Що вивчає етика / Що означає бути вихованим

Що означає бути вихованим

Як співвідносяться мораль,вихованість та етикет. До чого призводить незнання правил етикету. Які норми не можна забувати.

   ЩО ОЗНАЧАЄ БУТИ ВИХОВАНИМ

Як співвідносяться мораль, вихованість та етикет. До чого призводить незнання правил етикету.  Які норми не можна забувати.

 

1. Як співвідносяться мораль, вихованість та етикет

У людському суспільстві є певні моральні правила по­ведінки. Такі норми закріплені, наприклад, у біблійних за­повідях християн. Вони висувають перед людьми ідеальні взірці, які треба наслідувати. Здебільшого ці правила стосу­ються ставлення людей один до одного, вони завжди ґрунтуються на тому, що люди вважають добром, а що - злом, і допомагають оцінити наші вчинки. Пригадайте, приміром, настанову з Біблії: «Люби ближнього, як самого себе».

З моральними правилами пов'язане поняття «вихованість». Вихованість - зовнішній вияв моральності людини. Чуйність, ро­зуміння інтересів інших людей навіть у дрібницях - це основа по­ведінки вихованої людини. У тлумачному словнику читаємо: «Вихований - той, який дотримується правил пристойності, ви­являє уважність, люб'язність. Вихований - це ввічливий, чем­ний, ґречний, тактовний, привітний, коректний, делікатний...» Отже, бути вихованим - означає не тільки дотримуватися норм поведінки, а й по-доброму, з розумінням ставитися до інших, до­тримуватися внутрішніх моральних правил, які не дозволяють нам чинити зле щодо інших. Ось чому один відомий письменник якось зауважив: «Вихована людина - не та, яка не розіллє соус, а та, яка не помітить, як це зробив інший».

Зовнішні прояви людських стосунків: поводження з людьми, правила звертання, привітання, вибачення, подяки, поведінка в місцях загального користування, манери тощо - називають етикетом. Саме по собі знання правил етикету є недостатнім для того, щоб вважатися культурною та вихованою людиною, оскільки поняття «вихованість» ширше за етикет. Бо вихована людина не тільки засвоює встановлені правила поведінки, а й дотримується загальних приписів моралі, завжди виявляючи шанобливе ставлення до інших.

Це, однак, не означає, що вас будуть вважати вихованим, як­що ви порушуєте норми етикету. Адже етикет також пов'язаний з мораллю, він є частиною культури. У світі існує чимало норм етикету, заснованих на загальнолюдських моральних правилах. Крім того, етикет істотно полегшує спілкування. Не випадково, що етикет і нині є обов'язковою складовою фахової підготовки дипломатів, службовців, працівників закладів обслуговування -магазинів, готелів, ресторанів тощо. Норми етикету допо­магають людям виявити своє добре ставлення до інших.

2. До чого призводить незнання правил етикету

Подорожуючи різними країнами, ми помічаємо, що правила поведінки кожного народу складаються з національних тра­дицій, звичаїв і міжнародного етикету. В узвичаєних правилах пристойності в різних народів є багато відмінного. Так, у Япо­нії господарі довго вибачатимуться, що в них немає чим при­гостити гостя, хоч на столі й буде достатньо їжі. Традиційний у нас потиск руки як знак привітання неприйнятний у південних народів, де через спеку руки людей бувають вологими. У тра­диційній турецькій сім'ї вас можуть запросити провести час у лазні, яка є в цій країні своєрідним клубом, де грають у шахи, слухають співаків, розмовляють.

Незнання правил, що є загальноприйнятими в тій або тій країні, може поставити людину у вкрай незручне становище.

Наприклад, мешканці Таїланду почуватимуться ображеними, якщо ви почнете говорити, що в їхній країні спекотна погода, а англійці - якщо ви запізнитеся на зустріч хоча б на п'ять хви­лин. Про все це можна прочитати, дізнатися від друзів, готую­чись до подорожі або до зустрічі. Треба лише з повагою стави­тись до звичаїв інших народів і вивчати їх.

Проте незнання правил етикету може стати причиною не­приємностей і у своїй країні. У чоловіків здебільшого енер­гійна хода, розмірений крок і широкі рухи. Однак, ідучи, не слід надто розмахувати руками, широко, розставляти ноги чи хо­дити перевальцем.

Жінкам властива пряма поста­ва, гнучкі й плавні рухи, сумірні їхнім крокам. Неелегантний ви­гляд має постава з похнюпленою головою, опущеними очима, роз­слаблено звислими руками.

