Широка Ганна Іванівна

останнє відвідування 16.02.2022 20:59
Школа № 52, Київський район, Харків
Учитель
Дата народження: 3 жовтня
Контактні дані
Адреса: м.Харків
Телефон: 0999457904

Стіна

11
Широка Ганна Іванівна

Это будет интересно знать не только туристам но и жителям города!

 1. "Барабашово" – самый крупный рынок в Украине.

2. Самый длинный Харьковский трамвайный маршрут - 26, его длина составляет 24 км.

3. Самая большая по размерам площадь Украины – площадь Свободы.

4. Единственное место в Харькове, где линия метро выходит наружу – это крытый мост через реку, находящийся между станциями "Киевская" и "Академика Барабашова".

5. На площади Конституции находится танк Марк-5 со времен первой мировой войны.

6. В Харькове, в 1932 году, впервые в СССР было произведено расщепление атомного ядра.

7. Самое большое сооружение, находящееся в пределах города это труба ТЭЦ-5 высотой 330 метров.

8. Самый большой харьковский спальный район – Салтовка, в котором проживают более 420 тысяч человек, практически каждый четвертый житель города Харькова – житель Салтовки.

9. Самая большая глубина Харьковского метро составляет 35 метров, высота 9 этажного дома, с.м. Пушкинская.

10. Длиннейшая городская улица – Московский проспект, около 18 км.

11. Длина линий харьковского метрополитена составляет 41км.

12. Госпром – первое многоэтажное железобетонное здание, которое было построено в СССР.

13. Первый трамвай в Харькове был запущен в 1882 году, он использовал конную силу для движения, а первый электрический поехал по городу в 1906 году.

14. За всю историю существования Харьков изменил 6 гербов.

15. Харьков является крупнейшим городом на 50 параллели обоих широт, в честь этого в парке Шевченко был установлен своеобразный памятник, отображающий пересечение города этой параллелью.

16. Харьков является родиной известной актрисы Людмилы Гурченко.

17. Самый старейший зоопарк Украины находится в Харькове, он был открыт еще в 1896 году и стал третьим по счету в Российской империи.

24 бер. 2021, 17:08
Широка Ганна Іванівна
21 лютого – Міжнародний день рідної мови
Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову, як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того організація вважає що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.
Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10.000 особами, що активно розмовляють мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов котрими розмовляють менше 100 осіб не задокументовані.
Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.
Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.
Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.
Наука, що досліджує розвиток мови, складається з ряду історико-лінгвістичних дисциплін (історична граматика, історична фонетика, історична лексикологія, історична діалектологія, історія літературної мови), кожна з яких має свій об’єкт вивчення. Однак усі вони підпорядковані спільній меті, і як окремі частини складають єдину науку – історію мови.
Соціальні функції мови надзвичайно широкі. Дехто вважає мову лише засобом порозуміння між людьми. Насправді ж цим не вичерпується її значення. У мові закодовує нація всю свою історію, багатовіковий досвід, здобутки культури, духовну самобутність.
Мова для кожного народу стає ніби другою природою, що оточує його, живе з ним всюди і завжди. Без неї, як і без сонця, повітря, рослин, людина не може існувати. Як великим нещастям обертається нищення природи, так і боляче б’є по народові зречення рідної мови чи навіть неповага до неї, що є рівноцінним неповазі до батька й матері.
Згадаймо слова В. Сосюри: “Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема”. Рівень розвитку рідної мови є джерелом духовного розвитку народу. А на думку Є.М.Верещагіна і В.Г.Костомарова, “національна мова входить у поняття національної культури, бо природні умови, географічне положення, рівень і спеціалізація народного господарства, тенденція суспільної думки, науки, мистецтва – всі великі й малі особливості життя народу знаходять відбиття у мові цього народу”. Тому знати, берегти і примножувати рідну мову – це обов’язок кожної людини. Народ, який не усвідомлює значення рідної мови, її ролі в розвитку особистості, не плекає її, не може розраховувати на гідне місце в суцвітті народів.

