ВИПУСКНА РОБОТА (курсова) ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ В УЧНІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради

 

 

 

 

Кафедра теорії та методики виховання

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИПУСКНА РОБОТА

 

 

 

на тему «Фомування музичних компетентностей за допомогою інтерактивних технологій»

 

 

вид випускної роботи:

творча робота з аналізу науково-методичної проблеми

 

 

 

 

 

                                                           Виконала:

Слухачка курсів підвищення кваліфікації вчителів музичного мистецтва

(21.10.2019 – 01.11.2019)

Вчителя музичного мистецтва Молочанського опорного закладу

загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

Турупалової Лариси Олексіївни

 

 

Науковий керівник:

Олійник Юрій Іванович,

доцент кафедри теорії та методики виховання

кандидат педагогічних наук, доцент

 

 

 

 

 

 

 

Запоріжжя

2019

 

1.Вступ ________________________________________________стор.3

 

2.Розділ І. Впровадження інтерактивного навчання в сучасній                       школі.____________________________________________________стор.5

2.1.Інтерактивні технології, їх використання_______________стор.5

2.2.Класифікація та види інтерактивного навчання_________стор.7

2.3.Інтерактивна методика в алгоритмі уроку____________ стор.8

3.Розділ ІІ. Методика застосування інтерактивних прийомів та                        методів в процесі вивчення на уроках музичного мистецтва _стор.11

 3.1. Особливості використання інтерактивних технологій на уроці музичного мистецтва______________________________________стор.11               3.2. Методичні рекомендації щодо використання інтерактивних методів навчання на уроках музичного мистецтва___________________стор.12                   3.3. Приклади інтерактивних методів , які використовуються на уроках музичного мистецтва ( з власного досвіду) ___________________стор.15      3.4.Практична розробка   (сценарій уроку у 7 класі з теми «Поп-музика»___________________________________________________стор.21

4.Висновок_______________________________________________  стор.30

5.Список використаних джерел_____________________________стор.32

6.Додаток_________________________________________________стор.33

 

 

                                                

                                                                           

 

 

 

 

1.Вступ.                                                                                                       Актуальність дослідження. Зацікавленість до мистецтва є великою складовою частиною духовної культури особистості, її так званою домінантою. Нові педагогічні технології, які розвиваються у навчанні й вихованні на сучасному етапі розвитку освіти викликані соціальним замовленням суспільства школі, що пов'язано з необхідністю формування естетично й емоційно розвиненої, творчої висококультурної особистості засобами мистецтва.                                                                                                                        Адже музично-естетичний розвиток – це збагачення внутрішнього світу дитини, допомога глибше сприймати, розуміти і відчувати красу мистецтва,, уважно відноситись до навколишнього світу. Неабияке значення у цьому процесі мають  інтерактивні технології.

 Нові реформи освіти в Україні передбачають застосування нових форм роботи .  Потреби життя, шкільна практика дають нове розуміння навчання.                                                                                                               Згідно із Законом України “Про освіту”, Державною національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті, Концепцією загальної середньої освіти ми маємо здійснити  кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, зорієнтованого на передачу готових знань, до інтерактивного, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, розвиток творчої особистості учнів.

Адже проблеми радянської системи освіти, що значною мірою була зорієнтована на інформативні цілі, автоматично переносяться в сьогодення. З’являється збільшення кількісті навчальних предметів, розширюються межі навчальної програми, але при цьому традиційно головним залишається питання: «Що вивчати?» Тому головним питанням  є опанування учнями вмінь і навичок саморозвитку особистості, самореалізації, самостановлення,  що значною мірою досягається шляхом упровадження інноваційних технологій, організації процесу навчання, пошуками відповіді на питання: як навчати? як створити відповідні умови?

Об'єкт дослідження — процес музично-естетичного виховання школярів.

Предмет дослідження —  інтерактивні технології як засіб фрмування в учнів  музичних компетентностей  та їх музично-естетичного виховання.                           

