Військові події 1941—1942 рр. Окупація України. Колабораціонізм. Нацистський «новий порядок».
Початок Великої Вітчизняної війни. Відступ Червоної армії. Мобілізаційні заходи та евакуація. Військові події 1941—1942 рр. Окупація України. Колабораціонізм. Нацистський «новий порядок». Життя населення України в умовах окупації. Колабораціонізм. Концтабори та масове знищення людей. Голокост. Остарбайтери. Життя в евакуації. Рух Опору та його течії. Розгортання радянського партизанського руху. Утворення УПА.
Лекций (1)
Состав курса
Часть 1. Основні битви на радянсько-німецькому фронті у 1941 р.
Київська оборонна операція7 липня – 26 вересня 1941 р.5 липня 1941 р. німецькі війська зуміли прорвати оборону на стику 5 і 6-ї радянських армій і вийшли до оборонних споруд міста. Ця подія вважається початком Київської стратегічної оборонної операції, що тривала 83 дні. Німецьке командування оцінило прорив як вирішальну перемогу, і падіння Києва вважалось справою найближчого часу. На 21 липня Гітлер призначив парад на Хрещатику. Та цим планам не судилося здійснитися. Німецькі частини , що підійшли до першої смуги оборони не змогли її подолати. Перший штурм Києва 11-14 липня виявився для ворога невдалим. Ці події поклали початок героїчній обороні міста, що тривала 71 день. Невдалими для ворога були і наступні спроби оволодіти містом. Героїзм захисників міста (понад 120 тис. бійців, з яких 33 тис. – народе ополчення) стійко тримали оборону. 21 серпня Гітлер приймає рішення припинити лобові атаки міста. Під Києвом ворог втратив 100 тис. чол. Наступ на Київ тимчасово припинився. Тим часом склалось загрозливе становище на флангах Південно-Західного фронту, що обороняв місто. Німецькі танкові частини з півдня і півночі обійшовши захисників міста і замкнули кільце оточення біля Лохвиці. Наказ про відхід радянських військ було віддано занадто пізно і в оточення потрапило чотири радянські армії. Спроби вирватись з оточення були невдалими. Командуючий Південно-Західним фронтом М.Кірпонос загинув у бою. 19 вересня німецькі війська вступили до Києва.Значення: Зірвала плани німецького командування сходу оволодіти містом. Примусила його змінити напрям головного удару, що зрештою призвело до провалу плану «Барбаросса».Смоленська битва10 липня – 10 вересня 1941 р.Смоленська битва розгорталася на фронті у 650 км і в глибину – 250 км. Після розгрому радянських військ у прикордонних боях на початку липня німецькі війська вийшли на підступи до Смоленська. Радянське командування після попередніх поразок зуміла відновити боєздатність військ Західного фронту, який вчинив запеклий опір ворогу. Хоча німецьким військам захопили Смоленськ, втрати (50% у танкових частинах, 30% - у піхотних) примусили їх зупинити наступ. На завершальному етапі Смоленської битви радянські війська здійснили наступальну операцію в районі Єльні, ліквідувавши виступ і вперше примусивши ворога перейти до оборони.Значення: Уперта оборона радянських військ на московському напряму та на Україні примусило ворога змінити стратегію головного наступу. Головний удар тепер був спрямований на Україну. Це зрештою призвело до провалу плану «Барбаросса».Оборона Одеси5 серпня – 16 жовтня 1941 р.Після поразки Південного фронту румуну-німецькі війська вийшли до міста і взяли його облогу. Проте захопити його сходу не вдалося. Декілька штурмів міста було відбито з великими втратами для ворога. Напередодні залишення міста радянські війська провели вдалу десантну операцію в районі села Григорівка, захопивши важкі гармати, що обстрілювали місто. Рішення про припинення оборони міста було прийнято через прорив німецьких військ у Крим. Евакуація військ з Одеси відбулась без втрат і несподівано для ворога. Війська евакуйовані з Одеси були спрямовані на оборону Севастополя.