 

17 лют. 2021, 18:26
Широка Ганна Іванівна

Початок української мови, за шкільною програмою, асоціюється з іменами Шевченка та Котляревського. Таке бачення пов'язане з тим, що українською вважають лише літературну мову. Однак насправді йдеться про дещо більше. Тож сьогодні дізнаємося, коли ж насправді з’явилася українська мова.

Одна з головних функцій мови – комунікативна, тому існує вона лише тоді, коли нею спілкуються – обмінюються інформацією. Це потрібно й для того, щоб утворилася літературна мова – ідеальна, зразкова, нормативна. Досвід використання мови дозволяє виробити певний стандарт, який актуалізується, зокрема, через національну літературу. Цьому, власне, й активно сприяли письменники й письменниці у XIX столітті (так, не Шевченком і Котляревським єдиними).

Для того, щоб розмовна практика спровокувала появу відповідної літературної мови, потрібен час. Багато часу. Тому неправильно говорити про появу української мови у XIX столітті, бо жива народна мова почала своє існування значно раніше. Коли? Це питання бентежило науковців протягом тривалого часу. Воно полягало в тому, з якого часу виводити існування української мови. Досить довго в мовознавстві побутувало радянське бачення цього: давньоруська народність (існувала на території Київської Русі) зі спільною розмовною мовою, яка розпалася на три частини (міф про «колиску трьох братів», братні народи й усе те, що досі чуємо з вуст російської (і не лише) пропаганди). Однак існування такої народности та давньоруської мови у живому спілкуванні – досить сумнівне. Правильніше виводити початки української мови з праслов’янської, котра розпалася до середини VI ст. н. е. Із цього часу й до XVII ст. відбувалося формування трьох українських наріч (які існують і нині).

Частина особливих ознак української мови з’явилася ще в праслов’янський період (до середини VI ст. н.е.). Більшість були спільними для слов’янських мов, однак утворилися й зовсім унікальні. Із тих часів ми досі використовуємо закінчення -у в родовому відмінку однини (і маємо з цим неабиякі труднощі:)): дому, меду, гомону; -ові/-еві - у давальному: синові, зятеві; намагаємося не забувати про кличний відмінок та ін.

Українська продовжувала змінюватися, набуваючи відомої нам сьогодні форми. Із XI ст. фіксується поява звука /г/, утворення звука /и/ (до речі, виразно українського) та поява нових слів з /і/, у який перетворилась літера «ять» та ін. Заключним етапом у формуванні особливостей української стало зникнення з ужитку зредукованих ь (єрь) та ъ (єр) (про спадок тих часів у сучасній українській мові ми вже писали, посилання додаємо в першому коментарі). Відбувалося це в XI-XII столітті, тому можемо говорити про цей час як про час появи української мови.

Отже, українська мова була у вжитку ще за сім століть до появи літературної, а її вік сягає майже дев’яти століть. За нашими плечима - величезна історія. І ми впевнені, що українці можуть нею пишатися. А найкращий спосіб це висловити – розмовляти українською.

01 груд. 2020, 19:23
Широка Ганна Іванівна

Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів. Василь Захарченко

 

Мова росте елементарно разом з душею народу. Іван Франко

 

Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова. Леся Українка

 

Слова росли із грунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. Вона як хліб. Вона свята. І кров’ю предків тяжко пурпурова. Ліна Костенко

 

Мова для культури – те саме, що центральна нервова система для людини. Станіслав Лем

 

Граматика керує навіть царями. Жан-Батист Мольєр

 

Наші мови – це наше відображення, і якщо ви говорите мені, що наша мова занадто бідна, щоб точно висловити найкращі думки, тоді вже скажіть: що швидше ми зникнемо з лиця землі, то краще. Магатма Ганді

 

Освіта – це вид гігієни. Письмо з помилками – то як невимиті руки чи зуби. Василь Стус

 

