Шляхи реалізації креативного навчання в системі вивчення світової літератури


 

ШЛЯХИ  РЕАЛІЗАЦІЇ  КРЕАТИВНОГО НАВЧАННЯ  В  СИСТЕМІ  ВИВЧЕННЯ СВІТОВОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

1.  Анотація  досвіду   ………………………………………………………………………………….3

2. .  Відомості про педагога     ……………………………………………………………………….4

 3.   Відгук керівника ЗНЗ  ……………………………………………………………………………..4

  4.  Опис  досвіду роботи

           Вступ  ………………………………………………………………………………………………..5

          Актуальність досвіду  ………………………………………………………………………..6

         Практичне  застосування та результативність………………………………….6

       Особливості  використання  технології  проблемне  навчання  ………7

        Особливості використання  ігрових технологій  ……………………………….9

       Особливості використання групових (колективних) технологій

        навчання   …………………………………………………………………………………………… 9

       Технологія  проектного навчання  …………………………………………………....10

    Технологія  формування  критичного мислення  ……………………………….11

      Цікаві знахідки на уроках  …………………………………………………………………..14

     Висновки  ………………………………………………………………………………………………17

                                                             Вступ

Хтось із наших мудрих сучасників сказав, що XXI ст. буде століттям гуманності або ж його не буде взагалі. Гуманність не як філософське вчення, яке виникло на зламі Середньовіччя та Ренесансу, а гуманність як людяність.

Спочатку людина була створена як істота, що постійно працює, розвивається, удосконалюється, прагне до ідеалу. Що ж ми маємо сьогодні? Частіше за все не бачимо в сьогоднішній людині ні прагнення до ідеалу, ні розвитку морально-духовного (частіше деградація душі), ні вміння і бажання працювати.

Тому, як ніколи, сьогоднішній день і дні майбутні потребують такої освіти, науки, мистецтва, які б несли в собі можливість постійного оновлення життя навчальних закладів, багатогранної творчої діяльності вчителя, учительських колективів, спрямованих на розкриття самобутньої природи в учнях, на повазі та ствердженні їхньої особистості, виховання їх на ідеалах добра й справедливості. Саме тому, мабуть, центром розвитку освіти сьогодні є інноваційні технології.

Я у своїй роботі віддаю перевагу такому типу інновації, як гуманно-особистісний освітній процес. Чому? На мій погляд, саме гуманне педагогічне мислення запалює іскри для вдосконалення традиційних і для народження нових педагогічних систем у залежності від конкретних історичних, соціальних, національних та економічних умов, для виникнення особистого творчого педагогічного досвіду, «своїх» методів і форм.

Для реалізації інновації « Гуманно-особистісний освітній процес» я обрала проблему: «Шляхи  реалізації  креативного  навчання в системі вивчення  світової  літератури». Чому саме над такою проблемою я працюю? Сьогодні частіше за все під освітою розуміємо процес викладання знань широкому загалу людей. У наш час, на жаль, ми замінили мудрість на знання, а потім знання — на відомості. Це ставить діагноз нашому суспільству стосовно проблем, пов'язаних з навчанням, отриманням освіти. Людині не можна давати просто суму знань. Людину треба вчити думати, співчувати, шукати, треба пробуджувати в ній творчі підходи до життя, чим би вона не займалася.

Тому пріоритетними напрямками роботи для себе я визначила:

 -формування стійкої мотивації вивчення літератури, відчуття краси та виразності художнього слова;

-розвиток творчих здібностей у процесі вивчення літератури;

-формування та розвиток критичного мислення учнів

Уроки світової літератури— це, в першу чергу, уроки «людинотворення». Курс літератури  має бути насамперед розвитковим, особистісно-творчим, а не інформативним. Цей предмет  — не тільки джерело певної інформації, а й засіб впливу на особистість учня, впливу, переважно позитивного. І цей потенціал треба використати якнайповніше. Як на мене, незрівнянно важливіше для вчителя літератури, підготувати не просто «кваліфікованого, грамотного читача» або «теоретика етичних моральних принципів», а насамперед - Людину, Особистість.

