Впровадження інноваційних технологій навчання як складова формування креативної особистості на уроках світової літератури (з досвіду роботи)

Вступ

 

Мистецтво навчання полягає не в умінні повідомляти,

 а в умінні збуджувати, розбурхувати, оживляти

А. Дістервег

 

Тема досвіду відображає головну проблему реформування сучасної освіти: озброєння школярів уміннями і навичками саморозвитку особистості, яке вирішується шляхом впровадження інноваційних технологій організації процесу навчання. Це вимога сьогодення. Основними принципами інноваційної освіти є креативність, засвоєння знань в системі, нетрадиційні форми уроків, використання наглядності.

Метою сучасного уроку стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування умінь та навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі.

Завдання, які стоять перед сучасним учителем-словесником:

  • формування особистості, здатної ефективно реалізувати свої знання і вміння на практиці;
  • отримання учнями компетентних, інтелектуальних і комунікативних навичок в умовах модернізації освіти;
  • створення оптимальних умов для розвитку особистості учня через надання якісної гуманітарної освіти на різних вікових етапах розвитку як на базовому, так і на профільному рівнях.

Саме тому найголовніше завдання учителя - вирішення проблеми, як допомогти дитині осягнути саму себе, відчути радість від свого розуму, емоцій, своєї неповторності, а відтак відповідні відчуття, що дають спілкування зі словесними шедеврами. Вдається реалізувати такі завдання лише на уроках співтворчості, де вчитель і учень як рівний з рівним намагаються осягнути у спільній праці вершини прекрасного, де головне місце в роботі надається учневі, що знаходиться під враженням від спілкування з текстом.

Створити осередок творчості та пошуку на уроці, сприяти якісній гуманітарній освіті особистості через розвиток дослідницької, творчої та пізнавальної діяльності учнів - ось головна мета, яка стоїть на першому місці. Поштовх до освоєння учнями нових істин можливий лише на засадах партнерства та нових підходів. Інноваційний підхід до навчання дозволяє так організувати навчальний процес, що дитині урок і в радість, і приносить користь, не перетворюючись лише в розвагу чи гру.
І саме на такому уроці, як казав Цицерон, «запалюються очі того, хто слухає, від очей того, хто говорить».

Актуальність досвіду полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку освіти та суспільних відносин зростають вимоги до особистості як суб‘єкта соціальних процесів, виникає необхідність врахування фактору психологічної готовності молодої людини до здійснення тих чи інших дій у сучасних умовах, забезпечення шкільної молоді ефективним інструментарієм самореалізації та самовираження для досягнення життєвого успіху, а не тільки оволодіння сумою знань.

Реалізація інноваційного підходу до навчання учнів дозволяє підняти на якісно новий рівень педагогічний процес, підвищити рівень навчальних досягнень, забезпечує психолого-емоційну комфортність і подальшу соціальну адаптованість школярів, готовність реалізувати особисті якості в індивідуальній чи колективній діяльності. Свою діяльність на уроках намагаюсь побудувати так, щоб кожен учень міг найбільш повно розкрити здібності й талант, розвивати ініціативу та творчий пошук.

Мотивація досвіду:

  • впровадження оптимальних методів і прийомів, прогресивних інтерактивних технологій навчання;
  • удосконалення засобів і форм процесу навчання відповідно до сучасних вимог;
  • розкриття творчих можливостей дитини;
  • проекція на майбутнє.

Технологія досвіду містить у собі багатий арсенал різнонаправлених форм, методів інноваційної діяльності вчителя та учнів на уроках світової літератури.

Розділ 1. Сутність інноваційної педагогічної діяльності

Розвиток інноваційних процесів в освіті на сучасному етапі
є об‘єктивною закономірністю, що зумовлюється інтенсивним розвитком інформаційних технологій у всіх сферах людського буття, оновленням змісту сучасної освіти, центром якої став загальнолюдський цілісний аспект, необхідністю підвищення рівня активності та відповідальності педагога за власну професійну діяльність, спрямовану на формування творчої особистості учня, готовності до сприйняття та активної діяльності. У свою чергу, іншими стають і задачі  вчителя - не повчати, а спонукати, не оцінити, а проаналізувати. Учитель стосовно учня перестає бути джерелом інформації, а стає джерелом духовного й інтелектуального імпульсу, що спонукує до дії. У зв‘язку з цим винятково важливого значення набуває інноваційна діяльність педагога.

Інноваційна педагогічна діяльність як особливий вид творчої діяльності спрямована на оновлення системи освіти.  Продуктами інноваційної педагогічної діяльності є нововведення, що позитивно змінюють систему освіти, визначають її розвиток і характеризуються як нові чи вдосконалені. Інноваційна педагогічна діяльність є одним із видів продуктивної діяльності. Серед її обов‘язкових компонентів особливу роль відіграє творчість. Специфіка педагогічної творчості полягає в тому, що її об‘єктом і результатом є творення особистості, а не образу, як у мистецтві, чи механізму, конструкції — як у техніці. Педагогічний процес розглядають як спільну творчість (співтворчість) педагога й учня в ситуації педагогічної взаємодії, у процесі якої відбувається педагогічне перетворення людини.

Необхідність в інноваційній спрямованості педагогічної діяльності в сучасних умовах розвитку освіти визначається низкою обставин.

По-перше, відбуваються соціально-економічні перетворення, які зумовили необхідність оновлення системи освіти, методології та технології організації навчально-виховного процесу. Інноваційна спрямованість діяльності вчителів і учнів, що включає в себе створення, освоєння і використання педагогічних нововведень, виступає засобом оновлення освітньої політики.

По-друге, безперервна зміна обсягу, складу навчальних дисциплін, введення нових навчальних предметів вимагають постійного пошуку нових організаційних форм, технологій навчання. У даній ситуації істотно зростає роль і авторитет педагогічного знання в учительському середовищі.

По-третє, зміна характеру ставлення вчителів до самого факту освоєння і застосування педагогічних нововведень. В умовах жорсткої регламентації змісту навчально-виховного процесу вчитель був обмежений не тільки в виборі нових програм, підручників, але й у використанні нових прийомів і способів педагогічної діяльності. Інноваційна діяльність набуває все більш виборчий, дослідницький характер.

По-четверте, входження загальноосвітніх навчальних закладів у ринкові відносини, створення нових типів навчальних закладів, у тому числі і недержавних, створюють реальну ситуацію їх конкурентоспроможності.

Нова організація суспільства, нове ставлення до життя висувають і нові вимоги до школи. Сьогодні основна мета навчання - це не тільки накопичення учнем певної суми знань, умінь, навичок, але і підготовка школяра як самостійного суб‘єкта освітньої діяльності. В основі сучасної освіти лежить активність і вчителя, і, що не менш важливо, учня. Саме цій
меті - вихованню творчої, активної особистості, яка вміє вчитися, вдосконалюватися самостійно, і підпорядковуються основні завдання сучасної освіти.

Термін «інновація» в перекладі з латинської мови означає «оновлен­ня, новизна, зміна».

 «Освітня інновація» є структурною одиницею (складовою) «інно­вації», яка в свою чергу включає педагогічну, науково-виробничу та со­ціально-економічну складові.

До педагогічних інновацій належать нововведення у навчальному й виховному процесах.

Інноваційна діяльність вчителя спрямована на перетворення існуючих форм і методів навчання, створення нових цілей та засобів її реалізації, саме тому вона є одним з видів продуктивної, творчої діяльності людей.

Педагог вступає з іншими членами колективу в процес створення, використання й упровадження інновації, він обговорює зміст нововведення та ті зміни, які можуть відбутися в дисциплінах, свідомості, звичаях, традиціях, поведінці учнів.

Інноваційна діяльність пов’язана не тільки з умінням вирішувати завдання відомого кола, а й з наявністю мотиваційної готовності до пошуку та вирішення завдань за межами будь-якого зовнішнього контролю.

Використання інноваційних технологій дозволяє індивідуалізувати і диференціювати процес навчання, контролювати діяльність кожного, активізувати творчі та пізнавальні здібності учнів, оптимізувати навчальний процес, значно збільшити темп роботи.

Актуальність інноваційного навчання полягає в наступному: 

  • подолання формалізму, авторитарного стилю в системі викладання; 
  • використання особистісно-орієнтованого навчання;
  • пошук умов для розкриття творчого потенціалу учня; 
  • відповідність соціокультурної потреби сучасного суспільства;
  • самостійна творча діяльність школярів.

Основними цілями інноваційного навчання є: 

  • розвиток інтелектуальних, комунікативних, лінгвістичних
    і творчих здібностей учнів; 
  • формування особистісних якостей учнів; 
  • вироблення умінь, що впливають на навчально-пізнавальну діяльність і перехід на рівень продуктивної творчості; 
  • розвиток різних типів мислення; 
  • формування якісних знань, умінь і навичок.

Даними цілями визначаються і завдання інноваційного навчання

  • оптимізація навчально-виховного процесу; 
  • створення атмосфери співпраці учня і вчителя; 
  • вироблення довготривалої позитивної мотивації до навчання; 
  • включення учнів у креативну діяльність; 
  • ретельний відбір матеріалу і способів його подачі.

Завдання, що стоять перед вчителем-словесником, багато в чому відрізняються від цілей і завдань інших вчителів-предметників. Головне для вчителя літератури - це душа дитини, це проблеми моральності, це розвиток творчої особистості.  

