Мовне свято в 3 класі «Наша мова солов’їна»

Мовне свято в  3 класі

«Наша мова солов’їна»

Мета: розширювати й поглиблювати знання дітей про мову; продемонструвати її багатство, мелодійність, красу; розвивати виразне мовлення, уяву, образну пам'ять, творчі здібності дітей, збагачувати словниковий запас; виховувати любов до рідної мови, рідної землі, художнього слова, пісні, виховувати бажання вивчати і берегти українську мову.

Обладнання: Плакати «Наша мова – солов’їна», «21 лютого – Міжнародний день рідної мови», українські костюми.

Хід свята.

Хлопчик:  Раді ми вас всіх вітати,

Бо у нас сьогодні свято –

Будемо нашу рідну мову

Шанувати.

Дівчинка: Я – дівчина – українка

Всіх запрошую до зали

Гості, друзі, тата й мами, -

Разом з нами заспівайте,

Кохану нашу мову прославляйте.

Хлопчик: Буква до букви –

І виникло слово.

Дівчинка: Слово до слова

Звучить рідна мова.

Хлопчик: Сьогоднішній захід ми присвячуємо рідній мові

Дівчинка: Він має назву «Наша мова солов’їна».

1-й учень:

Її незміряно багату,

Дзвінку, і ніжну, і завзяту,

Як день сьогоднішній, чудовий –

Люблю, люблю вкраїнську мову.

2-й учень:

Бо ж вона така багата,

Українська мова!

Неповторна і крилата,

І така чудова.

3-й учень:

Рідна мова українська,

Ти – душа мого народу,

Будь від роду і до роду,

Рідна мово материнська!

4-й учень:

Хай вона в піснях лунає

І щодня, і в свято,

Соловейком хай співає

В українських хатах.

5 учениця:

О мово рідна! Золота колиско,

В яких світах би не бувала я –

З тобою серцем, і по-українські

Я вимовляю мамине ім’я.

6-й учень:

Чи можна забути ту пісню, що мати

Співала малому, коли засинав?

Чи можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав?

7-й учень:

Тут кожна травинка і кожна билинка

Вигадують мрії на теплих вітрах

Під вікнами мальви, в саду материнка,

Оспівані щедро в піснях.

(Звучить пісня «Чорнобривці»)

8-й учень:

Наша рідна земля – це Україна.

Україна – це рідна мова, вишитий рушник,

Задушевна лірична пісня і запальний танець

9-й учень:

Ми малі, та всі ми друзі,

Ми – одна родина.

А найбільша наша мати –

Рідна Україна.

10-й учень:

Розквітай, прекрасно Україно,

Рідна земле, матінко моя,

Хай лунає мова солов’їна,

Пісня неповторна твоя.

11-й учень:

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, як трави, як води.

В годину щасливу, і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

12-й учень:

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

 13-й учень:

Україно, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна.

Ти навік у нас одна.

Наша отча сторона.

14-й учень:

Зірка з неба впала в золоті жита,

Пісня пролунала тиха і проста,

Пісня про стежину в отчому краю,

Пісня про Вітчизну рідну мою!

(Діти виконують пісню «Одна калина»)

15-й учень:

А хіба можна вести мову про Україну, не згадавши про красуню калину? Правду каже українське прислів’я «Без верби й калини – нема України». Калина – це символ України. Про неї складено багато пісень, віршів.

16-й учениця:

Ось калина над рікою

Віти стелить по воді

Хто це щедрою рукою

Їй намистечко надів?

Червонясте, променясте –

Розцвітає, як вогні…

Дай хоч трішечки намиста,

Калинонько, і мені.

1 калинка:

Я – не груша, я – не слива,

Я – калинонька вродлива!

Я стою в зеленім листі

У червоному намисті.

А чому я так прибралась?

Бо до свята готувалась!

2 калинка:

Я – калина, я – краплина

Твого серця Україно!

Я – тонесенька стеблинка.

Я – дівчинка-українка.

Всіх запрошую ласкаво,

Гості, друзі, тата, мами –

Разом з нами заспівайте!

(Виконується пісня «Ой є в лісі калина»)

16-й учениця:

А що ми побажаємо калині?

