Про інклюзивну освіту. Коротко про основне.

1. Що таке інклюзія?

2. Основні поняття інклюзії.

3. Принципи та цінності інклюзії.

Концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних демократичних ідей: усі діти є цінними й активними членами суспільства.

Навчання в інклюзивних освітніх закладах є корисним як для дітей з особливими освітніми потребами, так і для інших дітей, членів родин і суспільства в цілому. Як свідчать дослідження, в інклюзивних класах та дитячих садках наголос робиться в першу чергу на розвитку сильних якостей і талантів дітей, а не на їхніх особливостях. Взаємодія з іншими дітьми сприяє когнітивному, фізичному, мовному, соціальному та емоційному розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

При цьому діти з типовим рівнем розвитку демонструють відповідні моделі поведінки дітям з особливими потребами й мотивують їх до розвитку та цілеспрямованого використання нових знань і вмінь. Взаємодія між дітьми з особливими потребами та іншими дітьми сприяє налагодженню між ними дружніх стосунків. Завдяки такій взаємодії діти вчаться природно сприймати та толерантно ставитись до людських відмінностей, вони стають більш чуйними, готовими до взаємодопомоги.

Інклюзія (включення) – процес збільшення ступеня участі всіх дітей у соціальному житті, в різних програмах.

Інклюзивна освіта - це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу.

Інклюзивний освітній заклад – це заклад освіти, який відкритий для навчання всіх дітей, незалежно від їхніх фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних, мовних чи інших особливостей. Цей заклад забезпечує безбар’єрне фізичне середовище, адаптує навчальні програми та плани, методи й форми навчання, тим самим надаючи можливість усім дітям успішно навчатись в тому числі і дітям з особливими освітніми потребами;залучає батьків до співпраці; співпрацює з фахівцями з метою надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей; створює позитивну атмосферу в шкільному середовищі та громаді загалом.

Інклюзія – це процес, це постійний пошук ефективних шляхів задоволення

індивідуальних потреб усіх, без виключення, дітей. У цьому випадку відмінності розглядаються як позитивне явище, яке стимулює навчання дітей та дорослих.

Інклюзія пов’язана з визначенням перешкод та їх подоланням. Відповідно, вона включає проведення комплексної оцінки, збір інформації з різноманітних джерел для розробки індивідуального навчального плану розвитку та реалізації його на практиці.

В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку

дискримінацію дітей, яка забезпечує однакове ставлення до всіх людей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами.

Тобто, система адаптується до потреб дитини.

Девіз інклюзії – рівні можливості для кожного!

 

Принципи та цінності інклюзії

Цінності:

  • це визнання того, що всі діти можуть навчатися;
  • це робота зі всіма дітьми, незалежно від їх віку, національності, мови, походження, особливостей розвитку;
  • це вдосконалення освітніх структур, систем і методик для забезпечення потреб всіх дітей;
  • це частина великої стратегії по створенню інклюзивного суспільства;
  • це динамічний процес, який знаходиться постійно в розвитку.

 

Принципи:

  • цінність людини не залежить від її здібностей і досягнень;
  • кожна людина здатна відчувати і думати;
  • кожна людина має право на спілкування і на те, щоб бути почутою;
  • адаптація системи до потреб дитини, а не навпаки;
  • справжня освіта може здійснюватися тільки в контексті реальних взаємостосунків;
  • всі люди потребують підтримки і дружби ровесників;
  • задоволення індивідуальних освітніх потреб кожної дитини;
  • визнання спроможності до навчання кожної дитини та, відповідно, необхідність створення суспільством відповідно до цього умов;
  • залучення батьків до навчального процесу дітей як рівноправних партнерів та перших вчителів своїх дітей;
  • командний підхід у навчанні та вихованні дітей, що передбачає залучення
  • педагогів, батьків та спеціалістів;
  • складність завдань повинна відповідати здібностям дитини;
  • рівний доступ до навчання у загальноосвітніх закладах та отримання якісної освіти кожною дитиною;
  • подолання потенційних бар’єрів навчання.

 

Переваги інклюзивної освіти:

 

Для дітей з особливими освітніми потребами:

  • завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується

когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток

дітей;

  • ровесники відіграють роль моделей для дітей з ООП;
  • оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально;
  • навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та

інтереси дітей;

  • у дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими ровесниками й участі у громадському житті.

