Стаття :"Роль баскетболу на уроках фізичної культури в реабілітаційному центрі для дітей з вадами розумового розвитку."


БАЛИМ  О.А.

КЗО «Криворізький багатопрофільний навчально реабілітаційний центр «Перлина»ДОР»

УДК 796.323

Роль  баскетболу  на  уроках  фізичної  культури

в реабілітаційному  центрі  для  дітей  з  вадами  розумового  розвитку.

 

                                    Людина, яка  достатньо  і  своєчасно

                                             займається фізичними вправами, не  потребує

                                              ніякого лікування, спрямованого  на  

                                              усунення  хвороби.

                                                                                   Авіценна

Постановка проблеми: особливою загрозою майбутнього країни є нинішній стан здоров’я і спосіб життя дітей та молоді. Суттєво зросла частота порушень постави у дітей. Різко прогресують в середовищі підростаючого покоління хронічні хвороби серця, гіпертонія, неврози, остеопороз, артрити, ожиріння тощо. Рухова  активність  є  ведучим  фактором своєчасного  дозрівання  мозкових структур. У той же час ступінь  розвитку  психічних  функцій  у значній  мірі  визначає  рівень  сформованості  та  потреби  у  русі. Враховуючи  низький ступінь  спонтанної (нерегламентованої) рухової активності  у  підлітків  з  розумовою  відсталістю, рішення  завдань корекції та покращення  психофізичного  розвитку  повинно  передбачати  більш  широке використання  регламентованих  форм  фізичного  виховання. Єдина  можливість  нейтралізувати  негативні  діяння, які  виникають  в учнів  під  час  тривалих  статичних  навантажень, тобто  сидіння, а також  виправити   порушення   моторики, розширення   рухових  можливостей  розумово відсталої дитини – це активна  та  певним  чином організована  фізична  діяльність.

Мета дослідження: розглянути вплив занять баскетболом  на психофізичний  розвиток  дітей з особливими потребами.

Я  вважаю, що баскетбол  є  важливим  компонентом  фізичного  виховання дітей, як  з  нормальним  розвитком,  так й з обмеженими  можливостями. Підтверджую  доцільність  та  ефективність застосування  баскетболу  як засобу для  корекції  фізичного  розвитку, рухових  якостей, підвищення  фізичної  працездатності   і   поліпшення  функціональних  можливостей  організму  у  дітей   та  підлітків. Спостерігається позитивний  вплив  гри  у  баскетбол  на пізнавальну, емоційно-вольову, психомоторну  сфери  підлітків  з синдромом Дауна  та  на  їх  розумову і фізичну  працездатність. У дітей  з  ускладненою  формою  олігофренії на заняттях  баскетболом збільшується  рухливість  нервових  процесів, яка  позитивно  відбувається  на показниках  швидкості, стрибучості, витривалості , динамічної  та  статичної  координації  рухів.

Під впливом занять з фізичної культури відбуваються значні зміни в організмі учнів, підвищується їх стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища. Учні краще пристосовуються до сучасних умов життя,менше хворіють. Діти, які займаються фізичними вправами, мають нормальну масу тіла, гарну статуру, вони спритні, сильні, гнучкі, витривалі. На різних етапах процеси  росту і розвитку протікають неоднаково: періоди  швидкого темпу змінюються  уповільненим  розвитком. Однак між ними є тісний функціональний  взаємозв'язок. Один з найважливіших компонентів  фізичного розвитку – це  формування  рухів, моторики  дитини,  відчуття  радості, відчуття самостійності, які  залишаються  головним  джерелом  мотивації фізичної активності дітей. У фізичному розвитку дитини з вадами  інтелекту, так само, як і в психічному, є загальні тенденції з розвитком нормально - розвиваючої дитини. Поряд з цим  спостерігається і безліч  відхилень, в основі яких лежить дифузне ураження  кори  головного мозку,ці  відхилення знаходять своє вираження в ослабленні організму, в порушеннях соматики, більшою схильністю до простудних і інфекційних захворювань, у загальному фізичному недорозвиненні (вага, зріст), в порушенні розвитку статики і локомоції, основних рухів, дрібної моторики, постави, координації елементарних рухових актів, в порушеннях рівноваги та ін. У дітей з органічним ураженням центральної нервової системи порушена нервова регуляція м'язової діяльності.

