«Розвиток мобільності педагога через інтердисциплінарний підхід до навчання»

 

Усі знання виростають з одного  коріння – з навколишньої

дійсності, а тому й повинні

вивчатися у зв’язках

Я.А. Коменський

 

   Навчитись вчитись -  це означає зробити так, щоб учіння стало для кожного школяра не тільки необхідністю, але і величезною радістю пізнання.  В цьому учневі може допомогти тільки вчитель – «майстер педагогічної справи настільки добре знає азбуку своєї науки, що на уроці, в ході вивчення матеріалу, в центрі його уваги не сам зміст того, що вивчається,  учні, їх розумова праця, їх мислення, труднощі їхньої праці» - говорив В.О.Сухомлинський.

Як народжується інтегрований урок?

З чого? Завдяки чому? По-перше, з нестандартної педагогічної теорії. По-друге, із вдумливого самоаналізу діяльності вчителя. А найголовніше – з відсутності штампів  у педагогічній технології.

Шлях до мети – в пробуджені прагнення кожного учасника навчально-виховного процесу і дорослого, і дитини – до спільної організації шкільного життя, розвитку відповідальності за спільну працю, що починається з відповідальності за себе, за свої дії, своє життя. Пошук співробітництва, співдружності, прийнятих гуманістичними відносинами, - основа побудови інтегрованого уроку.

Головне місце на таких уроках відводиться елементам творчого пошуку. У процесі проведення інтегрованих уроків педагоги вміло і ефективно керують принципами засвоєння і застосування знань, формують мислення школярів, їхню емоційну та вольову сферу, моральні, естетичні та світоглядні аспекти особистості, навчальні і трудові уміння.

Творча активність дитини на уроці не виникає сама по собі, її требі стимулювати, створювати відповідну атмосферу. Можна вважати провідним педагогічним механізмом на уроці – взаємодія вчителя і учня як двох особистостей.

 

Творчість вчителя породжує творчість учня. Найефективніший той урок, на якому на всіх і на все вистачає часу й уваги, коли всім цікаво вчитись.

Інтегровані уроки розвивають мислення і мовлення школярів, їхню увагу, пам’ять, спостережливість, кмітливість, ініціативу, самостійність, наполегливість,  працьовитість, чуйне, уважне ставлення одне до одного та багато інших позитивних якостей.

Безперервне підвищення педагогічної майстерності досягається  завдяки системному і систематичному методичному  навчанню вчителів у нашій школі, продуктивній роботі педагогічних рад, проведення науково-методичних семінарів, конференцій, педагогічних читань, бесід «за круглим столом», творчих зустрічей, взаємовідвідувань занять, педагогічних дискусій, тренінгів. Усі ці заходи об’єднані  загальним завданням – формувати педагога-професіонала, педагога-дослідника, здатного успішного розв’язувати педагогічні завдання, які стоять перед навчальним закладом в ситуації сьогодення.

У 2011-2012 н.р. наша школа працює над науково-методичною проблемою «Інтердисциплінарний підхід, як механізм розвитку мобільності педагога».

У ході реалізації наступного аспекту в школі проведено педагогічні читання «Як народжується інтегрований урок?» Кожне методичне об’єднання підготували семінари, «круглі столи», конференції. Так, вчителі початкових класів розкрили тему «Впровадження інтеграції в практику роботи вчителів початкової ланки», на засіданні на основних аспектах інтердисциплінарного підходу у навчанні молодших школярів.

 

З метою уточнення поняття «інтеграція», розгляду способів створення інтегрованих уроків та доцільністю впровадження таких уроків у практику роботи вчителя, був проведений практичний семінар учителів математики, фізики, інформатики на тему: «Особливості інтегрованого уроку. Інтегрований урок. Яким йому бути?» Після серії проведених уроків  вчителі вирішили провести круглий стіл, спираючись на власний досвід «Інтерактивні засоби навчання в контексті інтегрованого навчання». Педагоги розглянули основні форми інтерактивного навчання, встановлювали способи, методи інтерактивного навчання на інтегрованих уроках.

З метою забезпечення методичного супроводу творчого зростання педагогів на основі взаємодії, професійного взаємозбагачення, встановлення між учителями і учнями суб’єкт – субактивних відносин, мотивації педагогічних кадрів до творчості було проведено засідання педагогічної ради «Інтеграція навчального процесу як сучасна технологія навчання».  