Реалізувати цей підхід у навчально-виховному процесі мені допомагає орієнтування на інноваційні освітні технології особистісного розвитку учнів засобами літератури , але при цьому цей предмет повинен бути, як на мене, слугою педагогіки.

Треба навчити учня літати, а для цього вчитель повинен літати сам - має бути політ духу, думки, творчості й велике-велике серце, сповнене доброти та любові.

Актуальність  досвіду

В сучасній освіті гостро споїть проблема творчого розвитку особистості. Кожна цивілізована країна дбає про творчий потенціал суспільства взагалі і кожної людини, зокрема. Усе це разом пов’язане з рівнем загальної освіти, увагою до розвитку творчих можливостей особистості, створення умов для її творчої пошукової, дослідницької реалізації,а значить для розвитку її креативності.

У нинішньому стрімко мінливому світі молодь повинна мати вміння надавати відповідний контекст новим ідеям і знанням, оцінювати сучасні знахідки та відкидати знецінену інформацію. Учні повинні усвідомлювати – критично творчо та плідно – ту частину відомостей, з якою вони стикаються. Щоб добре орієнтуватись у великому потоці інформації, сучасна молодь повинна вміти застосувати ряд практичних умінь і навичок, творчого практичного мислення, що дозволить ефективно переробляти інформацію в значущі ідеї, які з успіхом можна використати на практиці.

Саме такій меті слугують інноваційні технології, що спрямовують процес навчання не лише на засвоєння досвіду, а на розвиток в учнів умінь створювати нові ефективні зразки й моделі особистісної діяльност

Практичне  застосування  та  результативність

Методичний пошук та головна мета в педагогічній практиці педагога – розвиток творчої навчальної активності в процесі вивчення світової літератури.

Основну увагу  приділяю проблемному навчанню і найкращий результат розвитку творчої пізнавальної діяльності учнів бачу у діалогічній формі роботи. Завданням навчальної діяльності учнів вбачаю - розвиток умінь вільно мислити в процесі діалогу, розвиваючи власну творчу особистість. З метою реалізації даних педагогічних завдань,  успішно застосовую такі методологічні технології та засоби навчання, як проблематика вивчення навчального матеріалу та пошуково-дослідницька пізнавальна діяльність учнів, методика роботи в динамічних групах , робота з літературознавчим матеріалом, зустріч з різними видами мистецтв ,проектна технологія,інтерактивні  методи навчання .Застосуванням принципу проблемності  активізую самостійну інтелектуальну діяльність учнів. Проблемність не заперечує принципу репродуктивності, проблема, яку розв’язують учні, стає поштовхом для розвитку мислення, реалізації його творчого потенціалу.

Особливості  використання  технології  проблемне навчання

Проблемне навчання – організація навчального процесу, що передбачає створення проблемної ситуації та активну самостійну діяльність учнів у її розв’язанні.. Це веде до ґрунтовного засвоєння й закріплення наукових положень, розвиває творче мислення й здатність до самостійної діяльності.Навчальна проблема – суперечність між старою та новою інформацією. Проблемне питання завжди містить тезу та антитезу.

Ефективним вважаю прийом «шокової педагогіки    "Початок уроку. Слово вчителя    .Спростуйте, що:
світова література – іінформаційне  сміття.
                             Доведіть, що:
світова література – скарбниця духовного досвіду людства .Ви  хочете, щоб Вас весь час переслідували нещастя, хвороби, неврожай, програші і застала передчасна смерть? Ви хочете, щоб ви одружились, а з дружиною спав інший, хочете посіяти урожай, а щоб його зібрали інші, ви вийшли на боротьбу, але щоб ви тікали сімома дорогами? Тоді ігноруйте моральні закони, нехтуйте Божими Заповідями, неначебто їх і немає. Грішіть, і лихо Вас не омине!!!   Ви запитуєте, звідки така впевненість? А від власного досвіду, хоча для Вас він може бути і не авторитетним. А від духовно-культурного досвіду зарубіжних та вітчизняних письменників, хоча хто із учнів зараз читає книги Ф.Достоєвського, Л.Толстого, П.Мирного? Подивіться, що сталося із хрестоматійними персонажами:  Родіон Раскольніков вирішив перевірити на собі теорію «сильної особи», хто ж він є «герой», на зразок Наполеона, чи «воша», що нікчемна, що дрижить, боїться? І перевірив. Та так перевірив, що не міг спати, його лихоманило, був на межі божевілля. Він говорить Соні, що ми обоє «прокляті». Для допитливого, критичного розуму оце слово може дати поштовх до досліджень: а що ж це слово означає?

