Тема: Генрі. «Останній листок». Взаєморозуміння та прагнення зробити доброіншому як засіб подолання життєвих негараздів.

Тема: Генрі. «Останній листок». Взаєморозуміння та прагнення зробити доброіншому як засіб подолання життєвих негараздів.


Классы: 

Тільки учні школи та зазначених класів мають доступ до курсу.



Тема: Генрі. «Останній листок». Взаєморозуміння та прагнення зробити доброіншому як засіб подолання життєвих негараздів.

Лекція Лекцій (0)
Завдання Завдань (0)



Склад курсу

Частина 1. Тема: Генрі. «Останній листок». Взаєморозуміння та прагнення зробити доброіншому як засіб подолання життєвих негараздів.


Тема: Генрі. «Останній листок». Взаєморозуміння та прагнення зробити доброіншому як засіб подолання життєвих негараздів.Мета:ознайомити учнів із життям та творчістю американського письменника О. Генрі;домогтися засвоєння поняття «новела»; розкрити своєрідність сюжету та оповіді новели О. Генрі «Останній листок»; розвивати навички виразного читання, само¬стійної роботи, усного та зв’язного мовлення; виховувати почуття взаємодопо¬моги, співчуття у ставленні до людей.Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, тексти новели «Останній листок».ХІД УРОКУЯкби мені довелося пожити ще хоча б трішечки, ну хоча б тисячу років, усьо¬го-на-всього яку-небудь тисячу років, я підійшов би за цей час до Поезії, так що міг би доторкнутися подолу її одя¬гу.О. Генрі, новела «Знадобився»I. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ1. Вступне слово вчителя.Життя — нелегка річ. Особливо це стосується людини, котра вболі¬ває за долі інших. А письменники, як відомо, є саме такими. Дуже часто їхнє життя — це суцільні труднощі.Складною виявилася й доля американського митця О. Генрі. Але він досить мужньо боровся з негараздами. О. Генрі любив повторювати: «Життя — не трагедія і не комедія. У ньому поєднуються і комічне, і трагічне одночасно...» Можливо, саме тому, читаючи твори письмен-ника, людство ось уже майже століття весело сміється і плаче одно¬часно. Чому? Це і є одним із його секретів, який ми спробуємо сьо¬годні розгадати.II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУПІ. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ1. Повідомлення про життя та творчість О. Генрі.О. Генрі — це псевдонім. Справжнє ім’я письменника — Вільям Сідні Портер. Він народився 11 вересня 1862 року в містечку Грінсборо, що у штаті Північна Кароліна (СІЛА). Його батько був лікарем, але більше любив механіку, заради якої й покинув медицину. Малого Вільяма та його брата виховувала тітка.У 15 років Вільям залишив школу й прийняв пропозицію свогоюність О. Генрі дядька поступити на службу в його аптеку. Для маленького провінцій¬ного містечка аптека була тим місцем, де можна було не тільки придба¬ти ліки, а й почути останні місцеві новини. Юнак продавав ліки і по¬тайки малював карикатури на відвідувачів, які веселили публіку.У 20 років Вільям поїхав до Техасу. Там було ранчо його друга, доктора Холла, котрий запропонував юнакові трохи пожити в нього. Вільям мав змогу спостерігати за життям ковбоїв, сам навчився їздитиз верхи, купив собі модний ковбойський капелюх. Хлопець уявляв себе героєм-ковбоєм, у якого обов’язково мають закохуватися красуні.Одного разу Вільям зустрів на вечірці красиву дівчину Атол Естес і закохався в неї з першого ж погляду. Дівчина була із заможної сім’ї, тому її батьки, звичайно, не давали згоди на шлюб. Та молоді люди повінчалися таємно, і батькам нічого не залишалося, як прийняти все як незаперечний факт.