Классы: 


Курс історії в 5 класі має пропедевтичний (вступний) характер. Головними завданнями курсу є: а) формування уявлень і початкових знань учнів про історію як галузь людських знань, як науку, що має свій предмет вивчення і свої методи дослідження; б) розвиток у школярів/школярок інтересу до предмета та мотивації до його вивчення як передумови до формування низки загальних (уміння вчитися впродовж життя, обізнаність і самовираження у сфері культури тощо) і предметних (хронологічна, просторова, інформаційна тощо) компетентностей; в) формування первинних уявлень про структуру і зміст історії України як передумови до реалізації засобами навчання наскрізних, міжпредметних і предметних змістових ліній (громадянська відповідальність, культурна свідомість тощо). Програма надає вчителеві широкі можливості для самостійного наповнення навчальної роботи змістом відповідно до національного та локального вимірів, залишає простір для самостійних дій щодо форм і методів навчальної роботи. За потреби вчитель /учителька може змінити порядок розділів програми, використовувати як пряму, так і зворотну хронологію, планувати вивчення інших (не тільки визначених у програмі) історичних осіб, подій, пам’яток з акцентом на історії України.

Часть 1. Вступ. ЩО ТАКЕ ІСТОРІЯ

Результати навчально-пізнавальної діяльностіРозумію:– значення термінів «історія» й «історик»;– мотиви інтересу (звернення) людини до минулого;– взаємопов’язаність минулого, теперішнього і майбутнього;– завдання історії як шкільного предмета.Умію:– використовувати термін «історія» в різних значеннях (як оповідь, як досвід, як живу пам’ять про життя людей у минулому, як науку);– вправно користуватися підручником.

Часть 2. Тема 1. ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ

Результати навчально-пізнавальної діяльностіЗнаю: – назви і хронологічні межі періодів європейської історії за культурними епохами: Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час.Розумію:– відмінність між календарним та історичним часом;– умовний характер прийнятих для вимірювання часу одиниць;– поняття «історична хронологія», «ера», «період (епоха)», «тисячоліття», «століття», «хронологічна таблиця»;– необхідність встановлення хронологічної послідовності подій;Умію:– співвіднести рік – століття – тисячоліття;– визначити тривалість історичної події;– побудувати шкалу історичного часу і встановити за її допомогою хронологічну послідовність подій;– створити і заповнити хронологічну таблицю.

Часть 3. Тема 2. ДЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ІСТОРІЯ

Знаю:– як описати і показати на карті: а) кордони та столиці: Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини, сучасної України; б) територіальні межі окремих історико-географічних регіонів України; в) територіальне розташування рідного міста/селища/села.Розумію:– територію як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події;– поняття «історична карта», «контурна карта»; «історико-географічний регіон», «державний кордон»;– відмінність між географічною (фізичною) та історичною картами;– як природні умови можуть впливати на життя людей (на прикладі окремих історико-географічних регіонів України);– як історики визначають: а) територіальні межі (кордони) Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини; б) історико-географічних регіонів України; в) межі населених пунктів (міст, селищ і сіл);– як читати історичну карту за її легендою.Умію:– скласти розповідь за історичною картою;– визначити географічне розташування й природні умови названих учителем історико-географічних регіонів;– позначити і надписати на контурній карті названі вчителем історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне місто/селище/село.

Часть 4. Тема 3. ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ

Знаю:– різновиди історичних джерел (наводжу приклади);Розумію:– історичне джерело як усе те, що було створене в минулому людьми і збереглося;– як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних, речових і усних джерел та як працюють із джерелами;– які способи для виявлення, дослідження і збереження історичних джерел використовують сучасні історики;– відмінність між минулою дійсністю та джерельними відомостями про неї: як обставини життя, погляди і бажання людей можуть впливати на зміст історичних джерел;– як і де зберігають історичні джерела (музей, архів, бібліотека, історико-архітектурний заповідник);– поняття: а) «речове джерело», «археологія», «експонат»; б) «писемне джерело», «піктографічне (малюнкове) письмо», «ієрогліфічне письмо», «абеткове письмо», «літопис»; в) «усне джерело», «міф», «легенда», «прислів’я»; в) «музей», «архів».Умію:– розрізнити історичні джерела за видами;– поставити запитання до змісту історичних джерел;– визначити час і місцевість, де були створені вказані учителем джерела з історії України;– розпізнати відомості про осіб і події та судження про них.

Часть 5. История Киевской Руси

Исследование исторических источников. Исторические факты.Составление рассказов о первых руських князях