Курс без підтримки вчителя
Зареєстровано учнів: 2

Прийменник -це службове слово, яке виражає різні відношення між словами в реченні чи словосполученні. В українській мові відношення між словами виражаються за допомогою відмінкових закінчень або відмінкових закінчень у сполученні з прийменниками. На відміну від української мови, прийменник в англійській мові може стояти не лише перед словом, до якого він відноситься, а й у кінці речення або інфінітивного звороту. І в українській, і в англійській мові прийменники, як правило, багатозначні, внаслідок чого одному й тому ж прийменнику англійської мови відповідає кілька українських прийменників, а один і той же український прийменник у різних контекстах перекладається різними англійськими прийменниками.

Частина 1. Види прийменників

За своєю структурою прийменники діляться на: - прості (що складаються з одного кореня): on, at, with та ін.; - похідні (що мають у своєму складі суфікси або префікси): behind, across, along та ін.; - складні (які складаються з двох коренів): onto, throughout, without та ін.; - складені (які складаються з кількох слів): in spite of, because of, instead of та ін.

Частина 2. Відмінок в англійській мові

Оскільки в англійській мові майже відсутні відмінки іменників, прийменники, поряд з порядком слів, є одним з основних засобів вираження відмінкових відношень. Для цього вживаються переважно прийменники of, by, for, to і with.

Частина 3. Place of Prepositions (Місце прийменників)

Прийменник в англійській мові стоїть перед словом, до якого він відноситься, а також у кінці речення або інфінітивного звороту. Прийменник звичайно ставиться в кінці прямих і непрямих запитань, якщо він відноситься до займенників who (whom), what, which або до прислівника where. Прийменник здебільшого ставиться в кінці означальних підрядних речень, якщо він відноситься до сполучних займенників whom i which. Прийменник ставиться в кінці речення з дієсловом-присудком у пасивному стані, якщо підмет відповідає прийменниковому додатку відповідної активної кострукції. Прийменник ставиться в кінці інфінітивного звороту, вжитого у функції означення.