Ефективність уроку - результат організації активної діяльності школярів


Ефективність уроку – результат організації активної діяльності школярів

(доповідь)

Як підготувати якісний урок щоб відповідав усім вимогам?

Для цього потрібно перебудувати процес підготовки до уроку.

Відомо, що невдалий, малоефективний, погано скомпонований урок – прогалина, яку важко ліквідувати.

Об'єктивному зростанню вимог до уроку треба протиставити вищий рівень підготовки. Лише так можна подолати суперечливість між дедалі зростаючим обсягом завдань і можливостям їхньої реалізації. Високий рівень підготовки уроку це ретельний у місці і часі розрахунок кожного крок навчально-виховної діяльностівиконаний з дотриманням усіх вимог наукової організації праці, такий, що забезпечує відмінну якість за розумних витрат час і зусиль учителів.

Урок разом з підготовкою це система. Вона включає такі підсистеми: власне урок, підготовку до нього вчителя, підготовку учнів. Виділені в такий спосіб структурні елементи скріплені між собою закономірними зв'язками.

В.О. Сухомлинський одним з перших відчув необхідність перебудови підготовки уроку в нових умовах для успішного розв'язання зростаючих завдань. Він залишив цінні поради вчителям, у яких розкриваються важливі нюанси підготовчої діяльності. Нагадаю лише одну з його думок про педагогічну культуру вчителя: «Справжній майстер педагогічного процесу, який знає незмірно більше, ніж вивчається в школі, не дає в поурочному плані викладу нового матеріалу. Він продумує зміст розповіді, готує наочні посібники, приклади і задачі. Усе це немає потреби записувати в поурочний план. Його поурочний план – це не зміст розповіді (лекції, пояснення), а замітки про деталі педагогічного процесу на уроці, необхідні для керівництва розумовою працею учнів»

Сучасна шкільна практика підтверджує мудрість цих рекомендацій: там, де вчитель має проблеми з викладом змісту навчального матеріалу, його вплив на учнів послаблений, бо вся його увага, всі його думки скеровані на те, щоб не допуститися помилок під час викладу фактичного матеріалу. Одна з основних умов ефективності педагогічної діяльності – грунтовне володіння науковими знаннямиУчитель, який знає всі тонкощі свого навчального предмету, значно скорочує собі обсяг підготовчої роботи.

У структурі підготовчої діяльності вчителя виділяють п'ять етапів:

I – вивчення навчальної програми, яке проводиться перед початком навчального року та перед вивченням чергової теми;

II–вивчення методичної літератури: перегляд стабільного підручника, методичних керівництв, статей у педагогічних журналах, підготовка загального плану вивчення теми (тематичне планування);

ІІІ– аналіз матеріалу конкретного уроку в стабільному підручнику, співвіднесення його з рівнем підготовки та розвитку учнів, продумування методики викладу різних питань навчального матеріалу в класі;

ІУ– підготовка засобів навчання відповідно до теми уроку;

V – розробка плану уроку, в якому вказується: тема уроку, мета і завдання уроку, структура уроку (послідовність навчальних ситуацій, перелік і місце навчальних демонстрацій, час на кожний етап уроку, необхідне для проведення уроку обладнання та навчальні посібники).

Найбільш складною й відповідальною є підготовка вчителя до кожного окремого уроку. Вона складається з таких послідовних етапів як: продумування змісту навчального матеріалу; аналіз програми попереднього и наступного уроків з метоювстановлення між ними зв'язку й послідовності; вивчення характеру викладу матеріалу в шкільному підручнику; аналіз дидактичного апарата підручника; продумування виховних можливостей змісту навчального матеріалу ти шляхів їх використання на уроці; підготовка обладнання до уроку; складання поурочного плану.

Учителі знають, який матеріал треба вивчати, знають його зміст і особливості, але неясно уявляють собі процесуальний бік справи. Складаючи план, треба чітко визначити, що й кому належить робити на уроці, які конкретні дії мають виконувати учні. Навчальні заняття, страждають від нечіткості. Треба домогтися, щоб завдання чітко фіксувалися в поурочних планах, а вчителі точно знали, що їм належить робити в кожен момент уроку

Спостерігаючи за ставленням учителів до планування, як такого, цього не скажеш. Склавши його, вчитель спокійно ховає свою «партитуру» до портфеля, добре знаючи, що на самому уроці план йому не знадобиться. Чому план уроку перестав бути головним спрямовуючим документом?

