Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів мистецького циклу у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році

Додаток

до  листа  Міністерства  освіти  і

науки України

від 11.08.2020 № 1/9-430

Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання

навчальних предметів мистецького циклу у закладах загальної                            середньої освіти

у 2020/2021 навчальному році

      Організація освітньої діяльності у закладах загальної середньої освіти у

2020/2021 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України

«Про  освіту»,  «Про  повну  загальну  середню  освіту»,  Концепції  реалізації

державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова

українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету

Міністрів  України  від  14.12.2016  №  988-р  -  https://cutt.ly/OyA9z5p),

Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету

Міністрів  України  від  21.02.2018  №  87  (у  редакції  постанови  Кабінету

Міністрів України від 24.07.2019 № 688) (у 1-3 класах), Державного стандарту

початкової  загальної  освіти,  затвердженого  постановою  Кабінету  Міністрів

України від 20.04.2011 № 462 (у 4-х  класах);  Державного стандарту базової і

повної  загальної  середньої  освіти  затвердженого  постановою  Кабінету

Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.

Виконання вимог зазначених державних стандартів є обов’язковим для

всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів

і форми власності.

Основним  документом,  що  забезпечує  досягнення  учнями  визначених

відповідним  Державними  стандартами  результатів  навчання  є  освітня

програма закладу загальної середньої освіти. Освітня програма закладу  освіти,

який здійснює свою діяльність на різних рівнях освіти, може бути наскрізною

(з  1  по  11/12  класи),  або  для  певного  рівня  освіти.  Документ  схвалюється

педагогічною  радою  закладу  освіти  та  затверджується  його  керівником.

Основою для розроблення освітньої програми є стандарт освіти відповідного

рівня.

З  урахуванням  поетапного  переходу  закладів  освіти  на  здійснення

діяльності  за  новим  Державним  стандартом  у  2020/2021  навчальному  році

освітня програма закладу освіти може розроблятися на основі:

для 1-2  класів  –  Державного стандарту початкової освіти (2018), типових

освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1272);

для 3 класів –  Державного стандарту початкової освіти (2018), типових

освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1273);

для 4 класів – Державного стандарту початкової загальної освіти (2011),

типових освітніх програм (наказ МОН від 20.04.2018 № 407).

У  5-11  класах  закладів  загальної  середньої  освіти  освітній  процес

здійснюватиметься відповідно до таких типових освітніх програм:

«Типова  освітня  програма  закладів  загальної  середньої  освіти  ІІ

ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 405;

«Типова  освітня  програма  закладів  загальної  середньої  освіти  ІІІ

ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018 №  408 (у редакції наказу

МОН від 28.11.2019 №1493  зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020

№ 464).                 

                                                       Мистецтво 3 клас

                                  

