Урок навчання грамоти (читання).


Тема. Закріплення звука [ж]. Читання та переказ української народної казки «Лисиця та Журавель».

 

Мета: закріпити вміння читати склади і слова з буквами Ж, ж («же»); вдосконалювати навички звукового та звуко-буквеного аналізу слів; збагачувати активний і пасивний словник учнів; навчати дітей передавати зміст казки; ознайомити учнів з правилами етикету; розвивати мовлення учнів, читацьку пам’ять, увагу, волю, спостережливість, інтерес до читацької діяльності; виховувати інтерес до усної народної творчості, прищеплювати почуття любові до рідного слова, до природи, чесність, мужність, стійкість, працелюбність, гостинність.

 

Обладнання: таблиця-блискавка «Жукландія» (на кожного учня); таблиця зі стрілочками «Лисичка і Журавель» (на кожного учня); таблиця для розчитування з буквою ж; ілюстрації до казки «Лисичка і Журавель»; іграшки — Лисиця та Журавель; мікрофон; малюнки (лижі, митник, ожеледь, абажур, ажур, огорожа, йорж, жайворонок, кажан, ніж, жу­равель, ліжко, ожина, гриб рижик, ажур, корж, журналіст, жонглер, хатинка, їжачки); діжка (зі складами і звуко-буквеним аналізом слів); плакат «АКЗАК» з прислів’ями;  смайлики.

 

Хід уроку.

 

I. Організаційний момент.

Приготуйтеся швиденько,

Станьте біля парт рівненько.

Ми урок розпочинаємо,

Багато нового пізнаємо.

 

II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогоднішній урок — до казки крок.

Будемо мандрувати, казкові місця відкривати.

Добрий настрій один одному дарувати,

Й гарні знання здобувати.

Приготуймося до старту,

Підготуємо ми карту!

 

 

 

 

 

 

— Спершу визначимо, яка країна на нас чекає. Про що вона розповідає? Що ми про неї знаємо, і чого дізнаємось? А допоможе нам у цьому блискавка-таблиця.

За стрілочками прочитайте назву на­шої країни.

— Як ви гадаєте, що це за країна Жукландія? Чому вона так називається? (Міркування учнів. У цій країні панує буква Ж, ж («же»). А вона схожа на жука, тому саме таку назву отримала ця країна.)

— Тут ми закріпимо знання про звук [ж], букви Ж, ж («же») і побуваємо в гостях в українській народній казці. А назва цієї ка­зочки сховалася в чарівній табличці.

 

 

 

 

 

(«Лисичка і Журавель»)

— Тепер у кожного з вас є маршрут нашої подорожі чудовою країною Жукландією. Подивіться, скільки станцій на нас чекає? А для того, щоб усі їх пройти, слід бути... (Учні кажуть: сумлінни­ми, активними, старанними, кмітливими та ін.)

— Подивіться, дороги цієї країни дуже слизькі і звивисті. Тому подорожувати ми будемо на спеціальних дощечках. Як же вони на­зиваються?

Якщо став на ті дощечки,

Швидко їду я з гори,

А якщо впаду зненацька —

Ноги будуть догори.

Палки дві в руках тримаю,

Сам собі допомагаю.

Тут потрібна рівновага,

Тренування та увага! (Лижі)

 

 

 

 

 

— Так, це справжні лижі. Тож візьмемо їх до рук, вдягнемо на ноги. Й почнемо мандрувати — у край нам невідомий, загадковий. (Учні разом з учителем імітують рухи під швидку музику.)

 

III. Актуалізація опорних знань учнів.

— Ми прибули до місцевої митниці. Щоб потрапити до країни, нам потрібно продемонструвати свої знання про букву Ж, ж («же»). Без цих знань нас не пропустять. Тож будьмо уважними! Працюй­мо швидко й старанно, щоб наші заняття не пройшли марно.

