Педагогічні підходи в роботі з дитиною-шульгою

Шульга, лівша, правопівкульна особа – терміни, які ми застосовуємо, коли мова йде про людину чи дитину, яка під час діяльності частіше використовує ліву руку.

Медики стверджують, що сьогодні ліворуких 15 – 20 % (за різними оцінками). І людей з такою особливістю стає дедалі більше.

Цікаво, як живеться шульгам у світі, орієнтованому на правшу? Чи потрібна їм підтримка і яка саме? Можливо, краще їх переучувати або не помічати їхніх особливостей? Чи відрізняються вони від тих, у кого домінує права рука? Якими можуть бути наслідки насильного переучування? Чи готове сучасне суспільство задовольняти потреби ліворуких людей?

Проблема ліворукості є однією з найменш досліджених. Ще 20 років тому вважалося, що «ліворуких» дітей необхідно перевчати. Чому сьогодні ця думка змінилася?

Шульга може мати у школі чимало проблем. Але потрібно розуміти, що ліворукість є фактором ризику не сама по собі, а через невміння дорослих створити умови для розвитку такої дитини. Якщо в дошкільному і шкільному віці їм створюються умови для повноцінного психічного розвитку, допомагають розкривати таланти, світ отримуватиме постійний приток молодих геніїв.

Сподіваємося, що готовність вчителя і батьків розглядати ліворукість дитини як прояв індивідуальності в межах норми, створення сприятливих умов для формування рухових навичок допоможуть шульзі уникнути негативного впливу «праворукого» середовища й успішно адаптуватися до школи і зберегти психічне здоров’я.

 

Подобається