Классы: 


..

Частина 1. ВСТУП

Історія України в Середні віки. Періодизація. Джерела з історії України

Частина 2. Розділ 1. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ

Знаю:– час утворення Київської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря;– території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів.Розумію: – основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»);– передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;– роль міста Києва в утворенні Русі;– поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;– історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.Умію:– розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;– показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;– охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України; – визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;– визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;– укласти історичний портрет руського князя.Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:– внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;– позначити на контурній карті територію розселення слов’янських племен на теренах України та їхніх сусідів, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;– визначити (за доступними текстовими джерелами) особливості повсякденного життя та світобачення слов’ян на теренах України в ІХ–Х ст.;на підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчителя) історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава.УзагальненняТематичний контрольРозділ 2. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА) наприкінці X – у першій половині XI ст.Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:– внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі, утворення Київської митрополії, розгром Ярославом Мудрим печенігів під Києвом, кодифікацію руського звичаєвого права, інші (на розсуд учителя/учительки);– позначити на контурній карті територію Київської держави (Русі-України) за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;– зіставити (за доступними текстовими джерелами) світосприйняття, господарство (економіку), структуру та політичний устрій руського суспільства в період становлення (ІХ – перша половина Х ст.) і розквіту (кінець Х – перша половина ХІ ст.) Київської держави;– охарактеризувати – на основі витягів з відомих правових пам’яток доби («Руська правда» Ярослава Мудрого, «Правда Ярославичів», «Статут» Володимира Мономаха) – правове становище різних верств населення Русі-України; – визначити (за доступними джерелами) роль і вплив християнської релігії й церкви в житті руського (давньоукраїнського) суспільства;– здійснити уявну подорож Києвом часів Володимира Великого / Ярослава Мудрого.

Частина 3. Розділ 3. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА у другій половині XI – першій половині XIII ст.

Знаю:– дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»;– території князівств у період роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецьких земель.Розумію:– передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави;– період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію; – існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.Умію:– розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави;– показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі;– визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.;– охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період;– встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;укласти історичний портрет руського князя.