Урок на тему Утворення Галицько–Волинської держави за Романа Мстиславича. (7 клас)

   Очікувані результати

    Після уроку учні зможуть:

 * називати дати подій та події за датами:

    1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави;

    1199 – 1205 рр. – князювання Романа Мстиславича;

    1238 р. – утвердження Данила Романовича в Галичі;

    1201 -1264 рр. – роки життя Данила Романовича;

 * визначати поняття і терміни: «Галицько-Волинська держава», «громадянська війна», «самодержавство»;

 * давати коротку характеристику князям Роману Мстиславичу; Данилу Романовичу;

 * показувати на карті територію держави, утвореної Романом Мстиславичем та її столицю; території сусідніх держав;

 * називати історичні (писемні) джерела, що стосуються утворення Галицько- Волинської держави, зокрема періоду правління Романа Мстиславича;

 * визначати особливості утворення Галицько-Волинської держави;

 * оперувати хронологічними даними під час розв’язання (вирішення) відповідних задач (завдань);

 * застосовувати мовленеві поняття і терміни;

 * з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки стосовно зростання впливу й ролі боярства Галицько-Волинського князівства;

 *  порівнювати основні етапи діяльності князів Романа Мстиславича і Данила Романовича;

 * опрацювати найвідоміші уривки Галицько-Волинського літопису.

 Тип уроку: урок засвоєння нового навчального матеріалу.

Обладнання : Атлас з історії України. 7 кл., карта «Галицько-Волинська держава в кін. ХІІ – пер. пол. ХІІІ століть»; маркери, ватман; різнорівневі завдання; додаткова інформація (інформаційні картки).

   Епіграф уроку

   Був він державцем всієї Руської землі. «Галицько-Волинський літопис».

ХІД УРОКУ.

   І. Організаційний момент уроку

  ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів

   Завдання: прочитайте фрагмент із Галицько-Волинського літопису: «Був він державцем всієї Руської землі… кидався був на поганих, як той лев… і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха».

 «Вільний мікрофон»

   Які риси характеру людини перераховує літописець? (Сміливість, хоробрість, відчайдушність)   

   У ч и т е л ь. Справді, саме сміливість, хоробрість притаманні князю Роману Мстиславичу, який був творцем Галицько-Волинського князівства – держави, що впродовж століття розвивала державотворчі традиції Київської Русі. Сьогодні ми з вами ознайомимося з подіями, які привели до її утворення.

   ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

   Метод «Знаємо – хочемо дізнатись – дізнались»

 На цьому етапі уроку учні заповнюють тільки першу колонку (див. табл. ).

          Знаємо

Хочемо дізнатись

  Дізнались

*988 р.- заснування Воло-

димир-Волинського;

*1141р.- Галич - столиця

князівства;

*князь, бровники;

*Роман Мстиславич,

Ярослав Осмомисл;

*Галичина і Волинь – ок-

ремі князівства; «Повість

минулих літ»;

*988 р.- відбулося хре-

щення Русі;

*князь- володар; бровни-

ки - люди Північного

Причорномор’я;

*Ярослав Осмомисл був

кращим за інших князів

Галичини;

*між Галичиною і Волин-

ню жвава торгівля;

*«ПМЛ» дає опис землям

Галичини.

 

 

 

 

*Які роки стали доленос-

ними для князівств?

*Які терміни і понятя вив-

чимо?

*Які князі були тут воло-

дарями?

*Про які нові землі йти-

меться?

*Про нові історичні дже-

рела?

*Що  відбувалося в ті ро-

ки, що і на теренах інших

князівств?

*Чи вживаються поперед-

ні терміни і в цій темі?

*Порівняти діяльність по-

передніх князів з тими,

що вивчимо.

*Як змінювалася терто-

рія утвореної держави і що цьому сприяло?

*Як аналізувати нові істо-

ричні джерела?

 

 

*1199 р.; 1199- 1205 рр.;

1201- 1264 рр.

*«самодержавство», Га-

лицько-Волинська дер-

жава;

*Роман Мстиславич,

Данило Романович;

*територія Галицько- Волинської держави;

*Галицько-Волинський літопис;

*1199 р. – князювання

Рюрика в Києві;

*громадянська війна – смута;

*діяльність Романа Мстиславича була більш корисною за попередніх князів;

*територія держави збільшилася за рахунок об’єднання князівств;

*Галицько-Волинський літопис дає характерис-

тику Роману Мстислави-

чу і Данилу Галицькому.

