Бакаляр О.П. Досвід роботи вчителя зарубіжної літератури

На сучасному етапі реформування літературної освіти школярів важливо виховати таку особистість, яка здатна виступати в ролі співрозмовника, оратора, опонента й доповідача, вести діалог та дискусію на принципах толерантності та гуманізму, вміти творчо підходити до вирішення життєвих проблем. На мою думку , одним із основних факторів становлення сучасної особистості є розвиток комунікативних здібностей учнів.До того ж в епоху масового поширення спілкування через електронні носії відбувається, на жаль, знецінення безпосереднього «живого» спілкування. Учні втрачають  зацікавленість до художнього читання , а це збіднює образність, виразність мовлення. Все більшого поширення  набуває  молодіжний сленг. Саме тому формування літературних та комунікативних компетентностей є актуальним питанням.

        Я впевнена в тому , що  комунікативно-мовленнєву компетентність разом із творчими здібностями можна сформувати і розвинути в учня лише тоді, якщо він усвідомить, що оволодівши тим чи іншим вмінням, він розширить свої можливості спілкування, зуміє вигідно презентувати себе та продукт власної діяльності.

       Розвиток зв’язного мовлення Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі називає одним із завдань літературної освіти. Про це говорить і чинна програма із світової літератури.

     Таким чином, серед стратегічних завдань літературної освіти є формування комунікативно-мовленнєвої компетенції учня як засобу володіння текстоінтерпретувальною та текстотворчою компетенціями  .  Усе вище викладене зумовило вибір відповідної теми мого досвіду : « Розвиток комунікативних компетентностей учнів на уроках зарубіжної літератури засобами інноваційних технологій».

              Я переглянула праці учених-методистів: А. Сиченка та В. Шуляра («Методологія викладання літератури та роль учителя у формуванні літературної компетентності»); Л. Мірошниченко («Читач у просторі уроку світової літератури»); Ж. Клименко («Формування іномовної компетенції читачів засобами перекладних творів»); О.Ісаєвої («Формування читача і вміння використовувати інтереси сучасних школярів у процесі літературної освіти»); А. Вітченка («Формування інтерпретаційної компетенції старшокласників у процесі вивчення світової драматургії»); Ю, Ковбасенка («Формування здатності читача до інтерпретації модернових і постмодернових творів під час їхнього філологічного аналізу»). У цих роботах  висвітлені нові підходи до даної теми. Мені сподобавсь  висновок  В. Шуляр про те , що однією з ключових освітніх компетентностей сучасної особистості є комунікативна, яка являється  основою практичної діяльності людини в будь-якій сфері життя.

            За всю свою педагогічну діяльність я апробувала кілька  інноваційних технологій, але повернулась до найголовнішої, на мою думку, досить актуальної, яка має практичне значення та інноваційну значущість , а саме «Розвиток комунікативних компетентностей учнів на уроках зарубіжної літератури засобами інноваційних технологій».

На мою думку, важливо, щоб технологія мала можливість повторення її всіма вчителями за звичайних умов.

Комунікація – ( від лат. Communicatio – єдність, передача, з’єднання, повідомленя) –це процес обміну інформацією між двома або більше особами.

Отже, комунікативні здібності – це якісна продуктивна спілкувальна  діяльність людини.

Актуальність проблеми полягає у  наданні  учням ґрунтовних  знань за допомогою ігор, імітацій подорожей, навчання в групах , парах.

Новизна ідеї полягає в розробці методики формування комунікативно-мовленнєвої компетенції, спрямованої на підтримку і розвиток інтелігентного учня-читача  з метою його подальшої адаптації в соціумі, реалізації творчих здібностей особистості, здатної до пошуку, пізнавального інтересу, самостійності, толерантності.

    Саме   на вчителя у сучасній школі  покладається функція фасилітатора, який розуміється як організатор літературної освіти, консультант, здатний допомогти читачеві озброїтися прийомами для формування мовленнєвої компетенції, щоб забезпечити партнерські стосунки.

         На уроках зарубіжної літератури для розвитку комунікативних здібностей учнів застосовую такі види робіт як літературна вікторина , картки з різнорівневими завданнями , вибіркове читання, прийом «продовж фразу», коментування ілюстрацій та підбір до них відповідних рядків із тексту, усні колективні та самостійні письмові твори – мініатюри, розгорнуті аргументовані відповіді на запитання, переказ уривків від першої особи, інтерв’ю з героєм, розгляд дискусійних та творчих запитань, застосування елементів фанфіків, гра «Впізнай героя» тощо.

