Державно-громадське управління дошкільним закладом – вимога сучасності.

 

                                                               Керівництво  – це цілеспрямована дія на керованих людей і їх спільності, яка приводить до їх усвідомленої і активної поведінки і діяльності, відповідно до намірів керівника.

 

Непроста соціально-економічна ситуація, в якій знаходиться сучасна освіта - одна з причин, що спонукають шукати нові підходи до управління ДНЗ, до розвитку її як відкритої суспільству системі. Дитячий сад сьогодні живе і динамічно розвивається в мінливому світі, який пред'являє до неї всі зростаючі вимоги. Не секрет, що поодинці з керуванням ДНЗ не впоратися. Будь-якому керівникові потрібні помічники. У демократичному дитячому саду, який ми створюємо, повинна бути дуже висока ступінь участі педагогів, батьків і громадськості .

   Отже однією з відмінних особливостей розвитку сучасної системи освіти є перехід від державного до державно-громадського управління освітою. Основна ідея державно-громадського управління освітою полягає в тому , щоб об'єднати зусилля держави і суспільства у вирішенні проблем освіти , надати педагогам, батькам більше прав і свобод у виборі змісту, форм і методів організації освітнього-виховного процесу .

Одним із принципів державної політики в галузі освіти є демократичний, державно - громадський характер управління освітою у ст. 10 Закону «Про освіту» ( для  управління  освітою  створюється  система державних органів управління і органи громадського самоврядування).

   Формами самоврядування освітнього закладу є Рада закладу, піклувальна рада, загальні збори, педагогічна рада та інші форми. Порядок виборів органів самоврядування освітньої установи та їх компетенція визначаються статутом освітнього закладу.

   Рада ДНЗ - це колегіальний орган державно-громадського управління, покликаний вирішувати в першу чергу завдання стратегічного управління ДНЗ.

Спробуємо розібратися, що це означає. Коли дитячим садом управляють тільки представники офіційної «владної вертикалі» - засновники ДНЗ, адміністрація на чолі з завідуючою, характер управління можна позначити як виключно «державний » .

   Але якщо до реального управління ДНЗ починають долучатися і представники громадськості , насамперед батьківської, виникає інший, більш демократичний державно-громадський характер управління. Тому ідея створення Ради закладу , в якій є і представники державного, професійно - відомчого сектора (представники засновника, завідуюча ДНЗ ), і носії громадськості ( представники батьків, активні і шановні громадяни ) - не що інше, як крок до практичної реалізації цього принципу.

   Рада закладу - не швидка допомога, чи не пожежна команда і не група збирачів грошей для потреб ДНЗ, а стратегічний штаб ДНЗ, постійний конструктивний помічник і порадник керівника ДНЗ у визначенні та реалізації намічених цілей і стратегії їх досягнення .

   Сучасні батьки стурбовані рівнем освіти, які отримають їх діти, мають власний погляд на те, чому, як і в яких умовах вчити майбутнє покоління . Тому зараз як ніколи потрібен відкритий діалог між усіма учасниками процесу .

Широкому розвитку практики громадської участі в управлінні освітою заважають :

• брак інформації ;

• нерозуміння реальних повноважень ;

• недостатня опрацьованість нормативної бази;

• складність процедур створення;

• відсутність можливості для навчання;

• кадрова проблема по кандидатурі голови Ради закладу.

 Недоліки, які в  системі управління дошкільного закладу:

1 ) система управління не забезпечувала повною мірою участь громадськості в управлінні ДНЗ.

2 ) педагоги не завжди готові працювати відкрито.

3 ) слабка обізнаність правової бази батьками, яка регламентує діяльність ДНЗ , і яка в даний час не дозволяє батьківської громадськості реально впливати на організацію освітнього процесу та зміст освіти в дитячому садку.

4) закритість інноваціям, впровадженням в систему роботи  трансляції позитивних, конструктивних і перспективних уявлень про освіту.

   Робота по створенню Ради закладу в нашому ДНЗ розпочалася з 1 червня 2008 року. Органами самоврядування в ДНЗ зараз є: батьківський комітет, батьківські збори,  збори трудового колективу ДНЗ, які, по суті , не займаються питаннями стратегічного розвитку ДНЗ. Тому створення Ради закладу стало велінням часу .

