«Компаративний аналіз художнього твору: теорія і практика»


Методична розробка уроку

із зарубіжної літератури на тему:

 

«ПОЕЗІЇ ПОЛЯ ВЕРЛЕНА (1844-1891)

«ЗАБУТІ АРІЄТИ»,

«ТАК ТИХО СЕРЦЕ ПЛАЧЕ», «ОСІННЯ ПІСНЯ»,

« МИСТЕЦТВО ПОЕТИЧНЕ»

 

 

Тема уроку: «Поезії Поля Верлена (1844-1891) «Забуті арієти», «Так тихо серце плаче»,«Осіння пісня»,« Мистецтво поетичне».

   Мета уроку: схарактеризувати життєвий і творчий шлях П.Верлена, проаналізувати поезії П.Верлена; розвивати навички аналізу поетичного тексту, розкрити теоретичні поняття «символізм», показати його виявлення в поезії «Мистецтво поетичне»; показати взаємозв’язок французької та української поезії; виховувати любов до поезії, до мистецтва, інтерес до вершин здобутків світового письменства.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Методуроку:лекція; робота за опорно-логічною схемою «Творчість Поля  Верлена»; аналіз поетичних творів; компаративний аналіз перекладів поезій; практична  робота; компаративний аналіз за порівняльною таблицею  «Особливості поезії поетів – символістів: П.Верлена, М.Вороного, О. Олеся».

КМЗ: портрет Поля Верлена; тексти поезій П.Верлена; виставка творів поетів-символістів; опорно-логічна схема «Характеристика творчості Поля Верлена»; таблиця для практичної роботи «Риси символізму в поезії «Поетичне мистецтво»; аудіо-запис  пісні «Сентиментальна прогулянка» на слова Поля Верлена; порівняльна таблиця «Особливості поезії поетів – символістів: П.Верлена, М.Вороного, О. Олеся».

Міжпредметні зв’язки:  українська  література

Епіграф:

 Великі поети, як і високі гори, мають

багаточисленне   відлуння.   

Віктор Гюго

{C}{C}{C}{C} 

 


 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

1. Перевірка явки учнів на урок.

2. Організація учнів до навчальної діяльності.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

  1. Бесіда за питаннями:

Викладач:На минулому уроці ми знайомились з творчістю Ш.Бодлера та його збіркою «Квіти зла»:

- Який зміст вклав поет в назву збірки «Квіти зла», чому вона є парадоксальною?

- У чому полягає особливість поетики Бодлера?

- Чому Ш.Бодлера вважаю зачинателем символізму?

ІІІ. Відтворення і корекція опорних знань

1.Бесіда:

- згадайте визначення символізму як літературного напрямку

- визначте основні ознаки поезії символізму.

ІV. Повідомлення теми і мети  уроку

Викладач: А зараз я хочу прочитати вірш іншого поета – відомого французького поета, творчість якого мала великий вплив на розвиток європейської поезії ХХ століття:

Багато я страждав, повір…

Тепер зацькований, мов звір,

У різні боки я мечуся:

Нема рятунку, хоч умри,

Ніде ні схрону, ні нори,

Я від хортів не відкручуся.

- Яким перед вами постає ліричний герой?

(Орієнтована відповідь учнів : він порівнює себе з зацькованим звірем, який не знаходе виходу  з того стану в якому перебуває )

- А яким ви бачите автора цих рядків?

(Орієнтована відповідь учнів : він страждає,  не бачить виходу із даної ситуації)

Викладач: Що ж відбувалось в житті цього поета, чому його поезія така сумна, чому автор вважається з одного боку божевільним, з іншого – видатним поетом,  поезія якого стала для багатьох поетів ХХ століття прикладом для наслідування. В чому особливість його поезії?  Тож на уроці ми розглянемо життя і творчість поета-символіста Поля Верлена, який усією своєю поезією був зосереджений на внутрішньому світі, житті душі, що висловлював із незвичайною щирістю й безпосередністю. А також проаналізуємо його поезії.

  Записуємо число, класна робота, тема: «Поезії Поля Верлена (1844-1891) «Так тихо серце плаче», «Осіння пісня»,« Мистецтво поетичне» . Епіграфом до уроку будуть слова іншого французького письменника Віктора Гюго: : «Великі поети, як і високі гори, мають багаточисленне відлуння».

Яке ж відлуння мало життя та поезія Поля Верлена?