         У 5 – 7 класах застосовую елементи  гри. Саме ігри, на мою думку, розвивають такі інтелектуальні якості, як увага, пам'ять, творча уява, вміння знаходити залежність та закономірність, класифікувати та систематизувати матеріал, комбінувати його, знаходити помилки та недоліки. Вони формують естетичний смак дитини, стимулюють її активність, ініціативу, допитливість. Гра допомагає мені організувати спілкування учнів, регулювати міжособистісні стосунки. І ще важливо , що робиться це не нав’язливо, а в запальній формі. Гра може бути складовою якогось етапу уроку, самостійним етапом, окремим уроком і навіть покладена в цілу систему уроків. Гра підвищує інтерес  учнів до навчальних занять, стимулює зростання пізнавальної активності, що дозволяє учням засвоювати більшу кількість інформації, сприяє набуттю навичок прийняття швидких рішень в різноманітних ситуаціях. У гру включаю вікторини, елементи мозкового штурму.

            Часто пропоную дітям творчі роботи, які є у підручниках або пропоную свої: складання казки – плутанини або казки за ланцюжком чи поданим заголовком або початком . Проводжу конкурси фантазерів на такі , наприклад, теми:«Мрії старого підручника», «Я дивлюсь у вікно…», «Жили-були  ...» Під час уроку в класі створюється ситуація, де кожен учень усвідомлює себе активним діячем, учасником творчості. При цьому я використовую роботу в групах. Діти вчаться адекватно оцінювати заслуги свої і своїх товаришів, радіють вдало знайденому слову або словосполученню, відповідають за діяльність один одного.

          Одним із ефективних методів формування комунікативних компетентностей  школярів на уроках світової літератури, на мою думку, є метод постановки проблемних питань, виконання дослідницьких завдань, які стимулюють  учнів до пошуку,  вчать  користуватися каталогом, знаходити потрібні для виконання завдання книги, конспектувати, цитувати. Результатом напруженої дослідницької діяльності учнів є написання рефератів, доповідей, створення мультимедійних презентацій.Ці завдання стосуються учнів 8 – 11 класів.

           Найбільш складним моментом на уроках літератури, на мою думку, є написання власних висловлювань, а враховуючи сучасні досягнення інтернет- ресурсів, даний вид роботи взагалі почав втрачати свою актуальність, бо учні використовують уже готові твори. Тому добираю такі теми для творів, розкриття  яких можливе тільки в результаті власного осмислення учнями змісту твору, наприклад, «Чому Нора покинула будинок?» (Г. Ібсен «Ляльковий будинок») або «Що таке золота середина?» (за творчістю О. Хайама) тощо. З метою удосконалення навичок роботи над письмовою роботою, разом з учнями складаємо картки-алгоритми «Як написати твір», «Як підготувати повідомлення» тощо .

         Широко практикую індивідуальну, парну, групову роботу, рольові ігри, використовуючи найцікавіші інноваційні технології. Наприклад, метод "Вільне письмо".Можна запропонувати учням таке завдання :підготувати за 2 – 3 хвилини письмову відповідь на запитання: "Сміх… який він буває?" (перед опрацюванням теми "Засоби комічного у комедії     Ж. Б. Мольєра "Міщанин-шляхтич"). Ця стратегія допомагає учням зібрати докупи свої думки через записування їх без зупинки. Стиль викладу думки, помилки до уваги не беруться. Суть роботи полягає в тому, щоб допомогти учням зафіксувати свої емоції, не соромлячись їх і не боячись їх висловити.

         Працюючи в парах , малих та великих групах, учень не залишається сам на сам з проблемою, яку поставив перед ним учитель. Мікрогрупа активізує розумові здібності найвідсталішого учня. Тому група, створена навіть з учнів середнього рівня навчальних досягнень, дає хоч і маленький, але результат, тоді, як учень цього рівня, працюючи самостійно, такого успіху здебільшого не досягає.

        Розвитку комунікативних здібностей учнів сприяють і проблемні завдання . Вони спонукають учнів не тільки до роздумів над поведінкою, характером героя, а й до їх характеристики, аналізу вчинків. Наприклад, при вивченні  повісті Ч.Діккенса « Різдвяна пісня в прозі» використовую  технологію «Обери позицію»:*Я засуджую Скруджа,  *Я співчуваю Скруджеві».

