Організація освітнього процесу в умовах пандемії. Досвід країн світу


Організація освітнього процесу в умовах пандемії.

Досвід країн світу

 

 

Велика перерва в навчанні внесла свої корективи в життя кожного учасника освітнього процесу і тому звичну роботу багатьом довелось виконувати у нетрадиційній формі. Так і перед педагогами та учнями карантин поставив нові виклики.

 

Людям довелося стикнутися насамперед з психологічними проблемами:  спочатку це хвилювання, легка тривожність, порушення концентрації уваги (або неможливість перевести увагу з однієї новини\думки на іншу), зниження якості сну, зниження працездатності.

Далі йдуть: поява нав’язливих думок, роздратування, тривога, яка може переходити у страх, або навпаки тривога згасає і з’являється апатія, пригніченість, відчуття безвиході – усе індивідуально.

Це внутрішні відчуття, але вони завжди мають відображення у поведінці людини, в її спроможності заводити або утримувати здорові соціальні взаємини, критично ставитися до інформації, що надходить.

 

І величезним ударом як для вчителів, так і для учнів та батьків стало закриття закладів освіти на вимушений карантин. Вони закривалися у всьому світі. Майже 1,5 млрд дітей та підлітків стикнулися з труднощами навчання в умовах карантину. Кожна країна сплатила і сплачуватиме свою ціну за закриття шкіл, але все ж таки забезпечення рівного доступу до освіти, наступності навчання є  ознакою цивілізованого світу. Тому всім необхідно адаптуватися до нової реальності і, звісно, шукати нову для себе зону комфорту.

 

Актуальне значення для відкриття закладів освіти в Україні мають світові практики, доцільно з ними ознайомитись кожному вчителеві, а не тільки керівнику закладу освіти. В більшості країн рекомендації до відкриття шкіл передбачали: зменшення кількості учнів у класах, моніторинг стану здоровя всіх учасників освітнього процесу, дотримання правил гігієни та соціальної дистанції, обмежену взаємодію між класами.

Але, мені стало цікаво, як в деяких країнах вже працюють заклади освіти в умовах пандемії або як готуються до відкриття, бо нам вже завтра зустрічати наших учнів.  Тому пропоную Вашій увазі досвід деяких країн.

 

Тайвань

Учні повернулися до школи 25 лютого, під час зимових канікул, які було подовжено на 2 тижні, школа активно готовилася до відкриття.  В класах було встановлено пластикові захисні щити, автоматичні санітайзери.

 

Після повернення до школи для учнів обов’язковим стало вимірювання температури, носіння масок, учні залишаються кожен в своєму класі, який постійно провітрюється. Парти учні дезінфікували самостійно. Дистанція у приміщеннях 1,5 метра, на подвір’ї -  1 метр. У їдальні обіди роздавалися учням у герметичному пакуванні.

 

                                                          США

Планують відкривати школи з осені 2020 року, незважаючи на чи не найвищі показники захворюваності у світі.

 

1.Розміри шкільних класів у США стандартні, але після карантину там повинно бути не більше шістнадцяти учнів. Кожен учень буде сидіти окремо за своєю партою. З класів приберуть круглі столи, за якими до цього сиділи одразу четверо школярів.

2. Масковий режим є обов'язком для вчителів й для учнів. Дитина щонайменше шість годин буде сидіти у масці.

3. Їдальні після відновлення навчання не працюватимуть. Дитина може їсти за своїм столом в шкільному класі.

4. По можливості більшість занять проводитимуть на шкільному подвір’ї просто неба. Скасують всі ранки, театральні вистави й т. д.

5.Під час фізкультури діти зможуть грати тільки в ігри, в яких можна дотримуватися дистанції. Уже придумали гру у квача, в якій треба влучити в іншу дитину чимось на зразок м'якої палиці.

6. Всі сходи й проходи стануть односторонніми, рух тільки в одному напрямку за стрілками.

7. І доволі стандартне й поширене явище – вимірювання температури на вході, дезінфекція та миття рук. Більше ніякої загальної канцелярії та посиденьок на килимі з учителем і друзями.

 

 

Деякі вчителі і вихователі вирішили креативно підійти до організації освітнього середовища для своїх учнів.

Одна вихователька дитячого садка з Техасу вирішила перетворити коронавірусні обмеження в цікаву ГРУ.

Дженніфер Пірсон креативно підійшла до вимог соціального дистанціювання і перетворила звичайні парти в своєму класі у різнокольорові автомобілі. Тепер кожне місце для дошкільнят у вигляді маленького джипа з колесами і фарами.

А також вони мають прозоре лобове скло. Цією ідеєю вихователька вирішила обіграти вимогу з настанов щодо захисних щитів на кожну парту.

Урядом Франції розроблено жорсткий санітарний протокол та низку інструкцій до нього.

Наповнюваність класів (не більше 15 осіб);

У протоколі  було зазначено, що на відкритому повітрі між учнями одного класу,при митті рук соціальна дистанція могла порушуватись;

діти від 5-11 років – захисні щитки, від11-18 – маски або респіратори. Для вчителів маска і щиток обов’язкові, але дозволялось зняти під час викладання, але з дотриманням дистанції.

З 22 червня до школи дозволили заходити батькам, продезінфікувавши руки і з вдягнувши маску. Невідвідування школи після карантину у літній період дозволено тільки у разі хвороби, в інших випадках – штраф для батьків – 30 000 євро.

 

Швеція

Школи працювали безперебійно. Молодь старша за 16 років працювала дистанційно. Ідеологія уряду була в тому, щоб більшість шведів перехворіли на ковід-19, а Швеція здобула колективний імунітет. Всі дії спрямовувались на профілактичні заходи і навчання правилам гігієни.

 

Дослідження довели, що шведські діти почувалися під час пандемії краще, ніж діти в інших країнах світу, як з точки зору навчання, так і з точки зору психічного здоров’я.

 

З цією інформацією можна ознайомитись у посібнику « Організація освітнього процесу в школах України в умовах карантину» та переглянувши відеозапис на сторінці Лілії Гриневич у Фейсбуці. В посібнику взято до уваги ще школи КНР, Великої Британії, Японії,Кореї, Таїланду,Данії.

 

Але все ж таки, для більшості шкіл рекомендації однакові

  • Використання захисних масок. Як показують дослідження, то це може значно знизити ризик зараження .
  •  Вимірювання температури. Учні з підвищеною температурою не повинні допускатися до освітнього процесу. Можна просити батьків робити це вдома.
  • Соціальне дистанціювання ..
  • Створення «бульбашок». Дітей, особливо маленьких, дуже складно утримувати на потрібній відстані. Тому в деяких датських школах, не має соціального дистанціювання. Там використовується метод «бульбашок»-невеликих груп.. Діти однієї групи приходт в один й той самий час, проводять день в одному кабінеті або на ігровому майданчики, з ними весь час займається один педагог. Якщо хтось і заразиться, то інфекція залишиться в «бульбашці», який легше ізолювати. 
  •  Невеликі класи . Деякі школи роблять дві зміни, або шахматний розклад.
  • Уроки на свіжому повітрі. Якщо дозволяє погода.
  • Аналізи на корона вірус. Регулярне тестування в школах- це рідкість. Тільки одна школа в Німеччині пропонує два рази на тиждень вчителям і учням набори для тесту. В Люксембурзі в травні було протестовано близько 6 тисяч старшокласників та 2 тисячі вчителів. 

 

 

 

Подобається