У  результаті своєчасно не формується контроль за руховими актами, виникають труднощі у формуванні довільних рухів, у становленні їх цілеспрямованості, координованості, просторового орієнтування. У багатьох  дітей з порушеннями інтелекту виникають супутні рухи - сінкенезії. При цьому порушуються і моторні компоненти мови, тісно пов'язані з загальним  розвитком  моторики (великої і дрібної). Деякі діти справляють враження фізично здорових і рухово-збережених, але це здається благополуччя. У цих дітей відхилення у фізичному розвитку виявляються при виконанні завдань, що вимагають включення цілеспрямованих рухових актів. У більшості дітей відхилення у фізичному розвитку виявляються явно вираженими. Корпус у них нахилений уперед, голова опущена вниз, вони часто дивляться під ноги. При  ходьбі вони човгають ногами, рухи рук і ніг не узгоджені між собою, стопи  ніг розгорнуті   носком  всередину. У деяких дітей  при   ходьбі   відзначається  семенящий, неритмічний, нерівномірний крок, темп  ходьби  нестійкий, ноги злегка зігнуті  в  тазостегновому суглобі.При бігу у дітей з порушеннями інтелекту також спостерігається дрібний семенящий крок, напів-зігнуті ноги опускаються всією стопою на землю, рухи рук і ніг неузгоджені, рухи  неритмічні. При цьому у деяких дітей відзначаються бічні розгойдування корпусу. Більшість  дітей з порушеннями  інтелекту зовсім не можуть стрибати - ні на двох, ні на одній нозі.Багато дітей не можуть кидати м'яч  не тільки в ціль, але і в баскетбольний  кошик, так як будь-який кидок порушує рівновагу тіла. Корекційна спрямованість має пронизувати всю роботу з фізичного виховання  дітей з порушеннями  інтелекту, в тому   числі  і  при  здійсненні спільних завдань. Поряд з  розвитком загальних рухів велике місце в корекційній  роботі я  приділяю  розвитку і вдосконаленню  ручної  моторики. Особлива увага приділяється розвитку узгодженості  дій  обох  рук, розвитку хапальних рухів, дитина вчиться хапати і утримувати баскетбольні м’ячі. Цілеспрямоване емоційне ігро­ве навантаження під час  гри  у баскетбол надає стимулю­ючий вплив на організм дитини з розумовими вадами і більш ніж інші засоби фізичної реабілітації задовольняє потребу в русі. Фізичне ви­ховання дітей з розумовими вада­ми є ведучим чинником їх всебіч­ного гармонійного розвитку. На уроках фізичної культури, незалежно від теми,  необхідно цілеспрямовано застосовувати  рухливі ігри з елементами баскетболу. Розумово  відсталі діти не завжди можуть зрозуміти умови гри , для них може здаватись непо­сильним швидкий темп , вони відчувають труднощі в швидкій зміні ігрової ситуації, не можуть тримати в пам'яті  кінцеву мету гри. Тоді організація  і  прове­дення гри  у баскетбол з учнями  школи  має  свої особливості.

Важливим  моментом є розучування правил гри у баскетбол, пояснення  гри  повинно  бути  коротким. Під  час навчальної  гри з баскетболу   рекомендується  вводити "гальмівний сигнал", за  яким  на кілька  секунд  гра припиняється, щоб  переключити  увагу дітей на інше,щоб втримати  зацікавленість грою. Гра у баскетбол— невичерпне джерело задоволення, радісного збудження і пов'язаного з нею доброго настрою. Гра дає дитині реальну змогу скинути зайве напруження і вийти зі стресового стану. Дитячий колектив — це дуже складний організм, який живе і розвивається за своїми законами, на яких ми, дорослі не завжди добре розуміємося. У цьому разі гра, як ніяка інша форма впливу на дитину допоможе  зняти закомплексованість дитини і прискорити адаптаційний перехід  із  агресивного стану до  адекватного. Найважливіший результат гри  у баскетбол– це радість і емоційне піднесення. Саме завдяки цій властивості гри з елементами змагання більш ефективно, ніж інші форми  фізичного  виховання, задовольняють потребу організму  рухатися. Баскетбол має не тільки оздоровчо – гігієнічне значення, але й агітаційно - виховне. Заняття баскетболом допомагають формувати наполегливість, сміливість, рішучість, чесність, упевненість у собі, почуття колективізму. Засвоєні рухові дії гри в баскетбол і пов’язані з ними фізичні вправи є ефективними засобами зміцнення здоров’я, а також рекреації.

Заняття баскетболом сприяють розвитку специфічного сприйняття –  "відчуття м’яча" , "відчуття часу", " відчуття простору", " відчуття партнера", розвитку уваги, мислення і пам'яті. Саме тому, баскетбол включений в програму фізичної  культури  реабілітаційного  центру. Навчитись грати в баскетбол не означає лише володіти окремими технічними прийомами. Необхідно, щоб гравці мали належний рівень фізичної та технічної підготовки, володіли  навичками  групової  та командної  взаємодії. Це зобов'язує мене забезпечити відповідну підготовку всіх учнів до гри в баскетбол. Адже, баскетбол – командна спортивна гра, де виграє чи програє вся команда, тому як би добре не грав окремий гравець, коли команда програла, то програв і він,і навпаки, як би погано учень не грав, коли команда виграла, то виграв і він.

