Химия 10 класс
Classes: 
Only pupils of the school and these classes have access to the course.
...
![Lection](/img/icon/kol_lectin.png)
![Task](/img/icon/kol_zadaniy.png)
Course structure
Part 1. Повторення
Учень/учениця:Знаннєвий компонентназиває десять членів гомологічного ряду алканів (СН4 – С10Н22); розуміє належність речовин за їхнім складом до вуглеводнів, оксигеновмісних, нітрогеновмісних сполук.Діяльнісний компонентскладає молекулярні, структурні і напівструктурні формули метану та дев’яти його гомологів (С2Н6 – С10Н22), етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот; рівняння реакцій: горіння (повного окиснення) вуглеводнів; заміщення для метану (хлорування); приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування); що описують хімічні властивості етанової кислоти (взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями з точки зору електролітичної дисоціації).Ціннісний компонентобґрунтовує застосування метану, етану, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти; роль органічних сполук у живій природі;оцінює вплив на здоров’я і довкілля окремих органічних речовин;висловлює судження щодо необхідності знань про органічні сполуки для їх безпечного застосування.
![Lection](/img/icon/kol_lectin.png)
![Task](/img/icon/kol_zadaniy.png)
Part 2. Тема 1. Теорія будови органічних сполук
Знаннєвий компонентпояснює суть явища ізомерії; залежність властивостей речовин від складу і будови їхніх молекул на основі положень теорії будови органічних сполук;наводить приклади органічних сполук із простими, подвійними, потрійними карбон-карбоновими зв’язками.Діяльнісний компонентрозрізняєорганічні сполуки за якісним складом: вуглеводні, оксигено- і нітрогеновмісні речовини; простий, подвійний, потрійний карбон-карбонові зв’язки;характеризує суть теорії будови органічних сполук; розв’язує задачі на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.Ціннісний компонентусвідомлює необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля;висловлює судження про значення теорії будови органічних сполук для розвитку органічної хімії;робить висновки про багатоманітність органічних сполук на основі теорії хімічної будови.
![Lection](/img/icon/kol_lectin.png)
![Task](/img/icon/kol_zadaniy.png)
Part 3. Тема 2. Вуглеводні
Знаннєвий компонентназиває алкани, алкени і алкіни за систематичною номенклатурою; загальні формули алканів, алкенів, алкінів; фізичні властивості бензену;пояснює суть структурної ізомерії вуглеводнів;розпізнає структурні ізомери певної речовини;наводить приклади насичених, ненасичених й ароматичних вуглеводнів; структурних формул ізомерів алканів, алкенів і алкінів.Діяльнісний компонентрозрізняє вуглеводні різних гомологічних рядів;складає на основі загальної формули молекулярні формули вуглеводнів певного гомологічного ряду; молекулярну і структурну формули бензену; структурні формули алканів, алкенів і алкінів; структурні формули ізомерів алканів, алкенів і алкінів за молекулярною формулою сполуки; рівняння реакцій, які описують хімічні властивості алканів (термічний розклад, ізомеризація, галогенування), етену і етину (часткове окиснення, приєднання галогеноводнів, гідратація), бензену (горіння, галогенування, гідрування), одержання алканів (гідрування алкенів, алкінів), етену (дегідрування етану), етину (дегідрування етану, етену, гідроліз кальцій ацетиленіду), бензену (із етину, дегідрування н-гексану);класифікує вуглеводні різних гомологічних рядів, порівнює їхні будову і властивості;характеризує хімічні властивості алканів, етену та етину, бензену, способи одержання їх;установлює зв’язки між складом, будовою, властивостями, зберіганням, транспортуванням і застосуванням вуглеводнів та їхнім впливом на довкілля; взаємозв’язки між гомологічними рядами вуглеводнів;дотримується правил безпечного поводження з вуглеводнями і їхніми похідними у побуті; розв’язує задачі на виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною; масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.Ціннісний компонентробить висновки щодо властивостей речовин на підставі їхньої будови і про будову речовин на підставі їхніх властивостей;усвідомлює необхідність збереження довкілля під час одержання і застосування вуглеводнів;обґрунтовує застосування вуглеводнів їхніми властивостями;оцінює пожежну небезпечність вуглеводнів; екологічні наслідки порушення технологій добування і застосування вуглеводнів та їхніх похідних; висловлює судження про значення засобів захисту рослин і їхній вплив на здоров’я людей та довкілля за їх неправильного використання.
