РОБОТА З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

 

Система роботи з обдарованими учнями

 

Забара Олексій Анатолійович

вчитель фізики, математики, астрономії, екології та природознавства

 

Обдаровані діти – майбутній цвіт нації, інтелектуальна еліта, гордість і честь України, її світовий авторитет, а тому перед кожним педагогічним колективом стоїть завдання спрямоване на забезпечення формування інтелектуального потенціалу нації шляхом створення оптимальних умов для всебічно обдарованої молоді . 
На сучасному етапі розвитку освіти актуальними є питання удосконалення системи управління навчальним закладом і переводу школи в новий стан, який забезпечить надання населенню широкого спектру якісних освітніх послуг залежно від потреб людини, суспільства та ринку праці. В цій парадигмі науковцями відводиться важливе місце вихованню людини інтелектуально розвинутої, з високими моральними якостями. Особлива роль належить школі, яка готує майбутнє для Батьківщини. За останні роки змінилися погляди батьків на школу та їх вимоги щодо здобуття дітьми освіти. Батьки мають можливість вибирати ту школу, яка, на їх погляд, надає не тільки глибокі знання, а і виявляє здібності їх дітей, працює на перспективу. Тому у школі повинні працювати справжні інтелектуали, які здатні закласти основу для майбутнього професійного вибору учнів. Задача номер один – створити привабливий імідж навчального закладу, щоб у дітей було бажання відвідувати школу з радістю і надією.

Основою формування іміджу успішності є розуміння наступних положень: 
- кожна дитина має задатки; 
- кожна дитина прагне реалізувати свої здібності.

Здібності та задатки розвиваються та реалізуються при умові сприятливого зовнішнього середовища і сукупності внутрішніх потенцій. Ми визначаємо обдаровану дитину як таку дитину, що відрізняється від однолітків яркими видатними здібностями, або вона має внутрішні передумови для високих досягнень, в тому або іншому виді діяльності. А під здібностями ми розуміємо індивідуальні особливості, які дозволяють при сприятливих умовах успішно оволодівати діяльністю.

Обдарованість — це не лише своєрідне поєднання здібностей людини, а й своєрідний сплав її особистісних якостей. Розвиток і виховання обдарованих дітей вирішує проблему формування творчого потенціалу суспільства. Виховати з обдарованої дитини особистість, адаптовану до складностей сучасного життя, досить важко. У розвитку творчих можливостей учнів велике значення має випереджальний характер навчання й виховання. Його обґрунтував відомий психолог Л. Виготський і пояснив так: «Лише те навчання є добрим, яке передує розвиткові дитини, тоб­то спонукає дитину до життя, пробуджує та приводить у дію низку внутрішніх процесів розвитку».

Аналіз ситуації в мікрорайоні школи та психолого-педагогічного мікроклімату в школі, переміщення акцентів з жорстоко дозованої суми знань, що вкладалась в дитину, на уміння мислити, самостійно здобувати знання, самореалізовуватися примусили педагогічний колектив шукати оптимальні шляхи для формування іміджу школи через здійснення соціально-орієнтованого підходу до процесу навчання і виховання Що для цього потрібно? По-перше, згуртований колектив однодумців, людей з високою культурою, бажаючих працювати по-новому, орієнтуючись на дитину, на її особистісний розвиток. По-друге, адміністрація, яка була би каталізатором всього нового, перспективного, зуміла би адаптувати всі нововведення для даної школи, мотивувати колектив на плідну роботу. В основі всіх перетворень в закладі – позитивна мотивація на досягнення успіху. Проблему виявлення, розвитку й педагогічної підтримки здібних та обдарованих учнів, розкриття їхнього потенціалу вважаємо однією з основних у нашій школі.