Основними принципами інноваційного навчання є: 

  • креативність (орієнтація на творчість); 
  • засвоєння знань в системі; 
  • нетрадиційні форми уроків;
  • використання наочності.

Інноваційний урок - це динамічна, варіативна модель організації навчання учнів на певний період часу. Діяльність вчителя на інноваційному уроці розкривається в різноманітних, незвичайних завданнях, неординарних діях, конструктивних пропозиціях, цікавих вправах, створенні навчальних ситуацій, дидактичному матеріалі, організації творчої роботи учнів.

Виділяють такі види інноваційних уроків:

- самостійної діяльності;

- дослідницькі;

- на основі групової технології;

- проблемні;

- диференційованого навчання;

- на основі проектної діяльності;

- уроки-тренінги та ін.

Уроки самостійної діяльності - форма навчального процесу на основі організації самостійної роботи учнів. Мета таких уроків - формування та розвиток механізмів незалежності школярів, затвердження самостійних якостей особистості. Для кожного учня розробляється модель самостійної роботи: підбирається технологія навчання, обсяг і зміст навчального матеріалу, література та дидактичний матеріал, техніко-технологічні засоби навчального процесу. Кожному учневі видаються відповідні рекомендації в письмовій та усній формі.

Дослідницький урок - це форма навчання школярів на основі пізнання навколишнього світу, організації дослідження предмета або явища. Мета дослідницького уроку - використання, розвиток і узагальнення досвіду учнів і їхніх уявлень про світ. В основі такого уроку - організація практичного дослідження проблеми, теми або поставленого завдання. Мета діяльності учнів на дослідницькому уроці - отримання конкретного результату (продукту).

Відмінні особливості технології такого продуктивного навчання:

- самостійна навчальна діяльність школяра;

- орієнтація навчання і праці на кінцевий результат;

- заміна урочних, замкнутих форм відносин між педагогом
і учнями більш відкритими, спрямованими на спільну діяльність та співробітництво.

Урок на основі групової технології - робота в мікрогрупах, за варіантами, класний конвеєр, залік в парах і т.д. Мета групової технології - навчання вмінню працювати в колективі. Кожен учасник включається в спільну роботу. Найбільш ефективні уроки групової технології на основі методів діалогу, співбесіди, обміну думками, спільної діяльності.

Уроки диференційованого навчання будуються відповідно до рівня розвитку школяра та його базових знань. Мета диференційованого навчання - розвиток і формування здібностей кожного учня. Організація навчальної діяльності на таких уроках специфічна і вимагає розгляду індивідуальних принципів навчання, а також вдосконалення теоретичного та практичного матеріалу навчально-виховного процесу на уроці. Найпоширеніший тип таких уроків - урок, який передбачає роботу учнів в малих групах з кількома рівнями знань. Рівень знань дітей та їх здатності до навчання - головний показник, на основі якого організовується навчальний процес.

Проблемні уроки - форма організації навчання учнів на основі створення проблемної ситуації. На такому уроці перед школярами або ставиться, або разом з ними визначається проблема. Мета проблемного навчання - активізація пізнавальної сфери діяльності учнів на основі виявлення причинно-наслідкових зв‘язків. Проблемне навчання - це технологія навчання вмінню бачити і виділяти протиріччя, вирішувати проблеми.

Урок-тренінг - форма організації навчальної діяльності учнів на основі процесу відпрацювання певних дій і закріплення навчального матеріалу. Мета цієї технології - набуття учнями певних умінь і навичок за допомогою кількаразового повторення одних і тих же знань або дій. Ця специфічна тренувальна діяльність може бути як індивідуальною, так і груповою. Принципи ведення уроків-тренінгів розробляються в залежності від характеру проблеми, соціально-педагогічних умов ведення, а також цілей і задач закріплення вивченого матеріалу.

Уроки на основі проектної діяльності передбачають розвиток пізнавальних навичок учнів, уміння самостійно конструювати свої знання, аналізувати отриману інформацію, висувати гіпотези і знаходити рішення. Використання методу проектів робить навчальний процес творчим, цілеспрямованим,  а   учня   -   відповідальним і цілеспрямованим.

Переваги методу проектів:

- системне закріплення знань з навчальних предметів, часто знання, необхідні учням для роботи над проектом, «підштовхують» їх інтерес до інших дисциплін;

- розвиток навичок та умінь планування, дослідження
і систематизації отриманих даних;

- розвиток соціальних (робота в команді) і фізичних умінь
та навичок;

- розвиток упевненості в своїх силах, діти вчаться підходити до оточуючого їх світу творчо, набувають впевненості в тому, що вони можуть поліпшити своє життя і життя інших людей.

Розділ 2. Впровадження інноваційних технологій навчання як складова формування креативної особистості на уроках світової літератури

Сам термін «технологія» грецького походження і означає «знання про майстерність».

Діяльність на уроках світової літератури будується так, щоб кожен учень міг найбільш повно розкрити здібності й талант, розвивати ініціативу та творчий пошук. З цією метою впроваджуються різноманітні інноваційні технології.

Впровадження інноваційних технологій передбачає комплексне використання сучасних технічних засобів навчання, аудіо- та відеоматеріалів, комп‘ютерної техніки. Ми живемо в світі медіа: розширюються системи масових комунікацій, «інформаційного» вибуху. Мультимедіа - це сукупність комп‘ютерних технологій, одночасно використовують кілька інформаційних середовищ: графіку, текст, відео, зображення, анімацію, звукові ефекти, високоякісний звуковий супровід. Відповідно, мета освіти - формування особистості, здатної читати, аналізувати, оцінювати медіатекст, займатися медіатворчеством, засвоювати нові знання за допомогою медіа.                                                                                      

Шляхи використання мультимедійних технологій:

  • ілюстративний (візуальний ряд ілюструє традиційну розповідь вчителя);
  • схематичний (в основу навчання покладено конструювання опорних конспектів або структурно-логічних схем);
  • інтерактивний (поєднує в собі елементи ілюстративного
    і схематичного підходів).

Застосування мультимедіа на уроках дає змогу активізувати канали учнівського сприйняття, сприяє ефективному засвоєнню навчального матеріалу. Мультимедіа - багатокомпонентне середовище, що дає змогу використовувати текст, графіку, відео- і мультиплікацію. Це представлення об‘єктів і процесів не традиційним текстовим описом, а за допомогою відеоматеріалів, графічних зображень, анімації, аудіозаписів. Мультимедіа сприяє розвитку мотивації, комунікативних здібностей, виробленню навичок, нагромадженню фактичних знань, а також удосконаленню інформаційної грамотності. Практикуючи мультимедіа, обираю відповідні педагогічні програмні засоби, що підвищують ефективність праці, а рівень учнівських знань, умінь і навичок наближує до вимог сьогодення. Мультимедіа дає можливість використовувати не просто наочність, а інформацію, відеозображення, звук для того, щоб матеріал, який вивчається, став доступнішим. Робота з мультимедійними посібниками дає можливість урізноманітнювати форми роботи на уроці за рахунок одночасного використання ілюстративного, статистичного, методичного, а також аудіо- та відеоматеріалів.

Творчий вчитель, що крокує в ногу з часом нових інформаційних технологій, обов‘язково використовує мультимедійну бібліотеку для проведення цікавих та змістовних уроків світової літератури. Моя мультимедійна бібліотека в своєму складі містить:

- конструктори уроків;

- каталог готових уроків;

- конструктори тестових завдань;

- довідкову інформацію.

Використання медіатехнологій в навчальному процесі забезпечує можливість:

  • дати учням більш повну, достовірну інформацію про досліджувані явища і процеси;
  • задовольнити запити, бажання та інтереси учнів;
  • звільнити вчителя від технічної роботи, пов‘язаної
    з контролем і корекцією знань;
  • підвищити темп уроку, збільшити обсяг виконаних на уроці завдань;
  • організувати диференційовану роботу з кожним учнем;
  • перевірити засвоєння теоретичних знань у всіх учнів;
  • організувати повний і систематичний контроль, об‘єктивний облік успішності школярів;
  • виявити прогалини в знаннях;
  • поліпшити якість навчання;
  • підвищити мотивацію та пізнавальну активність дітей.

Сьогодні багато уваги приділяється використанню інформаційно-комунікаційних технологій. І це зрозуміло, тому що наш час - час інформаційний. Саме тому використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в навчальному процесі є актуальною проблемою сучасної шкільної освіти. Комп‘ютер - це джерело інформації, наочний посібник, індивідуальний інформаційний простір, тренажер, засіб діагностики і контролю. Основні напрямки використання комп‘ютерних технологій на уроках:

  • візуальна інформація (ілюстративний, наочний матеріал);
  • інтерактивний демонстраційний матеріал (вправи, опорні схеми, таблиці, поняття);
  • тренажер;
  • контроль за вміннями і навичками учнів;
  • самостійна пошукова, творча робота школярів.

Сучасний урок літератури неможливий без зіставлення літературних творів з іншими видами мистецтва. Цей органічний синтез допомагає керувати потоком асоціацій, будити уяву учнів, стимулювати їх творчу активність. Допомагають в цьому комп‘ютерні інформаційні технології, які дають можливість підготувати презентацію ілюстративного та інформаційного матеріалу. Учні на уроці можуть переглянути уривки з художніх фільмів, прослухати аудіо записи, музичні уривки і навіть побувати на віртуальній екскурсії в музеї. Підготовка до такого уроку – творчий процес. А видовищність, яскравість, новизна комп‘ютерних елементів в поєднанні з іншими методичними прийомами роблять урок незвичайним, захоплюючим і незабутнім.