Критичний, допитливий розум запитує, а де ж можна знайти інформацію про щасливу та нещасну долю людини? Останню правду про людину може сказати тільки Той, Хто її створив – Отець Небесний. У Своєму Святому Слові Він у Книзі Повторення закону через Пророка Мойсея дав закон Благословення та прокляття. Одкриваємо Книгу Повторення Закону розділ 27 вірш 24: «Проклятий, хто вбиває свого ближнього потаємно. А весь народ скаже: Амінь»Далі учитель говорить, що багато ви почули негативу про наше життя, про літературних героїв. Але найцінніше попереду, коли О.Блок закликає нас:  «Познай, где свет, – поймешь, где тьма» і декламує напам’ять вірш Ф.Тютчева
 Чему бы жизнь нас ни учила,
Но сердце верит в чудеса:
Есть нескудеющая сила,
Есть и нетленная краса.
И увядание земное
Цветов не тронет неземных,
И от полуденного зноя
Роса не высохнет на них.
И эта вера не обманет
Того, кто ею лишь живет,
Не всё, что здесь цвело, увянет,
Не всё, что было здесь, пройдет!
Но этой веры для немногих
Лишь тем доступна благодать,
Кто в искушеньях жизни строгих,
Как вы, умел, любя, страдать.
Чужие врачевать недуги
Своим страданием умел,
Кто душу положил за други
И до конца всё претерпел.

Шукаючи істину, учні вчаться аргументовано захищати своє судження переконання, тому в педагогічній практиці позитивно й успішно виправдовують себе такі методи та форми роботи, як дискусії, уроки-диспути, розвиток письменницьких здібностей, робота в творчих групах.

Особливості  використання    групових (колективних) технологій    навчання

Якщо мене запитають , яким формам роботи  я надаю перевагу то відповім – груповим. На мій погляд групова робота – це одна з найефективніших форм праці, тому що кожному надається  можливість виявити свій талант і здібності , збагатитися чужими думками та ідеями, не бути сторонніми споглядачами. Це до того ж і згуртовує  школярів,виховує самостійність , колективізм і відповідальність водночас. Це така організація навчального процесу, за якої навчання здійснюється у процесі спілкування між учнями ( взаємонавчання ) у групах. Група може складатися з двох і більше учнів, може бути однорідною або різнорідною за певними ознаками, може бути постійною і мобільною.

Найбільш поширеними зараз є робота в парі та групове розв’язання проблемних завдань

Групові форми навчання дають змогу диференціювати та індивідуалізувати процес навчання, формують внутрішню мотивацію до активного сприйняття та передачі інформації. Сприяють формуванню формування комунікативних якостей учнів, активізують розумову діяльність.

За висновками психологів, навчання інших дає найбільший ефект у засвоєнні знань.

Особливості  використання    ігрових технологій  навчання

Технологія ігрового навчання – це така організація  навчального процесу , під час якої навчання здійснюється у процесі включення учня в навчальну гру  (ігрове моделювання явищ, «проживання» ситуації).

Зараз у дидактиці поступово відмовляються від терміну «гра» (асоціація  з розвагами, акцент на зовнішній стороні), віддають перевагу терміну «імітація» (акцент переноситься на внутрішню сутність дії).

Навчальні ігри мають на меті, окрім засвоєння навчального матеріалу, вмінь і навичок, ще й надання учневі можливості самовизначитися, розвиток творчих здібностей, сприяють емоційному сприйманню змісту навчання тощо.