Для інших дітей:

  • діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до

людських відмінностей;

  • діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з

людьми, які відрізняються від них;

  • діти вчаться співробітництву;
  • діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також

співчувати іншим.

 

Для педагогів та фахівців:

  • вихователі інклюзивних груп краще розуміють індивідуальні

особливості дітей;

  • вихователі оволодівають різними педагогічними методиками, що

дають їм змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності;

  • спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.

 

            Склад учасників Команди супроводу

1. Склад Команди супроводу визначається з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП.

2. До складу Команди супроводу дитини з ООП входять:

У закладі загальної середньої освіти:

  • постійні учасники: директор або заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель початкових класів (класний керівник), вчителі, асистент вчителя, практичний психолог, соціальний педагог, вчитель-дефектолог (з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП), вчитель-реабілітолог та батьки або законні представники (далі - батьки) дитини з ООП тощо;
  • залучені фахівці: медичний працівник закладу освіти, лікар, асистент дитини, спеціалісти системи соціального захисту населення, служби у справах дітей тощо.

У закладі дошкільної освіти:

  • постійні учасники: директор або вихователь-методист, вихователь, асистент вихователя, практичний психолог, соціальний педагог, вчитель-дефектолог (з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП), вчитель-реабілітолог та батьки дитини з ООП тощо;
  • залучені фахівці: медичний працівник закладу освіти, лікар, асистент дитини, спеціалісти системи соціального захисту населення, служби у справах дітей тощо.

Порушення мовлення

Рекомендації педагогам

  • Уникати емоційного, нервово – психічного напруження (самостійна, контрольна робота строго обмежена часом, гучна атмосфера, великий обсяг матеріалу, опитування на початку уроку).
  • Уникати ситуацій несподіваного запитання і швидкої відповіді
    на нього.
  • Не вимагати негайного включення в роботу (активність таких дітей наростає поступово).
  • У момент виконання завдань не переключати увагу учня на щось інше.
  • Активізувати усне мовлення, читання та письмо.
  • Використовувати логічні, образні, мнемонічні прийоми запамятовування.

Порушення зору

Рекомендації педагогам

  • Дізнайтесь про причину поганого зору дитини.
  • Правильно організуйте робоче місце дитини.
  • Сприяйте використанню засобів корекції зору (окуляри).
  • Подбайте про освітленість робочого місця.
  • Коригуйте кут зору відносно дошки.
  • Використовуйте в роботі спеціальні навчальні посібники.
  •  Проводьте спеціальні вправи для очей.
  • Забезпечуйте раціональний режим зорового навантаження .
  • Добирати вправи на розвиток мовлення, формування довільної пам҆яті та уваги, образного мислення.
  • Дозуйте фізичні навантаження дитини.

Порушення слуху

Рекомендації педагогам

 

  • Знати рівні слухової чутливості кожного з вух дитини.
  • Взаємне розташування вчителя та дитини (гігієнічні умови навчання).
  • Завдання давати у письмовій формі (більшість).
  • Обов҆язково уточнювати розуміння запропонованого завдання.
  • Добирати завдання на усунення недоліків граматичного ладу мови.
  • Терпляче вислуховувати дитину.
  • Уникати швидких темпів вивчення матеріалу.
  • Сприяти розвитку логічного мислення.

 

Порушення опорно-рухового апарату

 

Рекомендації педагогам

 

  • Знати  індивідуальні особливості дитини.
  • Забезпечувати соціальну адаптацію дітей.
  • Здійснювати емоційну підтримку дитини та батьків.
  • Позбавити дітей гіперопіки.
  • Забезпечити високий рівень тактовності та розуміння, пам’ятати, що ці діти залежать від дорослих.
  • Заохочувати дітей до навчально-пізнавальної діяльності.
  • Добирати посильні та цікаві для дитини завдання.
  • Забезпечити гнучку атмосферу роботи на занятті.

Затримка психічного розвитку

Рекомендації педагогам

 

  • Глибоко вивчити індивідуальні особливості такої дитини.
  • Позбавити дітей гіперопіки.
  • Забезпечити відповідність між словами, мімікою та інтонацією дорослого.
  • Забезпечити необхідну підтримку і заохочення до навчально-пізнавальної діяльності.
  • Добирати полегшені варіанти завдань.
  • Використовувати коригувальні прийоми під час навчання.
  • Уникати надмірної концентрації уваги на одному об’єкті.
  • Виділяти достатньо часу на сприйняття і усвідомлення зорових, слухових вражень.
  • Створити умови для засвоєння навчального матеріалу через гру, рольову участь.