Підготовчим етапом - було видано наказ по школі: створення ініціативної групи, яка готувала необхідний дидактичний, теоретичний матеріал, презентації до виступів, методичні бюлетені та порадники. Закріпленням даних напрацювань – показ відкритих інтегрованих уроків.

Засідання педради відбулося у формі «круглого столу». Виступила з основною доповіддю «Інтеграція навчального процесу як сучасна технологія навчання» заступник директора школи з НВР Клочко О.А., виступ супроводжувався презентацію.  До обговорення доповіді були залучені кращі педагоги школи. Вчитель початкових класів Венгловська Т.П. зупинилася на особливостях «Впровадження міжпредметних зв’язків на уроках в початковій школі».

Педагог зауважила, що міжпредметні зв’язки відображають загальне між предметами як у змісті, так і навчально-виховному процесі. Якщо їх систематично і цілеспрямовано використовувати, то вони перебудовують процес навчання та є дидактичним принципом, що сприяє інтеграції.

У старшій школі навчання базується на профільності. Вчитель біології Пантелей Г.Г. працює декілька років поспіль в екологічному профілі, тож у своєму виступу на тісний взаємозв’язок біології та хімії. Весь курс екологічного профілю навчання переплітається із хімічними дослідженнями та експериментом, в аналітичному виявлені тих чи інших  органічних сполук, їх значені в живій природі. Сама програма з біології побудована в повній інтеграції знань з іншими навчальними предметами: екологією, з основами здоров’я, українською літературою, математикою.

Вчитель фізики, інформатики Ситніцька М.В. широко розкрила питання «Міжпредметна інтеграція при вивчені фізики та інформатики».

Протягом декількох років вчитель  математики Леміх Т.І. працювала над впровадженням елементів історизму на своїх уроках.  Адміністрація її досвід вивчила, узагальнила та рекомендувала затвердити його. На засіданні даної педагогічної ради було заслухано педагога. Вона поділилася власним досвідом роботи з питання «Розвиток життєвих компетенцій учнів засобами впровадження  елементів історизму на уроках математики».

Вона зазначила , що знання історії математики, вкладу вітчизняних учених у її розвиток забезпечує підвищення рівня мотивації учнів щодо вивчення математики, розвиває пізнавальний інтерес та математичну культуру, дає можливість учням знайти для себе взірець для наслідування, сприяє вихованню патріотизму. Її виступ супроводжувався презентацією, особливу увагу звертала на розвиток компетентностей учнів засобами інтеграційного матеріалу при вивчені навчального матеріалу на кожному етапі уроку.

З метою виявлення рівня використання міжпредметних зв’язків  у практичній діяльності  вчителів, встановлення основних труднощів використання міжпредметних зв’язків, з’ясування, як впливають міжпредметні зв’язки на пізнавальний інтерес учнів було проведено анкетування вчителів.

 

У результаті аналізу даних анкет вчителів різних категорій з різним педагогічним стажем було встановлено , що половина вчителів включають міжпредметні зв’язки у календарно-тематичні  плани, майже всі вчителі показали що  включають міжпредметні зв’язки у поурочні плани, включають знання з інших предметів у пояснення нового матеріалу.

 Переважна більшість вчителів показали, що знайомляться з програмами та підручниками суміжних дисциплін, включають в домашнє завдання повторення опорних знань з інших предметів.

«З якими предметами найчастіше використовуються зв’язки?» Вчителі-словесники, вчителі інформатики використовують знання практично усіх шкільних дисциплін. Учителі природничо-математичних дисциплін дали відповідь, що найчастіше використовують зв’язки між предметами фізики, хімії, географії, біології, математики.

«Які ж виникають труднощі під час використання міжпредметних зв’язків?». Усі визначають важливість у процесі реалізації міжпредметних зв’язків погодження діяльності вчителів суміжних предметів. Але вивчення відповідних тем різних предметів, на жаль, не завжди співпадає в часі. Зрозуміло, на методичних об’єднаннях  одного предмета добре розглядаються питання внутрішньо предметних зв’язків, але при цьому реалізація міжпредметних зв’язків носить випадковий характер, тому що у вчителів не має достатніх знань програмного матеріалу та програм суміжних дисциплін.

«Як впливають міжпредметні зв’язки на пізнавальний інтерес учнів?»

Багато  вчителів відмічають, що спостерігається ріст пізнавального інтересу учнів під впливом міжпредметних зв’язків, а саме: стимулюють інтерес до уроку, підсилюють інтерес до предмета, поглиблюють інтерес до суміжних дисциплін.