![Lection](/img/icon/kol_lectin.png)
![Task](/img/icon/kol_zadaniy.png)
Part 4. Тема 3. Оксигеновмісні органічні сполуки
Знаннєвий компонентназиває загальні формули та характеристичні (функціональні) групи спиртів, альдегідів, карбонових кислот, естерів; за систематичною номенклатурою спирти, альдегіди, насичені одноосновні карбонові кислоти, естери; пояснює вплив характеристичної (функціональної) групи на фізичні і хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук; водневого зв’язку на фізичні властивості оксигеновмісних органічних сполук;наводить приклади спиртів, альдегідів, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів і їхні тривіальні назви; поширення оксигеновмісних органічних сполук у природі і харчових продуктах.Діяльнісний компонентрозрізняє насичені й ненасичені жири; моно-, ди-, полісахариди; реакції естерифікації;класифікує оксигеновмісні органічні сполуки за характеристичними групами;складає молекулярні і структурні формули спиртів, фенолу, альдегідів, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів (за назвами і загальними формулами відповідних гомологічних рядів);рівняння реакцій, які описують хімічні властивості насичених одноатомних спиртів (повне і часткове окиснення, дегідратація, взаємодія з лужними металами, гідроген галогенідами), гліцеролу (повне окиснення, взаємодія з лужними металами), фенолу (взаємодія з лужними металами, лугами, бромною водою), етаналю (часткове окиснення і відновлення), одноосновних карбонових кислот (взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями, спиртами), естерів (гідроліз), жирів (гідрування та лужний гідроліз), глюкози (часткове окиснення, відновлення воднем, бродіння спиртове і молочнокисле), сахарози, крохмалю і целюлози (молекулярні рівняння гідролізу), одержання етанолу (гідратація етену, бродіння глюкози), етаналю (гідратація етину, окиснення етанолу), етанової кислоти (окиснення етаналю, етанолу), фотосинтезу, утворення сахарози, крохмалю і целюлози у природі ;порівнює будову і властивості сполук з різними характеристичними групами, одноатомних спиртів і фенолу, крохмалю і целюлози; хімічні властивості насичених одноосновних карбонових і неорганічних кислот; властивості натуральних і штучних волокон;характеризує хімічні властивості одноатомних насичених спиртів, етаналю, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів;способи одержання етанолу, етаналю, етанової кислоти, глюкози, сахарози, крохмалю і целюлози; прогнозує хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук на основі знань про властивості характеристичних (функціональних) груп; установлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями, застосуванням і впливом на довкілля оксигеновмісних органічних сполук;генетичні зв’язки між оксигеновмісними органічними сполуками;виявляє наявність альдегідів, карбонових кислот, глюкози; дотримується правил безпечного поводження з органічними речовинами;обчислює за хімічними рівняннями кількість речовини, масу або об’єм за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання;розв’язує експериментальні задачі, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.Ціннісний компонентробить висновки щодо властивостей оксигеновмісних органічних речовин на підставі їхньої будови і про будову оксигеновмісних речовин на підставі їхніх властивостей; на основі спостережень;усвідомлює взаємозв’язок складу, будови, властивостей, застосування оксигеновмісних органічних речовин і їхнього впливу на довкілля;необхідність охорони довкілля від промислових відходів, що містять фенол;висловлює судження щодо впливу продуктів органічного синтезу на здоров’я людини та екологічний стан довкілля; розв’язує проблему власного раціонального харчування на основі знань про жири і вуглеводи;оцінює біологічне значення жирів і вуглеводів для харчування людини;раціональне співвідношення вживання рослинних та тваринних жирів, перевагу одягу з натуральних тканин; безпечність органічних речовин і приймає обґрунтоване рішення щодо їхнього використання.
