Критерії оцінювання письмових робіт (творів та переказів). Види помилок


Рівні

 Бали

Помилки

за  зміст (З)

         Грамотність  

І + V

Л + Г + Ст.

  І

1

      Окремі  речення

15 — 16, >

 

9 — 10

 

2

Окремі  фрагменти

13 — 14

 

3

Менше  ½  норми

11 — 12

  ІІ

4

7

9 — 10

 

7 — 8

 

5

6

7 — 8

 

6

5

5 — 6

 ІІІ

7

4

4

 

5 — 6

 

8

3

3

 

9

2

1 + 1 (негр.)

ІV

10

1

1

3

 

11

1 (негр.)

2

 

12

1

Негрубі  помилки,  повторювані  й  однотипні

У  підрахунку  помилок:

2  негрубі  вважати  за  одну  помилку;

повторювані — за  одну;

однотипні — на  одне  правило,  але  в  різних  словах — різні  помилки;

5  виправлень — 1  помилка.

План — не  враховується.

Для  творів.  Якщо  обсяг  твору  значно  перевищує  середній,  то  +  1 бал  (або  — 1 бал).

Оцінюючи  письмові  роботи  (перекази,  твори),  враховують  наявність:

1)                      орфографічних  та  пунктуаційних  помилок,  які  підраховуються  сумарно,  без  диференціації  (перша  позиція);

2)                      лексичних, граматичних  і  стилістичних  помилок  (друга  позиція).

Загальну  оцінку  за  мовне  оформлення  (МО)  виводять  таким  чином:  до  бала  за  орфографію  та  пунктуацію  додають  бал,  якого  заслуговує  робота  за кількістю  лексичних,  граматичних  і  стилістичних  помилок,  одержана  сума  ділиться  на  2:

    МО — 3  —  5 : 8 б.    (8 + 8): 2 = 8 б.

  І +V      Л+Г+Ст.

  Під  час  виведення  єдиної  оцінки  за  письмову  роботу  до  кількості  балів,  набраних  за  зміст  переказу  чи  твору,  додається  кількість  балів  за  мовне  оформлення  і  їхня  сума  ділиться  на  2:

З — 2: 9 б.      МО — 4 + 6: 7 б.      (9+7): 2 = 8 б.

  При  цьому  якщо  частка  не  є  цілим  числом,  вона  закруглюється  в  бік  більшого  числа.

Остаточний вигляд запису: З — 2 : 9 б.      МО — 3 — 5 : 8 б.    9 б.

ВИДИ ПОМИЛОК

1. ЛЕКСИЧНІ ПОМИЛКИ

До групи лексичних помилок відносять недоліки мовлення, пов’язані з використанням слів і фразеологічних зворотів, які не відповідають нормам літературної мови.

До типових лексичних вад тексту відносять такі:

1)   стилістично немотивована тавтологія – повтор слова, спільнокореневих слів в одному або сусідніх реченнях: Школярам доручили прибрати шкільний двір;

2) стилістично немотивований плеоназм – дублювання значення у двох словах: Кожному гостеві нашого закладу подарували пам’ятний сувенір;

3)  стилістично немотивоване багатослів’я – уживання зайвих слів: Похід князя Ігоря на половців відбувся у квітні місяці;

4) уживання слів у невластивому значенні: Молоко дуже корисливе для дитячого організму; Я рахую, що…; вірні рішення; задати запитання;

5)  порушення сполучуваності слів, часто засноване на інтерференційних явищах: Ми зайняли перше місце на конкурсі;

6)  уживання слів, не властивих літературній українській мові (немотивовані діалектизми, полонізми, росіянізми): Треба приймати участь у різних міроприємствах;

7)  уживання слів, не властивих зображуваній епосі: Солдати князя Ігоря були відважними;

8)   некоректне вживання фразеологізмів: Я і природа – це дві сторони медальйона.

2.   ГРАМАТИЧНІ ПОМИЛКИ

До групи граматичних помилок зараховують морфемні, словотвірні, морфологічні й синтаксичні порушення.

 До типових граматичних помилок відносять такі:

1)   мофремні й словотвірні – помилки, спричинені:

а) уживанням нетипових для української мови (малопродуктивних, що витісняються іншими продуктивними засобами, чи зовсім не властивих мовній системі) словотворчих засобів, найчастіше суфіксів: атомщики, непередбачувальні, поставщиків, датчанин;

б) порушенням закономірностей поєднання твірної основи й словотворчого засобу в похідному слові: подмінять, двохтрубне.

2)  морфологічні – помилки, що спричинені невідповідністю формального вираження якогось із граматичних значень тієї чи тієї повнозначної (самостійної) частини мови – роду, числа, відмінка, ступеня порівняння, особи, часу, способу, стану, виду.

3) синтаксичні – помилки, що спричинені незабезпеченням передбаченої граматичним ладом української мови побудови конструкцій (словосполучень, речень, надфразних єдностей) відповідно до усталених моделей синтаксичних зв’язків і відношень. Залежно від складності конструкції можуть бути виділені помилки на рівні:

3.  СТИЛІСТИЧНІ ПОМИЛКИ

До стилістичних помилок належать випадки недоцільного вживання оцінно-емоційно-експресивно забарвлених мовних засобів різних рівнів мовної системи.

До типових граматичних помилок відносять такі:

1)  уживання слів, властивих одному стилю, у тексті іншого: Професор далі балакав про фонетичні особливості староукраїнської мови.

2)   уживання мовних штампів (кальок, кліше): Червоною ниткою через усю поему проходить думка про об’єднання руських князів для захисту батьківщини.

3)  нагромадження в одному реченні слів, що належать до тієї самої частини мови: У цій статті розповідь про навчання учнів шкіл Львова в давнину.

Подобається