Толерантність як соціальна звичка

            Останнім  часом  часто  виникають  дискусії  про  толерантний  світ,  світ  без  насильства  та  жорстокості,  в  якому  головною  цінністю  є  єдина  у  своєму  роді  недоторканна  людська  особистість.  Але  теоретичний  настрій  поки  що  не  набув  широкого практичного застосування в реальності. На екранах телевізорів діти часто бачать фільми й навіть мультфільми зі сценами насильства, зневажливого ставлення  до особистості, приниження людини з іншою культурою і культури іншого народу.  Психіка дітей сприйнятлива до будь-яких прикладів поведінки як позитивного, так  і негативного характеру. А у зв’язку з невеликим соціальним досвідом дитина вбирає 

в себе все, що бачить і чує, не розуміючи, правильно це чи ні, добре чи погано. І перед  педагогами стоїть важливе завдання — спрямувати дітей на дорогу добра, навчити розуміння, толерантності в усіх сенсах цього слова, прийняття людей різної національності, кольору шкіри, соціального статусу, людей з особливими можливостями та потребами. Але мало виголошувати гарні слова, толерантність потрібно виховувати шляхом розвитку хороших звичок, манер, культури міжособистісного спілкування, мистецтва жити у світі несхожих людей. Інакше кажучи, толерантність означає повагу, здатність без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження  

та спосіб життя іншої людини, якщо вони відрізняються від наших. 

      Сучасна людина живе в дуже різноманітному світі, й лише толерантність до інших і дотримання певних загальнолюдських цінностей може врятувати наш світ від ворожнечі, конфліктів і війн «толерантність — це мистецтво жити з іншими людьми та з іншими ідеями» (Кофі Аннан). 

      У  формуванні  толерантної  свідомості  власним  прикладом,  прищепленні  ідеї поваги та добра, розуміння і дружелюбності, взаємодопомоги, прийняття людей такими,  якими  вони  є,  ефективними  є  інтегровані  заняття  та  бесіди:  «Моя  країна», «Моє місто», «Всі ми різні, але всі ми разом», «Різні країни — одна планета», «Ми — жителі планети Земля», «Світ навколо нас» тощо. 

      Для  того  щоб  досягти  успіху  у  власному  житті,  не  марнувати  сили  на  конфлікти,  «побутові  війни»,  кожному  варто  сформувати  в  собі  толерантність  як звичку та рису характеру. Отже, бути толерантною людиною — значить поважати людей. Наскільки ми поважаємо ту чи ту людину, свідчить наше вміння ввічливо спілкуватися. Для цього необхідно (обговорення з дітьми та введення в життя таких правил):  

 

   ▶  бути готовим до того, що всі люди — різні, не кращі й гірші, а просто різні; 

 

   ▶  навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити  в них те, що нам не подобається; 

 

   ▶  цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;  

 

   ▶  зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися   собою.