Найбільш поширені навчальні ігри, які використовую в роботі:

  • Змагання ( КВК, турнір, вікторина);
  • Імітації ( суд, ток-шоу,  драматизація, аукціон

Структура гри включає: ігрову задумку, правила гри, ігрові дії, дидактичні завдання, обладнання, результат гри. Кожен свій урок намагаюся зробити хвилюючим, емоційним, азартним. Учні повинні жити темою, а не проходити тему.

Як цього добитися? Зробити традиційне – несподіваним, нестандартним.

Для цього у своєму арсеналі маю безліч педагогічних прийомів. Наприклад, не обмежуючи себе оглядом життя і творчості того чи іншого письменника, можу запропонувати учням провести урок – презентацію письменника. Один з таких уроків я представляла  під  час проведення районного семінару на тему: « Формування гуманістичних ідеалів учнів засобами світової літератури». Клас поділився на групи знавців-дослідників творчості Г. Бейля і кожна група намагалася довести значущість його оповідання « Подорожній коли ти прийдеш у Спа…».

 Урок-вернісаж ідей дозволяє в дискусійній формі висловлювати різні точки зору на ту чи іншу проблему твору. Такий урок провела в 11 класі, вивчаючи тему « Франц  Кафка», тому що ця проблема дає надзвичайний простір для роздумів і тлумачень творів великого австрійського модерніста.

Урок-дослідження вдало допомагає дослідити «теорію сильної особистості Фрідріха Ніцше та Родіона Раскольникова»  при вивченні роману «Злочин і кара» Ф.Достоєвського.

Урок-суд пропоную при вивченні роману «Анна Кареніна» Л. Толстого «Слухається справа про самогубство Анни. Хто винен?».

Відео-урок «Проблематика і система образів роману «Майстер і Маргарита» М. Булгакова».

Театралізований урок доцільно використати при вивченні поеми О. Твардовського «Василь Тьоркін».

Компаративні уроки (де досліджуються паралелі стильових та художніх особливостей творчості поетів Ахматова - Цветаєва, Маяковський - Цветаєва).

Урок-інтрига був використаний при вивченні оповідання «Усмішка»   Р. Бредбері.

       Традиційними стали уроки-лекції (усний виклад учителем навчального матеріалу протягом одного уроку).

         Уроки-семінари застосовую у старших класах , зазвичай після проведення лекцій. Цей урок передбачає обов’язкове оголошення запитань.

В перспективі проведення уроків ток  - шоу, уроків – відео репортажів.

 

                         Технологія проектного навчання

Суть методу проектів полягає в досягненні дидактичної мети через детальну розробку навчальної проблеми, яка повинна завершитись реальним  результатом (проектом). Проектом може бути відеофільм, стіннівка, альбом, доповідь, комп’ютерна презентація.

Метод проектів передбачає використання індивідуальної, парної, групової роботи.

Проекти можуть бути дослідницькими, творчими, рольовими, інформаційними, прикладними.

Наприклад дуже люблю уроки випуски літературних газет, де працює група. Це захоплюючі уроки! Діти уявляють себе редакторами газет, кореспондентами,журналістами,директорами видавництва. Один урок учні створюють газету або збірку, а на другому уроці захищають її. Головний редактор пояснює вибір назви газети , художнього оформлення ,читає твори. Клас разом з учителем та директором видавництва вирішує хто був кращим, чия газета чи збірка мають бути надрукованими. І результат – галерея газет. Такі газети виготовляли з учнями на тему: «Літературний детектив за творчістю А. Конан -Дойля та Е. По,  «Снігова королева»  Г. К. Андерсена, «Злочин і кара» Ф. М. Достоєвського.

 

           Технологія формування критичного мислення

          Технологія критичного мислення допомагає учневі впорядкувати потік інформації, добирати з вивченого головне ─ те, що сприяє ліпшому сприйманню і засвоєння .Критичне  мислення-мислення вищого порядку, яке спирається на інформацію, усвідомлене сприйняття власної інтелектуальної діяльності та діяльності інших. Параметрами критичного мислення є: особистісне ставлення до об’єкта,аргументованість висновків, логічність викладу, здатність змінити позицію на основі контраргументу

  Основні прийоми технології : використання синканів (поетичних п’ятирядників), мозковий штурм,розширена лекція, постановка учнями запитань, читання з позначками, дискусія, гронування, прийом «Кола Вена»,прийом « Коло думок», «Асоціативний кущ»,прийом «Психологічний портрет»,схеми.