        При вивченні біографії письменника звертаюсь до рольових ігор,  таких як «Конференція з Данте», «Гість уроку –  Гомер», «Дебати Ф.Достоєвського та Л.Толстого», «Слідча експертиза існування В.Шекспіра», «Кінорепортаж: в гостях у О.Пушкіна», «Галерея творчості французьких письменників», «Інтерв'ю з письменником О. Генрі» тощо.

        На уроках  використовую  інтерактивні  форми  навчання: «мікрофон», «обери позицію», «коло думок», «мозкова атака», урок-конференція, урок-суд, урок-вистава, урок-дискусія, урок-пошук. Нестандартні завдання можуть бути представлені у вигляді проблемних ситуацій, рольових та ділових ігор, конкурсів та змагань, інших завдань з елементами цікавості (життєві та фантастичні ситуації, інсценівки, казки, загадки, «розслідування» тощо).

 Хочу навести приклади комунікативно-ситуативних вправ.

Уявіть, що ви, як і головний герой роману Д.Дефо «Життя та надзвичайні пригоди Робінзона Крузо», опинились на безлюдному острові без їжі та засобів існування. Що ви будете робити в такій ситуації для того, щоб вижити?

Вам, як художнику, запропонували виконати малюнок до назви оповідання Джека Лондона «Любов до життя». Що б ви зобразили? Опишіть свою ілюстрацію художнім словом.

Ви зустріли Марго з твору Р.Бредбері «Все літо в один день», опишіть її зовнішній вигляд та ваші почуття від зустрічі з нею .

«Постав себе на місце героя».

Уявіть себе самотньою пальмою з вірша М.Ю.Лермонтова «Три пальми», що росте серед Аравійської пустелі. Про що ви мрієте, чому не задоволені власною долею? Поясніть. Які рядки вірша краще за все допомагають вам увійти в образ?

Уявіть себе Оксаною з повісті М.В.Гоголя «Ніч перед Різдвом», опишіть її портрет, обравши художні деталі з тексту.

Ви коваль Вакула, поділіться з товаришами враженнями від мандрівки до Петербургу і зустрічі з Єкатериною .

«Читаємо, розуміємо, говоримо».

Ви отримали завдання розпізнати міф серед інших творів народної творчості. Поясніть, як ви це зробите?

             У роботі із старшокласниками також приділяю велику увагу розвитку комунікативних та творчих здібностей шляхом виконання усних і письмових робіт різного творчого характеру, серед них: висловити власну точку зору на проблему, усно змінити сюжет твору, самостійна робота у вигляді різнорівневих завдань, творчі завдання дослідницького характеру. Виконуючи завдання нестандартного типу, учні на щабель вище підносяться до розуміння тексту, вільно висловлюють думки, оцінюють себе, стають красномовнішими і впевненішими, що свідчить про їхню адаптованість у літературному середовищі.

     Часто пропоную учням завдання нестандартного типу. Виконуючи їх,  учні на щабель вище підносяться до розуміння тексту, вільно висловлюють думки, оцінюють себе, стають красномовнішими і впевненішими, що свідчить про їхню адаптованість у літературному середовищі .

     Вдалі нетрадиційні форми уроку сприяють успішній реалізації окресленої діяльності : урок-дослідження: «Шекспір – реальна постать і загадковий образ»; урок-портрет: «Омар Хайям – філософ, письменник, математик і астролог»; урок-інтерв'ю: «Житель «кафкіанського світу», або самотній та відчужений»; урок-пошук: «Що зробилося з любов’ю Клер?» (За Ф.Дюрренматтом), урок-дискусія: «Гобсек: істота підла чи піднесена?», урок-асоціація:  «Ратний подвиг князя Ігоря та остання битва Роланда» (див. цикл уроків); урок – застереження: «Нарцисизм в образі Доріана Грея, або уроки Оскара Вайльда»; урок – порівняння: «Гобсек і Плюшкін: життєві ідеали та принципи». У своїй роботі практикую проведення різних форм нестандартних уроків, наприклад: урок-подорож «В країні літературних казок» (5кл.), урок-КВК за творчістю М.В. Гоголя, (7 кл.), урок-гра «Чи знаєте ви роман?» О.С.Пушкіна «Євгеній Онєгін» (9кл.), урок-інсценізації байок Езопа і Крилова (6 кл.), та ін. 

         Велику роль у розвитку мовленнєвої компетенції та творчих здібностей учнів відіграють уроки розвитку зв’язного мовлення, що проводяться в усній чи письмовій формі. Це переказ всього тексту чи його найголовніших епізодів, детальна характеристика персонажа та його порівняння з іншими (при чому порівнюються не лише зовнішні, але насамперед внутрішні показники), складання плану такої характеристики, складання плану твору-роздуму та його компонування в усній чи письмовій формах, творчі роботи у вигляді поезії . Такими можуть бути і уроки тематичного оцінювання, коли учням пропонується написати твір, або творча робота є обов’язковою для високого рівня у комбінованій контрольній роботі.

