ВЧИТЕЛЬ ІНФОРМАТИКИ ЯК СУБ'ЄКТ РОЗВИТКУ ВЛАСНОГО ЕКОНОМІЧНОГО МИСЛЕННЯ У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ОСВІТІ

О. В. Михайловський

 аспірант кафедри педагогіки,

Південноукраїнський національний

педагогічний університет імені К. Д. Ушинського

 

ВЧИТЕЛЬ ІНФОРМАТИКИ ЯК СУБ'ЄКТ РОЗВИТКУ ВЛАСНОГО ЕКОНОМІЧНОГО МИСЛЕННЯ У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ОСВІТІ

 

У статті наведено особливості економічного мислення та його відмінності від інших типів мислення; збудовано математичні моделі чотирьох рівнів розвитку економічного мислення; розглянуті педагогічні умови розвитку економічного мислення вчителів інформатики у післядипломній освіті та охарактеризоване навчальне середовище, яке вони складають; визначені деякі особливості діяльності педагога, який керує процесом розвитку вчителями інформатики власного економічного мислення у післядипломній освіті; відображено результати емпіричного дослідження, підтвердившего теоретичні положення статті.

Ключові слова: економічне мислення, навчальне середовище, педагогічні умови, педагогічний експеримент.

In the article shown the features of economic thinking and its differences from other types of thinking; built mathematical models of four levels of economic thinking; considered pedagogical conditions of development of economic thinking science teachers in postgraduate education and learning environment characterized they staladayut; by some features of the teacher who manages the process of science teachers own economic thinking in postsecondary education; reflecting the results of empirical research theoretical principles pidtverdyvsheho article.

Keywords: economic thinking, learning environment, pedagogical conditions, pedagogical experiment.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими й практичними завданнями. Трансформації українського суспільства висунули ряд проблем та витікаючих з них питань. У поданій статті ми розглядаємо багатоаспектне питання розвитку економічного мислення вчителів інформатики у післядпломній освіті, яке породжено двома масштабними педагогічними проблемами: недостатність шкільної економічної освіти при її гострій необхідності; потреба розвитку в учителів нового педагогічного мислення з допомогою багатоступінчатої неперервної освіти. Нижче розглянемо кожну з цих проблем детальніше.

1. Економіка викладається лише у окремих школах як спецкурс або факультатив, бо не має статусу обов'язкової дисципліни, на що робить акцент Н.П.Галіахметова [3, с. 19]. А стала економіка необов'язковою дисципліною через відсутність вільних годин у навчальному плані, слабку забезпеченість шкільними підручниками, недостатню кількість підготованих вчителів. У той же час одним з найсуттевіших факторів адаптації українського школяра до нових умов є економічна освіта, бо, як доведено Ф.-Й.Кайзером [5], економічна освіта є обов'язковою складовою частиною загальної освіти, що має на меті підготувати дітей до життя у соціумі. До того ж, ще у радянські часи Л.І.Абалкін [1] встановив, що якісна економічна освіта являється однією з базових умов переведення економіки на інтенсивний шлях розвитку.

2. Нові соціальні умови висувають до вчителів нові вимоги, як зазначає М.В.Кларін [6], в результаті чого змінюються функції вчителя, на що робить акцент І.І.Черкасова [11]. Усе це разом складає проблему необхідності розвитку в учителів нового педагогічного мислення. А гармонійний розвиток нового педагогічного мислення потребує постійного підвищення кваліфікації вчителя та спрямовують його на навчання впродовж усього життя. Відтак, як доводить З.Н.Курлянд [9, с. 13], одним зі шляхів удосконалення навчально-виховного процесу у професійній школі є перехід до багатоступінчатої неперервної освіти.

Висока актуальність питання розвитку економічного мислення вчителів інформатики у післядипломній освіті спрямувала нас до розробки теоретично-методичних засад, які можуть стати рішенням питання.

Аналіз публікацій, в яких започатковано розвязання цієї проблеми, і на які спирається автор. Різні аспекти проблеми економічної освіти вивчали філософи, економісти, соціологи, психологи, педагоги: Г.Аврех, А.Аменд, Л.Абалкін, А.Бірман, В.Жамін, М.Клепач, В.Попов та інші вчені. Шляхи підвищення кваліфікації педагогічних працівників теоретично і експериментально обґрунтовані в роботах Н.Бендерець, О.Гапонової, Л.Даниленко, М.Дарманського, Т.Десятова, В.Олійника, А.Пєхоти, Н.Протасової, М.Романенко, Т.Сорочан, Н.Чепурного, Г.Бриль, Е.Унтілової та інших.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується стаття. У попередніх публікаціях нами була висунута гіпотеза стосовно педагогічних умов розвитку економічного мислення вчителів інформатики у післядпломній освіті, розглянуті окремо кожна з педагогічних умов, сконструйована та обгрунтована структурно-функціональна модель педагогічного процесу. Наразі залищається не дослідженим аспект субєктної активності вчителя інформатики у процесі розвитку власного економічного мислення підчас післядипломної освіти.