Молоде подружжя переїхало до Остена, де Портер одержав місце касира у місцевому банку. Атол була доброю, чуйною, лагідною дру-жиною. Вона всіляко намагалася допомогти чоловікові, мужньо пере-носила бідність, заохочувала Вільяма до літературної праці. Саме під її впливом він і створив перші оповідання, які було надруковано в міс-цевій газеті.Лихо прийшло зненацька. У 1896 році ревізія в банку виявила Нестачу грошей на суму п’ять тисяч доларів. Портера звинуватили в привласненні цієї суми. Він утік до Нового Орлеану, не дуже споді-ваючись на гуманність закону,, а потім у Гондурас. Там Вільям зароб-ляв гроші і посилав їх Атол, яка виховувала їхню маленьку доньку Маргарет. На той час вона вже хворіла і не могла працювати.А потім сталося ще одне велике горе: Портер одержав звістку, що дружина помирає. Незважаючи на небезпеку, він повернувся додому. Атол померла у нього на руках. Відразу після похорону Портера заареш¬тували і відправили до в’язниці.Маленьку Маргарет взяли батьки Атол. Вони сказали дівчинці, що її батько перебуває у далекому відрядженні. Вона чекала від ньо¬го листів і, як усі діти, подарунків. Портер не міг розчарувати доньку і, щоб заробити гроші, вирішив писати маленькі оповідання. Він пра¬цював фармацевтом у в’язниці, мав удосталь часу і займався літера¬турною працею, щоб купити подарунок для Маргарет. Свої твори він друкував під псевдонімом — О. Генрі. Під час роботи Портер часто ко¬ристувався фармацевтичним довідником, який написав Етьєн Оссіан Генрі. Звідси й походить його літературне ім’я.І сталося диво: оповідання помітили. Автор отримав гонорар і ку¬пив різдвяний подарунок для доньки. Через деякий час за гарну по¬ведінку Портера звільнили із в’язниці. У 1902-му, коли йому виповни¬лося 40 років, один з нью-йоркських редакторів запропонував О. Генрі оселитися в цьому великому американському місті й писати оповідання для його журналу. Через рік про письменника говорила вже вся країна.1904 року вийшла збірка оповідань «Чотири мільйони». Потім було видано ще сім збірок: «Серце Заходу» (1907), «Світильник, який па¬лає» (1907), «Голос великого міста» (1909), «Милий шахрай» (1908), «На вибір» (1909), «Дороги долі» (1909), «Ділові люди» (1910), повість «Королі і капуста» (1904). Тепер він уже міг не думати про гроші, а просто працювати.У 1905 році О. Генрі отримав дивного листа із міста Грінсборо. Його написала Саллі Колмен, подруга молодості. В ньому жінказапитувала, чи не є відомий письменник О. Генрі чоловіком на ім’я Сідні Портер, якого вона колись знала. О. Генрі і Саллі почали листу-ватися, а через два роки повінчалися. Саллі добре ставилася до його доньки, оточила їх обох любов’ю та увагою, за якою і Вільям, і Маргарет так скучили.Але щастя тривало недовго. У 1910 році О. Генрі помер. Людям за-лишилися його твори, в яких він плаче і сміється, переживає сумніви своїх героїв, їхні перемоги і поразки, радощі й болі.2. Робота з епіграфом.Запитання до учнів— Як ви розумієте слова письменника?— Чи можна сказати, що в них виражається заповітна мрія О. Генрі?3. Слово вчителя.О. Генрі вважають визнаним майстром новели.4. Словникова робота.Новела (італ. novella— новина) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом. Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів, на-пружений сюжет. Наявність чіткої композиції, зведення до мінімуму персонажів, несподівана розв’язка.Відомими майстрами цього жанру в світовій літературі були Дж. Боккаччо, Е. А. По, В. Ірвінг, П. Меріме, Н. Готорн, І. Бунін, Гі де Мопассан, В. Стефаник та ін.5. Слово вчителя. Літературознавчий коментар.У новелах О. Генрі багато комічного, за допомогою якого письмен¬ник висміює людські вади. Найчастіше митець використовує гумор та сатиру.