Сценарій свята "Село живе, коли несплять лелеки..."

Результат пошуку зображень за запитом "картина лелеки на хаті"

Мета. навчальна:розширити та поглибити знання дітей про лелеку-оберіг, лелеку-символ, його значимість. Дати дітям поняття, що лелечина вірність була і є своєрідним символом любові до рідної землі, на якій вони ростуть і яка дає їм силу і розум на добро.

розвиваюча: розвивати позитивне емоційне ставлення до пізнавання навколишнього, образне мислення. Допомогти дітям переконатись у невичерпному багатстві рідної мови; збагачувати  словник дітей прислів’ями, приказками, легендами та народними повір’ями;.

виховна:виховувати інтерес, любов та повагу до улюбленого птаха українців, любов до рідної природи, до рідного краю, почуття патріотизму.

                           

Село живе, коли не сплять лелеки,

із виріїв вертаються далеких,

        приносять діток до домівок тихих,

      нас захищають і відводять лихо…

1-й ведучий.

… Давно це було. Напали татари на українське село. Багатьох його жителів убили, решту повели в неволю. Тільки немовлят кинули на згарищі — не витримають вони далекої дороги, нема чого з ними возитися. Побачили те лелеки підхопили дітей у дзьоби і піднеслися з ними високо в небо. Далеко рознісся дитячий плач, і почули його козаки. Кинулися вони рятувати сім’ї. Догнали орду і відбили своїх дружин та дітей. З того часу існує повір'я, що Лелека приносить дітей, особливо поширене у західних слов'ян. Лелека витягує їх з болота, з моря, приносить в кошику, в балії, в кориті, кидає в будинок через димар. Або кидає в комин жаб, які, проникаючи в будинок через димар, набувають людський вигляд. Дітям казали, що потрібно поставити на вікно тарілку з сиром, щоб Лелека приніс дитини. Діти просили Лелеки принести їм братика або сестричку, наприклад: «Буську, буську, принеси менi Маруську! ».Результат пошуку зображень за запитом "картина лелеки на хаті"

2-й ведучий : Лелека (бусол, бузько, чорногуз, гайстер) - символ поваги до батьків; символ мандрівників; сімейного благополуччя, щастя; батьківщини. Лелека в українців – святий птах, в  народному уявленні він є символом праці і відданості. За повір'ям, село, в якому є хоч одне гніздо лелеки, вважається застрахованим від "великої тучі з бурею", а двір, що вподобали лелеки, - щасливим. Селяни вірили, що в дім, на якому з’явилося його гніздо, прийде щастя і злагода, в сім’ї припиняться сварки, діти ростимуть здоровими і не хворітимуть, у господаря садиби буде гарний урожай на полі, в околицях гнізда добре родитимуть фрукти. Село, в якому поселилося багато лелек, могло розраховувати на багатий урожай і не боятися посухи.

1-й учень.

З радістю зустрічаєм лелек навесні

Про них ми складаєм легенди, пісні

Довірливі, вірні рідній землі

Їх люблять дорослі і діти малі.

Лелека – красивий, великий птах

Домівка його – дерева, дах.

Прилетить наш лелека плавно, велично

Сяде в гніздо упевнено, звично.

Кле-кле-кле – залунає в окрузі, –

Я вже повернувсь, вдома я, друзі!

Звучить пісня____________

3-й ведучий. Люди казали, що лелеки при­носять весну. З їхньою появою хлібороби почи­нали висівати ярі культури, садити городину. Народ склав про них веснянки.

1-й  ведучий.   В українських селах у день прильоту лелек випікали спеціальне печиво – “буслові лапки”. Його дарували дітям, закликаючи цим лелек, щоб ті поверталися додому, і приносили на крилах весну.

2-й учень.

Лелеко, лелеко! 
        Лелеко, лелеко, Лелеко, лелеко,

Літав ти далеко, Наш дім недалеко.

За синєє море Вже колесо тато

В чужії простори. Виносить на хату,

А де ж твої діти, Щоб міг ти для себе

Що сам прилетів ти, Гніздо збудувати.

Сидиш одинокий Лети ж не барися,

На дубі високим? У нас оселися.

2-й ведучий. Лелеку шанували наші предки ще з часів трипільської культури. У тисячолітніх пластах ґрунту Середньої Наддніпрянщини, таврійських степів, Полісся, на Слобожанщині поряд з предметами побуту в поселеннях трипільців, археологами знайдено чимало цікавих глиняних статуеток, іграшок, прикрас і розписаного посуду. Там, поряд з людськими образами, часто проглядаються образи птахів, а серед них найбільш поширеним був птах схожий на журавля.