Останні технічні досягнення знаходять застосування в навчальному процесі, могутнім засобом для обробки інформації є саме комп’ютер. Головна його особливість – можливість програмування на виконання різних робіт, пов’язаних з отриманням і переробкою інформації. Комп’ютер активізує розумову діяльність учнів, розвиває обдарованість, формує знання, стимулює пошук, творчість. Змінюється естетика уроку, тому що вчитель має потужні інструменти зробити його більш привабливим за допомогою різних комп’ютерних програм.

У своїй роботі використовую текстовий редактор Word, який дозволяє виготовити друковані матеріали до кожного уроку, враховуючи індивідуальні особливості окремих дітей. Ефективність уроку в разі використання друкованих матеріалів підвищується вдвічі: за урок можна не тільки вивчити новий матеріал, але також закріпити його, відпрацювати практичні навички.

Працюючи в програмі Microsoft Publisher, активізую пізнавальну діяльність учнів. Діти готують до уроку книжки-малятка, буклети та ін. Також використовуємо для оформлення результатів групової роботи над газетою, інформаційним листком.

Використовуючи програму Windows Mowi Maker, готую відеокліпи до поетичних творів, на які композитори написали музику, наприклад, за творами С. Єсеніна, М. Цвєтаєвої,
О. Пушкіна, М. Лермонтова тощо.

Надзвичайно цікава робота з використанням програми Power Point. Вона призводить до цілого ряду позитивних ефектів:

  • збагачує урок емоційною забарвленістю;
  • психологічно полегшує процес засвоєння;
  • збуджує живий інтерес до предмета пізнання;
  • розширює загальний кругозір учнів;
  • підвищує продуктивність праці вчителя і учнів на уроці.

При поясненні нового матеріалу на уроці використовую предметні колекції (ілюстрації, фотографії, портрети, відео-фрагменти, відео-екскурсії), таблиці і схеми, які проектуються на великий екран. При цьому істотно змінюється технологія пояснення: вчителем коментується інформація, що з‘являється на екрані, за необхідності супроводжується додатковими поясненнями та прикладами. Особливо актуальним, на мій погляд, є використання презентацій при підготовці доповідей, лекцій або конференцій, позакласних заходів. Діти також  готують свої власні презентації.

Комп’ютер, звичайно, не може замінити на уроці живе слово вчителя, вивчення художнього твору, творчого спілкування, але це найкращий помічник.

  1. Тренажер, контроль за вміннями і навичками учнів. Тестовий контроль і формування умінь і навичок за допомогою

комп’ютера передбачають можливість швидко і об‘єктивно виявити знання і незнання учнів.

  1. Самостійна пошукова, творча робота учнів. Комп’ютерні технології надають широкі можливості для розвитку творчого потенціалу школярів. Я вчу дітей грамотно використовувати комп’ютер, показую, що він не тільки іграшка і засіб спілкування з друзями. Учні вчаться серед великої кількості інформації в Інтернеті знаходити потрібну, обробляти її, що є найбільш важливим завданням. Елементарне застосування комп’ютера – редагування текстів, друкування творчих робіт, своїх віршів, складання збірників, створення комп’ютерних малюнків. Старшокласники за допомогою комп’ютера оформлюють свої доповіді, реферати, складають схеми, тести, готують дидактичний матеріал, створюють презентації.

Крім цього, використання інформаційних технологій дозволяє здійснювати інтеграцію з інформатикою. Таким чином, використання ІКТ на уроках значно підвищує не тільки ефективність навчання, а й допомагає створити більш продуктивну атмосферу на уроці, зацікавленість учнів в досліджуваному матеріалі.

На мій погляд, застосування інформаційних технологій у навчальному процесі сприяє підвищенню якості навчання, виробленню навичок раціональної організації навчальної праці, переорієнтації навчального процесу в бік розвитку системного мислення, ефективній організації пізнавальної діяльності учнів і формуванню високого рівня мотивації, інтересу до навчальної діяльності, розвитку самостійності учнів, безперервності і наступності комп‘ютерної освіти на всіх рівнях навчання.

У своїй педагогічній діяльності використовую інформаційні технології для планування навчального матеріалу, підготовки друкованих матеріалів до уроків, обробки результатів перевірних і контрольних робіт. Уроки з використанням комп‘ютерної презентації - це уроки пояснення нового матеріалу в діалоговому режимі, урок-лекція, урок-узагальнення, урок-наукова конференція, урок-захист проектів, інтегрований урок, урок-презентація, урок-дискусія. Завдяки інформаційно-комунікаційним технологіям маю можливість створювати, тиражувати і зберігати дидактичні матеріали до уроків.

Хочеться зупинитися на тих ресурсах, які найчастіше використовую на уроках. По-перше, це презентації.

Презентація - форма подачі матеріалу у вигляді слайдів, на яких можуть бути представлені таблиці, схеми, малюнки, ілюстрації, аудіо- та відеоматеріали. Використовувати їх можна
і під час пояснення нового матеріалу, і під час закріплення знань, і під час виконання творчих завдань. У презентацію можна вставити малюнки, схеми, тести, відео тощо. Схеми, таблиці, тезове розташування матеріалу дозволяють заощадити час і, найголовніше, глибше зрозуміти твір. Крім того, висновки і схеми можуть з‘являтися поступово, після обговорення або опитування учнів. Цікаво звучить на уроці лекція, яка супроводжується демонстрацією барвистих схем, для пояснення використовуються різні звуки і анімація, швидкі посилання на раніше вивчений матеріал.

Використання мультиплікації та анімації також урізноманітнює уроки та активізує школярів. Анімація і звук викликають масу позитивних емоцій в учнів.

Подання теоретичного матеріалу у вигляді інтерактивного підручника різко підвищує інтерес учнів. Розвинути                        навички аналітичного мислення дітей допомагають електронні посібники.

З появою мультимедійних матеріалів з літератури відкрилася можливість включення в урок фрагментів відеолекцій. Наприклад, під час вивчення японської та китайської поезії на уроках літератури використовую мультимедійні матеріали, розташовані на диску «Світова художня культура». Поєднання відео-, аудіо- і текстового матеріалів, комплексне висвітлення теми забезпечує більш глибоке занурення в матеріал, сприяє його творчому осмисленню, підвищує мотивацію навчання.

Найважливішим напрямком використання інформаційних технологій в навчальному процесі є проектна діяльність учнів.

Виконання робіт у вигляді презентацій, газет, доповідей за допомогою комп‘ютерних програм - нова форма завдань, яка дозволяє формувати та розвивати навички самоосвіти   школярів,   відповідає методиці наукового пізнання, забезпечує засвоєння знань не на репродуктивному, а на творчому рівні. Метод проектування допомагає учневі бути суб‘єктом навчання, який активно включається у спільну діяльність, відчуває себе рівноправним учасником діалогу, співтворцем. Ця робота збуджує розумову діяльність учнів, формує критичне і творче мислення, навчає аналізувати події та ситуації, прогнозувати їх розвиток, розв‘язувати пізнавальні і життєві проблеми, заохочує до самостійного здобуття знань. Особливо популярними серед учнів є ігрові проекти. Активно використовую у роботі з учнями старшої школи творчі та проектно-орієнтовані проекти. Вдало вписуються у структуру уроку і елементи так званих довгострокових проектів: дослідницьких та інформаційних, які використовую у вигляді випереджувальних завдань, для створення проблемних ситуацій.

Часто на своїх уроках впроваджую метод проектів. Це будь-яка діяльність учнів, результатом якої є той чи інший продукт. Проекти можуть бути персональними або груповими. Обидва є результативними. Працюючи над створенням проектів, учні швидко навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосувати набуті знання, генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельними, постійно самовдосконалюватися.

В своїй практиці впроваджую дослідницькі, творчі, ігрові та інші проекти.

Учні створюють портфоліо - систему своїх творчих наробок: малюнки, кросворди, твори, казки, есе, вірші та ін.

Технологія дебатів стимулює учнів до повторення вивченого  матеріалу, до читання додаткової літератури, до пошуку шляхів вирішення поставлених задач. Темами уроків-дебатів можуть бути будь-які наукові або моральні проблеми, з яких існують неоднозначні або протилежні думки, різні підходи до її вирішення. Клас ділиться на дві команди: прихильників позитивного і негативного погляду на проблему. Характерною особливістю уроку-дебатів є участь в ній третьої сторони: експертів, суддів, зацікавленої публіки. Роль третьої сторони виконують учні та вчитель, а суддівство здійснює людина, запрошена з боку, тобто особа незацікавлена. Учні займаються самостійним пошуком, використовують додаткову літературу з тим, щоб дослідити цю проблему з усіх сторін. Наприклад,
в 10 класі проводився урок-дебати з теми «Образ Наташі Ростової» (за романом Л.М. Толстого «Війна і мир»).