Мета дослідження — теоретичне обґрунтування та розкриття  основних методів інтерактивних технологій  на уроках мистецтва та музичного мистецтва. Опрацювати  та аналізувати інформаційні  джерела з даної теми.

Завдання роботи:

  1. проаналізувати  сутність інтерактивного навчання та впровадження його в сучасній школі;
  2.  дослідити  використання інтерактивних технологій;
  3. проаналізувати основні  прийоми, методи та форми інтерактивної взаємодії і довести їх визначальний вплив на розвиток інтелектуальних здібностей учнів та їх успішність в навчанні, а в майбутньому і у житті;
  4. поділитися власними інтерактивними методами та формами, які використовую  на уроках мистецтва, музичного мистецтва. (На прикладі розробки уроку)

Методи дослідження: експеримент, спостереження, інформаційно - репродуктивні, проблемно - пошукові, інформаційно - комунікативні.

Наукова новизна  дослідження  полягає у тому, що для розвитку  навчального процесу  на уроці є створення діалогічного педагогічного середовища, яке сприяє активній суб’єкт-суб’єктній взаємодії на рівні “учитель-учень” і передбачає впровадження таких інноваційних технологій, зокрема технології інтерактивного навчання. Актуальність теми полягає в її сучасності для вчителя, його досконалості та мотивації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Розділ І. Впровадження інтерактивного навчання  в    сучасній школі

2.1.Інтерактивні технології та  їх використання.

Дитина, яка випробувала радість творчості

навіть у мінімальному обсязі  стає іншою,

ніж дитина, яка повторює інших.

Б.Асафьев

 

Навчання, побудоване на основі спілкування та взаємодії, що реалізуються і в технологіях, і в методах, і в організаційних формах – це інтерактивне навчання.. Термін “інтерактивний” походить від англійського слова “interact”, де “inter” – взаємний, “act” – діяти. Отже інтерактивний – це здатність взаємодіяти в режимі бесіди, діалогу з чимось (комп'ютером), або з кимось (людиною).

Отже, інтерактивне навчання – це навчання, яке відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учасників навчального процесу. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними суб'єктами навчального процесу, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють здійснювати. Безпосередньо, сама організація інтерактивного навчання передбачає моделювання різноманітних життєвих ситуацій, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації, використання рольових ігор . Дослідники інтерактивного навчання усі інтерактивні технології поділяють на чотири групи:

 -фронтальні технології,

 -інтерактивного колективно-групового навчання,

 -ситуативного навчання,

 -навчання у дискусії.

Головна ідея – під час навчання йде процес спілкування, в якому відбувається обмін інформацією, вміннями, досвідом між учнями та вчителем або учнем та учнем. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання спів-праці), де й учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють.

Підґрунтя інтерактивного навчання закладено ще в радянській школі XX ст. й пов'язане з використанням бригадно-лабораторного, проектного методу, колективного способу навчання (КСН) та ін.

Інтерактивні технології навчання стимулюють потребу учня в реалізації свого потенціалу. Дехто з дослідників уважає, що освітні та розвивальні цілі під час інтерактивного навчання виступають як супутні. Цю думку не слід вважати категоричною, однозначною, найбільше вона має дискусійний характер.

Якщо порівняти, то  інтерактивного навчання, на відміну від інших систем навчання, дозволяє значно збільшити відсоток засвоєння інформації (до 90%); навчання орієнтоване, на відміну від традиційного, не тільки на засвоєння знань, але й на розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання. Головним джерелом мотивації є інтерес самого учня, в результаті чого навчальній діяльності притаманний високий рівень активності. Учитель, виступає як рівноправний партнер учнів, виконує організаційні та консультаційні функції.

При проведенні сучасного уроку доцільно використовувати різноманітні форми і методи організаційної роботи учнів, що дозволяють розкрити зміст їх суб'єктивного досвіду із запропонованої теми. Потрібно  продумувати чергування видів робіт, типів завдань для уникнення стомлюваності учнів, прагнути до створення ситуації успіху для кожного школяра.