ІV. Оголошення, представлення мети та очікуваних результатів

   Тема уроку записана на дошці, а очікувані результати учні формулюють за допомогою вищезгаданого методу, заповнюючи другу колонку. Обов’язково наголосити, що наприкінці уроку буде перевірено, про що учні дізналися і чи збігаються ці знання з очікуваними результатами.

V. Вивчення нового матеріалу

   1. «Мозковий штурм»

Чому саме Галицьке та Волинське князівства стали новим центром української держави? (Щоб дати відповідь на запитання, розглянемо схеми, зображені на ватмані і прикріплені на дошці.)

КНЯЗІВСТВА

 

Київське, Чернігово – Сіверське              Галицьке та Волинське

та Переяславське

Були ослабленими: через нескінченні           Продовжували зміцнюватися, 

князівські міжусобиці; певну зміну                оскільки були важкодоступними 

світових торговельних шляхів;                      для кочовиків; розташовані на 

активізацію нападів кочовиків;                     перехресті торговельних шляхів; 

відтік населення з південних районів.           віддалені від Києва (слабка влада 

                                                                   київського князя). Мали родовища                                                                       солі.

Передумови утворення Галицько – Волинської держави:

  • Вигідне географічне положення:
  • віддаленість від Києва;
  • важкодоступність для кочовиків;
  • розташування на перехресті торгових шляхів;
  • Необхідність спільної боротьби проти Угорщини і Польщі;
  • Об’єднавча  політика волинського князя Романа Мстиславича;
  • Економічне зростання князівства завдяки існуванню величезних родовищ солі.

 2. «Відстрочена загадка»

    У Романа Мстиславича, одного з головних історичних постатей сьогоднішньої теми, був улюблений вираз: «Не передушивши бджіл, не поласуєш медом». Що мав на увазі князь, ми з’ясуємо на сьогоднішньому уроці.

 3. «Низка слів наперед»

   Учитель називає школярам вирази або короткий перелік слів, а вони, опрацювавши текст підручника, складають речення. Слова можна записати на дошці або на окремому аркуші паперу й роздати учням.

   Перелік слів. Галич, Роман Мстиславич, об’єднання, Волинь, 1199 р., володар, Південно-Західна Русь, боярство, одноосібна влада. Галицько-Волинський літопис називає його «самодержцем всієї Русі». Князь Роман підтримував відносини з Візантією, Угорщиною, та Польщею. 1205 р. загинув біля м. Завихвоста (покажіть на карті територію цієї держави та її сусідів, назвіть їх).

  4. «Коротше – ще коротше»

   Учитель розповідає учням про міжусобиці, які охопили Галицько – Волинську державу після смерті Романа Мстиславича. Після цього вони повинні висловити основну думку одним реченням, а пізніше одним словом.

   Речення. Після смерті Романа Мстиславича галицьке боярство спричинило міжусобиці, які призвели до захоплення та розчленування держави.

   Слово. Смута; міжусобиці; поділ; війна (громадянська).

  1. «Чиста дошка»

       На дошці закріплено дати, після того, як учні опрацюють матеріал підручника називають подію до цієї дати, дата прибирається. І так до кожної дати до тих пір, поки дошка не стане чистою.

1199 р. – утворення Галицько – Волинської держави.

1202 р. – сутичка з київським князем Рюриком Ростиславовичем.

1199-1205 рр. – князювання Романа Мстиславовича.

1205 р. – утягнення у протистояння німецьких династій Гогенштауфенів і Вельфів. Смерть князя Романа Мстиславовича.

1206-1238 рр. – боротьба нащадків Романа Мстиславича за відновлення Галицько-Волинської держави.

1213 р. – проголошення боярина Володислава Кормильчича галицьким князем.

1214 р. – угода в Спіші між правителями Угорщини та Польщі про поділ Галицько-Волинського князівства між собою.

1238 р. утвердження Данила в Галичині.

1239 р. – установлення зверхності Данила над Києвом. Завершення відновлення єдності Галицько-Волинського князівства.