Технологія брейнстормінг («мозковий штурм») являє собою метод колективного пошуку нових ідей для вирішення творчих завдань. При проведенні на уроці сеансу «мозкового штурму» умовно розділяю учнів класу на дві групи: «генераторів ідей» і «експертів-критиків». В першу групу включаються учні, які вміють оригінально мислити, володіють фантазією і творчою уявою. До групи «експертів» включаються люди з аналітичним складом розуму, більш компетентні в області розв‘язуваної задачі. «Генератори ідей» протягом уроку повинні придумати якомога більше ідей і пропозицій, у тому числі самих фантастичних і нереальних. Жарти, гумор, каламбури сприяють мисленню. В цей час один або два «експерти» записують всі ідеї, висловлені «генераторами». Після 20-30 хвилин пропоную «експертам» приступити до аналізу та відбору найбільш продуктивних ідей. В обговоренні списку ідей «генератори» також беруть участь. В кінці уроку, коли після відкидання найбільш слабких і неефективних ідей в списку залишається
2-3 гідних ідеї, ми разом з найбільш компетентними «експертами» підводимо підсумки уроку-дослідження.

Технологія групової пошукової діяльності на основі метафоричного мислення близька по своїй ідеї методу «мозкового штурму». Суть даної технології полягає в тому, що на початку уроку перед учнями ставиться певна проблема або творче завдання. На наступному етапі уроку проблема аналізується і учні пропонують різні способи її вирішення. Ключовий етап уроку - висунення образних аналогій, яскравих метафор. На останньому етапі уроку проводиться відбір і зіставлення самих яскравих і цікавих метафор, намічених класом в ході пошукової діяльності. Технологію групового пошуку метафор з успіхом застосовую на уроках літератури, особливо під час аналізу ліричного твору. Так, наприклад, під час вивчення японської поезії діти пробували складати хокку, займаючись колективним пошуком метафор. Результати вийшли дуже цікавими.

Проблемне навчання стимулює пізнавальну активність учнів, тому що воно поєднане з догадкою, дивом, нерозумінням. Це штовхає учнів до роздумів і пошуку рішень, будить і формує інтерес до навчання, розвиває ініціативу у пізнавальній діяльності, формує вміння бачити проблему і знаходити шляхи її реалізації, залучає до методів наукового пізнання. Складність проблемної ситуації має бути такою, щоб школярі, спираючись на допомогу вчителя, змогли вирішити її самостійно. Тому використовую найменшу можливість для створення діалогічних ситуацій, під час бесід також створюю проблемні ситуації, які б могли викликати дискусію.

Технологія колективного взаємонавчання. Корисним є така організація навчальної діяльності тоді, коли необхідно охопити великий обсяг матеріалу. Практика показала, що учень засвоює швидко і якісно тільки те, що застосовує одразу ж після отримання нової інформації або передає іншим. Працюючи з однокласниками по черзі, учень неодноразово повторює матеріал, з яким ознайомився, та вислуховує нову інформацію від інших. Результат засвоєння у процесі такої роботи зазвичай дуже високий. На цьому етапі уроку виконую роль координатора, всю роботу щодо вивчення нового матеріалу учні здійснюють самостійно.

Застосування технології «Розподілений навчальний процес» дозволяє включати в навчальний процес домашні комп‘ютери учнів. Дидактичні матеріали до уроків передаються учням для роботи вдома. В якості навчальних та дидактичних матеріалів виступають електронні підручники, інструментарій до розділу, банк даних Інтернет - ресурсів, додаткова інформація до розділу в підручнику, випереджаючі завдання для вивчення теми.

На кожному уроці я бачу перш за все дитину з її потребами  та інтересами, вміннями та талантами, дослідженнями та оригінальністю. Переконана, що творчий підхід вчителя до  викладання світової літератури допомагає розвивати природні якості учнів, формує їх власні погляди на життя, сприяє повноцінному осмисленню художніх творів. На таких уроках   учням завжди цікаво. За відомим висловом В.Гюго, «Найкращий читач - це підготовлений читач».

Навчити дітей, читаючи та аналізуючи художній твір, мислити критично - означає правильно поставити запитання, направити їх увагу в правильне русло, вчити самостійно робити висновки та знаходити рішення. В межах уроку є багато можливостей не просто надати учням можливість освоїти нові горизонти предмету, а й вступити з отриманою інформацією
в безпосередній контакт, вільно демонструвати свої ідеї та оперувати отриманими знаннями в подальшому житті. Бути переконливими та впевненими в дискусії, мати власну оцінку, підкріплену реальними аргументами, формувати не лише читацьку активність, а й світоглядне переконання. Досвід героїв, з котрими учням доводиться зустрічатися в процесі вивчення літератури, формує особистісну позицію дітей, дозволяє робити оцінку вчинкам.

Вкрай необхідним стає уміння мислити гнучко, динамічно, адаптувати своє мислення до мислення інших людей, бути толерантним і сприйнятливим. Учні, які мислять критично, зазвичай навчаються з інтересом. Щоб навчити учнів мислити критично, потрібно дозволити їм вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Коли діти повірять, що їхні думки цінні, а те, що вони говорять, думають, є важливим не тільки для них самих, і кожному з них дозволено сказати: «Я не згоден! Я думаю інакше!», тоді вони зможуть повністю включитись в процес критичного мислення і стануть готовими взяти відповідальність за власну думку.

Критичне мислення на перший план висуває вміння:

-  самостійно працювати над новим матеріалом, аналізувати факти, ідеї, формувати власну думку про них;

-  розмірковувати над тим, яким шляхом здійснюється робота над новим матеріалом, як нове знання долучається до того, що було вже відомим, і певним чином змінює його;

-  сприймати як належне існування різних поглядів на той самий предмет, піддавати їх спокійному, коректному скептицизму й робити свій вибір поміж ними, змінюючи свою позицію в разі переконливих аргументів інших;

- аргументовано    пояснювати    свою    позицію,  враховуючи особливості ситуації спілкування, поважаючи погляди інших людей;

- бачити зв‘язок нової інформації зі своїм життєвим досвідом, можливість використання її для розв‘язання життєвих проблем.

Технологія критичного мислення, яку я вважаю найбільш вдалою для уроків літератури, допомагає формувати здатність школярів аналізувати отриману інформацію, перевіряти
і переосмислювати її, самостійно встановлювати істину, приймати рішення і аргументовано захищати свою позицію.

Технологія критичного мислення пропонує такий підхід до навчання, який привчає учнів до критичного аналізу, формує власну думку, навчає коректному скептицизму, зіставленню інформації з протилежних точок зору, розробці системи доказів на підтримку певної точки зору, вчить ретельно досліджувати нову інформацію, просіювати її, оцінювати нові ідеї, вирішувати, що важливо, а що ні, визначати загальну цінність нових знань на основі власних потреб і цілей.

Основна ідея технології розвитку критичного мислення - створити таку атмосферу навчання, при якій учні спільно
з учителем активно працюють, свідомо розмірковують над процесом навчання, відстежують, підтверджують, спростовують або розширюють знання, нові ідеї, почуття та думки про навколишній світ.

Після проведення уроків з використанням стратегій технології критичного мислення завжди з‘являються нові ідеї. Це ще раз доводить, що дана технологія є не тільки педагогічною технологією з встановленими правилами, принципами та набором прийомів, але й динамічною, розвиваючою підхід до навчання. Зміст освітнього процесу полягає не в суворому дотриманні алгоритму, а у вільній творчості педагогів і учнів, які працюють з використанням нових технологій.

Технологія розвитку критичного мислення пропонує певні методи, прийоми і стратегії, які об‘єднують процес навчання за видами навчальної діяльності в покроковій реалізації кожної стадії заняття.

Розділ 3. Стратегії реалізації творчого розвитку учнів

Навчити учнів критично мислити - це якнайкраще підготувати до життя в суспільстві.

Тому намагаюсь створити на уроці відкрите середовище для глибокого розуміння учнями мети навчання та вільного обміну думками, залучаю клас до керованого дослідження, використовуючи різні форми запитань, стимулюючи критичне мислення, не вдаючись до принципу «єдиної правильної відповіді».

В технологію критичного мислення входять такі стратегії: тренування, позначки, сенкан, титанік, кубування, тренування, передбачення, дискусійна сітка Алвермана, робота в парах, порушена послідовність, карусель, портфель оцінювання, кола Вена, щоденник подвійних нотаток та ін.

Уроки починаються із розминки, яка замінює так звані організаційні моменти класичного уроку. Головна функція розминки - створення сприятливого психологічного клімату для творчого розвитку особистості на уроці. Це може бути психологічний тренінг. Під звуки класичної музики школярі мовчки читають написаний на дошці текст: «Я - учень. Я - особистість творча. Я не боюсь висловити свої судження. Помилившись, міркую далі. Шукаю істину. Бо я хочу знати».

Урок починаю, перефразувавши вислів Андерсена: «Коли ми закінчимо сьогоднішній урок, то знатимемо більше, ніж тепер». У 5-6 класах використовую «казколіт», квитки на який учні можуть придбати в уявній касі, відповівши на питання.

При вивченні повісті Гофмана «Малюк Цахес на прізвисько Циннобер» тему «Моральний та соціальний плани фантастичної історії злету та падіння Цахеса» обґрунтовую так:

«Усі люди народжуються однаковими. Але потім одні стають добрими і порядними, а інші - злими й жорстокими. Кожен вибирає свій шлях, яким прямує до поставленої мети. Та ці дороги теж бувають різними: одні - рівні й легкі, інші - тернисті. Пройти їх також можна по-різному: обійти круті схили й небезпечні повороти або здолати їх. Чому так буває? Залежно від своєї духовності людина обирає шлях досягнення мети. Чи кожен може дорівнятися до людини?»