           Розумові дії, які формуються під час використання технології:

знання,розуміння, використання знань та вмінь, аналіз, синтез, оцінювання, вміння робити висновки. Використання цієї технології створює на уроці атмосферу пошуку, творчості та співпраці, урізноманітнює роботу, забезпечує заглиблення в літературний твір, ефективне уявне спілкування з письменником та його героями. Це своєрідний діалог, де вчитель і учні створюють один ансамбль, в якому кожна сторона зацікавлена в пошуку істини. Проте не треба забувати, що провідна роль у цьому належить все ж таки учителеві. Він добирає дидактичний матеріал, визначає прийоми його опанування.

Відповідно до методики критичного мислення урок літератури має таку  структуру.

               

         1. Актуалізація опорних знань

На етапі актуалізації учні згадують усе, що їм відомо з цієї теми, і визначають рівень власних знань. Ділячись ними з товаришами, переводять знання на рівень самосвідомості. Це, своєю чергою, дає їм змогу пов’язати нові знання з набутими раніше, а також визначити особисті цілі й завдання.

Наприклад, на уроці за темою “ Й.В. Гете. Письменник і людина ” фаза актуалізації виглядала так: на запитання вчителя “ Що вам відомо про Гете?” ─ учні відповіли, що він є автором балади “ Вільшаний  король” і народився в Німеччині.

Наступним було таке запитання: “ Що б ви хотіли дізнатися про Гете ? ” (Відповідь: “ Про історію створення трагедії “ Фауст ” та про її героїв ”.) Таким чином,  учні визначили те, що вони знають про Гете, і те, що їм потрібно дізнатися

          Або на уроці за темою “ Том Сойер, Гек Фінн і Джо Гарпер ─ справжні друзі” (за повістю Марка Твена “Пригоди Тома Сойера”) фаза актуалізації виглядала так: еа запитання вчителя “Кого можна вважати справжнім другом?” − учні відповіли: “Того, хто завжди прийде на допомогу ”; “Хто завжди порадить ”; “ Хто  безкорисливий у дружбі ”; “ Хто не розкаже секрет”.

На запитання «Про що б ви хотіли довідатися сьогодні на уроці?» - діти відповіли: «Чи Том Сойер,  Гек Фінн та Джо Гарпер справжні друзі?»    

                      2. Осмислення   (вивчення нового матеріалу)

На цьому етапі учні ознайомлюються з новою інформацією – під час читання, прослуховування розповіді, проведення експерименту. Так, наприклад, на уроці, присвяченому біографії  Гете, на етапі осмислення кожній із чотирьох груп учнів було запропоновано текст. В якому йшлося про один із періодів життя письменника. До тексту були додані запитання, що мали спрямувати на визначення головного. На уроці за темою «Том Сойер,  Гек  Фінн та Джо Гарпер – справжні друзі » (за повістю Марка Твена «Пригоди Тома Сойера») на етапі осмислення кожна з трьох груп працювала над певним образом твору ( 1 група – над образом Тома Сойера; 2 група – над образом  Гека Фінна; 3 група – над образом Джо Гарпера). Кожна з трьох груп  отримала запитання до своєї роботи. Текст уже опрацьований, щодо трактування образів здійснено випереджувальну роботу.

Таким чином, учні працюють у малих групах, вчаться висловлювати і обстоювати свої думки, зіставляючи їх із міркуваннями товаришів.

                   3. Рефлексія (міркування)

На цьому етапі уроку учні здійснюють такі дії:

а) узагальнюють і систематизують здобуту інформацію;

б) діляться здобутими знаннями один з одним;

в) висловлюють сукупність набутих знань у вигляді схем, малюнків, таблиць, кросвордів і пояснюють їх усьому класові.

