Классы: 


..

Частина 1. Повторение

Повторення найважливіших питань курсу хімії 7 класуЗнаннєвий компонентназиває хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;наводить приклади формул і назв простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду і води; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом, води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; реакцій розкладу і сполучення.Діяльнісний компонентобчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині.Ціннісний компоненткритично ставиться до власних знань і умінь із хімії.

Частина 2. Тема 1. Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів

Значення періодичного законуУчень/ученицяЗнаннєвий компонентформулює періодичний закон;записує: електронні та графічні електронні формули атомів 20 хімічних елементів;пояснює періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів;наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів.Діяльнісний компонентрозрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи;характеризує склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б);аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента;використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал).Ціннісний компонентусвідомлює значення прийому класифікації в науці;обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону;оцінює значення періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи.

Частина 3. Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини

Атомні, молекулярні та йонні кристали. Учень/ученицяЗнаннєвий компонентназиває види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток; наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічними зв’язками, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками; пояснює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків.Діяльнісний компонентскладає електронні формули молекул;характеризує особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку; визначає вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку; прогнозує фізичні властивості та практичне використання речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток; використовує поняття електронегативності для характеристики хімічних зв'язків.Ціннісний компонентобґрунтовує природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від типів кристалічних ґраток;робить висновки про тип кристалічних ґраток речовин на основі виду хімічного зв’язку в них.

Частина 4. Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами

Розв’язування розрахункових задач за даною темою.Учень/ученицяЗнаннєвий компонентназиває одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, сталу Авогадро;пояснює сутність фізичної величини кількість речовини.Діяльнісний компонентустановлює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини); обчислює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;Ціннісний компонентробить висновки щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач.

Частина 5. Тема 4. Основні класи неорганічних сполук

Учень/ученицяЗнаннєвий компонентназиває оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою; наводить приклади оснόвних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей.Діяльнісний компонентрозрізняє несолетворні й солетворні (кислотні, основні, амфотерні) оксиди, розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації;описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі;складає хімічні формули оксидів, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку), кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, лугів, нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей; порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи;класифікує неорганічні сполуки за класами;характеризує поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів;установлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук;обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення кислот і лугів; планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки;прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності металів;дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами розв’язує експериментальні задачі, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання.Ціннісний компонентобґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин;оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;висловлює судження про значення хімічного експерименту як способу набуття нових знань; вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; вплив діяльності людини на стан довкілля й охорону від забруднень.