Мета – дослідити процес прояву вчителя інформатики як суб'єкта розвитку власного економічного мислення у післядипломній освіті та обумовлених суб'єктною діяльністю вчителів інформатики ефектів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Наведемо робоче для нашого дослідження визначення економічного мислення. Економічне мислення – це сукупність діалектично зв'язаних процесів відображення у свідомості людини економічних явищ та здатності їх осмислювати.

Економічне мислення постійно перебуває у русі, у розвитку, яке визначається як внутрішніми потребами індивіда, так і соціально-економічними обставинами, що його оточують. Економічне мислення формується двома шляхами. З одного боку - теоретичним шляхом, з іншого - емпіричним. Ці два боки процесу формування економічного мислення дозволяють виділити два усереднених типа економічного мислення: теоретичний та практичний. Найрозвинутішою формою економічного мислення э органічне поєднання теоретичного та практичного.

Поняття «економічне мислення» та «економічні знання» співвідносяться між собою як різні сторони однієї медалі. Чим насиченіші та глибокі економічні знання людини,  тим повніше його можливість розкриття економічного мислення [8]. Чим розвинутіше економічне мислення, тим більше здатність до аналізу оточуючого економічного простору, а значить і більше здатність засвоювати нові економічні знання.

 

Спираючись на концептуальні розробки П.Хейне [10] та Ж.Грінюк [4] наведемо відмінності економічного мислення від інших типів мислення:

1. Індивідуальність. Економічне мислення приймає людину за вихідну смислову одиницю. Будь-яке економічне рішення, навіть колективне, пов'язане з мотиваційно-ціннісними особливостями людей, що його приймають.

2. Альтернативність. Економічне мислення, направлене на розв'язання реальних економічних задач,  є альтернативним, тобто обумовлюючим находження ряду можливих варіантів розв'язання з наступною оцінкою економічної ефективності.

3. Раціональність. Людина діє, попередньо оцінивши очікувані плюси та мінуси доступних їй варіантів. У цьому сенсі не можна назвати раціональними рішення, які приймаються не усвідомлено, на основі емоцій, стереотипів, шаблонів.

4. Комплексність. Ця особливість економічного мислення знаходить свій прояв у масштабі охоплення залежних перемінних. Зрілість економічного мислення проявляється у вмінні розкрити взаємозв'язок факторів.

5. Перспективність. У економічному мисленні суттєвим є урахування часової віддаленості рішень та їх наслідків - перспективність. Вона проявляється у оволодінні вмінням побудови причинно-наслідкових зв'язків.

6. Інтегративність.  Різноманітність специфічних об'єктів, задіяних у розумових операціях, характеризується інтегративністю економічного мислення.

Ураховуючи зазначене вище збудуємо статичні математичні моделі чотирьох виділених нами рівнів розвитку економічного мислення:

1) «Незадовільний» рівень розвитку економічного мислення, або «побутовий».

ЕМ побутове = ПМ

Де ЕМ - економічне мислення, а ПМ - побутове мислення.

2) «Задовільний» рівень розвитку економічного мислення, або «понятійний».

ЕМ понятійне = (ПМ + БЕЗ) + (У + Н)

Де БЕЗ - базові економічні знання; У - установки, що сприяють розвитку економічного мислення та доцільній економічній поведінці; Н - навички, що сприяють розвитку економічного мислення та реалізації доцільної економічної поведінки. У формулі ураховані компоненти У та Н, бо установки та навички, що сприяють розвитку економічного мислення та реалізації доцільної економічної діяльності, обов'язково виникають при оснащенні побутового мислення базовими економічними знаннями.

3) Рівень розвитку економічного мислення «добре», або «репродуктивний».

ЕМ репродуктивне = (ПМ + БЕЗ) + (У + Н) - (С +ПНП)

Де С - стереотипи, що заважають доцільній економічній поведінці та розвитку економічного мислення; ПНП - патерни несвідомої економічної поведінки. Економічне мислення може гармонійно реалізуватися у доцільній економічній поведінці лише за умови відсутності патернів несвідомої економічної поведінки та стереотипів, що заважають розвитку економічного мислення та доцільній економічній поведінці.

