Майстер-клас. Конструювання сучасного уроку в контексті компетентнісного підходу


Будь-яка стратегія розвитку освітнього процесу, оновлення освіти відбувається з однією єдиною метою – підвищення якості освіти. Однак «сучасність » сучасного уроку не в тому, щоб ганятися за супероригінальністю, прогресивністю, і не тільки у використанні на уроках інформаційно – комунікативних технологій. Сучасний урок – значить актуальний урок, тобто важливий, істотний для теперішнього часу і, звичайно ж, дієвий – такий, що відповідає інтересам дитини, її батькам, суспільства, світу в цілому.

Багато вчителів розуміє, що початковий етап уроку – найменша, але найбільш важлива його частина, адже це не тільки перевірка готовності учнів до сприйняття інформації, це їх психологічне налаштування на досягнення певної мети. «Цей момент повинен пройти так, немовби саме тут, зараз відбувається все найголовніше! Має значення все: щирість учителя і його сердечне тепло, голос і інтонація, посмішка і зовнішній вигляд.»

На початку уроку варто створи груповий позитивний настрій, робочу атмосферу доброзичливості. Допомагають в цьому «ранкові кола», «Хвилинки психологічного настрою», «галявини настрою».

Наприклад: Хвилинка психологічного настрою «Усмішка».

Закрийте очі і уявіть собі, що ви бачите перед собою на малюнку гарне сонечко, яке вам усміхається. Посміхніться у відповідь сонечку і відчуйте як посмішка переходить у ваше тіло і серце, наповнює його теплом, щастям, відчуттям спокою і радості. Посміхніться сонечку ще раз відвертіше. Дихайте і посміхайтеся……

Ви наповнюєтеся усміхненою силою сонечка. Відкрийте очі і з радісним відчуттям розпочнемо наш урок.

На початку уроку учитель впливає на фомування в учнів мотиваторів (інтересів, схильностей, моральних норм, життєвих принципів тощо), які використовуються суб’єктом для сформування мотивів.

Конкретні прийоми, що використовуються вчителями для мотивації навчальної діяльності, можна об’єднати у три групи. До першої відносять ті, що стимулюють обов’язок та відповідальність, до другої – ті, що формують пізнавальний інтерес учнів. Найбільш ефективною є третя група методичних прийомів, що направлена на створення навчальних проблемних ситуацій з наголошенням на практичному та суспільно-соціальному значенні одержаних знань. Надійним методичним прийомом формування пізнавального інтересу до до уроку є вправи: «Дивуй», «Фантастична добавка», «Павутинка», «Проблемне запитання».

Діти сьогодні до нас на урок завітав Заєць. Він просить вас йому допомогти. Його сини, два маленькі зайчики Вухань  і Вухань, знайшли дві вільні хатинки в лісі й поселились в них. А щоб знати,де  хто мешкає, вони прикріпили до своїх хатинок ось такі вивіски. Але Заєць так і не зрозумів, де мешкає Вухань, а де  - Вухань. Заєць просить нас допомогти йому дізнатися, де чия хатинка. А щоб допомогти Зайцеві, нам необхідно дізнатися дещо нове про слово. І сьогодні на уроці ми дізнаємося, як вимовляються слова, у яких є два і більше складів, а також змажемо допомогти нашому гостю.

На уроках природничого циклу проблемну ситуацію на уроці створює Центаврик, звертаючись у листах  до дітей з проханням у вирішенні певної проблеми. (відео)

Коли урок закінчується, багато вчителів схильні поспішати і провести коротке, стисле обговорення підсумків уроку. Багато хто із колег забувають, що підсумки є важливою частиною уроку. Саме тут з’ясовуємо усвідомлення матеріалу, бачимо, що вже відомо, і що знадобиться дітям у майбутньому, плануємо задачи на наступний урок.

Тому варто «потоваришувати» з рефлексією, приділити їй увагу, час, і вона віддячить вам.

Алгоритм проведення підсумкового етапу (рефлексії)

          На першій стадії:  установлюємо що відбулося – на цьому етапі використовуємо відкриті запитання: як? що? чому?; виражаємо почуття, враження; описуємо, а не оцінюємо свою діяльність,  говоримо про те, що зробили, а не про те, що могли би зробити.

На другій стадії: аналізуємо причини (чому відбулося?) – запитуємо про причини (Чому? Як?); уточнюємо відповіді (Чому цього не отримали? Що було б, якщо б …?); шукаємо альтернативні шляхи (Чи є інша можливість?); розглядаємо інші подібні ситуації (Де ще відбувалося щось подібне?).

       На третій стадії: допомагаємо учням скласти план подальших дій.

Прийоми проведення рефлексії:

Рефлексія емоціонального стану

  1. Картки із зображенням обличчя (сумного, веселого); показ великого пальца вверх чи вниз.
  2. Картки із зображенням «погоди нашого уроку» – «сонечко» – мені було цікаво, «сонечко та хмаринка» – інколи було не цікаво, «хмаринка» – було сумно.

Рефлексія діяльності

  1. «Дробинка успіху» – нижня сходинка, у «людинки» руки вниз – у мене нічого не вийшло; середня сходинка, у «людинки» руки в боки – у мене були складнощі; верхня сходинка, у «людинки» руки вверх – мені все вдалося.
  2. «Дерево успіху» – зелений лист – без помилок, жовтий лист – 1 помилка, червоний лист – 2-3 помилки.

Рефлексія змісту учебового матеріалу 

  1. Учні висловлюються одним реченням, обираючи початокфрази із рефлексивного екрана на дошці:
  • Сьогодні я дізнався…
  • Було цікаво…
  • Було складно…
  • Я зрозумів, що…
  • Тепер я зможу…
  • Я навчився…
  • У мене вийшло …
  • Я зміг…
  1. «Плюс-мінус-цікаво»

Ця  вправа дозволяє вчителю взглянути на урок очами учнів, проаналізувати його з точки зору цінності для кожного учня. Можна виконувати як усно, так і письмово.

В графу «П» – «плюс» записуємо все, що сподобалось на уроці, що здалося цікавим та корисним

В графу «М» – «мінус» записуємо все що не сподобалось, здалося важким, незрозумілим та нудним.

В графу «Ц» – «цікаво» учні записують факти, про які дізнались на уроці, чого б ще хотілось дізнатися.

  1. Знаю-Хочу знати – Дізнався

Прийом, схожий на попередній, в таблиці фіксуємо власні знання та незнання з певної теми або про певне поняття.

В стовпчик «З» – Знаю, запишемо те, що вже знали з даної теми.

В стовпчик «Х» – Хочу, пишемо те, чого хотіли дізнатися під час уроку.

В стовпчик «Д» – Дізнався, пишемо про що дізнались під час вивчення теми.

  1. Цікавий прийом рефлексії у вигляді синквейна.  Можна застосовувати як заключне завдання з пройденої теми.
  • Перший рядок – назва теми (одне слово);
  • Другий  – опис теми в двух словах;
  • Третій  – рядочок опису дій в рамках даної теми (три слова);
  • Четвертий рядочок – фраза з чотирьох слів, яка показує відношення до даної теми;
  • Останній рядочок – синонім, який показує суть теми
  1. Прийом «Три – Два – Один». (Схожий на синквейн, можна використовувати презентацію)

В першому рядочку (або на першому слайді) пишемо Три факти, які були новими, цікавими, несподіваними на уроці.

В другому – Два факти, які здалися нецікавими, некорисними, або вже були відомі учням.

В третьому – Один факт, який хотілось би вивчити детальніше, поглибити знання.

 

 

 

 

 

Подобається