   Для формування творчої компетентності учнів застосовую методи продуктивного навчання, креативні методи, які дозволяють пізнавати світ, створювати власну освітню продукцію. Серед таких методів є:

      Метод емпатії (перевтілення): учні мають можливість осягнути почуття іншої людини (Уявіть, що ви – Дік Сенд, герой роману Жюля Верна «П`ятнадцятирічний капітан»». Що він відчував, коли став капітаном корабля в 15 років? Чи правильно він поводився? Яких помилок припустився? Як би вчинили ви?).

      Метод порівнянь (Порівняйте поведінку героїв байок І. А. Крилова «Квартет»,  «Бабка і Муравель», «Вовк і Ягня». Які людські якості вони утілюють (працелюбність, розум, хитрість, дурість, жорстокість, лінощі та ін)  

      Метод придумування (Напишіть власне закінчення казки, 5 клас)

      Метод евристичних питань (на прикладі повісті Чарльза Діккенса «Різдвяна пісня в прозі» або новел О. Генрі).

Людство вступило в інформаційну епоху. Не стоїть осторонь цього процесу й школа, де за останні роки питанням інформатизації навчання приділяється особлива увага. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) як сукупність різноманітних технологічних інструментів і ресурсів, що використовуються для забезпечення процесу комунікації та створення, розповсюдження, збереження та управління інформацією, дають можливість доповнити відео, звуком, анімацією навчальне середовище. Використання ІКТ в школі допомагає посилити мотивацію навчання, активізувати навчальну діяльності учнів, створити сприятливий емоційний фон уроку, організувати колективну та індивідуальну дослідницьку роботу, робить можливим диференціювати роботу учнів у залежності від рівня підготовки, пізнавальних інтересів та ін., сприяє  розвитку творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативних дій.

Інформаційні технології розкривають широкі можливості щодо надання навчальній діяльності творчого, дослідницького спрямування.Такі уроки збагачують емоційний світ учнів, розвивають образну пам'ять, уяву, естетичний смак, розумові здібності, художнє мислення, збільшують потребу творчої праці, підвищують культуру усного й писемного мовлення. Тому на сьогоднішній день формування комунікативної творчої особистості  неможливе без засобів засобами ІКТ, зокрема мультимедійних презентацій,  які створюю сама та вчу створювати учнів

         На мою думку, їх доречно використовувати і як форму перевірки домашнього завдання, і як спосіб створення проблемної ситуації, і під час  пояснення нового матеріалу, і як форму закріплення вивченого, і як можливість здійснити перевірку знань у процесі уроку.

Я вважаю, що  мультимедійні технології можуть, не змінюючи структури стандартного уроку, дещо «осучаснити» його, бо дозволяють упорядкувати наочний матеріал, залучити суміжні літературі види мистецтва. На великому екрані ілюстрацію можна показати фрагментами, виділивши головне, збільшивши окремі частини, увести анімацію, колір, супроводити текстом, показати її на фоні музики. Форма презентації дозволяє естетично розташувати матеріал і супроводжувати слово вчителя протягом уроку.

       Формуванню комунікативно-мовленнєвої компетентності сприяє і позакласний простір, який надає можливість учням бути не пасивним споживачем певного обсягу раз і назавжди даної інформації, а як особистості спромогтися самостійно її здобувати, поновлювати, коригувати та інтерпретувати протягом усього свого життя.

      Таким чином, в контексті реформування та модернізації шкільної літературної освіти, я спрямовую свої зусилля на підготовку людини, здатної бути активною, творчою, компетентною в національному і глобальному демократичному просторі    У сучасному світі важливим є вміння передавати інформацію, підтримувати бесіду, установлювати контакти, знайти спосіб уникнути суперечок під час дискусії, створити оголошення. Випускник школи повинен уміти спілкуватися, уміти слухати і говорити так, щоб його слухали, уміти оцінювати своє і чуже мовлення, уміти словесно імпровізувати і повинен прагнути постійно вдосконалювати мовлення. Від цього залежать його соціалізація, професійна грамотність.

      Вважаю, що  методичний спектр учителя літератури надзвичайно широкий, спроможний оптимально забезпечити сприятливе середовище для соціалізації особистості школяра.

Подобається