Вони виражають своє розуміння досліджуваної проблеми і своє ставлення до неї у вигляді творів-мініатюр, сенканів 

               Синкан – це п’ятирядковий вірш у прозі, що синтезує інформацію і у стислій формі  виражає ставлення до прочитаного. Наприклад,

                           Синкан  « Поль Верлен» 10 клас

Поль Верлен

Цікавий, інтригуючий

Творить, працює, страждає

Король поетів

Талант

 

4. Постановка учнями запитань

Цей прийом використовується під час закріплення знань ( на уроці чи вдома). Вчитель пропонує учням після знайомства з текстом, таблицею, картою виділити головну думку. Оцінити й після цього поставити запитання. Цим прийомом можна активізувати слухання лекції, захист робіт учнів. Як правило, на поставлені запитання відповідають інші учні.

           5. Дискусія

Одні дидактики розглядають дискусію як метод навчання, інші – як форму організації, українські дослідники вважають її різновидом рольової гри .Організація дискусії тісно пов’язана з груповою роботою. Продуктивність дискусії залежить від ґрунтовного оволодіння учнями необхідною інформацією.

 6. Читання тексту з позначками

Цей прийом дає можливість по-новому працювати з текстом – повторити вже відоме. Виділити нове. Визначити питання для поглиблення й розширення знань Учням пропонується під час читання тексту виділити інформацію 4-х видів і для зручності заносити її в таблицю .Заповнена таблиця стає в якійсь мірі опорним конспектом з теми. Інформація « ’ » або « ? » спонукає до роботи з додатковою літературою.

              Основа для розвитку критичного мислення – робота в група:

           1. Утворення первинних ( основних ) груп, роздача їм матеріалу.

2. Вивчення матеріалу в експертній групі та презентація матеріалу кожної з них.

3. Повернення учнів із експертних груп до первинної і презентація матеріалу кожної з них.

4. Індивідуальна та групова звітність.

Перейдемо до розгляду прийомів методики критичного мислення. Їх дуже багато. Вибирати потрібно ті, що найбільше імпонують особистості вчителя та учням певного класу. Великі можливості таких уже відомих прийомів інтерактивного навчання , як «Кола Вена», «Гронування», «Інформаційний пакет», «Коло думок», «Психологічний портрет», «Асоціативний кущ», різноманітні опорно-логічні схеми . Адже технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем.

Інтерактивне навчання - це, насамперед, діалогове навчання, під час якого здійснюється взаємодія вчителя та учня. Інтерактив -  це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, одним із завдань якої є створення комфортних умов навчання, за яких кожен учасник процесу відчуває свою інтелектуальну спроможність.

 Пізнавальний інтерес – це один із важливих мотивів навчання школярів. Його дія дуже сильна. Під впливом пізнавального навчання робота навіть у слабких учнів відбувається продуктивно. Пізнавальний інтерес за умов правильної організації педагогічної діяльності учнів та системності повинен впливати  на розвиток дитини. Пізнавальний інтерес – це міцний засіб навчання. Класична педагогіка минулого стверджувала «Смертельний гріх учителя – бути нудним». Тому потрібно надавати перевагу тим методам, що передбачають залучення учнів до активного здобування знань. Дослід чи проблемне навчання не можна протиставляти інформаційним методам або репродуктивному засвоєнню знань. Тільки вміле їх поєднання дає можливість підвищити ефективність навчання. Актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей.

    Прийоми інтерактивного навчання спонукають всіх учнів до дії. Головне завдання кожного з них – висловити свою думку.

    Наприклад, під час вивчення балади Ф. Шиллера «Рукавичка» учням можна запропонувати  відповісти на запитання «Якими могли бути наслідки вчинку лорда Делоржа ?». Учні висловлюють свої думки, і вони, зазвичай, протилежні:

а) якщо у героїні балади є брат і чоловік, то вони неодмінно викличуть лицаря, як порушника лицарської честі, на дуель;

б) вчинок лицаря засудить усе «добірне», «світське» товариство;

в) «світське товариство» засудило б негідний вчинок розпещеної  і самовпевненої красуні, яка не знає ціни людському життю.

               Прийом «Кола Вена» дає змогу у процесі компаративного аналізу розширити бачення, наприклад, проблеми «гріховного кохання» (компаративний аналіз образів Фауста і Маргарити за трагедією Гете «Фауст»).