Значення: Радянські війська, що протягом 72 днів здійснювали оборону міста приковували до себе значні сили ворога, завдавши їм великих втрат – понад 300 тис. чол. оборона міста давала можливість Чорноморському флоту впродовж другої половини 1941 р. контролювати всю акваторію Чорного моря, загрожуючи узбережжю Румунії та її нафтовим родовищам.Битва за Ленінград10 липня 1941 р. – 27 січня 1944 р.На початку липня 1941 р. німецькі війська групи армії «Північ» вийшли на далекі підступи до міста. З липня по 10 серпня 1941 р. розгорілися бої на Лужському оборонному рубежі. Прорвавши його 25 серпня німецькі війська вийшли на підступи до міста, проте сходу оволодіти ним не змогли. 8 серпня німецькі війська вийшли до Ладожського озера, взявши місто в облогу. У цей же час фінська армії підійшла до міста з Півночі. Відмовившись від штурму міста німецьке командування вирішило удушити його безперервними обстрілами і блокадою. Блокада міста тривала 900 днів, жертвами якої стало 800 тис. мешканців міста, більшість з яких загинуло від голоду і холоду. Щоб рятувати місто з 22 листопада 1941 по льоду Ладозького озера була налагоджена «дорога життя», згодом по дну озера було прокладено електричний кабель і нафтопровід. Спроба німецького командування створити двійне кільце облоги була зірвана військами Волховського фронту (серпень-вересень 1942 р.). 12-18 січня 1943 р. в результаті операції «Іскра» було прорвано блокаду Ленінграда, а 14-27 січня 1944 р. облогу міста було знято.Значення: Група армії «Північ» не виконала свого стратегічного завдання, по захопленню міста. Оборона міста прикувала до себе значні сили німецьких військ. Вдалось врятувати від остаточного знищення Балтійський флот СРСР.Оборона Севастополя30 жовтня 1941 р. – 4 липня 1942 р.У жовтні 1941 р. німецькі війська увірвалися до Криму. Зо жовтня вони підійшли на далекі підступи до міста. Місто не було обладнано оборонними спорудами з суші, проте мало продуману оборону з моря. У короткий час навколо міста було створено три лінії оборони. Хоча місто було відірвано від тилових районів суходолом, дії Чорноморського флоту у продовж 250 днів забезпечувало оборону міста необхідним. Неодноразові штурми міста німецькими і румунськими військами були відбиті з великими втратами для ворога (понад 300 тис. чол.). Проте поразка радянських військ Кримського фронту на Керченському п-ві дала змогу німецьким військам здійснити вирішальний наступ, прорвати оборону міста. 3 липня 1942 р. Ставка дала наказ про евакуацію військ , проте вже було пізно. Евакуюватися змогла лише невелика частина захисників міста.Значення: На тривалий час оборона Севастополя прикувала значні сили німецьких військ, завдавши їм значних втрат. Були зірвані плани по знищенню Чорноморського флоту СРСР.
Лекций (0)
Часть 2. Військові події 1941—1942 рр
Перебіг подій 1941-1942 р.р. на території україни.
Лекций (1)
Часть 3. Цікаво знати
7 листопад 1941 р. у Москві (також у Куйбишеві та Воронежі) для підняття морального духу відбулися воєнні паради на честь річниці Жовтневої революції. Частини, що брали участь у параді відразу направлялися на фронт. Парад розпочався вранці значно раніше ніж звичайно з метою уникнути бомбового нальоту. Проте погода була сприятливою: була низька хмарність, йшов сніг. На параді з промовою виступив Й.Сталін. У своїй промові він висловлював впевненість, що ворог скоро буде розбитим. Незважаючи на таку демагогічну заяву, вона вселяла надію в людей на всій території СРСР у майбутню перемогу.
Лекций (0)