Навчальний процес  відбувається шляхом взаємодій всіх, хто вчить та  навчається. Це спілкування (колективне, кооперативне, навчання у співпраці), у якому і вчитель, і учні є суб'єктами. Учитель виступає лише в ролі координатора, організатора процесу навчання.

Інтерактивне навчання найбільше відповідає особистісно- орієнтованому підходу до навчання.  Проходить моделювання реальних життєвих ситуацій, пропонуються проблеми для спільного розв'язання, застосовуються рольові ігри.

Формування в учнів основних пізнавальних і громадянських умінь, а також навичок і зразків поведінки в суспільстві. Розвиток ініціативи, незалежності, уяви, самодисципліни, співпраці з іншими учнями.

Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засоби створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.

Систематичне засвоєння інноваційних форм роботи дає змогу нам, вчителям  успішно розв'язати порушені проблеми.

А для цього потрібно:

–  підготовленість класу до сприйняття тієї чи іншої технології;

– провести достатню попередню підготовку;

–  послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;

– дати учням інструктивні матеріали.

“Робота в парах” (один проти одного, один – вдвох – всі разом), “Думати працювати в парі, обмінятися думками”.

На початкових етапах навчання учнів ця технологія дуже ефективна, вона дає час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння вести дискусію й переконувати співрозмовника.

2.2 Класифікація та види інтерактивного навчання.

 Інтерактивне навчання, його суть полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови активної взаємодії всіх учнів у процесі співнавчання та взаємонавчання, де учні розуміють, що вони роблять і для чого.                              Класифікації  інтерактиних методик різні:

*  за рівнем активності учнів,

* за рівнем залучення їх до продуктивної діяльності,

* за дидактичною метою,

* за способами організації.

Технології  інтерактивного навчання  умовно поділили на чотири групи залежно від доцільної для їх використання форми навчальної діяльності учнів –

- це інтерактивні технології кооперативного (групового) навчання,

- технології колективно-трудового навчання,

-технології ситуаційного моделювання

- технології опрацювання дискусійних питань.

Для того, щоб була  плідна конструктивна  атмосфера у стосунках учасників інтерактивної взаємодії виділяють такі прийоми та методи для: 1.створення позитивної атмосфери навчання й організації комунікацій учнів; 2.мотивації навчальної діяльності, актуалізації опорних знань і уявлень; 3.засвоєння знань,формування вмінь, навичок, емоційно-ціннісних орієнтацій та ставлень;                                                                                                                                   4. узагальнення, систематизації знань, організації рефлексії пізнавальної діяльності.

Для ефективного застосування інтерактивних методів та встановлення між  учасниками багатоаспектної змістової комунікації доцільно виділити  такі основні групи:

-методи створення позитивної атмосфери;

 -методи організації обміну діяльностями;

 -методи організації смислотворчості;

 -.методи організації миследіяльності;

 -методи організації рефлексивної діяльності;

 -інтегративні методи (інтерактивні ігри), антропотехніку, ігрові методи.

За формою організації діяльності учнів розподіляються на дві великі групи: групові та фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці від 2 до 6-ти осіб), другі – спільну роботу та взаємонавчання всього класу. Час обговорення в малих групах – 3-5 хв., виступ – 3 хв., виступ при фронтальній роботі – 1 хв.

2.3. Інтерактивна методика в алгоритмі уроку 

      Основним елементом навчального процесу був , є і залишається урок, але в системі інтерактивного навчання суттєво змінюється алгоритм уроку.             

      Урок має демонструвати просту грамотність вчителя , орім його творчої неповторності та майстерності:

- знанати зміст і суть сучасного уроку;

- вмінити планувати, проводити і аналізувати урок.