Читай також Добірка онлайн-ресурсів для вдосконалення української мови

 

Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає. Хосе-Марія Арце

 

Рідна мова – мати єдності, батько громадянства і сторож держави. Мікалоюс Даукша

 

Знання людині, що крила пташині. Українське прислів’я

 

Мова – духовне багатство народу. Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити. Василь Сухомлинський

 

Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя. Франсуа Вольтер

 

Заговори, щоб я тебе побачив. Сократ

 

Ну що б здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує!.. Тарас Шевченко

 

Мов поганих не існує в світі, є лише погані язики. Анатолій Бортняк

 

Читай також 40 віршів про українську мову

 

Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів. Василь Голобородько

 

Мова — це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною. Кіндрат Крапива

 

Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Панас Мирний

 

Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків. Костянтин Ушинський

 

Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови... Максим Рильський

 

Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла. Микола Гоголь

 

09 лист. 2020, 14:39
Широка Ганна Іванівна

35 найкращих висловів про рідну мову

 

Українці – стародавній народ, а мова їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші. Евлія Челебі

 

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. Ліна Костенко

 

Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш. Українське прислів’я

 

Мова – то серце народу: гине мова – гине народ. Іван Огієнко

 

Мова – це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров – умре нація. Юліан Дзерович

 

Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. Олесь Гончар

 

Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п’янить. Олександр Олесь

 

Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів. Василь Захарченко

 

Мова росте елементарно разом з душею народу. Іван Франко

 

Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова. Леся Українка

 

Слова росли із грунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. Вона як хліб. Вона свята. І кров’ю предків тяжко пурпурова. Ліна Костенко

 

Мова для культури – те саме, що центральна нервова система для людини. Станіслав Лем

 

Граматика керує навіть царями. Жан-Батист Мольєр

 

Наші мови – це наше відображення, і якщо ви говорите мені, що наша мова занадто бідна, щоб точно висловити найкращі думки, тоді вже скажіть: що швидше ми зникнемо з лиця землі, то краще. Магатма Ганді

 

Освіта – це вид гігієни. Письмо з помилками – то як невимиті руки чи зуби. Василь Стус

 

Читай також Добірка онлайн-ресурсів для вдосконалення української мови

 

Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає. Хосе-Марія Арце

 

Рідна мова – мати єдності, батько громадянства і сторож держави. Мікалоюс Даукша

 

Знання людині, що крила пташині. Українське прислів’я

 

Мова – духовне багатство народу. Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити. Василь Сухомлинський

 

Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя. Франсуа Вольтер

 

Заговори, щоб я тебе побачив. Сократ

 

Ну що б здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує!.. Тарас Шевченко

 

Мов поганих не існує в світі, є лише погані язики. Анатолій Бортняк

 

Читай також 40 віршів про українську мову

 

Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів. Василь Голобородько

 

Мова — це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною. Кіндрат Крапива

 

Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Панас Мирний

 

Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків. Костянтин Ушинський

 

Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови... Максим Рильський

 

Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла. Микола Гоголь

 

Скільки української мовної території, стільки й української державності. Іван Заєць

 

Рідна мова на чужині ще милішою стає. Павло Грабовський

 

Мова – це глибина тисячоліть. Микита Шумило

 

Яке прекрасне рідне слово! Воно – не світ, а всі світи. Володимир Сосюра

 

Слово – то мудрості промінь, слово – то думка людська. Олена Пчілка

 

Мова – коштовний скарб народу. Іван Франко

09 лист. 2020, 14:36
Широка Ганна Іванівна
Чоловічі імена Ігор та Лазар — іменники чоловічого роду, які належать до м’якої групи ІІ відміни.
Як відмінюються іменники м’якої групи ІІ відміни?
Н. в. лікар, Ігор
Р. в. лікаря, Ігоря
Д. в. лікареві (лікарю), Ігореві (Ігорю)
Зн. в. лікаря, Ігоря
Ор. в. лікарем, Ігорем
М. в. на/у лікареві (лікарю, лікарі), Ігореві (Ігорю, Ігорі)
Кл. в. лікарю, Ігорю

 

07 лист. 2020, 19:07
Широка Ганна Іванівна

«Добро і зло у казці «Хуха-Моховинка». Опис зовнішності Хухи

Живуть в душі у кожної людини

Дві протилежні половини:

Одна з них - добра, світла, чудотворна,

А друга -чорна,зла, потворна.