Стратегія «передбачення»: за допомогою прислів‘їв, приказок, загадок, фразеологічних зворотів або ключових слів, записаних на дошці, учні передбачають тему, мету уроку, сюжет твору (за допомогою прислів‘їв «Хто знання має, той і мур ламає», «Замало мати гарний розум, головне - вміти його застосовувати» потрібно спрогнозувати тему уроку за романом Д. Дефо «Життя і незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо»).

«Мозкова атака»: чітко формулюю питання, записую його на дошці (Особливості конфлікту трагедії В.Шекспіра «Гамлет», Тематико-жанровий склад епопеї О. де Бальзака «Людська комедія», Яка діяльність Робінзона Крузо на безлюдному острові допомогла йому не втратити людську подобу?) і пропоную учням висловити ідеї, навести фрази чи слова, що розкриватимуть поставлену проблему. Усі пропозиції записуються на дошці в порядку їх висловлювання, відбувається колективне обговорення та критична оцінка запропонованих ідей.

«Порушена послідовність»: з‘єднати стрілками подвиги Геракла і героїв або предмети, які є в міфах:

перший подвиг - лернейська гідра,

другий — керинейська лань,

третій - немейський лев,

четвертий - стімфальські птахи.

Розташувати події у їхній послідовності (за романом Ж.Верна «П‘ятнадцятирічний капітан»): розкриття таємниці літер «С.В.», пригода у термітнику, полювання на смугача, зустріч героїв із Гаррісом, втеча з факторії, ярмарок у Казонде, загибель капітана Хала та його команди, потерпілих
з «Вальдека», важкий шлях
«Пілігрима» до омріяного порту.

З метою оперативної перевірки засвоєння учнями знань
з певної теми проводжу різні види літературних диктантів:

  • вставити пропущені в тексті слова і словосполучення (Давні греки вірили, що із первинного__виникли два божества: __ (__) і __(__));
  • «істинне - хибне»;
  • хронологічний диктант «Про що говорять дати»;
  • бліц-диктант (визначити жанр твору, батьківщину письменника, з якого твору цитата);
  • «відгадай слово» (короткий віршований алегоричний твір, у якому закладено повчальний зміст - байка).

На стадії актуалізації опорних знань учнів і на стадії узагальнення та систематизації використовую міні-стратегію «діаграма Вена». Це групова форма роботи. Мета - навчити учнів порівнювати, аналізувати певні явища, літературних героїв, риси, ознаки творчості письменників. У кожне коло учні самостійно або за поданими запитаннями вписують характеристики порівнюваних явищ. Кожна група обґрунтовує власне бачення діаграми.

Методика критичного мислення передбачає, що на етапі опрацювання нового матеріалу, усвідомлення змісту вчителю потрібні інтерактивні методи навчання, які базуються саме на критичному мисленні.

Обов‘язковим елементом моїх уроків є асоціювання та робота в групах, парах. Групові форми роботи забезпечують реалізацію найсучасніших методів творчого розвитку дитини:

  • метод інциденту - подолання вікової особистісної інертності та вироблення адекватних способів поведінки
    в напружених стресових ситуаціях;
  • метод конкретної ситуації, який розвиває здібності учнів до нетрадиційних завдань, уміння самостійно формулювати запитання;

-   виховання   чуйності - соціально-психологічний   тренінг,   що формує у дитини вміння керувати своєю поведінкою з огляду на сприймання оточенням;

- метод евристичних питань – Що? Де? Коли? Чому? Навіщо? Хто? Як?

При опрацюванні об‘ємних тем застосовую методи «Ажурна пилка» («Мозаїка») або «Навчаючи - вчуся». Цей вид діяльності дає змогу працювати разом задля вивчення значної кількості інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує учнів допомагати один одному. Наприклад, «Ажурна пилка» мною застосовується у 10 класі під час вивчення теми «Соціально-психологічна проза XIX століття». Клас попередньо об‘єднується у 4-5 груп по 4-5 учнів у кожній. Це так звані «домашні» групи. Вони отримали інформацію, необхідну для засвоєння й передачі, та джерела інформації (посібники, словники, підручники).

1 група - «Видатні прозаїки XIX ст.: Стендаль, Бальзак, Меріме, Флобер, Мопассан, Золя»;

2 група - «Класики англійської соціально-психологічної прози: Діккенс, Теккерей, Бронте., Огляд творчості Діккенса»;

3 група - «Зіткнення світу черствості зі світом доброти
в романі
Ч. Діккенса «Домбі і син»;

4 група - «Особливості розвитку російської соціально-психологічної прози другої половини XIX ст. Дослідження явищ «обломовщини» та нігілізму, відтворення побуту дворянських садиб (Гончаров, Тургенєв)»;

5 група - «Поетизація національно-народного духу і фольклорних традицій (М.Лєсков), сатирично-гротескне зображення російської імперії та суспільства (М.Салтиков-Щедрін)». Учні самі знаходили відповіді, складали план викладення матеріалу (близько 10-15 хв.). Потім виступали
в ролі експертів з питань, що опрацювали в «домашній» групі.

Завдання вчителя під час впровадження технології критичного мислення полягає в тому, щоб повести учня сходами різнорівневого опитування від найпростіших запитань до рівня творчого застосування набутих знань та розробки власних ідей, створення власних творів. Запитання, які використовую
в навчанні, мають на меті:

1. Буквальний рівень - відтворити ті факти, що є в тексті. Наприклад, при вивченні повісті Ч.Діккенса «Різдвяна пісня
у прозі» ставлю запитання: Що ви дізналися про дитинство Скруджа?

2. Переформулювання - те, що є у тексті, але іншими словами (Яким побачив себе Скрудж, починаючи з дитинства?).

3. Уявні образи на основі тексту (Яким ви уявляєте Скруджа? Розтлумачте метафоричний образ ланцюга).

4. Інтерпретація того, що є у тексті (чому?) - Чому для Скруджа не мало значення,чи дізнаються Кретчити про його   різдвяний подарунок?

5. Розтлумачення авторської позиції, смислу твору (Кому
з героїв близькі думки автора? Що мав на увазі племінник  Скруджа, стверджуючи, що «Різдво дає добро і буде давати»? Знайдіть у тексті авторський висновок, ті слова, заради яких
і була написана повість).

6. Оцінка прочитаного, власне судження про прочитане (Як ви розумієте слова Скруджа: «Я  спокутую минуле теперішнім
і майбутнім»?)

8. Поєднання прочитаного з власним досвідом (Чи усвідомлюєте ви, що майбутнє залежить від усього вашого життя?).

Стратегія «кероване читання» проводиться під час роботи
з текстом, при вивченні нового матеріалу. Текст розділяю на зупинки, продумую запитання за методикою Блума буквального і небуквального характеру. Перед читанням кожної частини твору заохочую учнів до пошуку відповідей на запитання. Запитання буквального характеру - за змістом твору, небуквальні - відповідей немає в тексті. Запитання небуквального характеру сприяють розвитку творчої уяви школярів, наприклад: Як ви гадаєте, як будуть розвиватися події далі?

Міністратегія «позначки» допомагає усвідомлювати текст, виділяти в ньому відоме, невідоме, цікаве, «сортувати» матеріал. В процесі читання тексту учні роблять на полях позначки «+» - відома інформація, «?» - незрозуміла інформація, «!» - що здивувало, збентежило. Після цього заповнюється таблиця
в зошиті, в яку вносяться записи з опрацьованого тексту. Це привчає до ефективної самостійної роботи з текстом.

Щоденник подвійних нотаток доцільно використовувати під час вивчення нової теми. Для цього треба провести вертикальну лінію посередині аркуша і зліва записувати епізоди або якийсь образ, який вразив найбільше. Праворуч - прокоментувати це, відповісти, що змусило записати. Є теми, що вимагають зіткнення різних поглядів. Наприклад: «Яким я вважаю Дон Кіхота: благородним лицарем чи божевільним?»; «Родіон Раскольников і Соня Мармеладова: дві сторони однієї медалі»; «Розуміння взаємин мистецтва і реальності в новелах Т.Манна
і в романі О.Уайльда «Портрет Доріана Грея».

Вивчаючи такі теми, доцільно застосовувати методи «Прес» та «Обери позицію». За допомогою методу «Прес» можна розглянути теми: Чи є багатство єдиною умовою людського щастя? (повість О. де Бальзака «Гобсек»), Чи можна стверджувати, що Робінзон на острові почав з нічого? (роман Д. Дефо «Робінзон Крузо»).

Робота складається з 4-х етапів:

- висловити власну думку, пояснити її («Я вважаю, що...»);

- аргументувати власні погляди ( «Оскільки...»);

- навести приклади ( «Наприклад...»);

- зробити висновок ( «Отже, я вважаю...»).

З метою колективного розв‘язання актуальних проблем, складання переліку ідей, залучаючи школярів до обговорення, використовую «Коло ідей». Цікаво поміркувати над проблемою: Індивідуалістичне свавілля чи любов до людей — що переможе
в сучасному світі? (роман Ф.Достоєвського «Злочин і кара»); Персоніфікація різних можливостей морального вибору
в образах Ріє, Тарру, Грана, отця Панлю, Рамбера, Коттара (роман А.Камю «Чума»).
Учнів об‘єдную в кілька груп, які готують відповідь за планом. Після завершення роботи в групах кожна з них по черзі відповідає на запитання.