    Адже урок - це дзеркало загальної і педагогічної діяльності вчителя, в якому відбивається найсуттєвіше - не просто вчитель-професіонал, а вчитель -людина. І він не один.  Разом з ним постають не просто його учні, а його діти.

Інтерактивне навчання виявляється у співнавчанні та взаємонавчанні, результатом якого є встановлення взаєморозумін­ня між учнями в класному колективі. На уроках формуються вміння приймати рішення, колективно вирішувати проблему, бажання виконувати творчі завдання, розширювати спілкуван­ня з іншими людьми. Організація такого навчання передбачає використання таких методів, що дають змогу створити ситуації пошуку, ризику, сумніву, успіху, протиріччя, переконання, співпереживання, задоволення чи смутку, аналізу та самооцінки своїх дій.

На уроці інтерактивна взаємодія вимагає реалізації таких умов:

• організація навчального процесу як багатосторонньої, партнерської, інтенсивної комунікації;

• сприятливої, позитивної психологічної атмосфери в класі;

• спеціальної організації навчального простору.

Активна рухова діяльність на уроках дуже важлива, коли учні періодично змінюють місцезнаходження в класі (то сидять за парта­ми, то стоять перед партами, біля дошки ).

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроку, як правило, вона складається з трьох основних частин:

  1. Вступної, завданням якої є мотивація навчальної діяльності учнів, актуалізація опорних знань і уявлень та оголошення, представлення теми й очікуваних навчальних результатів.
  2. Основної, що передбачає опанування учнями нового змісту.
  3. Підсумкової, коли засвоєне систематизується, узагальнюється, відбувається рефле ксія процесу навчання й оцінювання результатів уроку.

Інтерактивні прийоми та методи  у плануванні таких уроків займають чільне місце та використовуються і під час актуалізації знань, вивчення нового матеріалу, його закріплення, повторення. Для організації діяльності учнів практикують систему запитань, які ставить учитель учневі або учні один одному; вибирають епі­граф чи девіз уроку, що зосереджує увагу на основному; інсце­нізують явище, подію за сюжетом, описаним у підручнику; ви­користовують вірш або його уривок; пісню; складають опові­дання про елементи та їх сполуки; пригадують ситуації з кінофільмів чи телепередач.

Щоб провести урок і він був ефективним потрібен і учитель  з творчим потенціалом та інноваційним мислен­ням, готовністю до творчої співпраці з учнями, колегами-педагогами. Тільки такому вчителеві властиво задовольнити потреби сучас­ної освіти, виховати вільну, здорову, готову до життя в нових умо­вах суспільства особистість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. Методика застосування інтерактивних прийомів та   методів в процесі  вивчення   на уроках музичного мистецтва.

 3.1. Особливості використання інтерактивних технологій на уроці музичного мистецтва

      Інтерактивні технології є технологіями нового типу, оскільки розвивають і утверджують ідеї переходу від педагогіки вимог до педагогіки стосунків, учать сприймати учнів не як об’єкт, а як суб’єкт навчання й виховання.

Сутність методів інтерактивної педагогіки полягає в тому, що:

  • мету навчання автори вбачають не лише в засвоєнні знань, а й у напрацюванні дітьми активних форм життєдіяльності, у пізнанні й утвердженні учнями їх власної особистості;
  • завдання досягаються шляхом організації уроку як гри-‘”життя” між мікрогрупами ;
  • виконується принцип зняття блоку тілесної несвободи (учням дається можливість на уроці рухатися);
  • встановлюється принцип рівноправності дорослого та дитини (педагог має бути захоплений процесом навчання, готовий з усіма сміятися, засмучуватися, хвилюватися, помилятися, “вилітати” з гри, виправлятися);
  • роль педагога-судді змінюється на роль педагога-порадника;
  • дотримується принцип використання дитиною знань, накопичених минулим життєвим досвідом, і заохочення такого способу навчання вчителем;
  • будь-які дитячі завдання – обговорити, прочитати, порахувати, визначити, виявити, запам’ятати тощо – виконуються в атмосфері взаєморозуміння; наперед обумовлюється “право” на помилку та “обов’язок” чути і бачити все, що відбувається навколо (краще дати дитині право на помилку, ніж заглушити активність страхом помилки);
  • гасло цієї педагогіки: «Ми не вчимо, а налагоджуємо ситуації, коли їх учасникам хочеться довіряти один одному і своєму власному досвіду, в результаті чого виникає ефект добровільного навчання, тренування й настанови».