Таким чином, міжпредметні зв’язки під час раціонального, цілеспрямованого, систематичного їх використання допомагають вчителям різних предметів здійснювати єдиний підхід до навчання. Такі уроки поглиблюють не тільки знання, а й загальнолюдські цінності. Учні проявляють високу активність, зацікавленість. Дитина само стверджує власну інтелектуальну спроможність, розвиває свої творчі уміння.

Використання інтегрованих уроків приносить користь не лише учням, а й самому вчителеві. Спілкуючись з колегами, вчитель відкриває нові факти, іноді більш глибоко задумується над явищами, на які раніше не звертав увагу.

 

Заслухавши та обговоривши доповідь, було прийнято проект рішення педрад.

Основними завданнями, під час проведення педради «Інтеграція навчального процесу як чинник пізнавальної активності учнів», були - підтримка педагогів, здатних до  навчання, удосконалювати систему методичного супроводу, спрямовану на розвиток професійної майстерності медпрацівників в контексті інтердисциплінарного підходу, орієнтувати навчально-виховний процес на формування в учнів цілісного світогляду учнів засобами інтеграції навчальних дисциплін.

 З основною доповіддю виступила директор школи Л.В.Герасимова (з презентацією). До обговорення доповіді були залучені активні педагоги. «Як народжується інтегрований урок в початковій школі», з таким питанням виступила Венгловська Т.П. (вчитель початкових класів). Педагог відмітила, що навчання у початковій школі побудована на інтегрованій основі. Тематичний підхід до реалізації інтеграції у змісті освіти дозволяє зрозуміти те, що тема, яку вивчають може бути пов’язана з іншими темами навчальної дисципліни,а також із різноманітними темами інших дисциплін навчального плану початкової школи. У темі, яка розглядається, існують внутрішньо предметні, внутрішньо курсові та міжпредметні зв’язки одночасно. Так, наприклад, тему «Зима» вивчають на уроках українського читання, музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, «Я і Україна». Тому, вчителька подала цей матеріал таким чином, щоб це природне явище діти сприйняли комплексно.

 

На підготовчому етапі до пізнання був проведений бінарний урок (6-А кл.)- світова література та математика, з теми «Омар Хайям – корифей персько-таджицької поезії». Розв’язування раціональних рівнянь (  вч. Пшенична І.А., Петрова Т.В.). Під час виступу «Бінарний урок як умова розвитку пізнавальної активності учнів» вчителі розкрили усі «секрети» проведеного уроку. У підготовці уроку взяли активну участь самі учні : знайшли фільм про життя О.Хайяма. На уроці були використані презентації, кодові завдання кросворд , рівняння. Урок виявився цікавим і змістовним. Вчителі порекомендували під час проведення, що потрібно враховувати певні дидактичні умови :

-          правильне обчислення міждисциплінарного об’єкта вивчення, який повинен бути актуальним й проблемним, містити зв’язок;

-          тісне співробітництво вчителів під час підготовки уроку ;

-          керівництво роботою учнів під час підготовки до уроку ;

-          на всіх етапах уроку активізація розумової діяльності й обов’язкове використання прийомів зворот нього зв’язку;

-          забезпечення наступності між кожними частинами уроку.

Вчителі української мови та літератури Москаленко О.М., Кичук Л.В., Щеглова Л.О., Пендак Л.С. широко розкрили шляхи реалізації інтегрованого підходу при вивченні даних предметів. Досвідчені педагоги стверджували, що керують розумовою діяльністю учнів, а вони в свою чергу, стають активними учасниками педагогічного процесу. Школярі привчаються до творчої праці. В них виховується інтерес до неї і потреба в ній. Діти навчаються самостійно підходити  до розв’язування пізнавальних і практичних завдань. Інтеграція змісту освіти передбачає реалізацію принципів науковості, доступності,усвідомленості, емоційності.

Підсумком засідання педради було прийняте загальне рішення педколективу, а це нові перспективи у роботі.

Досвід  педагогів нашої школи свідчить про те, що інтеграція дає можливість формувати в учнів якісно нові знання, що характеризуються вищим рівнем мислення, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищенням їх дієвості. Тобто інтегрування є якісно відмінним способом структурування є якісно  відмінним способом структурування, презентації та засвоєння програмового змісту, ефективним способом системного викладу знань у нових органічних взаємозв’язках.

 

 

Нравится