Зміст мистецької освітньої галузі може реалізовуватися як через інтегрований курс «Мистецтво», так і через окремі предмети за видами мистецтва: образотворче мистецтво і музичне мистецтво. Вибір здійснюється з урахуванням фахової підготовки кадрового складу педагогічних працівників школи та погоджується педагогічною радою. За умови обрання закладом загальної середньої освіти окремого викладання через окремі предмети, в освітній програмі школи зазначаються окремі навчальні предмети: «Мистецтво: образотворче мистецтво», «Мистецтво: музичне мистецтво», – на які відводиться по 1 годині на тиждень. Засадничим нормативним документом для закладів загальної середньої освіти є Типові освітні програми, які через очікувані результати навчання конкретизують, чого саме мають навчитися здобувачі освіти на певному циклі навчання. Для досягнення визначених програмою результатів навчання вчитель самостійно може визначати тематику навчання, мистецький контент (художній матеріал), обсяг годин на вивчення окремої теми, поурочний розподіл опанування кожної теми, технології навчання тощо. Зазначимо, що мистецькі твори для сприймання та виконання учнями мають відповідати критеріям їх високої художньої якості, цікавості для учнів і відповідності їх віку. Вищеозначене педагог відображає у календарно-тематичному плані на навчальний рік, відповідно до якого він здійснює навчання здобувачів освіти. Необхідною умовою реалізації завдань мистецької освітньої галузі є дотримання інтегративного підходу у навчанні, який може розглядатися у декількох значеннях: (у вузькому) через узгодження програмового змісту в межах галузі між різними навчальними предметами (за умови автономного викладання «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво»); (у широкому) через узгодження предметів мистецької освітньої галузі із змістом інших освітніх галузей (наприклад, сприймання музичного твору, мультфільму тощо на заняттях з вивчення мови), за умови дидактичної доцільності і коректності використання того чи іншого матеріалу. Для якісної реалізації інтегрованого підходу у навчанні мистецтву на допомогу вчителю можуть бути підручники. У 2020/2021 навчальному році здобувачі освіти 3-го класу будуть опановувати зміст мистецької освітньої галузі по одному з дев’яти підручників, які пройшли конкурсне випробовування і рекомендовані до впровадження в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти. З переліком підручників та їх електронними версіями можна ознайомитися на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» на сторінці електронної бібліотеки за покликанням https://cutt.ly/DyAqLI9 Кожен із підручників, відповідаючи типовим освітнім програмам, представляє авторську модель інтегрованої мистецької освіти (тематизм, твори для сприймання і творення, система завдань тощо). Втім, підручник – це навчальне видання для учня, інструмент для оптимізації його (її) навчання. Педагогу він може слугувати орієнтиром для конструювання уроків у частині визначення тематизму, добору мистецького матеріалу та методичного інструментарію. Водночас для досягнення цілей і завдань кожного конкретного уроку, зокрема формування тих чи тих очікуваних результатів 32 навчання, визначених типовою освітньою програмою, педагогу необхідно залучати дітей до різних видів художньо-творчої діяльності. Для реалізації педагогічних завдань вчитель може використовувати різний мистецький контент та методичний інструментарій, зокрема який не охоплено змістом підручника. Тому наголосимо, основним нормативним документом, що визначає зміст та вимоги освіти в закладі освіти є типова освітня програма, а підручник – один з педагогічних засобів (з-поміж багатьох інших), що допомагає розв’язувати освітні завдання, визначені програмою. Види діяльності учнів на уроках мистецтва репрезентують дві взаємопов’язані складові сприймання (аналіз-інтерпретація) і творення мистецтва. Поступове і системне набуття учнями художнього досвіду здійснюється у тісному їх взаємозв’язку. Тільки за умови, коли учні будуть активно сприймати художні образи, творити їх самостійно (або у взаємодії з іншими), виявляти власну позицію, здійснювати творчий відбір художніх засобів – діяльність на уроках мистецтва буде ефективно впливати на розвиток емоційної сфери дитини (в тому числі емоційного інтелекту), формування художньо-образного, критичного, інших видів мислення, виховання художніх потреб, інтересів, смаків тощо. Другий цикл навчання у цьому контексті є важливим, адже діти вже мають певний мистецький досвід, здобутий на першому циклі навчання, у них активно розвиваються мислення, пам'ять, увага, уява. Тому важливим