Щоб з‘ясувати, як новий матеріал засвоєний учнями, використовую групову форму роботи «Синтез думок»: Доведіть, що життя і творчість письменника відповідають його власному твердженню «Моральність і життя - одне ціле» (Томас Манн). Учні об‘єднуються у 4 групи, кожна отримує завдання. За 1-2 хв. вона записує варіант відповіді й передає іншим. Ті доповнюють його, підкреслюють те, з чим не погоджуються. Опрацьовані матеріали передають групі експертів для загального висновку.

Під час закріплення та повторення навчального матеріалу проводжу такий вид творчої роботи, як взаємні запитання. Методика взаємних запитань полягає в тому, щоб після прочитання тексту в групах або парах поставити різні запитання до частин тексту.

Ще однією методичною стратегією розвитку критичного мислення є «кубування», за допомогою якого можна робити висновки, узагальнення. Етапи «кубування»:

1. Опишіть це...

2. Асоціюйте це...

3. Порівняйте це...

4. Проаналізуйте це...

5. Знайдіть аргументи «за» і «проти»...

6.  Застосуйте це...

Наприклад, у 5 класі, розглянувши образ Снігової королеви, спостереження підсумовуємо за допомогою «кубування»:

1.  Снігова королева - це загадкова героїня казки Андерсена.

2.  Снігова королева - завірюха - зима - холод - морозне вікно -байдужість - політ - крига - зірка.

3.  Наче таємнича мелодія зимової віхоли.

4.  Із   білого   снігу,   льоду,   заметілі,   дивної  фантазії,   шепоту сніжинок, зимової тиші.

5.  «За»:   збагачує   сприйняття   зимової   природи   надзвичайно таємничим і вишуканим чином.

«Проти»: це холодна краса, яка живе лише для гармонії
і правильності, але не для любові, добра і тепла людських стосунків.

6. Збагатити уяву, наблизитися до таємниць зими, до розуміння зовнішньої і внутрішньої краси.

На етапі закріплення вивченого матеріалу застосовую стратегії «доповідач-респондент» та «сенкан».

«Доповідач-респондент»: двом учням даю одне запитання, вони читають, вивчають відповідь, користуючись певним текстом. Потім один розказує прочитане, відповідає на поставлене питання, а другий стежить, чи все правильно переказав доповідач. У разі неповного, неточного переказу респондент натяками допомагає пригадати пропущене.

Сенкан п‘ятивірш за схемою:

1. Іменник або коротке словосполучення

2. Прикметники, які називають ознаки іменника

3. Дієслова, що визначають дії, виконувані іменником

4. Слова, які виражають самостійне ставлення автора до іменника

5. Іменник - асоціативний синонім до першого іменника  

Одним із прийомів роботи в групах або в парах є так званий «Інформаційний пакет», який сприяє розвитку критичного мислення на широкому полі інформації. Це добірка цитат, висловлювань (про письменника, твір, героїв, проблеми) літературознавців, дослідників, філософів, відомих людей. Працюючи в парах, учні знайомляться зі змістом пакета, щоб відповісти на запитання:

Який вислів найкраще висвітлює дану проблему?

-  З яким твердженням не погоджуюсь?

-  Чиї думки найоригінальніші?

-  Які вислови сподобалися?

-  Доповнити «пакет» власною думкою (цитатою, прислів‘ям).

Такий вид роботи допомагає учням приймати самостійне рішення, знаходити потрібну інформацію, висувати власні ідеї.

Універсальним збудником думки та емоцій учнів є прийом «Незакінчені речення». На уроці формулюю початок речення
і пропоную закінчити його:                   

-  Коли б я був...

Таке рішення було ухвалено, тому що...

Це мій улюблений герой, бо...

Для висловлення враження від знайомства з творчістю письменника або прочитаного твору використовую «Вільне письмо», яке допомагає зібрати докупи свої думки через записування їх без зупинки. До уваги не беруться помилки, стиль. Суть роботи полягає в тому, щоб допомогти учням зафіксувати свої емоції, не соромлячись їх і не боячись їх демонструвати.

Подобається дітям і дає певні результати інтелектуальна розминка - «входження в урок». За першими літерами імені головного героя твору треба записати слова - асоціації, які виникають під час читання.

Для перевірки засвоєння і розуміння змісту прочитаного твору використовую прийом «Порушена послідовність». На окремих смужках паперу розміщені фрази, що стосуються твору, який вивчається. Записані на окремому аркуші, вони втрачають логічний зв‘язок. Учні відтворюють з пропонованих частин текст і відновлюють сюжет твору.

Результативним на уроках світової літератури є прийом «Збережи останнє слово за собою». Учень, який перший розпочав обговорювати питання, передає слово іншому. Після повного обговорення слово повертається до того, який починав. Таким чином, він отримує право підбити своєрідний підсумок, погодившись із тим, що говорили, чи заперечити, доводячи свою думку.

Під час викладання світової літератури впроваджую сучасні інтерактивні навчальні технології.

Мій арсенал методів, прийомів, форм роботи на уроках також досить різноманітний. Для актуалізації знань учнів використовую літературні диктанти, кросворди, запитання для бесіди. Етап сприйняття та засвоєння нового матеріалу містить інформаційний блок з теми, запитання для аналізу тексту, проблемні завдання. На підсумковому етапі пропоную творчі завдання, завдання проблемного та аналітичного характеру.
Для розвитку асоціативного мислення застосовую прийоми «Гронування» та «Асоціативний кущ».

Роботу в парах використовую для досягнення будь-якої    дидактичної мети. За умов парної роботи всі учні отримують    можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Важливими моментами групової роботи є опрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності.

Залежно від змісту та мети навчання використовую різноманітні методи та прийоми роботи на уроках. Наприклад, перед роботою безпосередньо над темою використовую вправу «Таємні таланти»: на маленьких аркушах паперу учні пишуть те, що їм подобається робити, потім аркуші збираються і роздаються учням так, щоб ніхто не одержав власний. Школярі ходять по класу й знаходять саме того учня, в якого є цей прихований талант.

На уроці вивчення нового матеріалу застосовую метод «Знаємо - Хочемо дізнатися - Дізналися». Розвиває уважність, сприяє формуванню свідомого навчання читання в парах
з маркуванням тексту
.

Система позначок:

V (відома інформація),

+  (дізнався нове),

-   (не згоден, протирічить тому, що знаю),

?  (хочу більше дізнатися).

В контексті уроку доречним є щоденник подвійних записів (даю інформацію, а учні на лівій стороні зазначають, яка частина тексту справила на них найбільше враження, праворуч коментують те, що написано зліва).

Використовую метод «Припущення на основі запропонованих слів» (демонструю ілюстрації, з яких учні формулюють власну історію) та метод «Семантична карта»:

Світ - Море - Життя - Добрі справи Хайяма

Досягнення в царині наук і поезії - Рубаї

Лаконізм та філософська думка - Теми_____________

При вивченні біографії письменника звертаюсь до рольових підходів, наприклад, «Інтерв‘ю з О.Пушкіним», «Конференція
з Данте», «Гість уроку - Гомер», «Дебати М.Лермонтова та А.Чехова», «Слідча експертиза існування В.Шекспіра», «Кінорепортаж: в гостях у М.Лермонтова», «Галерея творчості французьких письменників», «Презентація: життєпис Жуля Верна».

На уроках велику увагу приділяю розвитку комунікативних навичок, які розкриваються через усні твори - роздуми, дебати, захист улюбленого героя, виступ від імені героя.

Ю.Лотман зазначав: «Кожний прямує до книги своїми шляхами і кожний відкриває її по - своєму. В цьому й полягає цінність художньої літератури». Прийоми, які забезпечують зосередження уваги на ключових моментах у тексті, акцентують увагу школярів: читання в парах (узагальнення матеріалу про новаторський характер творчості Д.Байрона), твір-п‘ятихвилинка (письмова рефлексія «Чому Дон Кіхота називають Сумним образом?»), спрямоване читання (обдумування трагедії Софокла «Антігона»), переконуючий лист («Лист на підтримку Є.Онєгіна»), «Сократівське опитування» (при визначенні проблеми в творі Г.Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...»).

Неможливо в контексті літератури не заглибитись в світ морально-етичних норм, співпереживання і доброзичливої аури. Тому проводжу постійну паралель із сьогоденням, бо далекі проблеми героїв Античності або Середньовіччя не стануть зрозумілими без особистих вражень: Кого визнають лицарем сьогоднішні «дами»? Яким героєм уявляють себе сучасні хлопчики? Які рішення історичного масштабу приймуть теперішні «королі та вельможі»?

Перевтілення є складовою частиною уроків літератури: це інсценізації (творів Ж.Б.Мольєра, В.Шекспіра, О.Пушкіна, М.Гоголя), дебати з героями (Онєгіним, Раскольниковим), адвокатський захист Гамлета, Печоріна.

Істотна роль полягає в створенні максимальних умов для виконання домашніх завдань, тому кожне потребує творчого підходу. З цією метою завдання носять наступний характер: скласти карту подій, які відбуваються в романі «Собор Паризької Богоматері» В.Гюго, написати есе «Моє ставлення до помсти» (в межах вивчення трагедії В.Шекспіра «Гамлет»), провести дослідження та інтерпретувати чайну церемонію (вивчення творчості М.Басьо), підготувати виступ-промову на захист природи (С.Єсенін) тощо.

При вивченні поезії Пушкіна, Лермонтова, Тютчева, Фета, Єсеніна звертаюсь до музичних творів, написаних на вірші поетів, щоб підкреслити музичність, особливу ритмомелодику віршів. Пояснюю учням, що лірика як рід літератури найбільш споріднена з музикою, а епос - з живописом.