 

Емоційно нестійкі школярі

 

Рекомендації педагогам

 

  • Глибоко вивчити індивідуальні особливості такого учня. Стабілізувати емоційний стан таких дітей перед виконанням навчальної діяльності, вчити керувати емоціями.
  • Попереджувати нервові зриви, агресивні реакції, конфлікти, забезпечити постійну зайнятість.
  • Дотримуватися послідовності у вимогах.
  • Вибирати оптимальні способи опитування (усне, письмове), давати дітям лише одне завдання на певний відрізок часу.
  • Пропонувати виконання  великих за обсягом завдань у формі послідовних частин, періодично контролювати перебіг виконання роботи, вносити необхідні корективи.
  • Надавати можливість звертатися по допомогу до вчителя в разі утруднення.
  • Здійснювати індивідуальну корекційну роботу: психогімнастичні ігри, спрямовані на поступове відпрацювання навичок стримування м’язової мовленнєвої активності, добирати вправи на тренування уваги, витримки.
  • Запобігати перевтомі учнів.
  • Стримано і спокійно аргументувати виставлену оцінку. 
  • Обов’язково бути урівноваженим,  витриманим.

Діти – лівші

 

Рекомендації педагогам

 

  • Зміцнювати нервову систему учнів.
  • Заохочувати, підвищувати їх впевненість у своїх силах.
  • Обережно оцінювати невдачі учня.
  • Поєднувати  фронтальні та індивідуальні методи, форми, прийоми навчання з метою підвищення працездатності дитини.
  • Забезпечити позитивну мотивацію  навчання.
  • Добирати оптимальний темп  проведення уроку та спілкування з учнями.
  • Забезпечити підвищену увагу і контроль з боку педагога до таких дітей.
  • Запобігати  стресовим ситуаціям.
  • Дотримуватися гігієнічних вимог навчання.
  • Дозувати фізичні та розумові навантаження.

 

Організаційно-педагогічні умови спрямовані на створення комфортного середовища перебування дитини в навчальному закладі.

До них відносяться:

  • особливості архітектури, дизайну приміщення школи для забезпечення вільного пересування дітей; вимоги до освітлення, акустики, розміщення та якості меблів у класній кімнаті; вимоги до технічного забезпечення навчального процесу.

Виконання соціально-комунікативних умов забезпечить взаємодію дітей у навчальному процесі та сприятиме засвоєнню норм соціальної поведінки. Насамперед, до даної групи належать умови організації навчального процесу в школі:

  • регулювання складу та кількості учнів в класі;
  • врахування особливостей організації їх спільної діяльності.

Навчально-методичні умови передбачають створення навчального плану, програм, підручників, в яких би враховувалися індивідуальні можливості школярів та їхні потреби. Навчально-психологічні умови визначають участь дитини в оцінюванні своїх навчальних досягнень та успіхів в особистісному розвитку для забезпечення комфортного самопочуття кожного учня в інклюзивному освітньому середовищі.

Досягти позитивного результату в інклюзивному навчанні дозволить дотримання одночасно всіх умов та залучення до співпраці професійної команди, яка включає адміністрацію школи, вчителів — предметників, класоводів, асистентів вчителів, психологів, спеціальних педагогів, батьків та безпосередньо самого учня. Всі учасники освітнього інклюзивного процесу мають знаходитися у постійній взаємодії: обмінюватися інформацією, аналізувати її, приймати рішення та отримувати додаткову консультативну допомогу щодо інтерпретації даних обстеження та пошуку оптимальних умов розвитку конкретної дитини.

Ресурсна кімната – це спеціально обладнаний освітній простір. Спеціально організований освітній процес, спрямований на гармонійний емоційний, психічний та фізичний розвиток дитини, групи дітей з особливими освітніми потребами.

       Спеціально організований освітній простір дає змогу кожній дитині реалізувати своє право на освіту, максимально розкрити освітній і особистісний потенціал та подолати бар’єри соціалізації.