                Прийоми «Гронування», «Асоціативний кущ» дають змогу будь-якому явищі, предметі, літературному персонажеві побачити найголовніше, критично осмислити його і відокремити.

Пропоную результати роботи учнів.

                Асоціативний кущ» вказує на асоціації, що виникають у героя з приводу побаченого, почутого чи прочитаного.

 

Прийом «Психологічний портрет» передає психологічний стан героя. Наприклад, його можна використати, характеризуючи образ Дон Кіхота за  романом Сервантеса «Дон Кіхот».

Опорно-логічні схеми розвивають зорову пам’ять учня, сприяють ліпшому запам’ятовуванню..

               

                       Цікаві знахідки на уроці

            Прийом  «Приваблива мета»:

«Здивуй!»

           Прийом «Відтягнута відгадка»

На початку уроку вчитель задає загадку, наводить цікавий факт. Відповідь на поставлене запитання буде знайдена під час роботи над новим матеріалом. Можна це зробити наприкінці уроку, щоб з цього розпочати наступне заняття.

            Прийом «Спіймай помилку!»

Пояснюючи новий матеріал, вчитель навмисне припускається помилок, про що заздалегідь обов’язково попереджаються учні.

            Прийом «Питання до тексту»

Розпочинаючи роботу з текстом, поставити перед учнями завдання: скласти питання репродуктивного, поширюю чого та розвиваючого характеру. Провести конкурс на найцікавіше питання.

            Гра «Так – чи ні»

Використовується для зацікавленості дітей, створення ситуації деякої інтриги. Ця гра навчає школярів слухати один одного, складати розрізнені факти у одну картину, систематизувати вже наявну інформацію.

           Алгоритм дій:

Учитель або учень загадує об’єкт, предмет, персонаж. Учні намагаються здогадатися, про що йде мова за допомогою своїх запитань, на що вчитель може відповісти тільки «Так» чи «Ні».

 

Як організовувати активне повторення вивченого на уроці

        Прийом «Своя опора»    Учитель навчає учнів складати власний опорний конспект нового матеріалу (полегшений варіант, розгорнутий план). Добре, якщо учні встигають на уроці пояснити сусіду свої опорні конспекти, а потім проговорити тему за чужою «опорою».

Прийом «Рефлексія»У кінці уроку доречно поставити учням питання не тільки за новим матеріалом, а й такі, що підводять їх до рефлексії. Наприклад. Що на уроці було головним? Цікавим? Чого ви навчилися?

Прийом «Пласт»Учні складають відповідь на поставлене запитання за поданим початком.

1. Я думаю

2. Тому що…

3. Наприклад…

4. Отже…

       Рівні домашнього завдання

Домашнє завдання повинне мати три рівні

  • Обов’язковий мінімум (під силу будь-якому учневі);
  • Тренувальний;
  • Творчий (скласти до теми кросворд, казку, плакат, вірш, розробити власні дидактичні матеріали тощо).

Талановитим  учням пропонують особливо складне завдання. Серед них – написати вірш на задану тему…(за підібраними римами, ключовими словами, обраним видом римування)    Читання  учнівських віршів.                                                                                

У  своїй роботі широко використовую досвід петербурзького учителя-новатора Є.М.Ільїна.   Суть досвіду - "навчаюче виховання", метою якого є моральне формування особистості засобами літератури, а не літературознавчі знання. Основний метод - морально-публіцистична інтерпретація тексту, зближення літератури з життям учня. Метод реалізується за допомогою прийомів: аналізу яскравої конструктивної деталі, складного морального питання, етичного монологу, мікродиспуту і под. Новизна досвіду - у сукупності прийомів, які розвивають самосвідомість, аналітичні художні здібності учня1 .

          Урок - лекція складається з трьох частин. Спочатку коротко ( без деталізації) учитель викладає навчальний матеріал (до 7 хв.). Після цього протягом ЗО хвилин учитель пояснює той самий матеріал вдруге, але детальніше, дає інструктаж щодо індивідуального його вивчення кожним учнем. У підсумковій частині уроку (5-8 хв.) учитель втретє повертається
до нового матеріалу, робить підсумки і подає список літератури для домашнього опрацювання.