1-й ведучий. Україна - край, який здавна називали лелечим. Можливо, це тому, що на солом'яних стріхах наших предків любили мос­тити свої гнізда лелеки.

Лелека побудує світлу хату,

Своїх пташат поставить на крило,

І будуть радо діти усміхатись,

    Як лелечата злинуть над селом.

Лелека на обійсті людини. Подивіться на нього, коли він стоїть у гнізді. Спокійно, немов господар, окидає поглядом подвір'я, дбайливо оглядає гніздо, пильно охороняє дружину, а потім і молоде потомство. Нам затишно і добре, коли десь недалеко клекочуть лелеки.

3-й учень.

Вважалось, що “де лелека родиться, там щастя водиться ”, тому у домі, на

якому лелека збудує своє гніздо, неодмінно пануватиме злагода, затишок і спокій. І боронь Боже рушати його – щоб не сталась біди, а з нею і прокляття на кілька поколінь. Казали навіть, що гніздо лелеки захищає від удару блискавки й пожежі.

4-й учень.  То ж українські селяни, чекали навесні лелек із вирію, влаштували їм гнізда. Ось як селяни робили лелечі гнізда. Брали старе колесо від воза і клали його на високе дерево або стовп. На низ клали гілля шаром 20-30 см, потім посипали сухою соломою, додавали сухий перегній. Такі гнізда подобалися лелекам і кожного року сюди прилітали птахи.

1-й учень.

               Мрія

Як виросту - збудую хату,

На хаті колесо приб'ю,

А там я поселю крилату

Лелечу клекітну сім'ю.

Нехай розводиться, гніздиться

По всіх деревах і хатах,

Нехай мені щоночі сниться,

Що я літаю, наче птах.

Звучить пісня______________

2-й учень.
Вірилось і передавалось, що лелеки мають чи не пряме відношення до народжуваності дітей. Що б дівчина відчувала добре себе під час вагітності та пологи пройшли успішно, у її голови клали талісман, де був зображений лелека.
Говорили також, що коли перелетить чорногуз через будинок з новонародженим – буде через рік знову збільшення сім’ї.
Коли чорногуз сідав на дах під час весілля – також чекали швидкого поповнення в родині.

3-й учень. А ще, лелек люди остерігались, бо вони зі свого гнізда все навколо бачили і чули.
А чи не снились вам в ці дні лелеки?

Якщо так, і ви-дівчина, то чекайте старостів до хати. А якщо – заміжня пані, то очікуйте приємної звістки від лелеки та поповнення у родині.

4-й учень. А скільки географічних назв пов’язано з іменем цього птаха: річки та притоки Бузьків Яр, Гайстрова Струга, Лелечий потік, Чорногузькі пороги; села – Боцянівка, Лелеківка, Чорногузи. Тут слід згадати і чисті українські прізвища Чорногуз, Лелеченко, Журавель, Боцюн.

2-й ведучий. В народній творчості лелека оспіваний в історичних піснях і думах, казках і бувальщинах; звеличений в численних зразках сакрального мистецтва; його образ втілений навіть на гербах і емблемах міст, давніх родових маєтків, спільнот.

1-й ведучий. Про лелек у народі складено багато казок і легенд. Ось що розповідають деякі з них. У   давнину   Перун   відправив   людину   на Землю, дав їй мішок, наказавши, щоб віднесла далеко в ліс, а по дорозі не розв'язувала і не заглядала в нього.

Та людина не була б людиною, якби не поці­кавилася, що ж у тому лантуху. На півдорозі чоловік зупинився, розшморгнув зав'язку, і з мішка вистрибнули жаби, миші, змії, вужі й розповзлися довкола. Кинувся бідолаха ловити їх, та де там! І тоді розгніваний Перун сказав: «Я перетворю тебе на птаха, і будеш ним доти, поки не повизбируєш гаддя, яке випустив на волю». Отак людина в подобі лелеки й досі ходить по наших полях та болотах.

(Учні по черзі розповідають легенди).

1.     Вороги напали на місто і обложили храм, у якому шукали порятунку жителі. Одна жінка побачила біля дзвіниці лелеку. Протягнувши йому сповите немовля, почала благати: «Лелеченько-серденько, врятуй його». Почув лелека, підхопив немовля і врятував від неминучої загибелі.