На це питання вчителі часто відповідають: навчально-виховний процес – справа творча, дотримуватися тут будь-якого шаблону – шкідливо, тож неминуче доводиться відступати від плану. Нерідко вже з перших хвилин уроку стає зрозуміло: заняття «не іде», а точніше, розвивається не так, як було передбачено. Закономірний і результат: урок «не вийшов».

Ніхто й ніколи не перевіряв, скільки уроків відбувається за наміченим сценарієм. За дослідженнями, лише четвертий-п'ятий урок відбувається згідно з наміченим планом, а 75 процентів – не так, як передбачав учитель.

На необхідність наукового прогнозування під час складання планів останнім часом звертає увагу все більше теоретиків і практиків. Видатний педагог сучасності В.О. Сухомлинський неодноразово визначав, і по суть культури педагогічного процесу в тому, щоб науково завбачати розвиток подій, і чим більше тонкого, вдумливого передбачення, тим менше несподіваних нещасть. Своє ставлення до прогностичних роздумів він висловив гранично ясно: «У самій своїй основі педагогічна праця – справжня творча праця – стоїть близько до наукового дослідження. Ця близькість, спорідненість полягає передусім в аналізі фактів і необхідності передбачення… А без уміння передбачати педагогічна праця перетворюється для учителя в муку»

До кожного свого уроку учитель готується все життя. А напередодні – до того класу, тих учнів, до яких він прийде завтра. І якщо оголити саму суть підготовки до уроку, то головним для кожного вчителя залишається питання – як пристосувати нагромаджений ним теоретико-методичний багаж знань і умінь до завтрашнього класу. За кілька років праці учитель починає вільно орієнтуватися у навчальному матеріалі, знає він і закони та закономірності, навчально-виховного процесу, його принципи й методи діючі фактори, діючі технології навчання й виховання. Проте справжньою щоденною загадкою залишаються учні. Для успіху навчально-виховного процесу вчителеві треба знати про них якщо не все, то дуже багато: яка їхня підготовка, спрямованість інтересі мотиви навчання, поведінки, що може кожен з ним на що спроможний колектив. На десятки подібних з питань треба відповісти, перш ніж вималюється схема завтрашнього уроку, а тим більше – буде в деталях опрацьований його план.

          Об'єктивному ускладненню уроку ми повинні протиставити високу, аж до найменших деталей вивірену організацію праці, яка, в свою чергу, неможлива без належного розрахунку.

Ефективний урок повинен бути зорієнтованим на створення ситуації успіху учасників уроку, тому що сучасний урок сьогодні – це активна (самостійна) діяльність. Ефективний урок формує в його учасників креативність, комунікабельність, різного роду компетентності, коли учасники уроку максимально розкривають свої здібності, толерантні один до одного.

 

ПАМЯТКА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

(З чого починається ефективний урок)

1.На помилках учаться. Помилки навіть потрібні для навчального процесу. Діти не мають боятися припуститися помилки.

2.Давайте дітям можливість максимально виявити свою ініціативу. Учіть учнів  самостійно думати і працювати.

3. Творче ставлення до роботи й навчання – запорука ефективного уроку.

4. Не у всіх дітей вистачає терпіння та наполегливості поступово переходити від простого до складного. Не дозволяйте учням не вірити у свої сили.

5.Якщо ваш голос передає ваше роздратування, розчарування та зневіру, діти запам’ятають саме ці емоції,  а не мудрість, яку ви намагалися до них донести.

6. Кожен учень по–своєму сприймає матеріал. Зауважте на це.

7.Найкращий той діалог, у процесі якого діти відгукуються не на слова,

а на думки.

8.Добрій пам’яті передує тільки пильна увага.

9. Думки учня набагато продуктивніші за думки вчителя.

10. Чогось навчити можна тільки практикою.

11. Створюйте проблемні ситуації на уроках. Там, де немає вибору, немає мислення.

12.Якщо дитина дивується  - вона починає мислити. Нові ідеї  - продукт творчої уяви.

13.Зацікавленість – найсильніша мотивація для навчання.

14.Учіть дітей робити записи.

15.Запамятовування матеріалу часто-густо залежить від якості його викладу. Про рівень учителя можна зробити висновок з того, як він уміє висловлюватися.

16. Є два основних мотиви, які формують поведінку людини: отримати винагороду й уникнути покарання . Застосовуйте ці мотиви на уроках.

17. Якщо вчитель стоїть, він більше привертає до себе увагу дітей.

18. Плануйте дискусії, диспути на уроці. Це посилює увагу дітей.

19. Учитель не має говорити без зупину. Діти не встигатимуть за його думками.

20. Проте, наскільки цікавим є зміст уроку, робіть висновок не зі свого боку, а з боку учнів.

Подобається