Завдання 1

1. Розвиток фонематичного слуху. (Виділення на слух слів зі звуком [ж])

— Прослухайте вірш І. Січовика та повторіть усі слова зі зву­ком [ж]. А які слова ви знаєте зі звуком [ж]? (Учитель дає учням уявний мікрофон — «паличку митника» — й учні ланцюжком на­зивають слова зі звуком [ж]. Повторювати слова не можна.)

Я зібрав жуків чимало,

Та вони всі повтікали.

Я — за ними. Ну й дива!

Заповзли вони в слова:

«Жар, кажан, пожежа,

Жито, жаба, вежа,

Баклажан, пружина,

Жало, вуж, крижина…»

Де жуки ці? Розкажіть,

Позбирати їх допоможіть.

Повторюючи слова, учні зазначають, де знаходиться звук [ж] — на по­чатку слова, в середині або в кінці.

Завдання 2

2. Артикуляційні вправи.

1) Чистомовка.

— Додайте до повторюваних складів придуману чистомовку.

ЖА-ЖА-ЖА — ми побачили... (вужа).

ЖИ-ЖИ-ЖИ — ти мені...(допоможи).

ЖІ-ЖІ-ЖІ— дуже гострі в нас... (ножі).

ЖУ-ЖУ-ЖУ — книжки я...(бережу).

ЖЕ-ЖЕ-ЖЕ — цуцик м’ячик... (стереже).

ОЖ-ОЖ-ОЖ — рушаймо в...(подорож).

УЖ-УЖ-УЖ — десь подівся... (вуж).

ЕЖ-ЕЖ-ЕЖ — бережіть ліс від...(пожеж).

ЖЕМ-ЖЕМ — ми природу...(бережем).

ЖОК-ЖОК — вийду я на...(бережок).

2) Скоромовки.

● Жовтий жук купив жилет,

Джемпер, джинси та жакет.

● Жатка в полі жито жне,

Жатку жайвір дожене.

● Біжить стежина поміж ожини,

І вже у Жені ожини жменя.

ЛЕЖЕНЬ

Жоржик — лежень, лежебока.

З лежебокою морока.

Женя каже:

— Не лежи,жито жати поможи.

Лежень каже:

— Дуже жалко, жалко, Женечко, лежанки.

Що ж, як будете ви жати,

Зможу в житі я лежати.

                                                Г. Бойко

 

Завдання 3

3. Читання складів і слів з буквою «же». Словникова робота.

— Зі звуком [ж] ви чудово впорались. А зараз ми дізнаємось, чи вмієте ви читати склади й слова з буквою «же»?

— Прочитайте на одному видиху усі (по черзі) рядки з буквою «же».

— Прочитайте уважно стовпчики слів і знайдіть слова, які схо­валися у них!

ЖАРт

НІЖка

неВЖЕ

жоЛОБ

БАРжа

жовТОК

жебРАК

жУРНАл

абАЖУР

сТЕЖка

жуРАВЛИК

оЖИТИ

дриЖАТИ

СЕРжант

ВедМЕЖА

ОЖЕЛЕдь

ПАСаЖИР

живОПИС

БАКлажан

ІРЖАвий

— Значення яких слів було незрозумілим? Що означають слова ожеледь, абажур, ажур?

Ожеледь — шар льоду, що утворюється внаслідок замерзання крапель мряки чи дощу на поверхні землі або предметів при температурі нижче 0 °С.

Абажур — частина світильника, призначена для захисту очей від сліпучої дії джерела світла. Виготовляється зі скла, пласт­маси, металу, тканини, картону та ін.

Ажур — 1) тонка мереживна тканина; 2) майстерне плетіння з тонких металевих ниток в ювелірній роботі, художнє литво. (Наприклад: ажурні грати.)

— Молодці, ви відмінно впоралися з усіма завданнями митни­ці, а тому можете подорожувати нашою Жукландією. Щасливої до­роги! Бережіть себе!

 

IV. Підготовка до читання уривка казки «Лисичка і Журавель».

Станція 1 (Сторожова Жука)

Перед нами — огорожа,

Та пройти ми її зможемо.