завданням педагога – підтримати і активно розвивати уміння та навички в галузі мистецтва. У художньо-творчій діяльності з музичного мистецтва необхідно приділяти увагу формуванню вокальних навичок дітей (зокрема, співу в унісон). При цьому зазначимо, що використання електронного супроводу («мінус»-фонограм) доцільно лише на заключному етапі вивчення вокального твору. Важливим акцентом у діяльності педагога залишається розвиток ритмічного чуття, який здійснюється через створення ритмічного супроводу до власного співу, гру на елементарних музичних інструментах (в тому числі, в ансамблі), хореографічних рухах під музику тощо. На уроках мистецтва необхідно давати учням можливість у виявленні власної музичної творчості через імпровізації, створення ритмічних послідовностей, мелодій тощо. Звертаємо увагу, що знайомство учнів з музичною (в тому числі нотною) грамотою має відбуватися природньо, у безпосередній музичній діяльності – співі, грі на елементарних музичних інструментах тощо. В образотворчій діяльності учні, на основі вже отриманого художнього досвіду, мають системно і послідовно опановувати секрети мови візуальних мистецтв, зокрема різні живописні і графічні техніки, способи ліплення, деякі техніки декоративно-ужиткового мистецтва, знайомитися з елементарними законами композиції, перспективи, основами кольорознавства, способами стилізації тощо. Для досягнення поставлених завдань педагогу необхідно не тільки запропонувати відтворити той чи той зразок, а й сприяти розвитку творчості дитини: показати варіативність виконання завдання в межах 33 поставленої навчальної цілі; запропонувати можливість додавання елементів (відмінних від запропонованого зразка) у власну композицію тощо. Набуття елементарних умінь з театрального та хореографічного мистецтва має відбуватися природньо у тісному зв’язку з іншими видами діяльності: рухи під музику, інсценізація творів мистецтва тощо. Водночас, в контексті інтегрованого навчання відбувається формування поліхудожніх умінь та якостей (здатність до порівняння мови різних видів мистецтва, відтворення різних явищ через музичні інтонації, малюнок, рух, жест, «оживлення» творів образотворчого мистецтва, візуалізація музики тощо). У процесі аналізу – інтерпретації творів мистецтва слід привчати уважно слухати і споглядати твори мистецтва, висловлювати власні враження, розширювати словниковий запас учнів для характеристики мистецьких творів, шукати зміст, розуміти, яким чином він розкривається (через характеристику художньої мови). Водночас, у процесі обговорення не слід вдаватися до суто мистецтвознавчого аналізу, а застосовувати різні методичні прийоми та методи для зацікавлення учнів та їх занурення у зміст твору. Системно і послідовно потрібно привчати дітей визначати, описувати емоційні стани, викликані почутим, побаченим, формувати культуру емоційного сприймання й реагування на твір мистецтва. Окрім того, важливо привчати дітей не тільки творити і самовиражатися, але й презентувати результати власної творчості, брати участь у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), а з часом виявляти ініціативу їх створення, спілкуватися з друзями та знайомими про мистецтво. Пізнання мистецтва відбувається, як через художньо-творчу діяльність, так і активне сприймання творів різних видів мистецтва та знайомства з особливостями їхньої художньо-образної мови. Система оцінювання результатів навчання в мистецькій освітній галузі ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня (учениці). Оцінюється не рівень недоліків і прорахунків, а рівень прогресу особистісних досягнень, тому критерієм перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти є динаміка особистісного розвитку учня (учениці). Безперечно, певну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які можуть впливати на освітні результати учнів. Втім для створення об’єктивності системи оцінювання, перевірка має інтегрувати такі показники: - ставлення дитини до мистецької діяльності, її активність та ініціативність, її особистісний зріст у порівнянні з її попередніми досягненнями (формувальне оцінювання); - досягнення дитини у різних видах діяльності відповідно до показників успішності, визначених освітньою програмою (підсумкове оцінювання). Навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально- методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН. Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта». Методичні рекомендації щодо вивчення інтегрованого курсу «Мистецтво» можуть використовувати і заклади освіти, які організовують освітній процес за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна.

