КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ Пропедевтичний курс «Вступ до історії» 5 клас

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ

Пропедевтичний курс «Вступ до історії» 5 клас

(35 годин)

Підручник:  Вступ до історії : підруч. для 5 кл. закл. загал. серед. освіти /

О. В. Гісем. — Харків : Вид-во «Ранок», 2018. — іл.

 

Пояснювальна записка

 

Курс історії в 5 класі має пропедевтичний (вступний) характер. Головними завданнями курсу є: а) формування уявлень і початкових знань учнів про історію як галузь людських знань, як науку, що має свій предмет вивчення і свої методи дослідження; б) розвиток у школярів/школярок інтересу до предмета та мотивації до його вивчення як передумови до формування низки загальних (уміння вчитися впродовж життя, обізнаність і самовираження у сфері культури тощо) і предметних (хронологічна, просторова, інформаційна тощо) компетентностей; в) формування первинних уявлень про структуру і зміст історії України як передумови до реалізації засобами навчання наскрізних, міжпредметних і предметних змістових ліній (громадянська відповідальність, культурна свідомість тощо). Програма надає вчителеві широкі можливості для самостійного наповнення навчальної роботи змістом відповідно до національного та локального вимірів, залишає простір для самостійних дій щодо форм і методів навчальної роботи. За потреби вчитель /учителька може змінити порядок розділів програми, використовувати як пряму, так і зворотну хронологію, планувати вивчення інших (не тільки визначених у програмі) історичних осіб, подій, пам’яток з акцентом на історії України.

Структура курсу:

Вступ. ЩО ТАКЕ ІСТОРІЯ

Тема 1. ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ

Тема 2. ДЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ІСТОРІЯ

Тема 3. ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ

Тема 4. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ПАМ’ЯТКАХ

Тема 5. ДОСЛІДНИКИ ІСТОРІЇ

Тема 6. УСЕ МАЄ МИНУЛЕ

 

 

 

№ з/п

Дата

Зміст навчального матеріалу

Домашнє

завдання

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Вступ. Що таке історія

  1.  

 

Вступ. Що таке історія.

Вступ

с. 4-6

Розуміти:

- значення термінів «історія» й «історик»;

- мотиви інтересу (звернення) людини до минулого;

- взаємопов’язаність минулого, теперішнього і майбутнього;

- завдання історії як шкільного предмета.

Уміти:

- використовувати термін «історія» в різних значеннях (як оповідь, як досвід, як живу пам’ять про життя людей у минулому, як науку);

- вправно користуватися підручником.

Тема 1. Відлік часу в історії

  1.  

 

Календарний та історичний час.

§ 1

с. 8-15

Знати:

  • - назви і хронологічні межі періодів європейської історії за культурними епохами: Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час.

Розуміти:

  • - відмінність між календарним та історичним часом;
  • - умовний характер прийнятих для вимірювання часу одиниць;
  • - поняття «історична хронологія», «ера», «період (епоха)», «тисячоліття», «століття», «хронологічна таблиця»;
  • - необхідність встановлення хронологічної послідовності подій;

Уміти:

  • - співвіднести рік – століття – тисячоліття;
  • - визначити тривалість історичної події;
  • - побудувати шкалу історичного часу і встановити за її допомогою хронологічну послідовність подій;

- створити і заповнити хронологічну таблицю.

  1.  

 

Культурні епохи європейської історії та Україна.

§ 2

с. 12-15

  1.  

 

Практична робота: Відлік часу в історії

с. 16-18

  1.  

 

Урок узагальнення і систематизування із теми «Відлік часу в історії»

 

  1.  

 

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Відлік часу в історії»

 

Тема 2. Де відбувається історія

  1.  

 

Географічний та історичний простір.

§ 3

с. 20-23

 

Знати:

- як описати і показати на карті: а) кордони та столиці: Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини, сучасної України; б) територіальні межі окремих історико-географічних регіонів України; в) територіальне розташування рідного міста/селища/села.

