8 клас Історія України


Classes: 

Only pupils of the school and these classes have access to the course.



...

Lection Lections of (0)
Task Tasks of (0)



Course structure

Part 1. ВСТУП


Середньовічна спадщина України. Основні події і постаті.Ранній Новий час. Особливості Ранньомодерної доби в історії україни

Lection Lections of (0)
Task Tasks of (0)



Part 2. Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.)


Знаю:– дати укладення Пересопницького Євангелія, Литовських статутів, Берестейської церковної унії, утворення Київської (Києво-Могилянської) колегії, відновлення православної ієрархії, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу»;– адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.Розумію:– наслідки укладення Люблінської унії для українського суспільства;– роль фільваркового господарства в соціально-економічному житті Європи й України;– вплив Реформації і Контрреформації на суспільне життя українців у Речі Посполитій;– історичне значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України;– поняття «фільварок», «оренда», «рента», «панщина», «унійна (греко-католицька) церква», «полемічна література», «церковні братства», «слов’яно-греко-латинська школа», «колегія», «академія», «вертеп», «гравюра».Умію:– розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ і першої половини XVІІ ст. процеси соціально-економічного, політичного та культурного життя на теренах України;– показати на карті територіальний розподіл України на початок XVІ ст. і зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії; – обґрунтувати власні судження про діячів церкви і культури XVІ – першої половини XVІІ ст.; – охарактеризувати господарське, політичне та релігійне життя на українських землях у XVІ – першій половини XVІІ ст.; – розкрити цілі та напрямки діяльності православних братств;– визначити причини і наслідки поширення на теренах України фільваркового господарства, розгортання діяльності православних братств, укладення Берестейської унії, утворення Острозької та Київської колегій (академій);– розпізнавати пам’ятки архітектури, зведені на теренах України в стилі ренесанс.Рекомендований перелік історичних осіб, про діяльність яких учні/учениці можуть самостійно формувати судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел (на вибір учителя/учительки): Василь-Костянтин Острозький, Іван Федорович, Іпатій Потій, Йосип-Веніамін Рутський, Герасим і Мелетій Смотрицькі, Іван Вишенський, Йов Борецький, Петро Могила та ін.Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:– внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Литовські статути, Люблінську унію, Пересопницьке Євангеліє, вихід друком перших книжок, заснування Острозької академії, Львівської братської школи, Київської (Києво-Могилянської) колегії, інше;– позначити на контурній карті адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої;– виокремити у витягах з Литовських статутів норми, в яких втілено ідеї рівності вільних людей перед законом, особистої недоторканності, юридичного захисту прав вільної («шляхетної») особи, особистої відповідальності перед законом; – описати (усно або письмово) повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVІ – першої половини XVІІ ст.;здійснити уявну подорож-екскурсію до історико-культурних пам’яток XVІ – першої половини XVІІ ст., визначити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

Lection Lections of (0)
Task Tasks of (0)



Part 3. Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)


Знаю:– дати заснування першої Запорозької Січі, час виникнення реєстрового козацького війська та чинності «Ординації Війська Запорозького»;– напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.Розумію:– передумови і розвиток козацтва до окремого соціального стану;– затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом;– місце козацтва в захисті національних інтересів українського суспільства наприкінці XVI – у першій половині XVII ст.;– причини козацьких воєн (повстань);– поняття «козак», «зимівник», «Запорозька Січ», «кіш», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення».Умію:– розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану;– показати на карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану;– охарактеризувати військово-політичну організацію козацтва;– описати традиції, звичаї й побут козаків, історико-культурні пам’ятки доби; – визначити причини та наслідки: виникнення козацтва і Січей, активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацько-селянських повстань 1590-х і 1620–1630-х років;обґрунтувати власні судження про Дмитра Вишневецького, Северина (Семерія) Наливайка, Петра Конашевича-Сагайдачного.Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:– внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про формування козацького стану: утворення козацьких Січей, укладання козацького реєстру, походи козаків у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство, Хотинську війну, козацько-селянські повстання, видання «Ординації Війська Запорозького», інше;– позначити на контурній карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану (перші Січі, міста – осередки козацтва (Черкаси, Трахтемирів, Чигирин), райони козацьких повстань 1590-х і 1620–1630-х років);описати (на основі джерел) повсякденне життя представників різних станів українського суспільства, військове мистецтво, традиції й побут козацтва, облаштування Січі.

Lection Lections of (0)
Task Tasks of (0)



Part 4. Розділ 3. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст.


Знаю:– хронологічні межі національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького;– дати укладення Зборівської угоди та «Березневих статей»;– устрій Війська Запорозького – української козацької держави.Розумію:– Хмельниччину як національно-визвольну, соціальну та релігійну війну;– Військо Запорозьке як незалежну станову (козацько-гетьманську) військову державу (що не мала міжнародного юридичного визнання);– особливості здійснення владних повноважень Богданом Хмельницьким; – поняття «Гетьманщина», «Генеральна рада», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня».Умію:– розмістити в хронологічній послідовності битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами;– показати на карті кордони Української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв Національно-визвольної війни;– розповісти про перебіг Національно-визвольної війни;– зіставити умови Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей»;– визначити причини та наслідки: Національно-визвольної війни українського народу, укладення українсько-московського договору 1654 р., утворення українсько-шведсько-трансильванського союзу;– охарактеризувати устрій Війська Запорозького – української козацької держави;– проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами;обґрунтувати власні судження про державотворчу та військово-політичну діяльність Богдана Хмельницького, його сподвижників.Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:– внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами, інше;– відобразити на контурній карті перебіг Національно-визвольної війни, зміни територіальних меж Української козацької держави – Війська Запорозького;розробити порівняльну характеристику особистісних якостей, політичних позицій, військово-політичної діяльності Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Яреми Вишневецького, Адама Кисіля та ін. (на вибір учня/учениці, вибір обґрунтувати).

Lection Lections of (0)
Task Tasks of (0)