СКЛАДОВІ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ УЧИТЕЛЯ

Виступ заступника директора з НВР на засіданні круглого столу на тему:

«Професійна культура сучасного учителі»

 

     Тема виступу: «СКЛАДОВІ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ УЧИТЕЛЯ»

Слайд 1 «Без особистості педагога — авторитетної, незламної, непохитної в очах вихованців — ідеал перетворюється в покинутий прапороносцем прапор, що лежить мертвим шматком тканини. Корінь багатьох бід виховання саме й криється у тому, що часто вихованця закликають іти за прапором в той час, коли цей прапор ніхто не несе. Бути прапороносцем ідеалу, нести на своєму прапорі вогонь ПРАВДИВОГО СЛОВА — ось у чому секрети педагогічного авторитету.»

В.О. Сухомлинський

 

 

 

Слайд 2 Вважається, що в основі педагогічної майстерності лежить педагогічна культура – оволодіння педагогом педагогічним досвідом людства, ступінь його досконалості в педагогічній діяльності, досягнутий рівень розвитку його особистості.

Основні складові педагогічної культури
- педагогічна спрямованість (педагогічний талант)
- психолого-педагогічна ерудиція; 
- гармонія розвинутих інтелектуальних і моральних якостей; 
- висока педагогічна майстерність і організованість; 
- уміння продуктивно поєднувати навчально-виховну і науково-дослідницьку діяльність; 
- сукупність професійно важливих якостей; 
- педагогічно спрямоване спілкування і поведінка; 
- постійне самовдосконалення (самоосвіта)

Стрижньовий компонент педагогічної культури – педагогічна майстерність, яка передбачає синтез усіх перелічених тут якостей

Педагог має бути Особистістю з великої літери, справжнім майстром своєї справи, який може протистояти труднощам сьогодення і здатний піднятися над ними.

Слайд 3 Актуальною є думка К. Д. Ушинського: «У вихованні все повинно грунтуватися на особистості вихователя, тому що виховна сила випливає тільки із живого джерела людської особистості. Ніякі статути та програми, ніякий штучний організм, наскільки добре він не був би осмислений, не може заступити особистість у вихованні....Без особистого безпосереднього впливу вихователя на вихованця істинне виховання, що проникає в характер, неможливе. Тільки особистість може впливати на розвиток і визначення особистості, тільки характером можна формувати характер». 


Щоденна педагогічна практика свідчить: суттєвих результатів у вихованні частіше досягають ті педагоги, які мають високу педагогічну культуру, і навпаки – негативні приклади брутальності, що, на жаль, ще присутні у практиці, свідчать про відсутність  такої культури взагалі.

       Треба зазначити, що педагоги, які взагалі не володіють якостями педагогічної культури, або володіють тільки частково, не можуть працювати у школі тривалий час. А якщо вони працюють, бо отримали таку професію, то дуже часто вони стають причиною непорозумінь, що виникають між учасниками навчально-виховного процесу. Дуже добре, якщо такий «педагог» зрозуміє, що це не його поклик та змінить професію, або стане наполегливо удосконалюватися. Тому що педагогічну культуру можна формувати  а також цілеспрямовано і постійно розвивати. Вона повинна бути основою діяльності педагога і забезпечувати як удосконалення навчально-виховного процесу, так і самовдосконалення кожного педагога.                                                                              Як це не дивно,але науковці вважають,  що  конфліктні ситуації не завжди відіграють негативну роль. Нерідко дезорганізація, втрата попередньої рівноваги зумовлюють пошук рішень, перехід взаємовідносин у колективі до нової оптимальної якості.

Що стосується взаємовідносин педагога, який добре володіє навичками педагогічної культури,  із учнями, то можна виділити найбільш вагомі

Слайд 4   Правила педагогіки взаєморозуміння і співпраці

1.Відмовитися від звички часто, з натиском підкреслювати здібності одних і недоліки інших.

2. Відмовитися від прямого протиставлення дітей один одному.

3. Не сварити при всьому класі. Розмовляти частіше віч-на-віч.

4. Помічати навіть найменші успіхи «слабких», але не підкреслювати це різко, як щось несподіване.

5. Називати всіх на ім’я й добиватися цього від дітей при звертаннях одне до одного.

6. Постійно підкреслювати, що взаємини в класі повинні визначатися не тільки успішністю, а й тими добрими справами, які людина зробила для інших.