2.  Лелека-пастух

Підібрали господарі пораненого лелеку і помістили в хліві, бо почав падати сніг. Годували, доглядали, а на весну випустили на волю. Та не міг літати птах. Коли господар гнав пасти худобу, він шкутильгав за ним на пасовище. Коли занеміг господар і не міг уже бігати, лелека завертав худобу.

А наступної весни він знайшов собі пару і побу­дував нове гніздо. Вивели в ньому малят і полетіли на осінь в теплі краї. Засумували господарі. А коли засвітило весною сонце, лелеки повернулися знов і вже кожної весни прилітали до гнізда.

 

3.        А ви знаєте, чому лелеки мають червоні ноги і дзьоб, а крила - чорні?

У селі знайшли лелеку з поламаним крилом, виходили, випустили на волю.

Одного разу зайнялася хата, а там були два маленькі хлопчики. Прилетів лелека. Закружляв над хатою, заклекотав, кинувся у вікно, крізь яке йшов дим.

Врятував лелека хлопчиків, але дуже обпік собі ноги і дзьоб, що стали, мов розжарені вуглики. З того часу у лелеки червоні ноги і дзьоб та чорні крила.

Господарі віддячили лелеці і поставили на ясен колесо від воза, щоб він там у гнізді і виводив своїх малят.

Ходить бусол по болоту

У червоних у чоботях,

Ловить ящірок, комах

Та на жаб наводить

Довгим дзьобом цокотить,

За хвилину полетить,

Щоб із неба, з вишини

Помахать крилом мені.

4.        Легенда про відліт птахів

Лелеки відлітають тільки вночі. Вдень вони від­почивають. Це помітили ще наші предки. Птахи вимушені так робити тому, щоб не скористалися ними солов'ї, бо ця сіра маленька пташка, якій важко долати нелегку дорогу, користується «без­коштовним «проїздом»: сідає на лелеку і полегшує собі маршрут. Ось чому лелеки летять вночі. Але  іноді солов'ї ухитряються примоститися. Тому там, де збираються лелеки, завжди є і солов'ї.

Звучить пісня ______________

У блакитнім небі, золотій імлі,

Там несе пташина пісню на крилі.

Треба відлітати в теплії краї,

 До весни не знати рідної землі.

Приспів:

Ви ж, лелеченьки мої білокрилі,

Чом пісні у вас сумні та журливі?

Не співаються пісні на чужині,

Повертайтеся птахи на Вкраїну.

Десь далеко сонце, гори і моря,

Та миліша всього батьківська земля.

Повертай, пташино, серце звесели,

Найдзвінкіша пісня на своїй землі.

1-й ведучий. Про лелек існує багато прикмет, повір'їв, загадок, прислів'їв. Пропонуємо вашій увазі деякі з них.

У народі кажуть...

Говорять: хто вперше навесні побачить лелечу пару, що походжає полем, неодмінно знайде і собі пару. Якщо ж побачиш на полі одного лелеку – будеш цілий рік і ти самотнім.

Існує цікаве повір'я: хто перший побачить у селі лелеку, той повинен тричі присісти, про­мовляючи слова: «Ой, ти, бусю-пташе, розвесе­ли село наше». Тоді він цілий рік буде здоровий.

Поганою прикметою вважалося видирання лелечих яєць. Якщо хтось знищить або забере з гнізда лелечі яйця, то лелека принесе в дзьобі "жарину і запалить хату кривдникові.

Віддавна вважалось, що бузьки приносять тепло і забирають його назад у вирій. Рано прилетів – буде тепле літо.

Стоїть на одній нозі – чекай швидкого похолодання.

Перед тим, як здійметься вітер, лелеки довго кружляють біля своїх гнізд.

Прислів'я

Прилетів лелека - весну приніс здалека.

З'явилися бузькові лапи - не забирай з гряд­ки сапи.

Лелеки летять тільки до добрих людей.

Де лел'ека не літає, а на весну додому повертає.

Прикмети

*   Якщо в серпні бузьок бродить - дощ буде.

*   Якщо   бузьки   відлітають   вчасно   -   будуть сильні і довгі морози.

*   Рано прилетів лелека - буде тепле літо.

*   Лелека   починає   непокоїтися   -   на   погану погоду.

*   Активно тріщить увечері дзьобом - завтра буде сонячний день.

*   Стоїть на одній нозі - треба чекати похоло­дання.