Учні:

Рости, наша калинонько, розвивайся

Навесні білим цвітом заквітчайся.

Не журися, червона калино,

Мани білий цвіт.

Не журися, славна Україно, -

Мани добрий рід.

17-й учень:

Пісні – це національний дар, яким ми можемо пишатися. Завдяки пісні ми можемо передати свої почуття, переживання, радість і смуток, любов і гнів. Учені українську мову за милозвучність вважають серед європейських мов другою (після італійської)

18-й учень:

 Пісня наша – це душа народу.

Пісня українська рідна, чарівна.

Вона з нами поруч в праці, на уроці,

На ланах широких, за станком вона.

19-й учень:

Пісня – чарівниця, гарна, мов зірниця.

Мелодійна, ніжна, серцю дорога

Веселить, танцює, мирить і жартує,

В іграх і забавах всюди є вона.

(Виконують жартівливу пісню «Ой, під вишнею»)

Ми живемо в місцевості, де розмовляють багатьма мовами. Але найчастіше ми чуємо українську і російську мови. Нажаль, не всі прагнуть  добре вивчити рідну мову і частіше поєднують ці дві мови в одну. Це часто призводить до кумедних ситуацій. До вашої уваги сценка з життя.

Інсценівка усмішки Павла Глазового «Кухлик»

Автор:

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці

Має гроші – не мина

Жодної крамниці.

Попросив він..

Дід:

Покажіть кухлик той,

Що з краю.

Продавець:

Што? Чево?

Я нє понімаю.

Дід:

Покажіть кухлик той,

Що з краю смужка.

Продавець:

Да какой же кухлік здєсь

Єслі ето кружка.

Автор:

Дід у руки кухлик взяв

І насупив брови.

Дід:

В Україні живете

Й не знаєте мови…

Продавець:

У мєня єсть свой язик.

Да к чему мнє мова…

Дід:

Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має бідна язика

І не знає мови.

Автор:

Коли забув ти рідну мову

Яка б та мова не була,

Ти втратив корінь і основу,

Ти обчухрав себе до тла.

Мово рідна, слово рідне.

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має!

Дід:

Учи дитино, рідну мову,

Гордися нею і лелій

А зрадити голубоньку чудову

Ти навіть в думці не посмій.

21-й учень:

Без сміху та без гумору

Не можна в світі жити.

З усмішками і жартами

Ми будемо дружити

Тож давайте і ми пожартуємо.

22-й учень:

Сину в клубі виступати,

І його навчає тато:

- Ну, збирайся та дивись,

Ти вже там не провались.

• І чого б я провалився?

Марна то тривога!

Я всю сцену обдивився:

Там міцна підлога!

23-й учень:

Знов одержав трійку?

• Підтягнись, Андрійку!
• Підтягнутись, - він гука, -

І подавсь до турніка.

24-й учень:

- Чого увесь урок ти, Лідо,

Пасешся в зошиті сусіда?

• Перевіряю я Семена:

Чи правильно списав у мене.

Розвеселили нас жарти, а під гарний настрій завжди хочеться співати.

(Виконують жартівливу пісню “Грицю, Грицю, до роботи”)

25-й учень:

Мужай, прекрасна наша мово,

Серед прекрасних інших мов,

Цвіти над нами веселково,

Як мир, як щастя, як любов!

26-й учень:

Вивчайте, любіть рідну мову,

Як світлу Вітчизну любіть,

Як степу красу золотаву,

Як рідного неба блакить.

27-й учень:

Вивчайте мову українську

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

Прекрасну, милу і чудову,

Як материнську пісню колискову.

28-й учень:

Бо вона ж така багата,

Українська мова!

Неповторна і крилата,

І така чудова!

29-й учень:

Моя чарівна, дивна мова!

Хто перелічить в ній слова?

Вона прекрасна і казкова,

Весела, щира і жива

(Співають пісню про рідну мову “Солов’їна мова ”)

«Мова – це дзеркало душі людини».

Народна мудрість

«Найбільше і найдорожче добро у кожного народу – це його мова».

П. Тичина.

«Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує…»

Т.Г. Шевченко

«Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її!..»

М. Рильський