Не можна вважати  урок інтерактивним, якщо в ньому діти не рухалися, не переміщувалися по класу, якщо на уроці не було двох-трьох змін у мізансценах, у ролях, у видах діяльності (тобто щоразу інші учні повинні бути в центрі уваги класу, їхня робота має бути варіативною, різноманітною: кожна група по-різному презентує свої виступи на задану тему, групи отримують різні завдання), якщо по ходу уроку діти не об’єднувалися в групи, якщо групи не вступали між собою у взаємодію, а спілкувалися лише через учителя. Ігрова атмосфера сприяє діловому налаштуванню класу за умови поєднання на уроці всіх “трьох китів”, що стає запорукою ефективності ігрового стилю навчання, в якому гра та дидактичні прийоми поєднуються, переплітаються і стають різними сторонами одного цілого.

 

3.2. Методичні рекомендації щодо використання інтерактивних методів навчання на уроках музичного мистецтва

    Кожна школа починається з уроку. Від нього залежить усе: культура, доброзичливі взаємини між учнями, учителями та батьками. Саме тому ми розглядаємо урок як основну форму навчання, намагаючись усвідомити всю його багатогранність і багатоаспектність як єдину процесуальну систему.

   Щоб освіта була якісною, ми повинні усвідомлювати, що  педагогічну діяльність слід спрямовувати не лише на засвоєння учнями знань, умінь і навичок, а й на опанування способів, методів та прийомів, на розвиток здібностей щодо пізнання нового, незнайомого, на створення умов для розвитку самостійності та набуття ще в шкільному віці досвіду розв’язання проблеми, реалізації своїх намагань як в освітній діяльності, так і загалом у суспільстві.

   Зважаючи на нові реалії та потреби суспільства, ми розуміємо та відчуваємо на практиці: особливістю сьогодення є те, що людина для самореалізації в суспільстві має навчитися самостійно, усвідомлено робити вибір, активно діяти та сприймати зміни, уміти структурувати свій життєвий простір і вчитися протягом життя.

  Педагогічні  традиційні засоби виховання,змісту й організації навчально-виховного процесу дедалі частіше не спрацьовують. Через невідповідність темпів і характеру соціальних та педагогічних процесів виникають кризові явища в педагогіці.

Найважливіші з них виявляються у нездатності освітньо-виховних закладів, по-перше, впливати на дитину для формування цілісної, а не «часткової» особистості; по-друге, у невмінні враховувати індивідуальні, вікові та соціо-біопсихологічні особливості вихованця, неповторність особистості кожного. Тому в сучасному вимогливому та швидкозмінному соціально-економічному середовищі рівень освіти, її вплив на особистісний розвиток дитини значною мірою залежатиме від результативності запровадження технологій навчання, що ґрунтуються на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях, що розвивають діяльнісний підхід до навчання.

Модернізацію системи освіти пов’язують, насамперед, з уведенням в освітнє середовище інноваційних технологій, в основі яких – цілісні моделі навчально-виховного процесу, засновані на діалектичній єдності методології та засобів їх здійснення.

Вітчизняні та закордонні автори, зокрема В. Кукушкін, уважають, що будь-яка педагогічна технологія має відповідати деяким основним методологічним вимогам. Розгляньмо їх детальніше!

Концептуальність. Кожна педагогічна технологія має ґрунтуватися на певній науковій концепції, що містить філософське, психологічне, дидактичне та соціально-педагогічне обґрунтування досягнення освітньої мети.