На уроках літератури часто необхідний історичний коментар, тому створюю відеоролики за темами. Вони містять історичні довідки про визначні постаті, події, ілюстративний
і відеоматеріал. Також створюю відеоролики-біографії письменників і поетів. Наскільки цікавіше не просто прослухати розповідь вчителя, але й побачити на власні очі портрети людей, що оточували цю людину, місця, з якими пов‘язане його життя. Краще не просто послухати фонохрестоматію, а доповнити її фрагмент відеорядом. Це більш наочно і цікаво. Приклад такої роботи - вірш С. Єсеніна «Шагане ти моя, Шагане...»

Прекрасно підвищують інтерес до уроків літератури і до творчості поетів відеокліпи. При цьому беру музику в сучасній обробці, що також допомагає наблизити поета до сучасного слухача, показати актуальність його поезії в наші дні. Наприклад, відеокліп на вірш В.Маяковського «Лілічка» у виконанні групи «Сплін». Школярі не просто дивляться відеоролик, їм заздалегідь пропонуються питання, на які треба відповісти після перегляду відеосюжету. По ходу перегляду вони можуть записувати основні факти, дати або складати план, що розвиває вміння і навички.

Також на уроках літератури переглядаємо фрагменти екранізацій літературних творів. У навчальному кабінеті зібрана відеотека за програмними творами. Діти люблять дивитись фільми. І не тому, що після перегляду можна не читати книгу. Фільм на уроках літератури - це як експеримент з фізики, лабораторна робота з хімії, прогулянка в ліс - з біології. Ефект присутності максимальний. Зображення на екрані стає частиною життя, і ти вже ніби там - поруч з Настусею в зимовому лісі, кружляєш у вихорі танцю на першому балу разом з Наталкою Ростовою. У моїй роботі фільм, найчастіше, - це початок теми. Ніяких вступів, пояснень, «зверніть увагу ...». Просто вимикаємо світло і дивимось, але тільки фрагмент, невелику частину, найважливішу, цікаву, інтригуючу. А потім починаємо розмірковувати, що було, чим може закінчитися, завдяки чому
у дітей, навіть тих, хто не любить читати, формується внутрішня мотивація до читання. 80% зі ста обов‘язково захочуть дізнатися, виправдалися припущення чи ні, і, зрозуміло, прочитають. Тут відразу ж хочу відзначити, що перегляд фільмів на уроці цілком не вважаю доцільним, тому вибираю фрагменти, необхідні в роботі над твором: наприклад, при аналізі епізодів або характеристиці персонажів. У цьому сенсі робота над кінотвором вельми корисна, тому що дозволяє розширити рамки уроку за рахунок використання міжпредметних зв‘язків. Адже будь-який фільм, навіть той, який в деталях відповідає тексту екранізованого твору, - це оригінальний твір мистецтва, індивідуальна інтерпретація класики, зроблена режисером
і акторами, і, відповідно, привід зіставити бачення авторського задуму різними людьми і власне. Чим не спосіб вчити думати над прочитаним, аналізувати, зіставляти, шукати точки дотику
і відмінності, ставити питання і шукати на них відповіді? Варіантів роботи з текстом екранізації маса: складання плану, переказ змісту, підготовка «товстих і тонких» питань, написання роздумів на тему «Що вас найбільше здивувало, здалося дивним? Про що захотілося поговорити?», складання рад режисерові, акторам, написання або редагування кіносценаріїв тощо. Часто ще перед переглядом учні отримують завдання. Так, наприклад, за повістю Булгакова «Собаче серце» можна запропонувати такі питання:

  • Яким було перше слово Шарикова і чому саме це?
  • Як перші слова Шарикова його характеризують?
  • Які емоції викликає у вас Шариков і чим він жахливий?

Створення заочних екскурсій - документальних   фільмів - важливий момент в моїй роботі. Вони розширюють кругозір учнів. Крім цього, не завжди можна з‘їздити у віддалені від нас місця, тому такі екскурсії заміщають «живі».

Віртуальні літературні екскурсії поділяються на такі види:

  • літературно-біографічні - екскурсії, пов‘язані з життєвим та творчим шляхом письменника;
  • літературно-краєзнавчі – екскурсії по місцях, які бережуть пам‘ять про життя і творчість письменника;
  • історико-літературні екскурсії - екскурсії, що розкривають певні періоди розвитку національних культур і літератур;
  • літературно-художні - екскурсії по світових виставкових залах;
  • оглядові сайти, де зібрано кілька віртуальних екскурсій
    в рамках знайомства з одним письменником.

Я вважаю, що проведення віртуальної екскурсії варто розпочинати вступною бесідою з учнями, в якій необхідно визначити мету і завдання екскурсії, можна також підготувати так звані маршрутні листи. Особливу увагу треба звернути на способи навігації по сайту, від однієї експозиції до іншої. Велику роль в активізації діяльності учнів під час такої екскурсії виконує пошуковий метод. Учні не просто знайомляться
з матеріалами експозицій, а ще й займаються активним пошуком літературознавчої інформації. Це досягається шляхом постановки проблемних питань перед екскурсією або отриманням певних творчих завдань. Під час екскурсії учні записують тези до зошитів, копіюють матеріали в свої папки (якщо урок проходить в комп‘ютерному класі), роблять помітки. Закінчується екскурсія обов‘язково підсумковою бесідою, під час якої узагальнюється, систематизується побачене і почуте, виділяється важливе, з‘ясовується враження учнів, намічаються творчі завдання для них: написати твір, підготувати виступ, створити альбом тощо. Таким чином, використання віртуальних екскурсій робить процес навчання і викладання більш цікавим, якісним, результативним.

Під час вивчення твору «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена вважаю доцільним познайомити учнів з містечком, в якому жив Марк Твен, показати будинок, в якому пройшло дитинство письменника, будинок дівчинки, в яку закохався маленький Семюель, річку Міссісіпі, бо, зрештою, всі ці місця і краєвиди автор перенесе у «Пригоди...», а дехто з рідних і знайомих стануть прототипами героїв повісті. Певно, показати весь такий матеріал звичайної дошки буде замало, а ось віртуальна екскурсія - в самий раз.

Важливий чинник морально-естетичного виховання читача, що вчиться, надання йому повноцінної літературної освіти - позакласна робота із світової літератури. 

Практика свідчить, що успіху у своїй роботі досягають, як правило, ті вчителі світової літератури, які не обмежуються спілку­ванням з учнями лише на уроці, а й надають належну увагу позакласним заходам. Бо ці заходи дають можливість прилучити вихованців до світу поезії, театру, музики, живопису. Учні на них не просто присутні. Вони - активні учасники дійства, кожному з них доводиться пробувати себе в ролі поета, літературознавця, критика, рецензента, бібліотекаря, дослідника, актора, художника. А це чи не найефективніший спосіб навчити їх особистісно сприймати мистецтво, розуміти його творчу сутність, специфіку.

Позакласні заходи можуть бути різними за формою і змістом. У процесі навчально-виховної діяльності в кожного вчителя складаються свої уподобання щодо їх проведення.

Так, я у своїй роботі намагаюсь використовувати такі форми та жанри:

Аукціон (літературний) - форма гри-змагання, спрямована на виявлення в учнів інтересу до знань, на формування вміння обґрунтовано і точно висловлювати власну думку, на розвиток здатності уважно слухати відповідь та вносити до неї свої доповнення. Сценарій конкурсно-ігрової програми містить опис дійства та правил їх проведення у викладі ведучого. Ремарки дають уявлення передбачуваної поведінки глядачів. Дух суперництва і змагання впливає на вироблення відпові­дних вмінь щодо поведінки учасників, які мають бути шанобливими, зібраними, лаконічними у відповідях. Ведучий ого­лошує тему запитань (наприклад, назвати книги, в яких використовуються числівники або займенники), учасники пропо­нують варіанти відповідей. Коли варіанти вичерпані, ведучий рахує до трьох, супроводжуючи кожну цифру ударом молотка. Переможцем стає той, хто дав правильну відповідь. Матеріалом для літературного аукціону можуть бути приказки, при­слів‘я, загадки на різні теми (про працю, професії та ін.), літературні твори (наприклад, згадати твори, в назві яких звучить будь-який колір, або вірші, присвячені порам року, казки, в яких діють лише тварини). Захід може бути присвячений якомусь одному письменнику чи поету. Для активізації гри ведучий може використовувати підказки (ключові слова, нагадати деталі, прочитати епізод з твору).

Вікторина - цікава гра, у процесі якої в логічній або хронологічній послідовності ставляться запитання, що об‘єднані загальною темою.

Гра - в основі - принцип змагання на кмітливість і швидкість реакції у процесі відповідей на різноманітні запитання.

Важливою є психологічна підготовка дітей до гри. Завчасне повідомлення про її проведення стимулює школярів до участі у ній, викликає інтерес, спонукає до обдумування заходів, які сприяли б успіху. У результаті поглиблюються конкретні знання учнів, інтегруються зі знаннями з інших навчальних дисциплін, формується цілісна система знань.

КВК - складається з кількох конкурсів: привітання команд, розминка, змагання на кмітливість та швидкість кількох учасників, конкурс капітанів, домашнє завдання.

Конкурс (драматичний, пантоміми, ораторів) - змагання на краще творче виконання певного завдання.

Олімпіада - змагання учнів у виконанні різних завдань навчального характеру, що має на меті перевірити якість їхньої теоретичної і практичної підготовки, стимулювання їх до більш активної роботи із засвоєння знань.