                              Методичні рекомендації, щодо проведення уроків  музичне мистецтво та мистецтво для 5-11 класів у  2020-2021 н.р.

 

Освітня галузь «Мистецтво»

     Предмети  освітньої  галузі  «Мистецтво»  спрямовані  на  розвиток

емоційно-почуттєвої  сфери  учнів,  формування  їх  художньо-образного, асоціативного,  критичного  мислення;  створення  сприятливих  умов  для продукування креативних ідей, реалізацію власних творчих потреб у художній

діяльності  та  пізнанні.  Водночас,  через  образний  зміст  творів  мистецтва, відкриваються  широкі  можливості  ефективно  впливати  на  виховання патріотизму, моралі та інших цінностей.

     У  2020/2021  навчальному  році  вивчення  предметів  освітньої  галузі «Мистецтво»  в  основній  і  старшій  школі  здійснюватиметься  за  такими програмами:  «Мистецтво.  5-9  класи»  (оновлена);  «Мистецтво.  Рівень стандарту.  10-11  класи»,  «Мистецтво.  Профільний  рівень.  10-11  класи»

Програми розміщені на офіційному веб сайті МОН:

 

 https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami/navchalni-programi-5-9-klas

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv

 

      В  основній  школі  (у  5-7  класах)  зміст  освітньої  галузі  «Мистецтво»  (у відповідності  до  навчальної  програми)  може  реалізовуватися  як  через інтегрований  курс  «Мистецтво»,  так  і  через  окремі  предмети  за  видами мистецтва:  «Образотворче  мистецтво»  і  «Музичне  мистецтво».  Вибір здійснюється  з  урахуванням  фахової  підготовки  кадрового  складу педагогічних працівників школи та погоджується педагогічною радою.  У 8-9 класах та в старшій школі (10-11 класи) зміст освітньої галузі «Мистецтво» реалізується через інтегрований курс «Мистецтво».

Наголошуємо, що для формування в учнів мистецьких компетентностей

та  реалізації  практико-орієнтованого  компоненту  змісту  програм  предмети освітньої  галузі  «Мистецтво»  мають  викладати  вчителі  зі  спеціальною мистецько-педагогічною  освітою  (вчитель  музичного  мистецтва,  вчитель образотворчого мистецтва, вчитель художньої культури).  Враховуючи те, що програма інтегрованого курсу представляє органічне поєднання змісту різних

видів мистецтва з домінантністю музичного і образотворчого, цей курс може викладати як один, так і два вчителі (вчитель музичного  мистецтва; вчитель образотворчого мистецтва), які мають співпрацювати у команді, узгоджуючи планування  своїх  уроків.  Для  більш  ефективного  впливу  мистецтва  та розкриття теми (уроку, семестру) рекомендуємо уроки інтегрованого курсу у

розкладі ставити парно: музичне мистецтво, образотворче мистецтво.

Характерною особливістю навчальних програм для основної та старшої

школи  є  варіативність  художнього  наповнення  змісту:  учитель  самостійно може обирати різноманітні твори мистецтва для реалізації завдань програми,розкриття  теми  уроку  та  набуття  учнями  ключових  і  предметних компетентностей, визначених програмою.

На допомогу вчителю, як  орієнтир для конструювання уроків у частині

добору  мистецького  матеріалу,  методичного  інструментарію  тощо,  можуть бути  підручники,  розроблені  різними  авторськими  колективами  для  різних моделей  викладання  мистецьких  дисциплін  («Музичне  мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Мистецтво»).  Усі чинні підручники зазначені  у «Переліках  навчальних  програм,  підручників  та  навчально-методичних посібників,  рекомендованих  Міністерством  освіти  і  науки  України»,  що розміщені на офіційному вебсайті МОН.

Щонайперше,  цінність  кожного  з  підручників  полягає  у  ретельно

відібраній,  оптимально  збалансованій  інформації  для  опанування  учнями певної  теми  програми.  Інформацію  подано  у  текстовому  і  візуальному форматах.  Завдяки  різним  видам  завдань  (зокрема  інтерактивних)  учні основної  та  старшої  школи  спроможні  засвоювати   подану  інформацію самостійно  (чи  в  групі),  проводити  обговорення  творів  мистецтва, висловлювати власні судження та відстоювати свою позицію тощо. Водночас, різноманітність методичного апарату кожного з підручників сприяє розвитку

педагогічної  креативності,  урізноманітненню  форм  роботи  з  мистецьким матеріалом,  що  в  результаті  підвищує  зацікавленість  учнів  предметом

вивчення.  Водночас,  матеріали  для  вокально-хорової  роботи  та  візуальні матеріали  для  виконання  практичної  роботи  з  образотворчого  мистецтва (поетапні  педагогічні  малюнки)  значно  полегшують  знайомство  учнів  з секретами  музичної  чи  образотворчої  майстерності.  Таким  чином, використання підручника у поєднанні з інтерактивними формами діяльності сприяє  поступовій  зміні  типу  викладання  навчального  предмету  (з

монологічного на діалогічний), а традиційні уроки-лекції перетворюються у цікаві уроки-дослідження, уроки-квести, уроки-мандрівки тощо.