  Розуміючи необхідність створення інноваційної системи управління нами було вирішено провадити нову модель державно - громадського управління – Рада закладу як засіб вдосконалення системи управління якістю освіти, яке стосується перетворення трьох сторін ресурсів забезпечення системи управління:

 кадри (зміна направлена на ініціацію активності професійно - педагогічних об'єднань)

 фінанси (зміна направлено на забезпечення відкритості та раціональності фінансових потоків ) ;

 інформація (зміна направлена на трансляцію громадськості позитивних конструктивних і перспективних уявлень про ДНЗ , освіту в цілому).

   Створення моделі Ради закладу в нашому ДНЗ стало можливим при сукупності таких умов :

 готовність адміністрації до продуктивного діалогу з учасниками освітнього процесу та представника громадськості ;

 наявність у ДНЗ досвіду ефективної співпраці з батьками з різних напрямів діяльності ;

 впровадження інноваційних процесів в освітній процес , спрямованих на розвиток ДНЗ.

 Нормативно - правова база, що регламентує створення органів громадського управління освіту.

1. Нормативно-правовою основою створення органів громадського управління освітою є Конституція України. Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

2.Положення про дошкільний навчальний заклад від 12 березня 2003 р. №305 затверджене постановаю Кабміну України, де йдеться про те, що управління будується на принципах єдиноначальності та самоврядування. п. 41. Керівництво дошкільним навчальним закладом здійснює його директор (завідувач)    п. 45. Органом громадського самоврядування у дошкільному навчальному закладі є загальні збори (конференція) колективу закладу та батьків або осіб, які їх замінюють, що скликаються не рідше одного разу на рік.

3. Статут дошкільного закладу, де позначені наступне позиції: укладення договорів між загальноосвітнім закладом і батьками; наявність Ради Установи як виборного представницького органу; створення демократичних форм управління Установою.

4.Закони України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", наказами МОНмолодьспорту, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

5.Закон України "Про благодійництво та благодійні організації" Постанова Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 р. N 1222 "Про затвердження  Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти,  охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування», Лист Міністерства освіти і науки України від 28.04.2010 № 1/9-290 «Щодо здійснення  благодійних та спонсорських внесків»,Наказ МОН, Мінекономіки, Мінфін від 23.07.2010 №736/902/758 "Про затвердження порядків надання платних послуг державними та комунальними навчальними закладами",Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від  15.04.2011 №1/9-289 "Щодо оприлюднення інформації про використання благодійних внесків", Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від  09.04.2012 №1/9-272 "Щодо благодійних внесків", Лист Міністерства освіти і науки України від  05.09.2013 № 1/9-608 "Щодо благодійних внесків", Лист Міністерства освіти і науки України від  28.11.2013 № 1/9-848 "Про організацію благодійних фондів у загальноосвітніх навчальних закладах"

Навіщо Рада закладу керівнику?

   Керівник освітнього закладу отримує можливість в оперативному режимі збирати думки і отримувати зворотний зв'язок від батьків - одержувачів послуг - щодо прийнятих рішень і поточних питань управління ДНЗ.

   Відомо, що одна голова - добре , а кілька - краще. До складу Рад можуть входити різні фахівці - юристи , фінансисти , громадські працівники , і просто розумні, знаючі люди. Поради цих людей , які також зацікавлені в благополуччі освітнього закладу, в багатьох випадках можуть бути дуже до речі .

   Практика показує , що Рада закладу може розвантажити адміністрацію і взяти на себе вирішення окремих завдань моніторингу і контролю: наприклад , взяти на контроль питання якості харчування в ДНЗ. А виконання представницьких функцій - представлення інтересів ДНЗ в органах влади від імені Ради закладу найчастіше виявляється навіть більш ефективним. Влада, як правило , більш відповідально і уважно ставиться до звернень від особи організованою батьківської громадськості , ніж від особи завідуючої ДНЗ.

Навіщо Рада закладу педагогам ?

   Педагогам Рада закладу потрібна для тих же цілей, для яких він потрібен ДНЗ. Крім цього, Рада закладу може додатково опрацьовувати , вирішувати окремі проблеми дисципліни, створення більш комфортних умов в ДНЗ і навіть звертатися від свого імені з офіційними зверненнями до батьків вихованців , які систематично не виконують встановлені правила. Педагоги на рівних входять до складу Ради заклад , вони можуть формулювати пропозиції та запити від педагогічного колективу і виносити їх на обговорення з батьками.