Очі лиш замружимо,

Й тяжкі ворота відкрити здужаємо!

Сторож жук нас зустрічає,

Радо, щиро нас вітає.

Він нам каже: «До калюжі не ходіть —

Там жабеня прожорливе сидить!

Воно голодне завжди.

А тому — як нападе й букви ваші забере!

З ним ніхто силою змірятися не може.

А з’їло воно аж половину наших слів.

І вже нема наших свіжих райдужних полів,

Де так цвіло багато букв ..жж..жж..жж!»

— Як ви гадаєте, чи не потрібно нам туди ходити?

Можливо, все напризволяще жабеняті тому залишити? (Думки учнів.)

— Справді, ми повинні допомогти доброму жуку й цій чудовій країні. Тож неси на крилах нас — до калюжі тої! Ми допоможемо тобі!

Жук. Понесе на крилах вас добрий джміль — друг мій.

Звучить аудіозапис М. А. Римського-Корсакова «Політ джмеля». Учні встають, випрямляють руки, спину, роблять один оберт навколо себе і тихо сідають за парти.

Станція 2 (Урожайна)

1. Гра «Збери урожай, що з’їло жабеня».

Жабеня. Хто ж до мене на обід?

Учні. Це ми, учні 1-го класу. Ми знаємо, що половину врожаю з буквою «же» ти з’їло. Віддай урожай мешканцям своєї країни! Ти ж можеш само вирощувати слова, ще й ділитися ними можна.

Жабеня. Нехай, я зроблю це, але лише за однієї умови. Я вам дам залишки слів, а ви їх самі відгадаєте. Даю вам рівно 3 хвилини на це, бо потім я стану жадібним і з’їм вас самих.

Час пішов: «Жи-жи-жи — спробуй, дожени».

(Йорж, жайворонок, кажан, ніж, журавель, ліжко, ожина, ажур, рижик, корж, журналіст, тиждень)

— Діти, давайте розкажемо жабеняті, чому йому не можна їсти таку їжу? До чого це зможе призвести? Чим воно повинно харчува­тися? (Міркування учнів.)

Станція 3 (Ключ до казки)

1. Читання деформованого тексту.

— Жабеня нам щиро подякувало за наші поради і тепер дотри­муватиметься правильного харчування та не ображатиме мешкан­ців своєї країни.

Жонглер. Привіт усім! Ви так гарно працювали, що не помі­тили, як підійшли до станції «Ключ до казки». Щоб вам потрапити у казку, слід чарівний «ключик» мати. І я вам у цьому допоможу. До речі, ви знаєте, хто я? Так, ви потрапили в гості до знаменитого чарівника і жонглера — режисера країни Жукландії Жана! Як ви гадаєте, з чим я працюю, чим я жонглюю? Справді, м’ячиками, зір­ками, факелами… — це я вмію! Але є одна таємниця — я вмію жонглювати буквами! Ось, подивіться! Спробуйте прочитати.

Перед учнями — деформований текст.

Журавель

еЦ векийли нийраг тпах. Він ганадує лекуле. У гоньо гідов яши і зьдоб. р’яПі у ражувля ірес. Хіств, часнати говило і яши чорні. рилаК кінзачуються чормини напір’їми.

(Це великий гарний птах. Він нагадує лелеку. У нього довгі шия і дзьоб. Піря у журавля сіре. Хвіст, частина голови і шия чорні. Крила закінчуються чорними пір’їнами.)

2. Демонстрування ілюстрації із зображенням журавля.

Жонглер. А що ви знаєте про журавлів? Хто знає, як їх іще в народі називають? (Відповіді учнів.)

— Журавель — найвищий птах. Досягає заввишки 120 см (учи­тель показує дітям довжину журавля рукою). Але його вага лише 6–7 кг. Має довгу шию й ноги. Ніс і той довгий. Ззаду звисає пишний жмут довгого пір’я. Це не хвіст, як часто вважають, а частина махового пір’я крил. А голос дзвінкий — за три кілометри чути. Як курликне під хмарами, так усі підіймають голови вгору.