Крім того, новели О. Генрі побудовані на основі парадоксу. Як ві¬домо, парадокс у літературі — це художній засіб, що виконує відмін¬ну за смисловим навантаженням функцію.Оповідання О. Генрі починаються із начебто звичайного випадку з буденного життя, але в процесі розвитку сюжету цей епізод перетво-рюється на несподіваний для читача парадокс, який треба розгадати. За допомогою цього засобу письменник показує порушення мораль¬них і суспільних норм, загальну абсурдність буття. Розгадка парадок¬су в новелах О. Генрі міститься наприкінці твору.6. Бесіда за змістом твору.— Де і коли відбувається дія твору? (Дія відбувається у невелич¬кому районі на захід від площі Вашингтона, де живуть бідні худож¬ники. Описані події сталися в листопаді місяці.)— Звідки приїхали до міста героїні? (Сью приїхала зі штату Мен, Джонсі — зі штату Каліфорнія.)— Що трапилося з Джонсі? (Дівчина захворіла на пневмонію.)— Чому лікар дуже хвилювався за неї? (Тому, що дівчина втрати¬ла надію на те, що одужає.)- Чи була мрія у Джонсі? (Так, вона мріяла намалювати Неаполі-танську затоку.)- Чому Джонсі рахувала листки плюща? (Тому, що вона вважав що з останнім листком помре.)- Яке порівняння використав автор, щоб показати песимізм Джон («...попросила Джонсі, бліда й непорушна, мов повалена статуя».)- Як письменник показав байдужість хворої до життя? («А чи могла б ти малювати в іншій кімнаті? —холодно спитала Джонсі».)7. Переказ тексту.Завдання учням- Розкажіть історію Бермана.8. Бесіда з учнями.— Як ви думаєте, чи випадковим є порівняння Бермана з Мойсеєм(Відомо, що Мойсей врятував іудеїв з єгипетського полону і вивів їх у землю обітовану. Берман теж урятував життя Джонсі.)- Які вади мав Берман? (Занадто багато пив і не облишав балачок про свій шедевр.)- Як ви думаєте, чи зможе Берман намалювати якийсь шедевр(Мабуть, ні. Якщо полотно на мольберті залишалося чистим 25 років, то навряд чи він щось намалює.)- Знайдіть опис нічної негоди. («Надворі вперто йшов холодний дощ із снігом», «Неймовірна річ! Цілу ніч періщив дощ і шаленів рвуч¬кий вітер».)9. Рольова гра.Завдання учням- Розкажіть, про що думала Джонсі, поки «лежала й довго диви¬лася на листок».10. Бесіда з учнями.- Чому Джонсі стало краще? (У неї з’явилася надія на майбутнє.)- Що трапилося з Берманом? (Малюючи листок плюща, Берман застудився й захворів. Кволий організм не витримав хвороби, і ста¬рий помер.)- Як можна оцінювати його вчинок? (Це вияв високої любові й ми-лосердя в ім’я іншої людини.)11. Проблемні запитання.- Для чого Берман жертвував собою?- Що змусило його вчинити саме так? (Він просто був дуже доб¬рий і по-батьківськи любив дівчат. Це нормальна поведінка, звичний стан його душі.)IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ1. Завдання учням.- Доведіть, що твір, який аналізувався на уроці, є новелою.2. Вікторина на уважність.1) Повне ім’я Джонсі. (Джоанна.)2) Назва ресторану, в якому дівчата познайомилися. («Дельмоніко».)3) Ім’я старого художника. (Берман.)4) Річ, яку попросила Сью у Джонсі, коли їй стало краще. (Дзеркало.)5) Штат, звідки приїхала Джонсі. (Каліфорнія.)6) «А в листопаді холодний, невидимий пришелець, якого лікарі на-зивають ... (пневмонія), почав бродити по колонії».7) «...Борода у нього [Бермана], як у скульптури Мікеланджело ...» У якої скульптури? («Мойсей».)8) Що мріяв створити Берман? (Шедевр.)9) Їжа, яку приготувала Сью для Джонсі. (Бульйон.)V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯНамалювати ілюстрації до новели.

Лекція Лекцій (0)
Завдання Завдань (0)