1. Визначення поняття РАС. Сильні та слабкі сторони дітей з РАС.

Розлад аутистичного спектра – це загальне порушення розвитку, що має неврологічну природу, і характеризується такими групами порушень як:
- стійкий дефіцит соціальної комунікації та соціальної взаємодії;
- обмежені повторювальні дії, інтереси та діяльність (у т.ч. сенсорні дисфункції).
У психолого-педагогічному вивченні дітей з аутизмом важливо зосереджуватися на особливостях їхньої унікальної психічної організації.
В цілому при РАС має місце асинхронний варіант психічного розвитку, його виражена нерівномірність. Так, підвищені здібності в окремих обмежених областях - музиці, математиці, живопису - можуть поєднуватися з глибоким порушенням звичайних життєвих умінь і навичок.
Ці діти мають свої сильні та слабкі сторони.
До найхарактерніших проявів розладів аутичного спектра відносяться:
- Уникання емоційних контактів з іншими людьми, навіть із близькими. Нездатність до комунікації, соціальної взаємодії з дорослими та однолітками.
- Оточенню дуже складно привертати їх увагу. Ці діти уникають контакту очима, не здатні виразити свій емоційний стан та зрозуміти емоційний стан інших .
- Спостерігається затримка у розвитку мовлення.
- Характерна схильність до стереотипних самостимулювальних дій (розгойдування всім тілом, викладання предметів акуратними рядами, повторення певного звука або слова тощо) така дитина виявляє протест до найменших змін в організації її життя. Можливі характерні афективні спалахи, прояви агресії. Особливо в незнайомій ситуації, коли щось не виходить, або порушується звичний для неї порядок речей або дій.
- Обмежені або відсутні навички самообслуговування.
- Діти з РАС переважно не використовуть предмети за їх прямим призначенням, не граються з іграшками, як звичайні діти.
Та водночас діти з РАС мають свої переваги, які мають надцінний характер. Серед сильних сторін можна виділити:
• схильність до впорядкованості, завершеності, структурованості;
• кмітливість, переважання невербального інтелекту;
• високорозвинена механічна пам’ять;
• здатність до запам’ятовування знакових систем (насамперед мови програмування);
• здатність бездоганно та без відволікань виконувати ті дії, яких навчені;
• високорозвинена здатність орієнтуватись у просторі й часі;
• тонке відчуття емоційного стану іншої людини, розуміння того, з ким і як можна поводитись;
• абсолютний музичний слух.
Спрямованість на сильні сторони дитини є цінним орієнтиром, з огляду на те, що важливо бачити будь-яку дитину всебічно, щоб вміти налагоджувати з нею взаємодію, спираючись на її уміння і переваги, а також використовувати їх як мотиватори для активізації різних видів розвивальної для неї діяльності.
Дуже цікава та корисна стаття!