Жонглер. А я знаю цікаву загадку про них. Послухайте, чи здогадалися б ви, хто це?

Дивний ключ у небі лине,

Не залізний, а пташиний.

Цим ключем в осінній млі

Відлітають... (журавлі).

3. Учні вчать вірш-загадку, яка слугуватиме «ключем» до казки.

— Так, журавлі відлітають довжелезним кутом, або трикутни­ком. Або ж «ключем», як це часто називають у народі. (Демонстра­ція ілюстрації журавлиного «ключа».) І люди сумують за журавля­ми. Бо летять журавлі у вирій не з радістю, а з сумом, журбою. Люди люблять журавлів. Тож і будують криниці з журавлями як символами й оберегами країни України.

Якщо побачиш журавлів уперше навесні, коли вони летять з ви­рію, то слід називати їх веселиками, а не журавлями; хто назве ве­селиками, тому буде цілий рік жити весело, а хто — журавлями, той цілий рік журитиметься.

 

V. Хвилинка-розминка.

Тож станьмо миттю журавлями,

Полетимо далекими краями,

Широкі крила, довгу шию маємо,

У високе небо відлітаємо.

(Учні встають із-за парт, витягуються, імітують політ,   оберти головою, плечима. Кружляють навколо                                                                                            

себе.)

 

Станція 4 (Лисиччина)

1. Звуко-буквений аналіз слів.

Лисиця. Ой, сполохали ви мене, невже прийшли? Не встигла я прибратися, зі всім розібратися. Повірте, дуже хочу вас млинцями пригостити. А що робити, коли стіл я маю ще не накритий? Отож, послухайте, шановні друзі, допоможіть мені у цьому. Ось діжка вам! (Лисиця дає дітям діжку зі складами.) Отут склади, які в сло­ва потрібно скласти. Наприклад, до складу «бі» додаю склад «жить» — отримую «страву», що «біжить».

 

 

— Та це не все — лише початок «страви». А щоб смачнішою була вона, потрібно ще «приправу» правильну до неї дібрати. На­приклад, слову, що ми щойно склали, підходить ця «приправа»:

 

 

— Робіть, а я піду — накрию стіл і суп зварю.

З чарівної «діжки» учитель дістає склади, які потрібно скласти у слова і знайти відповідну звукову модель. Якщо учням складно поєднати склади у слова, вони можуть скористатися словами-підказками в Букварі на с. 106. Слово «журавель» — самостійно розбирають.

 

VI. Фізкультхвилинка.

Лисичка. А ось і я прийшла — свіженьку їжу принесла.

Пісеньку співаю — відпочити вас скликаю.

Учні підводяться і виконують разом з лисичкою пісеньку, імітуючи відповідні рухи.

Я ЛИСИЧКА, Я СЕСТРИЧКА

Я лисичка, я сестричка, не сиджу без діла,

Я гусяток пасла, полювать ходила. (Двічі)

А тепер мені в неділю треба відпочити,

Свою хатку гарнесенько треба прикрасити. (Двічі)

А щоб краща, а щоб краща була моя хатка,

Піти треба у гаєчок, квіточок нарвати. (Двічі)

Станція 5 (АКЗАК)

1. Словникова робота.

— Ой…йо...йой! Куди це ми зайшли? (Висить плакат, стоїть хатинка.)

Давайте перевернемо табличку. (КАЗКА) Ми завітали в гості до самої казки.

Казка нас вже зустрічає,

Й гостинністю пригощає.

Тож зайдемо у хатинку

Лише на одну хвилинку.

І подивимось: що там?

Якась табличка …

А на ній слова!

Учні читають слова з таблички й визначають їх значення.

• Подружилися — потоваришували, заприятелювали.

• Вгощу — пригощу, почастую, нагодую.

• Призволяйтеся — їжте, пригощайтеся.

• Погордувати — поставитися до кого-небудь зневажливо, зверх­ньо, презирливо.