Системність. Педагогічній технології мають бути притаманні всі ознаки системи: логіка процесу, взаємозв’язок усій його складових, цілісність.

Можливість управління. Передбачає можливість діагностичного ціле покладання, планування, проектування процесу навчання, поетапне діагностування, варіювання засобів і методів з метою коригування результатів.

Ефективність. Сучасні педагогічні технології існують у конкурентних умовах і мають бути ефективними за результатами й оптимальними за витратами, гарантувати досягнення певного стандарту освіти.

Відтворюваність. Можливість використання (повторення, відтворення) педагогічної технології іншими суб’єктами в інших ідентичних освітніх закладах.

     Музичний досвід показує, що в початковій школі музичний матеріал для сприймання повинен бути невеликим за обсягом, цікавим і довершеним за змістом. Щоб переконатися в результативності сприймання дітьми музики, можна після прослуховування твору поставити учням запитання: «Музика звучала весь час однаково чи змінювалася?», «Як змінювався характер музики?» і т. ін. Правильна відповідь свідчитиме про сприйняття п’єси загалом і про можливість помічати зміни в мелодії, гармонії та ритмі, тобто учень уже сприймає драматургію розвитку образу.

 Найскладнішим завданням уроку є- збереження  емоційного ставлення до музики під час її аналізування. Вочевидь, процес аналізу дещо знижує емоційність сприймання. Щоб цього не сталося, потрібно застосовувати різноманітні методи й прийоми ознайомлення з музичними творами. Потрібно намагатися шукати різні шляхи активізації музичного сприймання школярів, розуміючи аналіз не як музикознавчий, раціональний процес, а як бесіду про музику, що є джерелом цікавих відкриттів і яскравих емоцій.

Педагогічна практика доводить, що розвиток творчих здібностей учня відбувається ефективно в процесі слухання музики на уроках із використанням таких методів і прийомів:

1.Групові та індивідуальні інтерактивні форми роботи.Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор та ігрових завдань, спільне розв’язування проблеми на основі аналізування обставин та відповідної ситуації.

2. Відображення музики у візуальних образах. Цей прийом доцільно використовувати під час повторного слухання музики як творче завдання, що допомагає «побачити» музику в кольорі, лініях, повторенні орнаменту тощо.

3. Пластичне інтонування. Така творчість є емоційним відгуком (особливо у молодших школярів) на музику, де вчитель визначає завдання та форму імпровізації музичного твору.

4. Ведення щоденника музичних уражень. Учень може вдома спробувати передати власні враження від прослуханої музики у формі малюнка, вірша, твору-мініатюри за власним бажанням.

Потрібно пропонувати дітям різноманітні творчі завдання, використовуючи інтерактивні методи навчання, що відповідають навчально-виховній меті та завданням уроку (наприклад, «слухаємо тишу», «розминка», «ланцюжок», «співоча ниточка», «мікрофон», «реклама», «світська розмова», «музичні інтерпретації», «дебати», «мозковий штурм», «рольові імітаційні ігри», «композитори», «малюємо портрет», «кореспонденти» та ін.).

ВИСНОВКИ

Зробивши  підсумок  хочу зазначити, що використання інтерактивних прийомів та методів на уроках музичного мистецтва на сьогоднішній день є актуальним.  Моя  практика свідчить про те , що уроки із використанням інтерактивних технологій  допомагають  мені реалізувати  поставлені  завдання, а саме:

  • адаптувати учнів до умов сучасного життя;
  • формувати здатність самостійно опановувати знання, творчо мислити;
  • застосовувати здобуту інформацію у власному житті;
  • формувати ключові компетентності.