*   Якщо не відлітає далеко від гнізда, а трима­ється поблизу, - на негоду.

*   Коли птах погожого дня тримається сухого місця, то й наступний день буде сонячним.

*   Перед тим як здійметься вітер, лелеки довго кружляють біля своїх гнізд.

*   Заклекотали лелеки в гнізді - час садити цибулю.

Загадки про лелек

Які ноги, такий ніс,

По болоті ходить скрізь.

Хату на хаті має.

Всім жабам рахунок знає.

Довгий дзьоб він має,

Жаб, вужів він поїдає,

Крила має чорно-білі,

Прилітає навесні.

В вирій він летить далеко,

Як зовуть його? (Лелека)

З вирію він прилітає,

Дуже довгі ноги має.

І літає він у нас,

І клекоче повсякчас.

Летів птах через дах,

Сів на воротях

У червоних чоботях.

Підкотивши своє штання,

Опустився він зі стайні,

Влаштувався на роботі

У найближчому болоті.

Та не бійся, не загруз,

Наш чорнявий ... (чорногуз).

1-й учень. Більшість часу лелеки проводять в дорозі. Відлітаючи до теплих країв в серпні-вересні, вони лише в грудні добираються до берегів Нілу, що в північній Африці. А вже через місяць розправляють крила в дорогу, відчуваючи величезну тугу за батьківщиною. Додому бузьки повертаються у два рази швидше, аніж летять на чужину. Хіба ж не диво?

2-й учень. Часто трапляється, що деякі чорногузи залишаються на зиму в місцях літ­нього гніздування. У більшості випадків мова йде про птахів, які були поранені, звикли до людей, або є з вадами міграційної інстинктив­ної поведінки. Такі птахи потребують додатко­вого піклування від людей протягом зими.

1-й ведучий. Лелека - вірний син своїх країв. Недарма ж воїнів, які гинули під час воєн за свою Батьківщину, свій рідний край порівню­вали з цими чудовими птахами. Після Другої світової війни були поставлені пам'ятники полеглим бійцям у вигляді лелек.

Звучить пісня ________________

2-й ведучий. На жаль, з кожним роком цих чудових птахів стає все менше. Лелекам загро­жує зникнення. Дуже рідко вдається побачи­ти чорного лелеку, якого в Україні занесено до Червоної книги, а в деяких країнах їх і зовсім немає. Зникають вони через осушення боліт, застосування отрутохімікатів. Гинуть лелеки, сідаючи на лінії електропередач. Не вгамовуються і браконьєри - на риборозвідних ставках часто стріляють лелек, руйнують гніз­да з пташенятами, на жаль, школярі. Тому в Конституції України є стаття про охорону при­роди, яка забороняє такі дії.

3-й учень.

Люблять птаху цю дорослі і малі,

Символ спокою та миру на землі.

В небі синім майоріють два крила,

Це лелеченька нам долю принесла,

А якщо вона над хатою кружля –

Там народиться прегарне немовля,

І лелеку привітають залюбки

Мама й тато, найщасливіші батьки.

І тому я попросити вас хотів:

Бережіть, будь ласка, люди, цих птахів!

4-й учень.

Тож бережіть їх, як зіницю ока,

Як рідну матір бережіть.

Якщо в біду потрапив лелека –

Усе зробіть, йому допоможіть!

Пов’язане зображення

1-й ведучий. Чи можемо ми, люди, навчити­ся чогось у цих прекрасних птахів? Так, любо­ві до рідної землі, до Батьківщини. І якщо в серці кожного з нас буде хоча б часточка тієї любові до України, яку мають до рідного краю ці величні птахи, наше життя дуже швидко зміниться на краще.

2-й ведучий.

Ще дідусь мій примостив  

Колесо на хаті.

І лелеки з тих часів

Стали прилітати.

   Мов сторожа на горі,

   Зверху поглядають,

   Від мишей, комах, щурів

   Двір оберігають.

У старе гніздо несуть

Очерет, солому.

Пір’я і траву кладуть –

Буде тепло в ньому.

   І висиджують малят

   У дощі і спеку.

   Пройде літо – полетять

   У краї далекі.

Шануйте світ навколо себе, помічайте його красу.

І хай у вашому житті якомога частіше лунає лелечий клекіт - символ щастя і любові.

І частіше дивіться у небо - скоро повертати­муться додому лелеки!

 

 

 

 

 

 

Подобається