Разом  з  тим  зазначимо,  що  підручник  –  це,  щонайперше,  навчальне

видання для учнів, педагогічний інструмент для оптимізації їх навчання. Тому педагогу важливо знайти оптимальний збалансований алгоритм використання підручника  у  поєднанні  з  іншими  видами  мистецької  діяльності  на  уроках мистецтва. Адже для досягнення цілей і завдань кожного конкретного уроку, зокрема  формування  тих  чи  тих  очікуваних  результатів  навчально-пізнавальної  діяльності,  визначених  навчальною  програмою,  педагогу необхідно  залучати  учнів  до  різних  видів  художньо-творчої  діяльності, зокрема  і  не  охопленими  змістом  підручника.  Тому  наголосимо,  основним нормативним  документом,  що  визначає  зміст  та  вимоги  освіти  є  навчальна програма, а підручник  –  один з педагогічних засобів (з-поміж багатьох інших),

що допомагає розв’язувати освітні завдання, визначені програмою.

У  основній  та  старшій  школі  пріоритетом  залишається  органічне

впровадження  компетентнісного,  інтегрованого,  діяльнісного,  особистісно-орієнтованого підходів у навчанні мистецтву.

     Особливості впровадження змісту загальної мистецької освіти в основній та старшій школі, зокрема впровадження компетентнісного підходу окреслено в  методичних  рекомендаціях  попередніх  років  (листи  МОН  від  17.08.2016

№ 1/9-437 (8 клас); від 09.08.2017 № 1/9-436 (9 клас); від 03.07.2018 № 1/9-415

(10 клас); від 01.07.2019 № 1/11-5966 (11 клас).

Провідною  ознакою  сучасної  освіти  є  тяжіння  до  інтегрування  різного роду навчальної інформації під час викладання певної навчальної дисципліни.

Загальна  мистецька  освіта,  надаючи  варіативність  щодо  можливості

викладання  за  монопредметними  («Музичне  мистецтво»;  «Образотворче мистецтво») чи інтегрованим («Мистецтво») курсами, системно і послідовно впроваджує інтегрований підхід в освітній процес. Зокрема у початковій школі він  реалізується  переважно  на  засадах  тематичної  інтеграції.  В  основній  та старшій  школі,  крім  тематичної,  застосовуються  й  інші  види  інтеграції, зокрема  естетико-мистецтвознавча  (художньо-мовна,  жанрова,  художньо-стильова  тощо).  Цілісна  структура  програми  «Мистецтво.  5-9  класи»

передбачає наскрізний тематизм та логіку побудови змісту за роками навчання від 5 до 9 класу. У 5-му класі учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва,  у  6-му  класі  –  палітру  жанрів  музичного  та  образотворчого мистецтв,  у  7-му  класі  –  новітні  явища  в  мистецтві  в  єдності  традицій  і новаторства. У 8-9 класах учні знайомляться зі стилями і напрями мистецтва.

Навчальні  програми  «Мистецтво»  для  10-11  класів  логічно  продовжують ознайомлення учнів з мистецтвом на прикладі мистецтва культурних регіонів світу  (європейського,  далекосхідного,  арабо-мусульманського,  індійського, африканського,  американського).  Таким  чином,  інтегрований  підхід  у мистецькій освіті є наскрізним упродовж усього навчання в школі.