 Покладаючись на досвід учнів, я маю можливість стимулювати  їх увагу, активізувати фантазію та ініціативу щодо пошуку численних варіантів розв’язання конкретної проблеми.  Кожен учитель  на уроці може не лише дати необхідну інформацію, але й переконати в її необхідності. Зважене й систематичне використання цих прийомів дає змогу мені, як вчителеві навчати із задоволенням, а учням – охоче опановувати життєво важливі й корисні вміння: чути одне одного і відчути самого себе, прислухатися до думки іншого та відстоювати власну позицію, знаходити оптимальне рішення, організовувати власну роботу й працювати спільно, допомагати, приймати допомогу, радіти власним успіхам і досягненням інших тощо.

   Такі методи та прийоми навчання на уроках музичного мистецтва та в позаурочній роботі є багатофункціональними, адже вони:

  1. активізують та стимулюють пізнавальну діяльність;
  2. оптимізують спілкування в процесі взаємодії;
  3. забезпечують короткий ефективний відпочинок;
  4. позбавляють напруження;
  5. підсилюють інтерес до навчального матеріалу;
  6. дають змогу змоделювати різноманітні ситуації, цим самим наблизивши умови навчання до реальної дійсності;
  7. активізують взаємодію між учасниками навчально-виховного процесу;
  8. формують загальну музичну культуру учня.

Таким чином, запропоновані вище методи на уроках музичного мистецтва, окрім формування мистецьких компетентностей, розвитку творчого мислення, сприятимуть ще й формуванню навичок культури спілкування між учнями, а саме: вміння вести дискусію, брати участь у обговореннях, відстоювати свою точку зору, йти на компроміси, працювати в колективі, взаємодіяти з іншими при виробленні спільних рішень, – тобто рис, необхідних сучасним молодим людям у професійному та особистому житті в соціумі.

Я, як учитель музичного мистецтва, намагаюсь зацікавити учнів змістом навчального матеріалу, різними видами  інтерактивної діяльності. Зважаючи на життєвий досвід дітей радію їх успіхам, убачаючи в кожному учневі особистість.

Даний досвід може бути використаний на уроках музичного мистецтва, мистецтва в загальноосвітніх  навчальних закладах та в позаурочній діяльності,  а ще є подальшим об’єктом для дослідження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                       СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Голодюк Л. Як навчити учнів спілкуватися на уроці // Рідна школа. – 2001. - №9.                                                                                                                            2.Интерактивное обучение: новые подходы // Відкритий урок. – 2002. –№5-6. 3.Інтерактивні технології  навчання :теорія, практика, досвід: Методич. посібник/ Авт.-уклад. О. Пометун – К.: 2001. – 250 с.

4.Кашлев, С. С. Технология интерактивного обучения /С. С. Кашлев. – Минск :     Белорусский верасень, 2005. – 196 с.

      5.Кондратюк В.Л., Волос М.М., Бабин І.І. Основні тенденції розвитку систем      освіти та освітніх технологій у світовій педагогічній практиці. // Відкритий урок. – 2002. –№5-6.

       6. Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого         потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. - №5/6.

      7.Мельник, В. В. Інтеракція в освітньому процесі : технологія організації / В. В. Мельник // Управління школою. –2006. – № 13. – С. 15–34.

      8.Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. К, 2000. – 368 с.

9.  Наволокова Н.П.  Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. ТОВ «Видавнича  група «Основа», 2012.

10..Освітні технології. / За ред. О.М.Пєхоти. – К. – 2002. – 255 с.                                              11.Саган О. Інтерактивні методи навчання як засіб формування навчальних умінь молодших школярів // Початкова школа. – 2002. - №3.

12.Сто одна цікава педагогічна ідея як зробити урок. В. І. Садкіна 2008, ТОВ «Видавнича  група «Основа», 2012.

https://vseosvita.ua/library/vikoristanna-interaktivnih-metodiv-navcanna-na-urokah-muzicnogo-mistectva-83071.html

http://gorskaoksana.blogspot.com/2016/10/blog-post_8.html

https://pidruchniki.com/73736/pedagogika/interaktivne_navchannya

http://dspace.kspu.kr.ua/jspui/bitstream/123456789/2111/1/Інтерактивні%20методи%20музичного%20навчання.pdf

 

Подобається