• Випорожнити — робити порожнім.

• Пісним голосом — нудним, нецікавим голосом.

• Облизня спіймати — лишитися без того, на що розраховував; зазнати невдачі.

— Тепер Лисичка й Журавель готові нас зустріти. Вони свою історію нам хочуть розказати.

— А ось вони — у Букварі на нас чекають на с. 106. (Аналіз ма­люнка.)

Лисичка. Я ж казала, що приготувала цікаву казочку для вас. Отож зберіться, рівно сядьте, уважно казочку послухайте про нас — Лисичку й Журавля. І ви дізнаєтесь, чому Лисичка не дру­жить з Журавлем.

Учитель розігрує казку за допомогою моделей іграшок журавля і ли­сички.

2. Читання казки (уривка) «Лисиця і Журавель» (за Букварем).

1) Читання вчителем.

— Чому Лисичка запросила Журавля в гості?

2) Читання учнями (напівголосно, самостійно).

Після напівголосного перечитування уривка вчитель з’ясовує, чи добре школярі запам’ятали зміст.

— З яким проханням звернулася Лисичка до Журавля? Що вона приготувала на обід? Хто знає, що було далі?

3) Читання казки повністю (за книгою).

4) Відповіді учнів на запитання.

— На що сподівалися Лисичка та Журавель, коли йшли у гості?

— Як Лисичка пригощала Журавля? Чи гостинною вона була? Чи смачна була страва? Чому Журавель її не скуштував?

— Як Журавель пригощав Лисичку? Чому він так учинив? Чим закінчилася їхня дружба?

— Як ви вважаєте, чи були вони справжніми друзями? Чому?

— Чого вчить ця казка? (Потрібно ставитись до інших так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе.)

— Чи правильно вчинили Лисичка та Журавель? До чого це призвело? (До сварки назавжди.) Які правила забули герої цієї каз­ки? (Правила гостинності.)

— Як ви зустрічаєте своїх друзів? Якими правилами керує­тесь?

Станція 6 (Народ скаже, як зав’яже)

1. Робота з прислів’ями (на дошці).

— Ми так добре працювали, що й не помітили, як дісталися до станції: «Народ скаже, як зав’яже».

• Не той друг, що медом маже, а той, хто правду скаже.

• Яке частування, таке й дякування.

2. Бесіда.

— Здавна наш народ цінує дружбу і засуджує ворожнечу між людьми. Про дружбу складено багато пісень, віршів, прислів’їв. Подивіться, які прислів’я нам зустрілися на цій станції. (Учні чи­тають записи на дошці.)

— Як ви їх розумієте? Які ще прислів’я про дружбу ви знаєте? (Друзі пізнаються в біді. Людина без друзів — що дерево без корін­ня. Дружба — як дзеркало: розіб’єш, не складеш. 3 добрими дру­жись, а лихих стережись.)

— Яке прислів’я може бути заголовком до казки? Чому?

Станція 7 (Друкування)

— Щойно ми зайшли до станції «Друкування». Вона маленька, але на вдачу велика. Той, хто її пройде, закарбує у своїй пам’яті дорогоцінне прислів’я про справжню дружбу. (Учні друкують прислів’я на дошці та у зошитах «Яке частування, таке й дяку­вання».)

Станція 8 (Інженерна)

1. Фізкультхвилинка.

— Ми писали, ми писали й на станцію «Інженерну» потрапили.

Встало вранці ясне сонце,

Зазирнуло у віконце.

Ми до нього потяглися,

За промінчики взялися.

(Потягування.)

Будьмо дружно присідати,

Сонечко розвеселяти.

Встали-сіли, встали-сіли.

Бачите, як звеселили.

(Присідання.)

Стало сонце танцювати,

Нас до танцю закликати:

Нумо разом, нумо всі

Потанцюймо по росі.

(Танцювальні рухи.)

2. Переказ казки учнями за допомогою малюнків .

— Подивіться, хто прийшов? Їжачки-інженери країни Жукландії!