![Lection](/img/icon/kol_lectin.png)
![Task](/img/icon/kol_zadaniy.png)
Part 5. Тема 4. Нітрогеновмісні органічні сполуки
Знаннєвий компонентназиває загальні формули та характеристичні (функціональні) групи амінів та амінокислот; пояснюєструктурні формули амінів та амінокислот; амфотерність амінокислот;зміст понять: характеристична (функціональна) аміногрупа, пептидна група, поліпептид; наводить приклади амінів, амінокислот, білків.Діяльнісний компонентрозрізняє насичені й ароматичні аміни; складає молекулярні та структурні формули амінів та амінокислот за назвами і загальними формулами; рівняння реакцій, які описують хімічні властивості метанаміну (горіння, взаємодія з водою і хлоридною кислотою), аніліну (взаємодія з хлоридною кислотою, бромною водою), аміноетанової кислоти (взаємодія з натрій гідроксидом, хлоридною кислотою, утворення дипептиду) та одержання аніліну (відновлення нітробензену);класифікує нітрогеновмісні органічні сполуки за характеристичними (функціональними) групами; прогнозує хімічні властивості амінокислот, зумовлені особливостями будови їхніх молекул;характеризує хімічні властивості метанаміну, аніліну, аміноетанової кислоти і білків (гідроліз, кольорові реакції); біологічну роль амінокислот, білків;установлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями нітрогеновмісних органічних сполук; дотримується правил безпечного поводження з органічними речовинами.Ціннісний компонентусвідомлює вплив аніліну та його похідних (вогненебезпечність, подразливість, отруйність) на довкілля та організм людини;висловлює судження про вплив окремих нітрогеновмісних органічних сполук на організм людини;обґрунтовує застосування речовин їхніми властивостями; оцінює біологічне значення амінокислот і білків;розв’язує проблему власного раціонального харчування на основі знань про білки;робить висновки про властивості амінів, амінокислот та білків, виходячи з будови молекул речовин, і про будову речовин, виходячи з їхніх властивостей; на основі спостережень.
![Lection](/img/icon/kol_lectin.png)
![Task](/img/icon/kol_zadaniy.png)
Part 6. Тема 5. Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі
Знаннєвий компонентпояснює суть поняття полімер; реакцій полімеризації і поліконденсації як способів добування полімерів; наводить приклади синтетичних високомолекулярних речовин і полімерних матеріалів на їх основі; рівнянь реакцій полімеризації і поліконденсації.Діяльнісний компонентрозрізняє реакції полімеризації і поліконденсації; пластмаси, каучуки, гуму та синтетичні волокна;описує властивості полімерних матеріалів;порівнює природні, штучні і синтетичні волокна, пластмаси; установлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями та застосуванням полімерів;дотримується правил безпечного поводження з синтетичними матеріалами.Ціннісний компонентобґрунтовує значення полімерів у створенні нових матеріалів та синтетичних волокон.
![Lection](/img/icon/kol_lectin.png)
![Task](/img/icon/kol_zadaniy.png)
Part 7. Тема 6. Багатоманітність та зв’язки між класами органічних речовин
Знаннєвий компонентпояснює причини багатоманітності органічних речовин;наводить приклади гомологів та ізомерів; сполук із простими і кратними зв’язками; сполук з різними характеристичними (функціональними) групами; природних та синтетичних біологічно активних речовин.Діяльнісний компонентрозрізняє органічні сполуки за належністю до відповідних гомологічних рядів;складає рівняння реакцій, які характеризують генетичні зв’язки органічних сполук;досліджує наявність органічних кислот у продуктах харчування за допомогою індикаторів;установлює зв’язки між класами органічних сполук; використовує знання про органічні сполуки для пояснення їх різноманітності;дотримується правил безпечного поводження з органічними речовинами.Ціннісний компонентусвідомлює необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля; роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів;оцінює значення біологічно активних речовин для організму людини;популяризує хімічні знання;усвідомлює право на власний вибір і прийняття рішення;відповідальність за збереження довкілля від шкідливих викидів;висловлює судження про можливості використання органічних сполук залежно від їхніх властивостей;обґрунтовує значення органічних речовин у створенні нових матеріалів;робить висновки про важливість знань про органічні сполуки.
![Lection](/img/icon/kol_lectin.png)
![Task](/img/icon/kol_zadaniy.png)