В  умовах  постійного  збільшення  обсягів  різноманітної  інформації,

зокрема  мистецької,  підлітку  дедалі  складніше  обрати  найважливішу  або зібрати  її  у  цілісну  картину.  Тож  актуальною  проблемою  залишається переформатування методів і прийомів навчання, в результаті чого традиційний

ілюстративно-пояснювальний  підхід  поступово  й  ефективно  інтегрується  з діяльнісним підходом у навчанні. Це сприяє формуванню у підлітка потреби в активному здобутті нових знань та умінь, позитивного емоційного ставлення до пізнання, розвитку критичного мислення тощо.

Кожна  людина  від  народження  наділена  певним  потенціалом.

Оптимально  розкритися  цей  потенціал  може  в  результаті  власної,  активної практичної  діяльності.  Саме  тому  у  5-7  класах  пріоритетними  на  уроках мистецьких  дисциплін  залишаються  різноманітні  форми  практичної діяльності  учнів,  у  процесі  чого  відбувається  їхнє  самовираження  у  співі (зокрема виконанні одноголосних та багатоголосних творів, спів в ансамблі та

хорі),  інструментальному  музикуванні,  малюванні,  ліпленні,  конструюванні тощо.  Водночас,  доцільно  спонукати  учнів  до  прояву  різних  мистецьких ініціатив:  наприклад.  виконання  улюблених  пісень,  власних  інтерпретацій виконання  творчих  робіт  (зокрема,  із  застосуванням  цифрових  та  медіа ресурсів),  організації  арт-мобів,  різноманітних  мистецьких  (в  тому  числі, дослідницько-пошукових)  заходів,  тощо.  Діяльнісний  підхід  застосовується (через різні інтерактивні форми роботи) і під час сприймання та аналізу творів

різних  видів  мистецтва.  Поступово,  з  року-в-рік,  учні  набувають  досвіду обговорювати, дискутувати, не боятися виявляти емоційно-ціннісне ставлення щодо мистецтва тощо.  Починаючи з 8 класу домінантність провідних видів діяльності  на  уроках  мистецтва  певною  мірою  переформатовується, художньо-практична діяльність набуває дещо іншого «забарвлення». Творче самовираження  підлітків  у  музичній,  образотворчій  чи  іншій  мистецькій діяльності необхідно підтримувати і розвивати, втім доцільно спрямовувати відповідно  до  їхніх  потреб  та  інтересів  у  співі  чи  малюванні  (зокрема,  у

цифровому форматі), конструюванні, фільмуванні, театралізації тощо, в тому числі,  у  процесі  виконання  різноманітних  мистецьких  проєктів

(індивідуальних,  колективних).  Зазначимо,  що  проєктну  діяльність  учнів потрібно ретельно планувати, поетапно відстежувати й оцінювати результати.

Учителю  доцільно  допомагати  учням  організовувати  свою  роботу,  вчасно коректувати її, консультувати в разі виникнення труднощів. Важливим видом діяльності  стає  аналіз-інтерпретація  творів  мистецтва,  у  процесі  якого формується  критичне  мислення,  навички  здобуття,  опрацювання  та  аналізу необхідної  мистецької  інформації,  виявлення  і  обґрунтування  власного ставлення до твору мистецтва чи мистецького явища тощо. Спрямування учнів на  активну  діяльність  сприяє  надання  їм  більшої  самостійності  і відповідальності,  сприяє  кращому  осмисленню  учнями  мети  та  результатів своєї діяльності, усвідомлення, що вони є не об’єктом, а суб’єктом освітньої діяльності.  Таким  чином,  відбувається  переорієнтація  учнів  від  пасивного

навчання («вчитель мене навчить») до активного учіння («я прагну багато чого навчитися»).  Адже  тільки  в  активній  мистецькій  діяльності  підлітки зрозуміють  власну  причетність  до  мистецького  середовища,  що  оточує  їх повсякденно, його впливу і можливостей використання у власному житті.

У  контексті  вищезазначеного,  на  уроках  предметів  освітньої  галузі

«Мистецтво»  не рекомендуємо  будь-які письмові форми робіт (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних, домашніх  робіт,  написання  рефератів  тощо).  Це  спричиняє  додаткове недоцільне навантаження учнів. Письмовий формат може використовуватися за потреби у старших класах, наприклад, для презентації результатів дослідно-пошукової (проєктної) діяльності, яка може бути задіяна не більше 1-2 рази на семестр.