Розуміти:

- територію як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події;

- поняття «історична карта», «контурна карта»; «історико-географічний регіон», «державний кордон»;

- відмінність між географічною (фізичною) та історичною картами;

- як природні умови можуть впливати на життя людей (на прикладі окремих історико-географічних регіонів України);

- як історики визначають:

а) територіальні межі (кордони) Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини; б) історико-географічних регіонів України; в) межі населених пунктів (міст, селищ і сіл);

- як читати історичну карту за її легендою.

Уміти:

- скласти розповідь за історичною картою;

- визначити географічне розташування й природні умови названих учителем історико-географічних регіонів;

- позначити і надписати на контурній карті названі вчителем історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне місто/селище/село.

  1.  

 

Українська держава на історичних картах у різні часи свого існування

§ 4

с. 24-27

 

 

  1.  

 

Походження назв народів і географічних об’єктів. Історико-етнографічні регіони України. Практична робота: Територіальне розташування та історичне походження рідного села.

§ 5

с. 28-34

Тема 3. Джерела до вивчення історії

  1.  

 

Історичні джерела та їхні різновиди.

§ 6

с. 36-39 

 

Знати:

- різновиди історичних джерел (наводжу приклади);

Розуміти:

- історичне джерело як усе те, що було створене в минулому людьми і збереглося;

- як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних, речових і усних джерел та як працюють із джерелами;

- які способи для виявлення, дослідження і збереження історичних джерел використовують сучасні історики;

- відмінність між минулою дійсністю та джерельними відомостями про неї: як обставини життя, погляди і бажання людей можуть впливати на зміст історичних джерел;

- як і де зберігають історичні джерела (музей, архів, бібліотека, історико-архітектурний заповідник);

- поняття: а) «речове джерело», «археологія», «експонат»;

 б) «писемне джерело», «піктографічне (малюнкове) письмо», «ієрогліфічне письмо», «абеткове письмо», «літопис»; в) «усне джерело», «міф», «легенда», «прислів’я»; в) «музей», «архів».

Уміти:

- розрізнити історичні джерела за видами;

- поставити запитання до змісту історичних джерел;

-визначити час і місцевість, де були створені вказані учителем джерела з історії України;

- розпізнати відомості про осіб і події та судження про них.

  1.  

 

Робота з історичними джерелами.

 

§ 7

с. 40-43

  1.  

 

Де зберігаються історичні пам’ятки. Практична робота: Про що можна дізнатися із сімейного фотоальбому.

§ 8

с. 44-50

 

 

 

 

  1.  

 

Урок узагальнення і систематизування із тем «Де відбувається історія» та «Джерела до вивчення історії»

 

 

  1.  

 

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із тем «Де відбувається історія» та «Джерела до вивчення історії».

 

Тема 4. Історія України в пам’ятках

  1.  

 

Пам’ятки і пам’ятники історії.

§9

с. 52-55

Знати:

- 988 р. – хрещення Русі;

- 1253 р. – коронація Данила Галицького;

- 1648 р. – початок визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Утворення Української козацької держави;

- 1917–1921 рр. – Українська революція. Формування національної державності;

- 1932–1933 рр. – Голодомор як геноцид українського народу;

- 1939–1945 рр. – трагедії й звитяги українського народу в роки Другої світової війни;

- 24 серпня 1991 р. – Акт проголошення незалежності України;

- 28 серпня 1996 р. – ухвалення Конституції України;

- 2013–2014 рр. – Революція Гідності.

Розуміти:

- пам’ятку історії як скарб, гордість і надбання народу;

- поняття «історична пам’ять», «пам’ятка історії», «пам’ятник», «права людини і громадянина», «конституція»;

- як і навіщо турбуватися про пам’ятки історії рідного краю.

Уміти:

- розпізнати історичні пам’ятки і пам’ятники;

- описати пам’ятку історії;

- показати на карті місцевість, де розташовані вказані вчителем пам’ятки історії України; визначити епоху, в яку вони виникли;

- відшукати (у бібліотеці, за допомогою електронних ресурсів) і впорядкувати (поставити запитання, скласти план) інформацію про пам’ятки і пам’ятники, що встановлені в Україні, у рідному краї;

- розповісти про події, життєвий шлях осіб, яким зведено пам’ятники;

- наводити приклади порушення прав людини у минулому;

- розпізнати символічний зміст пам’ятників.