Специфіка роботи з дітьми з вадами інтелекту, полягає в проведені та  застосуванні організуючих  методів  в  зниженні рівня  вікових  вимог  до  фізичних вправ, короткочасності   виконання   кожного  окремого  руху  в порівнянні з нормально-розвиваючими  дітьми.

У  кожне  заняття з баскетболу  включається : спеціальна  робота  з  корекції  функції  рівноваги;зміцнення м'язів , що формують   правильну   поставу, і м'язів  склепіння   стоп (попередження  і  корекція   плоскостопості);розвиток  дихальної  мускулатури ;нормалізації  рухової  активності. При  правильній  постановці  та  створенню  сучасного  центру  з  формуванням  здоров'язберігаючого  середовища,  навчання  фізичному  вихованню  буде  сприяти   розвитку  особистісних якостей   дітей  з порушеннями   інтелекту   довільної  уваги, вмінню  долати   посильні  труднощі, контролювати  себе, розвивати цілеспрямованість, наполегливість, організованість, дисциплінованість, сміливість,  правильне  ставлення   до   оцінки  своїх  дій і позитивному  відношенню  до  навколишнього  середовищу.

При  систематичному  занятті в  секції з баскетболу  учні опановують різні рухові дії, виконують складні фізичні вправи, діти відчувають, як зростають їхня сила, швидкість та витривалість. Тому пріоритетною формою створення позитивної мотивації до занять фізичними вправами, збереження та зміцнення здоров’я школярів є система фізкультурно-оздоровчої роботи і спортивно-масових  заходів в центрі. Тренування  дітей  з особливими  потребами мають  свої  складності: діти не можуть самостійно коригувати і компенсувати дефекти, вони не розуміють тренування, у них не вистачає  наполегливості, волі, цілеспрямованості для вдосконалення  рухових  можливостей. Корекційні завдання передбачають подолання вад фізичного розвитку і моторики, просторову  організацію  рухів, розвиток пам'яті послідовних рухів операцій і інструкцій, розвиток уміння виконувати рухи за словесною інструкцією , але  це можливо успішно здійснити тільки тоді, коли вчитель добре знає особливості психічного і фізичного розвитку учнів. Ігри  відкривають у дітей так зване «друге дихання». Відбувається справжнісіньке диво: з'являється нова енергія, виникають нові сили, збуджується бажання подолати усі труднощі і одержати радість від перемоги над ними.

Діти інстинктивно тягнуться до гри, щоб зняти напругу, боязливість, втому, нерішучість.        

Висновки: розглянувши  вплив  занять баскетболом  на  дітей  з  особливими  потребами, для сформованості  навичок  та умінь  гри  у  баскетбол  та розвитку цих особистісних якостей необхідна цілеспрямована  корекційно - розвивальна робота. Саме заняття  баскетболом  та санітарно-гігієнічні  вимоги  до  них  потребують  від  розумово  відсталих  підлітків  необхідності  опанування  широким  арсеналом  навичок.

Систематичне, раціональне, цілеспрямоване застосування різноманітних комплексів фізичних вправ позитивно впливає на послаблений організм учня. Вони спричиняють зміну його реактивності у потрібному напрямі, збагачують умовно – рефлекторну діяльність дитини новими властивостями, поліпшують «урівноваження» у навколишньому середовищі, сприяють кращій функціональній адаптації  в  умовах  цього  середовища,яке безперервно змінюється.

На мій погляд, якщо в системі реалізовувати особистісно-орієнтований підхід у навчанні баскетболом, за якого кожен учень відчуває до себе увагу, має можливість для самореалізації.

Список  використаних  джерел:

1.  Висковатов Ю.И. Физическая культура и спорт во вспомогательной школе /  

    Ю.И.Висковатов ,В.В.Шелковникова ,И.Н.Чабан. – Одесса, 1998.

2.  Чудная Р.В. Адаптивное физическое воспитание / Р.В.Чудная. – К.: Наукова  

    думка, 2000.

3.  Культура здоров’я, реабілітація, фізичне виховання і спорт у сучасних умовах:   

    збірник матеріалів науково-практичної конференції (6-7 грудня 2007 р.,  

    Луганськ) / За заг. ред. В.П. Горащука. – Л.: Альма-матер

Подобається