Про  впровадження  в  освіту  особистісно-орієнтованого  підходу  йдеться вже багато років. В останні роки він набув особливого значення у контексті уведення  формувального  оцінювання.  Особистісно-орієнтований  підхід передбачає співпрацю та співтворчість учня та вчителя, де головною дійовою особою  освітнього  процесу  є  учень  (учениця).  Завдання  вчителя  –відстежувати  динаміку  його  (її)  розвитку,  визначити  особисті  переваги,

досягнення у пізнавальній, художньо-творчій, іншій діяльності, тобто пізнати учня (ученицю) як особистість, розкрити та розвинути його (її) індивідуальні мистецькі здібності, задовільнити потреби, дати можливість самовиражатися через  мистецтво.  Формувальне  оцінювання  орієнтує  вчителя  на спостереження  за навчальним  поступом  кожного  учня  (учениці). Такий  вид оцінювання триває постійно упродовж навчання дитини у школі. При цьому особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого вона

може  досягати  вказаних  результатів  раніше  або  пізніше  від  завершення зазначеного циклу чи рівня. Тобто по суті, формувальне оцінювання –  це один з педагогічних інструментів у реалізації особистісно-орієнтованого підходу в освіті.

Орієнтирами  для  здійснення  формувального  оцінювання  є  вимоги,

визначені  навчальною  програмою.  Їх  використовують:  для організації

постійного спостереження за динамікою формування певних умінь та навичок, що співвідносяться з очікуваними результатами та особистим розвитком учня (учениці). Також їх використовують для обговорення навчального поступу з учнями та їхніми батьками або особами, які їх опікують.

Втім,  для  створення  об’єктивності  системи  оцінювання,   воно  має

враховувати  показники  як  формувального  так  і  підсумкового  оцінювання, зокрема:

•   відстежувати ставлення дитини до мистецької діяльності, її активність

та  ініціативність,  її  особистісний  зріст  у  порівнянні  з  її  попередніми

досягненнями (формувальне оцінювання);

•  визначати досягнення дитини у різних видах діяльності відповідно до

показників  успішності,  визначених  навчальною  програмою  (підсумкове оцінювання).

У процесі підсумкового оцінювання звертаємо увагу на те, що перевірка

має інтегрувати з одного боку досягнення учнів у різних видах діяльності, з іншого  -  їх  ставлення  до  предмету,  активність  та  ініціативність.  Тематична атестація проводиться один раз або двічі на семестр та виставляється в журналі

в  окрему  колонку  без  дати.  Деякі  теми  програми  розраховані  на  вивчення впродовж  семестру.  Тому  з  метою  узагальнення  вивченого  доцільно здійснювати проміжне оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти. При  виставленні  тематичної  оцінки  враховуються  всі  види  навчальної діяльності  учнів,  що  підлягали  оцінюванню  протягом  вивчення  теми. Семестрове  оцінювання  здійснюється  на  підставі  тематичних  оцінок.  При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета упродовж семестру. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

Оформлення сторінок журналу здійснюється відповідно до Інструкції з

ведення класного журналу учнів 5-11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів  (наказ  МОН  від  03.06.2008  №  496).  З-поміж  домашніх  завдань рекомендовані  завдання  на  слухання  та  інтерпретацію  музики  в навколишньому середовищі, завдання творчого спрямування, спостереження та замальовки ескізного характеру з натури, з пам’яті тощо. У старших класах можуть  бути  завдання  практично-творчого  чи  дослідницько-пошукового

характеру  (зокрема,  виконання  проєктів)  з  використанням  матеріалів

підручника тощо. За  умови  обрання  закладом  загальної  середньої  освіти  профільного вивчення  мистецтва  у  10-11  класах,  у  робочому  навчальному  плані виокремлюються  години  на  вивчення  пізнавальної  складової  навчальної програми  (Мистецтво:  пізнавальна  складова  (2  год.))  та  модулів  художньо-практичної  складової  (наприклад, «Мистецтво:  комп’ютерна  графіка»,

«Мистецтво:  хореографія»  тощо)  відповідно  до  обраної  кількості  годин  та тривалості  їх  вивчення.  У  класному  журналі,  з  огляду  на  зазначене, відводяться окремі сторінки.