Турнір - форма пізнавальної діяльності учнів, творче змагання кількох команд-учасників, які по черзі «атакують»
і «обороня­ються», ставлячи запитання супротивнику
і колективно готуючи відповіді.

Фестиваль - конкурсне змагання, огляд талантів учнів,
у процесі якого протягом кількох днів відбуваються вікторини, екскурсії, вечори.

Естафета - гра, огляд винахідливості, фантазії, гумору, де учасники вигадують один для одного завдання на імпровізацію (наприклад, вигадати і показати сценку, інсценізацію з певного літературного твору, передати пантомімою зміст приказок, загадок, прислів‘їв та ін.) і по черзі їх виконують.

Бесіда - форма обміну думками, спостереженнями на якусь тему. Серед видів бесід найпопулярніші такі, тематика яких пов‘язана з образотворчим мистецтвом (естетичні), з нормами
і принципами моралі (етичні), з проблемами світогляду (філософські). Основні умови, що сприяють дієвості бесід: розподіл складних морально-естетичних та світоглядних тем на конкретніші проблеми, розробка тематичного і змістового планів з урахуванням загального розвитку й віку учнів, емоційно позитивне ставлення учнів, використання різноманітних прийомів, що активізують увагу і забезпечують стійкий інтерес до колективного обговорення, авторитетність ведучого. Дієвість сценарію бесіди залежить від всебічного знання предмета розмови, вміння організувати серед учнів активний обмін думками, добору цікавих запитань, що забезпечуватимуть колективний аналіз та відповідні висновки, від загальної структури, що визначає логіку, послідовність проведення, визначення теми та стимулювання зацікавленості змістом, обґрунтування значимості обговорюваної теми, послідовність
у розкритті питань, підбиття підсумків.

Вечір (літературний) - документально-художня вистава, одна з дієвих форм виховання естетичних смаків учнів, розширення їх культурного світогляду, виховання почуття прекрасного, розвитку творчих здібностей та обдарувань, інтересу до літератури. Форми тематичного вечора
у літературній вітальні можуть бути такими: вечір-оповідання, вечір-диспут, театралізова­ний концерт, літературне свято, літературний театр, літературна вітальня тощо, що визначають характер матеріалу і прин­цип побудови сцен. Сценарії тематичних вечорів - це, власне, розмови про людину, про творчу особистість через конкретну сценічну дію: читання віршів і прози, розповіді ведучих, створення відповідної атмосфери за допомогою музики, пісень, оформлення, композиційної побудови. Матеріал для сценарію підбирається
з літературних та науково-популярних джерел, газет та журналів, енциклопедичних видань.

День - масове свято, що ретельно готується і проводиться протягом однієї доби, передбачаючи значну кількість учасників. День Літератури (наприклад, ювілею письменника, книги, поезії) може містити такі форми: святкову лінійку, виступ агітбригади, науково-практичну конференцію, конкурс знавців, бесіди, колективні перегляди фільмів та вистав, зустрічі з відомими людьми, екскурсії, вікторини, КВК, вечори.

Заочна екскурсія або мандрівка має на меті розширити світогляд учнів, поповнити багаж знань, стимулювати пізнавальну активність. Може бути проведена у формі усного журналу, бесіди за «круглим столом», прес-конференції. Сценарій передбачає розробку маршруту і відповідну послідовність дій: вступне слово ведучого, що оголошує мету екс­курсії і маршрут, невеликі повідомлення учнів з наочністю, обговорення, виступи, підбиття підсумків і плану­вання нового маршруту. У ході підготовки учні читають рекомендовану літературу, відвідують пам‘ятні місця, готують повідомлення, наочний матеріал (ілюстрації, фотоальбоми, стенди, кінофільми).

Свято - форма організації діяльності шкільного колективу (Міжнародний день слов‘янської писемності, День театру, День Перемоги). Сценарій свята складається з трьох частин:

1) привітання зі святом, підбиття підсумків, нагородження переможців;

2) художня частина - концерт;

3) танці, ігри, атракціони та змагання.

Театр-експромт - форма розігрування вистави з елементами імпровізаційної гри, може використовуватися як елемент свята або вечора. У процесі підготовки ініціативна група складає сценарій, що містить сюжет театральної вистави (казка, детективна історія, легенда, анекдоти), готує картки
з визначенням ролей. Під час проведення заходу картки роздаються (або розподіляються за жеребкуванням) присутнім, які запрошуються за лаштунки. Написаний текст оголошується «за кадром», актори виходять на сцену і грають свої ролі.

Усний журнал - форма позакласного заходу, що складається з повідомлень учнів (життя і діяльність відомих особи­стостей, творчість письменників, учених, композиторів, літературні події), які, залежно від змісту, можуть бути проілюст­ровані експонатами, діафільмами, магнітофонними записами, мультимедійними презентаціями. Окремі сторінки журналу можуть бути представлені твор­чими доробками самих учнів - читання власних віршів, виконання пісень, демонстрація малюнків або картин. Сценарій свята готує редколегія.

Концерт - публічне виконання творів малих форм різноманітних видів мистецтв.

Театралізований концерт - концерт, що має єдиний сценічний образ, для створення якого використовуються виразні театральні засоби: сюжетний хід, рольова персоніфікація ведучих, сценографія, театральний костюм, грим, сценічна ат­мосфера. Сценарій концерту складається з переліку художніх номерів, що супроводжуються текстом ведучого, а також описом виразних засобів (світло, музика, кіно, слайди, масові мізансцени), що становлять єдиний образ вистави, причому номери, як правило, об‘єднані у художньо-смислові блоки (взаємопов‘язані концертні виступи).

Літературно-музична композиція - вид театральної вистави, в якій органічно сполучаються літературно-художні та музичні елементи для цілеспрямованого і найбільш продуктивного впливу на розум та почуття глядача.

Задовольнити дефіцит наочності, впливати на почуття людини графічним зображенням, звуком і музичними образами, за якими можуть стояти асоціації різних рівнів, допомагають комп‘ютерні презентації. Глибина змісту в грі текстів, слів, афоризмів, використання різних фотофрагментів, репродукцій картин підвищує ефективність заходу, роблячи його
по-справжньому цікавим.

Висновки

Під час вивчення світової літератури потрібно активно використовувати інноваційні педагогічні технології: комп‘ютеризоване навчання, інтерактивні види і форми роботи. Вони збільшують пізнавальну самостійність учнів та мотивують потребу розвитку їхньої читацької культури. Серед інтерактивних форм роботи на уроках літератури поширення набуває навчальна взаємодія учнів у парах, мікрогрупах, групах, що застосовується під час пошуку та аналізу інформації, підготовки диспутів, семінарів, різноманітних творчих завдань.
З метою надання школярам більших можливостей для спілкування, висловлювання власних думок і почуттів домінантною формою навчання на уроках світової літератури
в усіх класах має бути діалог, під час якого виявляється рівень знань учнів.

На сучасному етапі розвитку освітньої системи в процесі викладання літератури зростає роль інноваційних технологій, їх використання значно сприяє піднесенню якості та інтенсивності навчального процесу, приверненню уваги учнів до найкращих надбань світової літератури. Одним із продуктивних і перспективних напрямів такої роботи є використання можливостей комп‘ютерної техніки, за допомогою якої якнайкраще вирішується проблема забезпечення вчителя й учня художніми текстами та науково-методичною літературою. Ще одним напрямом роботи, пов‘язаної з оновленням методичної бази навчання світової літератури є використання мультимедійних технологій, які являють собою скоординоване одночасне функціонування візуального й аудіорядів, використання фото- й кіноматеріалів, малюнків, таблиць, схем, текстів та ін., підпорядкованих певній навчальній темі. Учитель може використовувати готові мультимедійні навчальні програми, а може розробляти власні. Інноваційні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті, їх перевага в тому, що в класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію
в засвоєнні знань, зростає їх інтерес до навчання.

Отже, навчання треба організовувати таким чином, щоб джерелом знань виступав не тільки вчитель, а й комп‘ютер, телевізор, відео. Учні повинні вміти осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в конкретних умовах, водночас думати, розуміти суть речей, вміти висловити особисту думку.

Необхідно зазначити, що використання інноваційних технологій сприяє інтелектуальному і творчому зростанню не тільки учня, але й учителя. Дає можливість бути в курсі сучасних тенденцій розвитку педагогічної думки, допомагає швидко і адекватно реагувати на зміни в освіті, робить можливим застосування сучасних способів інтерпретації та систематизації інформації при вивченні тем шкільного курсу. Однак висока інформаційна ємкість, легкість і переконливість образного сприйняття, домінування продуктивних можливостей над репродуктивними - це ті позитивні сторони, які приваблюють нас, вчителів, у використанні інноваційних технологій в освітньому                                         

Застосування інноваційних технологій дозволяє мені:

  • наповнити уроки новим змістом;
  • розвивати творчий підхід до навколишнього світу, допитливість учнів;
  • формувати елементи інформаційної культури;
  • прищеплювати навички раціональної роботи з комп‘ютерними програмами;
  • підтримувати самостійність в освоєнні інформаційно-комунікаційних технологій;
  • йти в ногу з часом.

Таким чином, вміле впровадження інноваційних технологій на уроках світової літератури дозволяє реалізувати навчальні, розвиваючі та естетичні цілі навчально-виховного процесу.

 

 

Like it