На уроці-семінарі здійснюється самостійне вивчення учнями навчального матеріалу на різному рівні складності, що забезпечується трьома програмами (програма А - на рівні творчого використання, програма В - відтворення отриманих знань на репродуктивному рівні, вміння застосовувати їх за аналогією; програма С - репродуктивне відтворення знань, застосування їх за зразком). Ці програми учні обирають самостійно. На уроці - семінарі застосовується групова форма роботи. Виконуючи завдання, учні використовують підручники, власні конспекти лекцій, а в разі потреби звертаються за консультацією до вчителя. Наприкінці уроку - семінару  даю самостійну роботу.


На уроці-заліку узагальнюється і систематизується засвоєний матеріал. Міжпредметне узагальнення і систематизація знань відбуваються на уроці захисту творчих завдань. Такі уроки проводяться після вивчення великих розділів. Тематичні творчі завдання до цих уроків учні отримують заздалегідь. Над їх вирішенням працюють групами. На уроці з повідомленням про виконану роботу виступає керівник групи. Учитель підсумовує обговорення даного варіанта вирішення завдань1.
     Знання ─ це не раз і назавжди дане, а те, що підлягає постійному оновленню, поглибленню і вдосконаленню. Ось чому педагог має вчити здобувати їх шляхом не простого, механічного накопичення, а творчого сприйняття, критичного осмислення. Такі знання сприяють розвиткові та самореалізації особистості. А подавати їх доцільно через впровадження інноваційних технологій, технологій розвитку критичного та креативного мислення.

Працюючи над попередньою проблемоюСаморозвиток, самоактуалізація та самореалізація особистості учня” я надавала перевагу застосуванню інноваційних технологій,  проблемного навчання. Останні ж 5 років поряд з цими технологіями широко застосовую технологію розвитку критичного та креативного мислення.

       Вважаю що , у сучасному суспільстві навчання можна організувати таким чином, що джерелом знань виступатиме не тільки вчитель, а й комп’ютер, телевізор, відео. Учні, відповідно, повинні вміти осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, розуміти суть речей, вміти висловити особисту думку. Саме цьому сприяють інноваційні технології навчання.Пізнаючи великий і складний світ навколо себе, дитина прагне самоствердитися в ньому, проявити себе як особистість. Один із найбільш доступних і привабливих шляхів для цього – творчість. В.О.Сухомлинський писав: «Учити поетичній творчості потрібно не для того, щоб виростити юних поетів, а щоб облагородити кожне юне серце». А це значить відкрити його назустріч добру і справедливості, співчуттю і співпереживанню. Духовне багатство не дається людині від природи. Воно здобувається постійною і напруженою працею, великими зусиллями розуму і серця. Тому у своїй роботі я практикую різноманітні завдання, які розвивають творчі можливості учнів. Дитяча творчість починається з казки. «Нема дитини, - пише В.О.Сухомлинський, - яка, вражена красою поетичного слова, не створила б власного образу». Мої учні теж складають казки, вигадують нові пригоди барона Мюнхаузена, пишуть байки, створюють  літературні газети, готують лялькові вистави, роблять перші спроби в поезії, складають кросворди, займають  призові  місця  на районних  предметних  олімпіадах олімпіадах тощо. Кращі творчі роботи поповнюють літературний альманах «Джерельце», надсилаються  на різноманітні  конкурси. Виконання різноманітних завдань по розвитку зв’язного мовлення у поєднанні з іншими видами робіт направлені на виховання у дітей спостережливості, любові до природи, естетичних смаків і в цілому – на розвиток їх особистості. Названі та інші методи і прийоми навчання покликані допомогти вчителю у досягненні поставленої мети – виховання творчої, мислячої особистості з активною життєвою позицією, яка вміє висловлювати і відстоювати свої думки. Адже ще Аристотель говорив: «Розум полягає не тільки в знаннях, але й у вмінні використовувати їх на практиці».

Нравится