Результат пошуку – програма «Система роботи з обдарованими учнями». 
Програма розроблена на основі Державної цільової програми роботи з обдарованою молоддю на 2007-2010 р.р. ( Постанова КМУ 3 1016 від 08.08.2007р.) 
Мета програми «Система роботи з обдарованими учнями»: 
§ Створення освітнього простору школи як сукупності умов для розвитку особистості шляхом здійснення переходу від ідеї розвитку особистості до ідеї саморозвитку. 
§ Задоволення потреб суспільства в творчих, обдарованих учнях. 
§ Реалізація процесу пошуку, відбору і творчого розвитку обдарованих дітей в процесі впровадження традиційних і інноваційних форм і методів навчання.

Завдання:

1. Виховання морально і фізично здорового покоління. 
2. Створення умов для здобуття освіти понад державний мінімум. 
3. Здійснення науково-практичної підготовки талановитої молоді, збагачення на її основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу держави. 
4. Розвиток природних позитивних нахилів, здібностей та обдарованості учнів, потреби і вміння самовдосконалюватись, формування громадської позиції, національної свідомості, власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за свої дії. 
5. Надання учням можливостей для реалізації індивідуальних творчих потреб, забезпечення умов для оволодіння практичними вміннями і навичками наукової, дослідно-експериментальної діяльності відповідно професійної орієнтації. 
6. Створення сприятливих умов для гуманізації освіти. 
7. Виховання школяра як людини моральної, відповідальної, людини культури з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе. 
8. Розробка сучасних науково-методичних концепцій, форм, видів діяльності, матеріалів для використання їх у навчально-методичної роботі. 
9. Ефективне впровадження інноваційних технологій навчання. 
10. Створення дієвої моніторингової системи оцінки навчальних досягнень учнів.

Принципи реалізації програми 


1. Єдність - передбачає спільність мети і завдань кожного з ступенів, наступність і взаємозв’язок між ними, надання усім дітям однакових стартових умов для здобуття загальної середньої освіти незалежно від соціального становища батьків. Школа є невід’ємною ланкою системи безперервної освіти і забезпечує рівень загальноосвітньої підготовки, достатній для подальшого здобуття освіти на наступних її етапах. 
2. Варіативність - означає визнання правомірності різних шляхів реалізації єдиної мети і завдань шкільної освіти на основі застосування різних педагогічних систем і технологій. 
3. Демократичність – визначається відкритістю перед суспільством, участю учнів, їхніх батьків, педагогічного колективу і представників громадськості у розробці та реалізації стратегії і змісту її діяльності, відповідальністю навчального закладу за якість освітніх послуг перед споживачем і державою. 
4. Поєднання національного і загальнолюдського – означає, що домінантою виховного процесу має стати виховання в учнів патріотизму з новим змістовним наповненням. З одного боку, це виховання почуття любові до рідного краю, свого народу, держави, відповідальності за їх майбутнє, а з іншого – відкритість до сприйняття різноманітних культур світу, освоєння фундаментальних духовних цінностей людства – гуманізму, свободи, справедливості, толерантності, культури миру, національного примирення, збереження природи. 
5. Світський характер – означає побудову освітнього процесу на засадах наукових знань, розгляд будь-якого предмету вивчення у відповідності з даними про нього сучасної науки. Втручання в діяльність школи релігійних організацій, пропаганда релігійних віровчень, прилучення учнів до релігійної віри у школі не допускаються. Водночас у процесі вивчення гуманітарних предметів доцільне загальне ознайомлення школярів з релігіями як феноменом загальнолюдської культури.