4) Рівень розвитку економічного мислення «відмінно», або «творчий».

ЕМ творче = (ПМ + БЕЗ) + (У + Н) - (С + ПНП) + (ТМ + СЕЗ)

Де ТМ - творче мислення, а СЕЗ - спеціалізовані економічні знання. Лише за наявності цих компонентів економічне мислення може досягнути найвищого рівня свого розвитку.

Теоретично можливі й інші комбінації елементів формули, але ці комбінації не сумісні із життям у суспільстві, тому ми їх не розглядаємо.

Наведені формули висвітлюють склад компонентів економічного мислення з позиції педагога, що керує розвитком економічного мислення вчителів у післядипломній освіті.

Разом с тим, треба зазначити, що економічне мислення – явище суб'єктивного характеру. Значить, у процесі розвитку економічного мислення вчителів інформатики у післядипломній освіті велике значення має їх власна активність. А щоб цю активність спровокувати необхідне специфічне навчальне середовище, яке створюється певними педагогічними умовами.

Наведемо робочі для нашого дослідження визначення навчального середовища та педагогічних умов.

Навчальное середовище – система умов та можливостей для розкриття індивідуальності, накопичення необхідних знань, корекції стереотипів та розвитку корисних навичок навчаючимися.

Педагогічні умови - характеристика педагогічної системи, що відображає сукупність потенційних можливостей навчального середовища, реалізація яких забезпечує ефективне досягнення педагогічних задач.

У попередніх публікаціях [7] нами була висунута та обгрунтована гіпотеза, згідно з якою розвиток економічного мислення вчителів інформатики у післядипломній освіті буде відбуватися ефективно за дотримання таких педагогічних умов: використання методу учбових проектів, інтерактивні методики, дистанційне навчання. Наведені педагогічні умови нами обиралися та розроблялися з урахванням необхідності формування навчального середовища, яке найкращим чином сприятиме активності вчителів інформатики як суб'єктів розвитку власного економічного мислення.

Розглянемо робочі для нашого дослідження визначення інтерактивних методів навчання, методу учбових проектів та дистанційної освіти.

Інтерактивні методи навчання – група педагогічних методів, створюючих навчальне середовище, що характеризується високою інтенсивністью міжособистісної взаємодії педагога з групою, а також учасників групи одне з одним.

Метод учбових проектів – педагогічний метод, що характеризується сумісною учбово-пізнавальною, дослідницькою, творчою чи ігровою діяльністю навчаючихся, яка має спільну мету, узгоджені методи, способи дії, направленість на досягнення спільного результату стосовно розв'язання якої-небудь проблеми, значучої для учасників проекту.

Дистанційне навчання – сукупність педагогічних методів, що хакрактеризується просторовою віддаленістю навчаючихся від педагога та комунікаціями з допомогою інтернет-технологій.

Сума наведених вище педагогічних умов дає навчальне коворкінгове середовище, яке реалізує максимальні можливості для реалізації суб'єкта навчаючогося.

Наведемо робоче для нашого дослідження визначення навчального коворкінгового середовища, що органічно випливає із визначення навчального середовища. Навчальное коворкінгове середовище – навчальне середовище, діюче на базі синергетичних принципів взаємодії учасників учбового процесу; характерними особливостями навчального коворкінгового середовища є багатоманітність форм та методів взаємодії учасників учбового процесу, тимчасовість використання якої-небудь форми або методу навчання, взаємна підтримка та співпраця учасників учбового процесу за збереження високої автономності кожного з них, різноманітний набір ролей кожного з учасників та періодична їх зміна.  У наведеному визначенні доцільно використовувати термін «синергетичні» для характеристики принципів здійснення учбового процессу, бо у навчальному коворкінговому середовищі рух та взаємодія учасників навчання подібна руху часток у динамічній системі, процес роботи навчаючихся під керівництвом педагога нагадує створення та деаклуалізацію атакторів, а  вихід навчаючихся на новий рівень знань та навичок схож на перехід через точку біфуркації.