Навіщо Рада закладу батькам?

   Батьки отримують можливість звертатися в Ради закладу як до посередника між батьківською громадськістю та адміністрацією ДНЗ. Рада виконує роль узгодження різних інтересів і думок .

   Вищим колегіальним органом управління ДНЗ є Конференція Ради закладу.

   До його складу входять: завідуюча ДНЗ, представники трудового колективу, батьків, соціальних партнерів, засновника. У спільній роботі реалізуються такі напрямки , як майново - фінансове, пов'язані із залученням додаткових коштів на розвиток ДНЗ; освітнє, пов'язане з вдосконаленням  освітнього середовища; консультаційно-інформаційне, спрямоване на розширення соціального партнерства . В управління ДНЗ активно включені батьки. У всіх групах створені Батьківські комітети, роботу яких очолюють їх голови . Вони об'єднані в Батьківська рада ДНЗ.

  Батьківська рада залучає батьківську громадськість до активної участі в житті ДНЗ, зміцненню її матеріально - технічної бази , створення  розвиваючих основ навчання .

  Для вивчення соціально - освітнього замовлення був проведений аналіз складу сімей, зайнятості батьків, соціологічне опитування , метою якого було вивчення очікування сімей у сфері освіти в нових економічних умовах , збір інформації про те , яким бачиться батькам дитячий сад на даному етапі і який вони хотіли б його бачити в майбутньому.

  Для того, щоб визначити результативність роботи з сім'єю, необхідно здійснювати моніторинг задоволеності батьків освітніми послугами дошкільного закладу.

В ході розвитку державно -громадської системи управління  відбулися системні зміни в освітньому середовищі, які забезпечують реалізацію та задоволення освітніх потреб соціуму.

 Для КДНЗ в цілому:

 Створення гнучкої системи управління ресурсами ДНЗ через створену модель державно - громадського управління .

 Додаткові можливості спілкування з батьками , педагогами і, як наслідок , своєчасне отримання інформації про зміни потреб місцевого співтовариства та адекватне реагування на зміни .

 Придбання знань сучасного менеджменту .

 Поява зовнішньої оцінки діяльності ДНЗ .

 Підвищення суспільного статусу ДНЗ.

 Формування ресурсної бази ДНЗ, що забезпечує реалізацію соціального замовлення на освіту.

 Для батьків:

 Участь в управлінні ДНЗ, у виробленні і прийнятті Статуту та інших нормативних документів ДНЗ ;

 Задоволення потреби в якісному навчанні і вихованні дитини ;

 Додаткова можливість осягати педагогіку виховання, впливати на навколишнє суспільство в цілях зміни на краще для виховання та розвитку дітей ;

 Зміни у взаєминах в системі освіти, які посилюють співпрацю і взаєморозуміння між учасниками освітнього процесу ;

 Можливість пред'являти ДНЗ освітні потреби ,  впливати на стан освітнього процесу і безпосередньо брати участь в управлінні ДНЗ ;

 Розширення каналів отримання інформації про стан знань, вихованості і життя дитини в дитячому саду ;

 Отримання матеріальної та іншої допомоги сім'ям які опинилися в СЖО.

Для педагогів:

 Підвищення рівня кваліфікації та професіоналізму.

 Отримання інформації про зміни потреб місцевого співтовариства для того, щоб адекватно на них реагувати.

 Реалізація нових форм і технологій навчання - використання медіапроектів, впровадження інформаційних технологій в навчальний процес, розвиток навичок науково - дослідницької діяльності .

 Освоєння нових форм соціальної взаємодії .

Для соціальних партнерів

 Громадська експертиза окремих напрямків діяльності ДНЗ .

 Позитивні зміни в системі освіти.

 Придбання навичок соціального партнерства.

Таким чином , наше дошкільна установа планує активно застосовувати форми управління, засновані на участі представників педагогічного колективу та батьківської громадськості .

   Гідна освіта нашим дітям - головне завдання кожного з нас. Освіта повинна бути якісною, доступною і ефективною та повинна відповідати соціальній, економічній ситуації в нашій країні, місті і районі.

 

Подобається