В основу роботи з обдарованими дітьми покладено принципи: 
- орієнтація на вищі кінцеві результати; 
- безперервна передача знань( навчатися й навчати інших необхідно стільки, скільки потребує досконале володіння темою); 
- співпраця й товариська взаємодопомога; 
- різноманітність завдань; 
- навчання за здібностями; 
Виконання програми здійснюється за такими напрямами: 
- науково- методичне забезпечення роботи з обдарованими учнями; 
- виявлення та відбір обдарованих дітей; 
- навчання , виховання та розвиток обдарованих дітей; 
- стимулювання та заохочення навчальної й позакласної діяльності учнів;

 

Механізм реалізації програми « Система роботи з обдарованими учнями» 

В основі даної програми лежить вирішення проблеми пошуку та діагностики обдарованих дітей . Ми виділяємо такі групи обдарованих дітей: 
- діти з високими показниками інтелекту; 
- діти з високим рівнем творчих здібностей; 
- діти, які досягли успіхів у будь-яких галузях ( музика, спорт, окремі предмети тощо); 
- діти, які добре навчаються; 
Така класифікація дає змогу створити банк даних, які використовуються для подальшого планування роботи з дітьми.

Принципи розробки програм для обдарованих дітей 

1. Визначення сильних і слабких сторон кожного учня. 
2. Індивідуальна програма має складатися з різноманітного навчального матеріалу, що відповідає інтересам обдарованої дитини. 
3. Індивідуальна програма має передбачати принципи поступовості і послідовновності. 
4. Чітка система оцінювання.


 

Організація роботи з обдарованими дітьми 

1. Вивчення характерних особливостей обдарованих дітей та спе- 
цифіки роботи з ними. 
2. Створення індивідуальних програм та планів роботи з обдарованими ді- 
тьми.
3.Навчання з психологом школи.
 
4. Розгляд питання роботи з обдарованими дітьми на педрадах та засіданнях 
шкільних методичих об’єднаннях. 
5. Організація роботи спецкурсів, факультативів згідно з творчими потребами дітей. 
6. Проведення в школі предметних тижнів, до участі в яких залучати обда- 
рованих дітей. 
7. Організація і проведення предметних олімпіад з базових дисциплін серед 
учнів 5-11 класів. 
8.Проведення систематичної підготовки дітей до участі у міських та обласних олімпіадах з базових дисциплін. 

 

Свою роботу я планую у чотири етапи:

1. виявлення обдарованих учнів; 
2. створення умов для розкриття їх потенційних можливостей на уроках; 
3. індивідуальна підготовка.

Умови роботи в школі дозволяють проводити виявлення учнів зі здібностями до вивчення математики та фізики в 5–11 класах. З цією метою я проводжу анкетування, тестування, бесіди з дітьми, їх батьками, вчителями. На ранніх етапах вивчення предметів робота проводиться індивідуально. На початковій стадії роботи необхідно сприяти розвитку в школярів інтересу до математики та фізики - пропонувати для читання цікаву науково-популярну літературу, дозволяти проводити самим прості експерименти. 
Велика увага приділяється другому етапу – поурочній роботі. Зазвичай такі учні вже засвоїли шкільну програму свого класу. Тому доцільним вважаю пропонувати їм індивідуальну програму, творчі задачі, досліди. Результативним виявилося включення таких дітей у роботу класу в ролі консультантів на семінарах і заліках, дослідників при вивченні нового матеріалу, при підготовці додаткового матеріалу. Це дозволяє залишити учня в полі зору свого класу, сприяє його подальшому розвитку, систематизує знання, зміцнює його авторитет серед однолітків, привчає до самостійності й відповідальності. 
На третьому етапі, який може тривати до року, проводиться індивідуальна оцінка творчого потенціалу і психологічних особливостей кожної дитини. Якщо за цей час виявляється учень з оригінальним мисленням, великим обсягом знань – починається четвертий етап. Якщо школярі показують, що хотіли б продовжувати поглиблювати свої знання, а головне, бажають брати участь в олімпіадах, необхідно починати з ними активну позаурочну роботу.

Плануючи самостійну діяльність школяра, необхідно націлювати його на роботу з наступними матеріалами: 
Ø матеріали олімпіад різного рівня; 
Ø вузівські підручники; 
Ø спеціалізована література.