  1.  

 

Джерела, які зберігають пам’ять про історію княжої Русі - України.

§ 10

с. 56-61

  1.  

 

Кримське ханство.

§ 11

с. 62-65

  1.  

 

Козацька Україна.

§ 12

с. 66-71

  1.  

 

Українські землі під владою двох імперій. Українське національне відродження.

§ 13

с. 72-77

  1.  

 

Українська революція і боротьба за збереження державності (197-1921 рр.)

§ 14

с. 78-83

  1.  

 

Політика більшовиків щодо України. Голодомор 1932—1933 рр.

§ 15

с. 84-89

  1.  

 

Україна в роки Другої світової війни.

§ 16

с. 90-95

  1.  

 

Проголошення незалежності України.

§ 17

с. 96101

  1.  

 

Революція Гідності 2013-2014 рр. Агресія Росії проти України.

§ 18

с. 102-105

  1.  

 

Практична робота: Розповідь про  пам’ятку історії або пам’ятник, установлений у рідному краї (на вибір).

с. 106

  1.  

 

Урок узагальнення і систематизування із теми «Історія України в пам’ятках»

 

  1.  

 

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Історія України в пам’ятках»

 

Тема 5. Дослідники історії

  1.  

 

Головні цілі пізнання минулого.

§ 19

с. 108-111

 

Знати:

- імена руських і козацьких літописців, назви їхніх праць;

- імена українських істориків та назви головних їхніх досліджень.

Розуміти:

- значення для людини пам’яті про власне минуле, минуле родини, народу;

- взаємопов’язаність історичних подій;

- правила, якими керуються історики в дослідницькій роботі;

- поняття «історичний факт», «історична особа», «історичний образ», «історичне дослідження».

Уміти:

- відрізнити науково-популярний історичний текст від художнього;

- підготувати повідомлення про історичний факт, спираючись на відомості з кількох джерел;

-зіставити вибрані події з історії родини, рідного краю та України;

- пояснити своє ставлення до історичних фактів і осіб, подій власного життя.

  1.  

 

Історія, історики, письменники та поети.

§ 20

с. 112-116

 

  1.  

 

Практична робота: Повідомлення з історії родини,  презентація родового дерева.

с. 117-118

Тема 6. Усе має минуле

  1.  

 

Праця і господарство: колись і сьогодні.

§ 21

с. 120-123

 

Знати:

- 1632 р. – утворення Києво-Могилянської колегії;

- 1661 р. – заснування Львівського університету;

- 1805 р. – відкриття Харківського університету;

- 1834 р. – відкриття Київського університету (університету Святого Володимира);

- 1896 р. – перші сучасні Олімпійські ігри;

- 1960-і роки – початок комп’ютеризації.

Розуміти:

- господарство (економіку) як виробництво необхідних для життя і розвитку суспільства речей і послуг, обмін ними, їх розподіл і використання;

- причини підвищення ролі міст у господарському й культурному житті суспільств;

- освіту як спосіб включення людини в суспільство відповідно до її здібностей і зусиль, а науку й мистецтво – як способи пізнання й відображення людиною світу й життя;

- гру як спосіб набуття досвіду, рівновартісного праці й навчанню;

- поняття «натуральне господарство», «ринкове господарство», «місто», «епідемія», «університет», «дозвілля».

Уміти:

- розпізнати явні зміни, яких упродовж історії зазнало життя в місті й селі;

- розпізнати явні зміни, які відбулися в історії у сфері освіти й науки;

- встановити окремі причини зростання тривалості життя людей упродовж останніх століть;

- висловити припущення про характер занять людей у майбутньому.

  1.  

 

Міста й села в минулому й зараз.

§ 22

с. 124-129

 

  1.  

 

Наука та освіта. Школи й університети на українських теренах. Практичне заняття: Ігри і дозвілля
мої та моїх близьких.

 

§ 23

с. 130-139

  1.  

 

Урок узагальнення і систематизування із тем «Усе має минуле» та «Дослідники історії»

 

 

  1.  

 

 Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Усе має минуле» та «Дослідники історії».

 

 

Нравится