Зазначимо, що педагог керує навчальним коворкінговим середовищем створюючи чи деактуалізуючи атрактори, які складаються з учасників учбового процесу. Щоб бути спроможним це робити, педагог має необхідність гнучко переключатися між різними ролями, на відміну від педагога, що працює за класичними педагогічними технологіями та виконує лише одну роль. Так, спираючись на концептуальні розробки Г.К.Бриль та Е.А.Унтілової [2], підкреслимо, що у межах навчального коворкінгового середовища педагог виступає у якості тьютора, коли використовує дистанційне навчання; при викорситанні інтерактивних методів – тренера; при викорситанні методу учбових проектів – консультанта; коли у якогось конкретного навчаючогося виникають труднощі особистого плану або з мотивацією – коуча.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Наведені теоретико-методичні засади розвитку економічного мислення вчителів інформатики у післядипломній освіті були перевірені та підтверджені емпіричним дослідженням, що було проведено нами на базі Одеського обласного інституту удосконалення вчителів. Результати дослідження віддзеркалили високу ефективність використання визначених нами педагогічних умов та сформованого ними навчального коворкінгового середовища для розвитку економічного мислення вчителів інформатики у післядипломній освіті.

Таблиця 1.

Результати експерименту

                                                                                               

ЕГ                                                           

КГ                                                          

Відмінно / Творчий

23%

16%

Добре / Репродуктивний

34%

18%

Задовільно / Понятійний

26%

40%

Незадовільно / Побутовий

17%

26%

 

 

У експериментальній  групі (ЕГ) вчителів інформатики у процесі післядпломної освіти, де навчальний процес реалізовувався з використанням визначених нами педагогічних умов, показники розвитку економічного мислення були значно вищі, порівняно із контрольною групою (КГ), яка навчалася за класичною методикою (див. таблицю 1).

Ми далекі від думки, що результати наведеного дослідження   вичерпують проблему розвитку економічного мислення вчителів інформатики. Перспективними нам представляються дослідження місця та ролі економічного мислення у структурі педагогічного мислення вчителів інформатики. Також необхідні більш детальні дослідження педагогічного середовища, діючого за синергетичними принципами, та керування педагогічним процесом через хаос. 

Література

1. Абалкин Л. И. Избранные труды: В 4-х тт. / Л. И. Абалкин // Вольное экономическое обществоРоссии; сост. Грибанова О. М. – М. : ОАО «НПО “Экономика”», 2000.– 799 c.

2. Бриль Г. К., Унтілова Е. А. Формування ефективної педагогічної взаємодії: навчально-методичний посібник / Г. К. Бриль, Е. А. Унтілова. – Одеса: Видавництво ТОВ Лерадрук, 2013. – 63 с.

3. Галиахметова, Н. П. Межпредметные связи в современном довузовском экономическом образовании / Н. П. Галиахметова // Вестник Удмуртского университета.Экономика и право. – 2008. – Вып. 1. – С. 19-24.

4. Гринюк Ж. Экономическое мышление. Социально-психологические аспекты развития [Електронний ресурс] / Ж. Гринюк. Режим доступа: http://www.satio.by/publications/business/33.html

5. Кайзер Ф.-Й., Камински Х. Методика преподавания экономических дисциплин. Основы концепции, направленной на активизацию процесса обучения, с примерами / Ф.-Й. Кайзер, Х. Камински.  – СПб.: НПО "Мир и Семья",  2002. – 216 с.

6. Кларин М. В. Инновации в мировой педагогике: обучение на освнове исследования, игры и дискуссии. Анализ зарубежного опыта / М. В. Кларин. – Рига: НПЦ «Эксперимент»,  1995. – 176 с.

7. Михайловський О.В. Педагогічні умови розвитку економічного мислення вчителів інформатики у процесі післядиплоної освіти / О. В. Михайловський. Становлення особистості професіонала: перспективи й розвиток: матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції, 27-28 лютого 2015 р. – Одеса: видавець Букаєв Вамим Вікторович, 2015. – С. 234-236.

8. Соціальна економіка. Навч. посіб. / Кол. авт. О.О.Бєляєв, М.І.Диба, В.І.Кириленко та інш. – К.: КНЕУ,  2005. – 195 с.

9. Теорія і методика професійної освіти: навч. посіб. / З. Н. Курлянд, Т. Ю. Осипова, Р. С. Гурін [та ін.]; за ред. З. Н. Курлянд. – К.: Знання, 2012. – 390 с.

10. Хейне П. Т. Экономический образ мышления / П. Т. Хейне. – М.: Catallaxy, 1997. – 704 с.

11. Черкасова И. И. Развитие педагогического мышления в контексте изменения функций учителя // Мир науки, культуры, образовании. – 2013. - №6. – С 96-100.

Подобається