Інноваційні підходи до організації самоосвітньої діяльності в системі підвищення професійної компетентності педагогів

«Хто дорожить життям думки,

                                                    той знає дуже добре,

                                                     що справжня освіта –

                                                     це тільки самоосвіта»

(Д. Писарев)

 

Для мене удосконалення рівня професійної компетентності – це один з основних напрямків реформування системи освіти. Головні нормативно-правові документи Міністерства освіти і науки України свідчать:

  •  «Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру».  Закон України « Про освіту»
  •  «Підготовка педагогічних  і науково-педагогічних працівників, їх професійне самовдосконалення – важлива умова модернізації освіти». Національна доктрина розвитку освіти

На мою думку,  одним із головних завдань методичної служби для нашого закладу стало питання стимулювання самоосвіти і саморозвитку педагогічних кадрів та надання своєчасної методичної допомоги у даному напрямку. Таким чином, основною формою удосконалення рівня професійної компетентності педагога є професійне самовдосконалення шляхом цілеспрямованої самоосвітньої діяльності.

Сучасна педагогіка, на моє переконання, має потребу у висококваліфікованих спеціалістах, які здатні творчо підходити до організації навчально-виховного процесу та досягати високих якісних результатів.

Виходячи із вищесказаного, можу зробити висновок, що виникає потреба у досконалій організації та управлінні самоосвітньою діяльністю педагогів.

Педагогічні працівники повинні бути здатні до беззупинного самовдосконалення, орієнтованого на відповідність динаміці дійсності. Завдання удосконалення професійної компетентності педагогічних кадрів, підвищення їх наукового та загальнокультурного рівняв, у нашому педагогічному колективі,  вирішуються через систему методичної роботи. У створенні особистісно-орієнтованої системи професійного зростання вагому роль відіграє організація самоосвітньої діяльності. Завдяки моніторингу особистої педагогічної діяльності йде накопичення інформації про рівень якості самоосвіти педагога. Таким чином, у кожного педагога нашого дошкільного закладу з’являється можливість прогнозувати та моделювати особистий розвиток, забезпечуючи безперервне професійне зростання.

В Українському педагогічному словнику визначено, що  “Самоосвіта – самостійна освіта, отримання системних знань у певній галузі науки, техніки, культури, політичного життя та ін., яка передбачає безпосередній інтерес особистості в органічному поєднання із самостійністю у вивченні матеріалу ”.Різні підходи до визначення самоосвіти дозволяють нам розглядати це поняття як:<>····самооцінка – вміння оцінювати свої можливості;

  • самооблік – вміння брати до уваги наявність своїх якостей;
  • самовизначення – вміння вибирати своє місце в житті, в суспільстві, усвідомити свої інтереси;
  • самоорганізація – вміння знайти джерело пізнання й адекватні своїм можливостям форми самоосвіти, планувати, організовувати робоче місце та діяльність;
  • самореалізація - реалізація особистістю своїх можливостей;
  • самокритичність – вміння критично оцінювати переваги та недоліки власної роботи;
  • самоконтроль – здатність контролювати свою діяльність;
  • саморозвиток – результат самоосвіти.

Таким чином, шляхом досконалої організації самоосвітньої діяльності постійно удосконалюється професійна майстерність педагога і, як наслідок,  формується  його авторитет серед вихованців, батьків, колег. Творчо працюючий педагог сам створює свій особистий імідж.Я

Подобається