Крім природничо-наукових знань, у школярів повинен бути певний набір методологічних прийомів - способів, що допомагають добувати нові знання й творчо переробляти вже наявні. Необхідно пропонувати учневі самому складати олімпіадні завдання. Крім того, варто приділяти особливу увагу самоперевірці отриманих результатів при розв’язанні різних завдань. 
Якщо за цей час виявляється учень з оригінальним мисленням, великим обсягом знань – починається четвертий етап. 
Його зміст – індивідуальна робота за спеціальною творчою програмою. Проводяться бесіди з дитиною, її батьками, вивчаються життєві умови сім’ї. З’ясовується, чи пов’язує учень майбутню професію математикою (фізикою), чи хоче брати участь в олімпіадах? Вибір повністю за дитиною, головне, щоб він був свідомий. 
Індивідуальна програма підготовки залежить від кінцевої мети учня, його здібностей та особливостей характеру. При цьому враховуються інтереси дитини. Чим подобається займатися: теорією, експериментом? Який напрям у викликає особисте зацікавлення? Що краще вдається? Намагаюся розвивати сильні сторони та поступово виправляти недоліки. 
На індивідуальних заняттях набувається досвід технічної творчості, розв’язуються задачі підвищеного рівня складності, формується здатність до творчої співпраці з учителем. 
У восьмому – дев’ятому класах пропоную учням олімпіадні задачі різних етапів олімпіад, пізнавальну літературу. Самостійність дитини має частковий характер. У десятому та особливо одинадцятому класах рівень самостійності зростає: учень уже здатен самостійно знаходити та опрацьовувати літературу, оволодівати технікою експерименту, формулювати й розв’язувати творчі задачі. Роль учителя зростає до якості наставника-консультанта, який допомагає учневі в розробці стратегії подальшого творчого розвитку.

У період підготовки до олімпіад звертається увага на вміння володіти собою, вміло користуватися здобутими знаннями в умовах конкуренції, стресу. Враховується вміння не тільки приймати перемогу, уникаючи "зіркової хвороби”, а й витримувати невдачу, за будь-яких умов поважати однолітків-конкурентів. Важливим аспектом у підготовці олімпійця є виховання порядності, формування переконання: найцінніша перемога – та, що здобута чесно, своїми силами. 
Багато уваги приділяю диференціації навчального матеріалу (текстам лекцій, практичним завданням). Також використовую нестандартні форми проведення уроків: проблемні, міжпредметні лекції, лекції-дослідження, семінари-дискусії, семінари-дослідження.

Узагальнюючи власний досвід, можу сказати , що тут можна виділити наступні два підходи: 

1) підтримка постійного інтересу до предмета шляхом пропозиції для розв’язання нестандартних завдань (школярам, як правило, цікаві завдання, для яких необхідно який-небудь новий спосіб або використати знання, що виходять за рамки шкільних підручників) і заохочення інтересу до вивчення позапрограмового матеріалу; 
2) індивідуальний підхід до кожного учасника олімпіади, допомога в самовизначенні й розвитку особистості учасника олімпіади, а також формування у учнів методологічних знань.

У процесі науково-дослідницької роботи над питанням успішного навчання й виховання учнів, створення ситуації успіху, проводячи анкетування, дослідження, спостереження, роблячи прогнози й перевіряючи їх на практиці, дійшли висновку, що для створення ситуації успіху, для самореалізації особистості заохочення мають першочергову роль. Особливо велике значення має заохочення в дитячому і юнацькому віці. З погляду педагогіки ситуація успіху — це таке спрямоване, організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягнення високих результатів у діяльності як окремої особистості, так і колективу в цілому.

Очікувані результати

- розробка і впровадження механізму пошуку і відбору обдарованої молоді; 
- створення науково-педагогічної інформаційної системи; 
- впровадження сучасних педагогічних та інформаційних технологій; 
- підвищення професійного рівня педагогів; 
- створення системи морального заохочення обдарованій молоді до науково-дослідницької діяльності; 
- виховання особистості, збереження традицій і досвіду педагогічного колективу школи.

 

Подобається