7. З класу в клас виховувати розуміння того, що здатність до хорошого навчання –  це лише одна з численних позитивних властивостей особистості.

8. Частіше розмовляти з замкненими, «нецікавими» учнями. Адже поведінка дітей багато в чому має наслідувальний характер. І, коли вони бачать, як учитель про щось говорить із їхнім однокласником, вони також починають виявляти інтерес до цього «нецікавого».

9. Обережно ставитися до жіночої гордості й чоловічої гідності.

10. Усе, що відбувається з учнями, приймати всерйоз. Ми часто схильні повчально говорити їм: «Дурниці. Це минеться». Але ж те, що в порівнянні з нашим життєвим досвідом «дурниці»,- для них серйозно.

Педагогічний колектив формує й виховує, передає молоді знання й досвід, накопичений людством. Цим визначаються особливості його функціонування, моральних відносин. Колектив учителів складається з людей, які відрізняються віком і досвідом, смаками й інтересами, фахом і педагогічними поглядами, моральним рівнем й інтелектом. Тут зустрічаються сімейні й одинокі, люди з різними типами нервової системи, характерами і темпераментами, з різним рівнем морального розвитку. Важливо, щоб мікроклімат колективу був позитивним,

спонукав до становлення особистості педагога

 

Слайд 5  Если учитель имеет только любовь к делу, он будет хороший учитель. Если учитель имеет только любовь к ученику, как отец, мать, — он будет лучше того учителя, который прочел все книги, но не имеет любви ни к делу, ни к ученикам. Если учитель соединяет в себе любовь к делу и к ученикам, он — совершенный учитель.                   

               Лев Толстой (1828 — 1910)

 

Люди за своєю природою є, за словами І. П. Павлова, найсильнішими подразниками. Вони найчастіше можуть міняти один одному настрій як у хороший, так і в поганий бік. Одні благотворно діють на оточення своєю чистотою, чутливістю, знанням справи, бажанням завжди надати допомогу. У присутності таких людей настрій інших покращується, з ними легко працювати.

        Існує й інша категорія осіб, які погано впливають на настрій: це люди педантичні, черстві, похмурі, які страждають на підозру, формалісти, набридливі, недоброзичливі. Вони діють на інших подразнююче й образливо своїми різкими манерами. Такі люди стомлюють, викликають до себе роздратування, що створює несприятливий фон для вирішення поставлених перед колективом педагогічних завдань.

Дуже важко, коли такою людиною є керівник, від кого більшою мірою залежить мікроклімат у колективі.  Керівник, як ніхто інший,  повинен бути максимально відкритою, щирою людиною, своїм позитивом спонукати педагогів до творчої праці. До такого керівника завжди можна звернутися за порадою, з’ясувати проблемне питання. За 17 років адміністративної роботи для себе , як заступника директора, вважала головним – здоровий мікроклімат у колективі учителів, щирі та доброзичливі відносини між  мною та колегами-педагогами, стимулювання творчої праці педагогів заради розвитку , навчання та виховання дітей .

    Не припускати виникнення антипатії, ворожості, конфліктів значно легше, ніж потім їх виправляти.  Психологи вважають, що саме від того, як сприйнята людина, а не від того, яка вона насправді, залежить первісне ставлення до неї. Тому, хто "робить гарне враження", зазвичай ідуть на зустріч, його позитивні якості переоцінюються, а негативні або зменшуються, або виправдовуються. І навпаки, якщо загальне уявлення про людину негативне, то навіть її благородні вчинки не помічаються чи тлумачаться як собі корисні . На практиці буває, що недостатньо вдумливий керівник, знайшовши у нової для нього людини якусь несимпатичну рису, схильний приписувати йому цілу низку інших несимпатичних рис без достатніх для цього підстав.  Таким чином у колективі може створитися ситуація невдоволеності, роздратованості.  Треба чітко розуміти , що педагогіка- це наука, а педагог- це людина, яка повинна усе своє життя навчатися та вдосконалюватися

 

Слайд 7 «  Без передбачення й наукового розрахунку педагогіка схожа на знахарство, а вчитель, який не хоче, або не вміє розраховувати, - на безграмотну няньку. Треба науково передбачати — в цьому суть культури педагогічного процесу, і чим більше тонкого, вдумливого передбачення, тим менше несподіваних нещасть.»

В.О.Сухомлинський

 

 

Подобається