Їжачки. Доброго здоров’ячка вам! Ви потрапили прямо на нашу роботу. Бачите, як багато нам потрібно зробити! (Демонстра­ція малюнків до казки «Лисичка і Журавель».) Нам потрібно на цій дорозі казку намалювати та усі малюнки правильно розташувати. Та одне лише нас непокоїть — казки цієї ми не знаємо, а Лисичка в гості нас не пускає. Що робити?

— А ми цю казку добре знаємо. Допоможемо їжачкам? Розка­жемо їм казочку про «Лисичку і Журавля»? Та спершу давайте ма­люнки розставимо на місця. (На дошці учні послідовно розташову­ють малюнки, а потім переказують казку за їх допомогою.)

Станція 9 «Я». Підбиття підсумків уроку

— А ось і остання станція. Як вона називається? («Я») Тут по­трібно відповісти на запитання: «Що я зробив за урок? Що в мене вийшло найкраще? Чому? З чим мені було тяжко працювати? Над чим мені ще потрібно попрацювати?»

— А для того, щоб краще все згадати, скористаємося нашою картою.

— Перед подорожжю до країни Жукландії нам потрібно було пройти митницю. Що ми там робили? (Перевіряли свої знання букви Ж, ж («же»): на слух сприймали слова зі звуком [ж], працю­вали з чистомовками, скоромовками, читали склади і слова з бук­вою ж («же»).)

— З ким ми зустрілися на початку нашої подорожі? (З жуком-сторожем, який розповів про жабеня-буквоїда.)

— Що ми зробили на станції «Урожайна»? (Учні згадують про те, як вони вставляли пропущені літери й отримували слова уро­жаю; згадують, які нові слова вони почули і яке їх значення, яку пораду дали жабеняті.)

— Згадайте, який ключ до казки ми знайшли? Що це за слово і що воно означає? (Учні згадують про те, як вони читали деформо­ваний жонглером Жаном текст. Що цікавого дізналися про птаха журавля, як його ще називають у народі, згадують віршик про жу­равля і розповідають, чому ставлять криниці з журавлем.)

— Як нас зустріли на станції «Лисиччина»? Як ми допомогли лисичці приготуватися? (Учні згадують про звуко-буквений аналіз слів; яку пісню вони згадали на цьому уроці.)

— Який сюрприз нам приготувала станція «АКЗАК»? (Казоч­ку, яку уважно слухали, й уривок з якої прочитали; відкрили для себе нові слова і їх значення; згадали правила гостинності.)

— Що нового дізналися на станції «Народ скаже, як зав’яже»? (Учні згадують прислів’я, які запам’ятали.)

— А тепер скажіть, чи викарбувалося у вас у пам’яті прислів’я до казки, яке ми друкували на наступній станції? («Яке частуван­ня, таке й дякування».) Що воно означає?

— Кого ми зустріли на станції «Інженерна»? Як ми допомогли їжачкам? Як ви гадаєте, їм сподобався наш переказ казочки?

— Отже, що ми зробили за урок? (Закріпили вміння читати склади, слова і речення з буквою ж («же»), вдосконалили навички звукового та звуко-буквеного аналізу слів; збагатили активний і пасивний словник, навчилися передавати зміст казки, згадали правила етикету.)

— Мешканці країни Жукландії дякують вам за допомогу, за вашу чудову роботу. Тому король країни Жук дарує кожному ось такий гарний смайлик. Він допоможе вам самостійно оцінити свою роботу на уроці.

— Кому на уроці було все зрозуміло, з усіма завданнями впора­лися впевнено, намалюйте веселого чоловічка.

— Якщо ви не змогли гарно виконати деякі завдання, нама­люйте такого чоловічка.

— Кому на уроці було дуже важко працювати, із завданнями не могли впоратися, намалюйте сумного чоловічка.

— Розкрию секрет цього смайлика. Він може змінювати свій настрій і свою посмішку. А для того, щоб він був завжди усміхне­ним, слід старанно працювати на уроці.

 

 

Подобається