       Навчання у ресурсній кімнаті базується на індивідуальних потребах кожного учня, має на меті залучення, або перехід дитини до звичайного класу, спрямоване на усунення факторів, що перешкоджають навчанню у загальноосвітньому класі.

Облаштування ресурсної кімнати здійснюється згідно Наказу Міністерства освіти і науки України № 414 від 23.04.2018 р.

Організація простору в ресурсній кімнаті відбувається завдяки розділенню його на зони: навчально-пізнавальна та побутово-практична.

     Простір побутово-практичної зони обладнується кухнею та їдальнею. У цій зоні діти здобувають і засвоюють навички самообслуговування, які допоможуть їм адаптуватися та інтегруватися у суспільство.

     До навчально-пізнавальної зони відноситься:

  •  робоче місце вчителя,
  •  індивідуальні місця для навчання (парти),
  • місце для групових та індивідуальних занять,
  • сенсорний куток,
  • ігрова зона.

     Робоче місце вчителя обладнується комп’ютерним, мультимедійним і демонстраційним оснащенням, меблями, допоміжними засобами та матеріалами.

     Індивідуальні місця учнівнавчальні парти, стільці повинні регулюватись за висотою, висота має бути виставлена індивідуально для кожного учня, щоб запобігти негативному впливу на опорно-руховий апарат дитини. Для дітей з порушеннями в роботі опорно-рухового апарату застосовується вертикалізатор, що дає можливість учню приймати участь в усіх навчально-виховних процесах класу.

 

Місце для групових та індивідуальних занять обладнується меблями спеціального призначення, корекційними засобами навчання і спеціальними тренажерами, а також столом і стільцями для групової роботи.

     Сенсорний куток в ресурсній кімнаті створюється з метою релаксації і для проведення корекційної роботи психолога. Використання піскотерапії, обладнання для мозочкової стимуляції, обладнання для сенсорної стимуляції дозволяє зняти психоемоційне напруження, розвивати та вдосконалювати сенсорні, вестибулярні і рухові можливості дітей.

Доцільним є створення окремої сенсорної кімнати у навчальному закладі. Це допоможе створити позитивну психологічну і емоційну атмосферу, що максимально сприяє психо-корекційній роботі психолога та педагога.

      Ігрова зона – це місце для творчості та ігор. Куток для творчості слід наповнити мольбертами, наборами для творчості, фарбами, розмальовками, наборами для ліплення, все це слугуватиме чудовим інструментом для розвитку творчого потенціалу, фантазії, уяви, а також розвантаженню нервової системи.

 Місце, де діти гратимуться, обладнується столом, м’якими пуфами, підлогу можна застелити килимовим покриттям або вкрити м’яким пазлом-килимком, що дозволить гратись на ньому.

       Ігри у молодшому шкільному віці відіграють важливу роль в формування і розвитку дитини. Обираючи іграшки, слід керуватися декількома основними критеріями: безпечність, вікова відповідність, активність.

       Безпечність – дуже важливий критерій. Іграшки повинні мати сертифікати якості, повинні бути виготовлені з безпечних гіпоалергенних матеріалів. Вікова відповідність іграшок до віку дітей не лише забезпечить зацікавленість, а й допоможе досягнути максимального задоволення від гри. Активність – це безпосередня активна участь дитини в ігровому процесі, комунікації її з іншими дітьми.

       Підбір дидактичних та розвиваючих іграшок для ресурсної кімнати необхідно здійснювати з урахуванням індивідуальних та особливих освітніх потреб учнів.

Настільні ігри, конструктори, головоломки, мозаїки, шнурівки і соціально-комунікативні іграшки сприятимуть розвитку дрібної та крупної моторики, координації рухів, логічного мислення, пам’яті, уважності і інтелектуальних можливостей учнів. Здобування нових знань, освоєння нових навичок, формування правильних еталонів найкраще діти засвоюють в ігровій формі.

В ігровій зоні ресурсної кімнати панує невимушена, творча, пізнавально-розважальна атмосфера, в такому середовищі найоптимальніше встановлювати та налагоджувати зв’язок педагога з учнями і дітей між собою. Ігрова діяльність спонукає дітей до комунікації, вчить їх грати в команді, що безумовно має значний вплив на загальний, психічний і емоційний стан учнів, допомагає оволодіти та засвоїти навички спілкування і поведінки в суспільстві.

 

Подобається