  IV. Осмислення нових знань

        1. «Розшифруй поняття або термін» (усно)

   Громадянська війна – збройна боротьба за владу в державі із залученням до неї різних прошарків населення.

   Самодержавство – форма правління з необмеженою владою однієї особи.

  Галицько-Волинська держава – держава, яка утворилася внаслідок об’єднання Галичини та Волині.

        2. «Історична картографія» (усно)

   Користуючись картою в підручнику, дайте відповіді на запитання:

  1. Землі яких князівств входили до складу держави Романа Мстиславича? (Галицьке, Волинське, Переяславське, Київське)
  2. З якими країнами межували кордони держави на заході та півночі? (Польща, Угорщина – на Заході, Литва – на півночі)
  3. Яке з міст, позначених на карті, було розташоване на край ньому заході? (Сянок)

         3.«Історичне джерело» (усно)

     Учитель зачитує учням літописні уривки, а вони повинні ті, що стосуються Романа Мстиславича («+» - правильна відповідь).

  1. «Був держцем всієї Руської землі». +
  2. «Високо сидиш ти на своїм золотім кованім престолі».
  3. «Ревно наслідував предка свого Мономаха». +
  4. «За ним же Україна багато потужила».
  5. «Вікопомний самодержець всієї Русі». +

VII. Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому і творчому рівнях

        1. «Порушена послідовність»

   Учні з низки фактів, подій обирають правильні, складаючи їх у заздалегідь визначену послідовність.

   А. Смерть Романа Мстиславича.

   Б. Утвердження Данила в Галичині.

   В. Об’єднання Галицького та Волинського князівств в одну державу.

   Г. Князь Олег здійснив похід на Візантію.

   Відповідь: В, А, Б. Г – не стосується даної теми.

  1. «Пошук аналогій»

   Учитель називає визначене поняття, а учням необхідно знайти аналогічне, раніше вивчене й обґрунтувати свій вибір.

Галицько-Волинська держава Київська Русь (обидві держави).

Самодержавство – імперія (необмеженість влади).

Громадянська війна – Пелепонеська війна (бо в Греції воювали греки проти греків – Афіни і Спарта).

  1. «Кола Вена»

   Учитель пропонує учням намалювати три кола чи прямокутники, що перетинаються. У ті частини, що перетинаються школярі вписують індивідуально-неповторні ознаки історичних фактів. У спільні ж сектори вони записують спільні ознаки названих історичних фактів. Уданому випадку учитель пропонує порівняти князів Данила і Романа Мстиславича (див. табл.).

                                                                                                            

  Роман Мстиславич

 

  Данило Романович

  • Об’єднав під своєю владою Південно- Західну Русь;
  • Хотів запобігти міжусобицям;
  • Загинув у бою.
  • Воювали з галиць-

ким боярством;

  • Об’єднали землі

князівств;

  • Активна зовнішня

політика;

  • Утверджували

одноосібну владу.

  • Вигнаний боярами;
  • Шукав союзників;
  • Брав участь у битві з монголами;
  • Переміг німецьких рицарів.

   VIIІ. Підбиття підсумків уроку

     1. «Знаємо. Хочемо дізнатись. Дізнались».

   Учні заповнюють останню колонку.

     2. «Незакінчені речення»

    Вчитель пропонує учням закінчити та аргументувати наступні твердження:

- «Романа Мстиславича називали «держцем всієї Руської землі», тому що…»;

- «Синам Романа Мстиславича довелося боротися за відродження Галиіцько-Волинської держави», тому що…».

     3. «Вислови думку»

   Одним реченням учні висловлюють думку про Романа Мстиславича та Данила, а також формулюють власне ставлення до них.

   На мою думку, обидва князі заслуговують на повагу, тому що вони боролися за зміцнення своєї держави та дбали про її єдність.

  1. «Відстрочена загадка»

   Повертаємось до відстроченої загадки. Учням пропонується відповісти на неї. У разі необхідності вчитель надає підказки.    

       ІХ. Домашнє завдання

  1. Опрацювати параграф  підручника.
  2. Виконати завдання в контурній карті з історії України.
  3. Написати від імені Романа Мстиславича розповідь про своє життя та настанови для нащадків за зразком «Повчання» Володимира Мономаха.

 

Like it