У разі зустрічі у дверях не вар­то довго умовляти один одного, кому йти першим. Коли вас пропускають уперед, треба проходити без затримки. Як­що жінка, яка йде попереду, бе­реться за ручку правої половини дверей і притягає її до себе, то чо­ловік, що стоїть за нею, перехоплює ручку і притримує двері, жінка проходить, за нею - чоловік. Користуючись громадським транспортом, чоловік має допо­могти жінці ввійти, пропустивши її вперед, першим вийти й подати їй руку, аби підтримати на східцях. У гардеробі чоловік має потри­мати верхній одяг своєї дами, до­помогти їй одягнутися. Жестикулювати надміру - не­гарно, і не лише тому, що можна ненароком влучити в око співроз­мовникові, а щоб не справити враження, ніби вам бракує слів, отже, й розуму.

3. Які норми не можна забувати
Як слід поводитися за столом? Як користуватися виделкою, ложкою, ножем?

 За столом можна сидіти як завгодно, аби самому було зручно.

Сидячи за столом, не можна заважати іншим, непристойно
класти лікті на стіл; до столу не гарно сідати в шапці.

Суп їдять ложкою, тримаючи її в правій руці (при цьому ліва лежить на столі, а не на коліні). Доїдаючи суп, нахиляють тарілку від себе.

Ложкою можна їсти все.

Виделкою (без ножа) їдять хліб.

Виделкою, тримаючи її в лівій руці, і ножем їдять м'ясо або рибу, відрізаючи маленькі шматочки.

За допомогою ножа нічого не їдять.

Вибираючи страви, беремо завжди собі найбільшу порцію.

Неввічливо вибирати з порцій, що лежать на тарілці, найкращу.

Які найважливіші правила спілкування в школі? Як треба вітатися?

На урок можна приходити, коли нам зручніше.

Не треба запізнюватися на уроки, бо цим ми заважаємо іншим.

У школі не треба вітатися з учителями, вони самі це зроблять на початку уроку.

Виховані люди вітаються зі знайомими, це стосується й школи.

Під час уроку кожен може вигукувати, звертаючись до вчи­теля, коли йому заманеться.

Під час уроку треба дотримуватися тиші, щоб не заважати іншим.

Які найважливіші правила поведінки на вулиці?

Йдучи вулицею, не можна їсти, свистіти, наспівувати, крича­ти, вказувати на людей, прискіпливо розглядати їх.

Надворі можна почуватися, як удома: виходити в хатньому взутті, незачесаним, їсти, співати тощо.

У вуличній тисняві доречно прокладати собі дорогу силою розштовхуючи перехожих.

Прямуючи вулицею, треба виявляти не лише ввічливість, а й спостережливість: звільняти дорогу жінці, що йде на­зустріч, допомагати літнім людям або тим, хто навантаже­ний пакунками.

Про які правила не можна забувати в громадських місцях?

Своєю присутністю не можна заважати іншим.

Можна голосно розмовляти, обмінюватися враженнями.

Під час театральної вистави можна їсти цукерки, фрукти, пи­ти воду.

Під час театральних вистав треба уникати будь-якого зайвого шуму: не обговорювати гру акторів, не кашляти й не шморга­ти носом, не шурхотіти речами й обгортками цукерок, бо все це заважає сприймати виставу іншим.

До завершення спектаклю виховані люди не підхоплюються зі своїх місць; спочатку заведено подякувати оплесками акто­рам, а вже тоді йти до гардероба.

Якщо в театрі, на концерті чи в музеї зустрічаємо знайомих, немає потреби стримувати свої емоції.

 Громадські місця добре відвідувати з улюбленим песиком.

Про що не можна забувати, перебуваючи на природі?

На природі можна досхочу накричатися й набігатися, адже тут немає інших людей.

Ввічливі люди не зчиняють галас у лісі, біля річки, щоб не по­лохати комах та птахів, не порушувати гармонії.

Перебуваючи на природі, не можна смітити, нівечити дерева, виривати квіти.

На природі можна відпочивати від усього, тож не треба клопо­татися, куди подіти сміття, як прибрати місце вогнища тощо.

 

 

Завдання

 

Як пов'язані між собою мораль, вихованість і етикет?

У чому значення моральних норм для людини?

Як можна оцінити поведінку або вчинок людини з погляду
моралі та етикету?

Чому треба дотримуватися правил етикету?

Які найважливіші норми етикету вам відомі?

 Існує думка, що правила етикету - непотрібний спадок від минулого, адже будь-які правила обмежують свободу. Наведіть три докази, що спростовують це твердження.