Під час виставлення тематичної оцінки враховуються усі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми.

Семестрова  оцінка  з  мистецтва  (профільний  рівень)  виводиться  як

середнє  арифметичне  семестрових  оцінок  з  пізнавальної  та  художньо-практичної складової (обраної кількості модулів) та здійснюється округлення до  цілого  числа  за  правилами  математики.  (Наприклад,  учень/учениця  має семестрові  оцінки  8  з  пізнавальної  складової  і  9  з  обраного  модуля.  Тоді середнє  значення  становитиме  (8+9):2=8,5≈9.  Отже,  семестрова  оцінка  з мистецтва (профільний рівень) – 9).

У класному журналі семестрова оцінка з мистецтва (профільний рівень)

виставляється  без  дати  на  сторінку  «Мистецтво:  пізнавальна складова»  у колонку  з  написом  «І  семестр.  Мистецтво»,  «ІІ  семестр.  Мистецтво»  та  на сторінку  зведеного  обліку.  Семестрова  оцінка  може  підлягати  коригуванню відповідно до «Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх  навчальних  закладів»,  затвердженої  наказом  МОН  від 03.06.2008  № 496. Скоригована  семестрова оцінка  з мистецтва  (профільний

рівень) виводиться як середнє арифметичне скоригованих семестрових оцінок з  усіх  складових  навчальної  програми  (пізнавальної  складової  та  обраних модулів  художньо-практичної  складової)  та  здійснюється  округлення  до цілого числа за наведеним вище прикладом. У класному журналі скоригована семестрова оцінка з мистецтва (профільний рівень) виставляється на сторінку «Мистецтво: пізнавальна складова».

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих

семестрових  оцінок.  Річна  оцінка  з  мистецтва  (профільний  рівень)

виставляється  на  сторінку  «Мистецтво:  пізнавальна  складова»  у  колонку  з написом  «Річна.  Мистецтво».  На  сторінку  зведеного  обліку  навчальних досягнень учнів річна оцінка з мистецтва (профільний рівень) виставляється у колонку «Мистецтво».

Навчальна  та  методична  література  з  предметів  освітньої  галузі

«Мистецтво»  зазначена  у  «Переліках  навчальних  програм,  підручників  та навчально-методичних  посібників,  рекомендованих  Міністерством  освіти  і науки  України»,  що  розміщені  на  офіційному  вебсайті  МОН.  Під  час підготовки  вчителів  до  уроків  рекомендовано  використовувати  періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта».

У  разі  виникнення  потреби  в  організації  дистанційного  навчання,

звертаємо  увагу,  що  у  межах  академічної  автономії  питання  організації освітнього  процесу,  виконання  освітньої  програми,  навчального  плану  є внутрішніми  питаннями  кожного  закладу  загальної  середньої  освіти,  його педагогічної  ради  та  завданням  педагогічних  працівників.  Отже,  під  час дистанційного  навчання,  учителі  мають  вжити  заходів  щодо  виконання календарно-тематичних  планів  із додержанням  вимог  державних  стандартів освіти  шляхом  використання  технологій  дистанційного  навчання  та,  за потреби,  ущільнення  відповідного  матеріалу  (на  розсуд  учителя)  з

організацією  повторення  окремих  тем  на  початку  очного  навчання.  На допомогу  вчителям  розроблено  методичні  рекомендації  «Організація дистанційного  навчання  в  школі»,  розміщені  за  посиланням

 

 https://nus.org.ua/news/yak-nalagodyty-dystantsijne-navchannya-posibnyk-dlyashkil-vid-go-smart-osvita-ta-mon/

 

Like it