Та перша сум нам проганяє,

Надію й віру в нас вселяє!

А друга в морок погружає,

Нічними жахами лякає.

Ти світло ангельске впусти –

З душі диявола жени!

Нехай зникають сумнів, сум і зло!

Нехай живе в тобі добро!

Любов – могутній щит від бід,

Весь біль розтопить наче лід!

29 жовт. 2020, 10:58
Широка Ганна Іванівна

Завдання до 24.04

6 клас. Українська література.

Леонід Глібов. Байка «Щука». (вивчити напам’ять)

7 клас .Українська мова.

Вправи 480, 494

8 клас. Українська мова.

Вправи 443, 444, 445

 Написати твір-опис пам’ятки історії та культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі.

9 клас. Українська мова

Параграфи 36-38

Вправи 1(сторінка 128), 4 (ст.131), 5 (131)

 

10 клас. Українська мова

Вправи 357, 370, 377

11 клас. Українська мова

Вправи 7 (сторінка 167), 7(ст.172), 7(ст.176)

02 квіт. 2020, 09:21
Широка Ганна Іванівна

                                            Завдання на період з 30.03 по 03.04.

5 клас. Українська мова.

Вправи 428, 433, 442. Пов.параграфи 21 – 25

Українська література.

Павло Тичина. Вірші «Не бував ти у наших краях»,  «Блакить мою душу обвіяла…»

Вірш «Гаї шумлять…» вивчити напам’ять .

Євген Гуцало. Оповідання «Лось» прочитати.

6-А клас.

Українська література. Леся Воронина. «Таємне Товариство боягузів, або засіб

 від переляку №9»

7 клас. Українська мова.

Вправи 446, 456, 442, 478. Повторити параграфи 20 – 29.

Українська література.

Любов Пономаренко. «Гер переможений». Написати твір-роздум на тему «Усвідомлення ролі й значення гуманізму, толерантності в розвитку людства і духовності людини» (за твором Л.Пономаренко «Гер переможений»

8 клас. Українська мова.

Відокремлені члени речення(означення, прикладки, обставини

Вправи 419, 420, 431, 438. Повторити параграфи 20 – 25

9 клас. Українська мова.

Сторінка 127 -131. Написати есе на тему  «Що робить мене щасливим(-ою)» з використанням складнопідрядних речень.

Вправа 5 (ст. 127)

 

10 клас. Українська мова.

Параграфи 38-39. Вправи 343, 344, 347, 350. Повторити параграфи 25- 30.

11 клас. Українська мова.

Параграфи 46-47

Вправи 4(ст.160), 2 (ст.164), 3(ст.165)

Повторити параграфи 34-35

Написати власне висловлення на такі теми:

  1. «Слово здатне, як бумеранг, повертатися до того, хто його вимовив. Невже це так?»
  2. «Щоб бути людиною з великої літери, треба відповідати за свої помисли та вчинки. Чи не так?»

 

 

 

29 бер. 2020, 15:31
Широка Ганна Іванівна

8. ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЮВАННЯ

 

Кожний тест містить власне висловлення. Учень має написати роздум-міркування. Це висловлення про причини якостей, ознак, подій. У роздумі обов’язково три частини: теза, докази, висновок:

теза – основне твердження, чітко сформульована думка;

докази – аргументи, що її підтверджують;

висновок, що випливає з доказів (узагальнення).                                                                                                                                                                               

В основі роздуму лежать причиново-наслідкові зв’язки. Так, за індуктивного способу спочатку розглядають і аналізують факти, а вже потім роблять висновки, формулюють основну думку; за дедуктивного навпаки – висловлену головну думку підтверджують необхідними аргументами, міркуваннями, наводять приклади для підтвердження, роблять висновки.

