею складеним сполучником підрядності тому що, через те що, завдяки тому що, незважаючи на те що, внаслідок того що, еміру того як, з тих пір як, після того як, перед тим як, то кома ставиться, або перед усім складеним сполучником, або в середині його, але тільки один раз.

3. Якщо підрядна частина зі складеним сполучником підрядності стоїть на першому місці (перед головною), то сполучник комою не розділяється: Перед тим як одхилити ляду, вона закриває ліхтар, прислухається (Леся Українка).

4. Якщо підрядна частина з'єднується з головною складеними сполучниками в той час як, перш ніж, лише коли, тоді як, тимчасом як, то кома ставиться лише перед складеним сполучником: Але я теж ні разу там не була, після того як ми відтіля виїхали в шістдесят дев'ятому році (В. Канівець).

5. За збігу сполучних засобів у підрядних частинах (двох підрядних сполучників, підрядного сполучника і сполучного слова, сурядного й підрядного сполучника або сполучного слова) кома ставиться між ними тільки в тому випадку, коли, опускаючи другу підрядну частину, складне речення не потребує перебудови: Я з друзями прийшов у ті місця, де ще стоять глибокі озерця, що, як дівчата, заглядають в очі (А. Малишко); Але: Голова йому видалась неймовірно важкою, бо коли захотів озирнутися, то йому було несила її повернути (Н. Рибак).

6. Між значно поширеними підрядними реченнями, які вже мають інші розділові знаки може ставитися крапка з комою: Я люблю їхати на поле тоді, коли ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха; коли ниви поцяцьковані волошками та червоними маківками (І. Нечуй-Левицький).

7. Між частинами складнопідрядного речення може ставитися тире для сильнішого їх інтонаційного виділення: Щоб глибоко збагнути душу народу - треба знати його літературу (Ю. Мартич).

8. Якщо підрядна з'ясувальна частина відноситься до слова в головній частині, яке потребує роз'яснення, перед нею ставиться двокрапка: Серпень вінчає літечко красне. У народі говорять: що в цей час збереш, з тим і зиму проведеш (М. Ткаченко).

9. Якщо підрядна частина передує головній, а в головній міститься висновок з того, що говориться в попередній, то перед головною частиною ставиться кома й тире: Хто сіє хліб, хто ставить дім, хто створює поему, - той буде предком дорогим народові своєму (М. Рильський).

Кома не ставиться між частинами складнопідрядного речення, якщо:

а) перед підрядним сполучником або сполучним словом стоїть сурядний сполучник: Ми не знали й коли розпочнеться зустріч;

б) перед підрядним сполучником або сполучним словом стоїть частка не: Хотілось би знати не що він сказав, а як він сказав;

в) підрядна частина складається з одного сполучного слова: Він обіцяв прийти, але не сказав коли;

г) перед сполучниками як, ніби стоять слова майже, зовсім: Син виріс заввишки майже як батько.

Кома не ставиться в суцільних виразах, близьких за значенням до іменної частини складеного присудка або обставини способу дії, а також у порівняннях фразеологічного типу: упав як підкошений, білий як сніг, пролетів як стріла, все йде як по маслу, свіжий як огірочок, зробіть як слід, робіть як хочете, невідомо скільки, зробив скільки міг, зробили хто коли зміг, їли що було, сиділи де попало, все одно який, байдуже хто і под.

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У БЕЗСПОЛУЧНИКОВИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕННЯХ

Залежно від змістових відношень, які встановлюються між предикативними частинами, у безсполучникових складних реченнях ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.

І.Кома ставиться між однотипними частинами безсполучникового речення, які тісно пов'язані між собою за змістом і виражають одночасність, послідовність чи сумісність дій: Засвітить місяць, засяють зорі, земля потоне в сріблястім морі (О. Олесь).

2. Якщо частини безсполучникового складного речення зберігають певну самостійність у змістовому відношенні або значно поширені й мають у своєму складі розділові знаки, то між ними ставиться крапка з к о м о ю: £ грудях жвавість росте; думка кличе вперед; знов я повен надій і віри (П. Грабовський); Од зеленого берега ніби повіяло холодком; холодок ніби лащився до лиця, милував його, влив в тіло розкіш життя, почування радісне, безклопітне й безжурне, як сама молодість (І. Нечуй-Левицький).

3.Двокрапка у безсполучникових складних реченнях ставиться:

а) якщо друга частина пояснює, розкриває зміст першої частини: Знаю я моє ім я не згасне на прийдешнім сонячнім путі (В. Сосюра); Ідеш: волошки у житах, березка в'ється по стеблині (О. Олесь);

б) якщо друга частина вказує на причину того, про що говориться в першій частині (між частинами можна вставити сполучник тому що): Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило (О. Маковей).

4. Тир е в безсполучникових складних реченнях ставиться:

а) якщо зміст предикативних частин безсполучникового речення зіставляється або протиставляється: Думав, доля зустрінеться -спіткалося горе (Т. Шевченко);

б) якщо друга частина вказує на швидку зміну подій: Лише, бувало, розплющиш очі - ласкавий світ б'є в вікно, в шибку зазирає веселий поранок, озивається лагідний материн голос (К. Гордієнко);

в) якщо в першій частині вказується на час або умову, за якої відбувається дія в другій частині: Я входжу в ліс - трава стає навшпиньки, кошлатий морок лапу подає (Л. Костенко); У товаристві лад -усяк тому радіє (Л. Глібов);

г) якщо друга частина виражає наслідок чи висновок того, про що говорилося в першій частині: Вдаримо гучно ми в дзвони - всесвіт обійде луна (В. Чумак);

г) якщо друга частина містить порівняння: Подивилась ясно заспівали скрипки (П. Тичина).

Завдання 1. Перепишіть текст. Поставте розділові знаки (підказка: у тексті 33 коми, 4 тире і 1 двокрапка).

Свято Івана Купала  найпоетичніше народне свято літнього циклу це свято Івана Купала з яким пов’язане єднання Людини і Природи. Це час літнього сонцевороту коли пишно буяє природа коли розквітає довкілля коли хлібороби мають короткий перепочинок перед жнивами. Це свято дісталося нам від пращурів і сьогодні ми відроджуємо славні традиції минувшини. Раніше на всіх кутках села люди ставили купальські віхи на яких були заквітчані зелом колеса на жердинах. Також робили Купало солом’яне опудало щоб навколо нього співати і танцювати. Традиційно готували вогнище розкладали його поблизу річки куди поспішали і дорослі і діти щоб відчути радість свята красу обряду. Хлопці закопували на пагорбі купальське деревце Мариноньку-Купальницю а дівчата прикрашали її квітами стрічками намистом. Поки не розпалили вогонь водила молодь танки співала пісні. Аж ось запалало купальське вогнище щоб усі перестрибуючи парами чи поодинці очищалися магічним полум’ям. Поступово вогнище згасає і дівчата біжать до річки ворожити на вінках. Кожна з них кинувши вінок на воду прагне дізнатися що її чекає у майбутньому одруження з любим чи з нелюбом у рідній стороні чи далеко від дому. Опівночі свято закінчується так що всі розходяться по домівках. А відчайдушні йшли до лісу шукати цвіт папороті який за давніми віруваннями приносив щастя. Усе обрядове дійство супроводжувалося піснями що оспівували шлюб і мрії про щасливе кохання. Ясний місяць сяючі зорі духмяні пахощі квітучого літа мерехтлива річка усе увібрало дивовижні відблиски купальського вогнища