Побудова тексту власного висловлення за індуктивного і дедуктивного способів

Індукція ⇓         

Наводяться факти ⇓

Літературні приклади ⇓

Спостереження

Життєвий досвід

Свідчення авторитетних осі

Висновки

Головна думка                Головна думка

Літературні приклади 

Головна думка доводиться фрагментами ⇓

Наводяться факти ⇓

Спостереження 

Життєвий досвід 

Свідчення авторитетних осіб 

Висновки 

Дедукція

Запам’ятай!

Зміст висловлення має обов’язково відповідати запропонованій темі (поставленому завданню, сформульованій тезі).

Структура висловлення залежить від обраного способу доведення.

Слід уникати загальних фраз.

Кожну думку аргументувати прикладами з життя чи художньої літератури, підкріплювати покликаннями на текст, запропонований у другій частині (якщо висловлення з ним пов’язане), цитатами тощо. Цитуючи, не спотворюйте змісту висловлення, правильно зазначайте автора.

Важливо висловиіи власну позицію, свій погляд на ситуацію чи обставини.

Уважно добирайте лексику для свого висловлення, вона має відповідати стилю, уникайте „русизмів”, уживання слів у невластивому їм значенні.

Пам’ятайте, що кожне висловлення повинно мати чітку будову.

1. Теза. Учасник чітко формулює тезу висловлення, тобто підтримує або спростовує висловлену в темі думку. Можна подати дві тези й аргументувати кожну окремо (зайняти позицію „Це складне для мене питання...”, тобто водночас і підтримати, і спростувати висловлену в темі думку).

Теза передує аргументам! Можна використати мовні конструкції на зразок „Я вважаю...”, „На мою думку...”, „Я підтримую...”, „Я погоджуюся...”, „З одного боку..., а з іншого...” тощо.

2. Аргументи. Учасник наводить принаймні два доречних докази, підстави для обґрунтування, підтвердження висловленої тези, які пов’язують її з прикладом. Учасник виявляє розуміння причиново-наслідкових зв’язків між подіями.

Аргументи передують прикладам! Можна використати мовні конструкції на зразок „тому що”, „це доводить”, „підтвердженням цього є”, „це засвідчує”, „свідченням цього є”, „доказом цього може бути” тощо.

3. Приклад з літератури чи інших видів мистецтва. Учасник наводить доречний приклад з художньої літератури або інших видів мистецтва. Зазначена проблема, порушена у творі, назва й автор твору, художній образ, через який проблема розкрита, може бути наведена цитата з твору, можна також покликатися на факти з життя митців, якщо ці факти стосуються їхньої творчості. Можна використати мовні конструкції на зразок „наприклад...”, „прикладом може слугувати...”, „яскравим прикладом цього може слугувати...”, „не можна не згадати...”.

 

4. Приклад, що є історичним фактом або випадком із життя. Учасник наводить доречний приклад або з історії, або із суспільно-політичного життя. Учасник може покликатися на факти з життя митців, якщо ці факти не стосуються їхньої творчості. Можна використати мовні конструкції на зразок „наприклад...”, „прикладом може слугувати...”, „яскравим прикладом цього може слугувати...”, „не можна не згадати...”.

 

5. Логічність і послідовність. У роботі відсутні порушення причиново-наслідкових зв’язків. Робота структурована за абзацами. Використані мовні кліше, слова-скріпи, що оформлюють текст, на кшталт „по-перше”, „по-друге”, „з цього випливає”, „як було зазначено”, „повертаючись до думки”, „як можна побачити” тощо.

 

6. Висновок. Він відповідає тезі (перефразовує або повторює її) й органічно випливає з аргументів і прикладів. Можна використати мовні конструкції на зразок „отже”, „можна зробити висновок”, „висновком може слугувати”. Неправильно оформлений висновок, який починається зі слів „я вважаю”.

Власне висловлення може мати будь-яку тему, тому можна зорієнтуватися, прочитавши вповні художні твори шкільної програми, опанувавши програму з історії.

Щоб успішно скласти ЗНО та отримати найбільшу кількість балів, необхідно виконати творчу письмову роботу. Усього за висловлення можна отримати 20 балів:

2 бали – за тезу;

2 бали – за аргумент;

2 бали – за висновок;

4 бали – за конкретні приклади (один з літератури або інших видів мистецтва, інший – з

життя або історії);

2 бали – за логіку;

4 бали – за орфографію та пунктуацію;

4 бали – за стилістику.

Ці критерії обов’язкові. Інакше, якщо навіть абітурієнт напише ідеальний твір, без жодної помилки, без жодного виправлення, то отримає лише 8 балів.

Зразки власних висловлень

Зразок 1

Тема: Між якістю життя і його безпекою існує певна залежність: завжди є можливість підвищити якість життя, однак при цьому його безпека знижується, і навпаки. Що, на Вашу думку, обере людство?

Я вважаю, що життя – це рух і постійний розвиток. У наш час усе змінюється, вдосконалюється з неймовірною швидкістю. Усе це призводить до того, що перед людством стоїть багато завдань, розв’язання яких стане вирішальним для подальшого розвитку цивілізації. Я сподіваюся, що це буде шлях, що подарує всім душевний спокій, естетичну насолоду, надасть можливість відчувати себе в повній безпеці.

По-перше, спостерігаючи за людьми, мимоволі думаєш, що всі вони стомилися від повсякденної метушні, нервових стресів. Технічний прогрес, упровадження нанотехнологій, атомна енергетика сприяють поступу суспільства, але водночас змушують забувати про природне життя.

По-друге, неможливо постійно концентруватися на одному й тому самому. Для існування людської цивілізації потрібні кардинальні зміни. Щоб забезпечити власний комфорт, не достатньо задовольнити лише природні потреби. Варто турбуватися ще й про нематеріальні (духовні) блага.

Яскравий приклад того, до чого може призвести надмірне використання досягнень сучасних технологій, – це події в Японії, яка постраждала від вибухів на АЕС. Ця катастрофа сколихнула весь світ.

У художній літературі також не оминають цього питання. В оповіданні американського письменника-фантаста Айзека Азімова „Фах” описано життя суспільства, яке повністю комп’ютеризувалося. Люди не навчаються в школах, у вищих навчальних закладах, вони не черпають знання по краплині. Вони отримують все необхідне за допомогою плівок. Ці люди схожі на роботів, адже дозволяють себе програмувати. І лише один юнак – головний герой Джордж Плейтен – вирізняється з-поміж інших, адже здобуває знання без допомоги програмування, займається самоосвітою. У майбутньому він може стати тим, хто сам у змозі складати подібні програми, тобто він стоїть на щабель вище за інших. Його рівень розвитку, душевний стан не порівняти з його однолітками. Він сам створює блага для себе, але намагається не завадити іншим.

Мені здається, що сучасній людині у своєму житті варто керуватися словами Ліни Костенко: „Зробити щось, лишити по собі, А ми, нічого, – пройдемо, як тіні. Щоб тільки неба очі голубі Цю землю завжди бачили в цвітінні, Щоб ці ліси не вимерли, як тур, Щоб ці слова не вичахли, як руди”.

Отже, я вбачаю подальший шлях розвитку й існування людства в турботі про моральні якості, вмінні цінувати прекрасне, у взаємоповазі. Адже вже сучасний розвиток цивілізації може забезпечити комфортне існування людей. Надмірне ж використання найновіших досягнень прогресу може знищити людство або, щонайменше, зашкодити йому.

 

25 бер. 2020, 04:07