V. Мотивація навчальної діяльності

Викладач: Ми з вами перейшли до поезії і поета , яка стала прикладом для наслідування. Це поезія чуттєва, інтуїтивна у центрі уваги постає людина з внутрішніми душевними переживаннями. Поезія яка має, як сказав В.Гюго, багаточисленне відлуння.  Адже нам читачам дуже близькими стає душевний стан ліричного героя, його переживання та очікування.

VІ. Сприйняття і осмислення учнями нового навчального матеріалу

{C}1.      {C}Лекція (огляд життя і творчості)

(Учні записують у зошит основні події із життя поета )

 

Викладач: Поль Марі Верлен народився 30 березня 1844 року у місті Мец, що на сході Франції у сім’ї військового інженера. З часом сім’я переїхала до Парижа, тут П.Верлен закінчив ліцей і вступив до університету на юридичний факультет, але навчання йому не сподобалось і він кинув університет. І тут вперше з’являється його збірка поезій «Галантні свята» (1869) Своїй нареченій він присвячує  збірку «Пісня чистого кохання»(1870). У нього є всі умови для спокійного життя французького буржуа та письменника – робота, невеличка рента, яка давала матеріальний достаток. Але в цьому так би мовити спокійному житті  з’являється одна єдина проблема, яка пройшла через все життя Поля Верлена, знищивши його фізично – це тяга до алкоголю. Його не рятує сімейне життя,  а знайомство з Артюром Рембо ще більше руйнує долю Верлена . Він розлучається з дружиною, їде за кордон разом з Артюром Рембо. У 1874 році з’являється збірка «Романси без слів» якій притаманні риси символізму. Ця збірка об’єднала поезії написані у Бельгії та Англії і на ній позначився душевний стан поета, та особисте життя:

«П’ю горе, лихом запиваю.

Що вип’ю, знов наллють ущерть».

 У Брюсселі між Артюром Рембо та Верленом виникає сварка, Артюр вимагає у п’яного Поля гроші, гроші, гроші, стукаючи по толу кулаком. Нерви Верлена не витримують, він хапає револьвер і двічі стріляє у Артюра, легко поранивши. Але бельгійський закон невмолимий. Поля Верлена саджають до в’язниці на два роки. Перебуваючи у в’язниці Поль Верлен продовжує писати поезії. Він розуміє свої недоліки, звертається до бога, бажає налагодити сімейні відносини. 16 січня 1875 року Верлен повертається в Париж, де мати купує ділянку землі, щоб зайнятись сільським господарством, але Верлен більшу частину часу проводе у сільських кабаках. А коли помирає матір, Верлен втрачає останню опору життя. Він стає характерною фігурою Латинського кварталу. Його життя проходе у трьох вимірах: абсент, поезія, лікарня. Цей час поет описав у книжках «Мої в’язниці» і «Мої лікарні».

Великий чорний сон упав

На все моє життя:

Чого я ждав, чого жадав –

Хай криє забуття!

Різниці між добром і злом

Уже не бачу я,

Затуманилась пам’ять сном

Трагедія моя!

У 1891р. Поля Верлена було обрано «королем поетів», тим самим засвідчивши особливість та значимість поезії Поля Верлена – єдине, що залишилось після смерті поета. Люди, які знали  Верлена, засвідчували, що він був людиною м’якою, мирною, делікатною на рідкість коректною і витонченою. І разом з тим – психічно-неврівноваженою, схильною до депресії і неконтрольованих вибухів люті, який провакувався алкоголізмом. Жуль Ренар писав: «у Верлена геніальність божества й серце свині…». Поль Верлен помер 8 січня 1896 року у лікарні від кровотечі легенів. (як помирав П.В. стр.74).Тож бувши людиною слабкою, маючи ваду, яка переросла у хворобу і потихеньку ця хвороба, яка має назву алкоголізм, руйнувала Поля Верлена фізично, але поетичні сторінки поета справедливо називають «пейзажами душі». Для поета природа і душа – тотожні поняття, вони ніби розчиняються одне в одному. Анатоль Франс писав: «Цього поета не можна оцінювати як здравомислячу людину. У нього є ідеї, яких немає у нас, тому що він знає і набагато більше ніж ми, і набагато менше. Він… один з тих поетів, котрі приходять не частіше , ніж у сто років. Ви стверджуєте, що він божевільний? Я теж так думаю. Він божевільний поза всяким сумнівом. Але обережніше, бо цей божевільний створив нове мистецтво, і немає нічого неймовірного, якщо про нього будуть говорить»

             І надалі ми будемо говорить про поезію Верлена, яка є глибоко особиста. Де поет любить зображувати дощ, тумани, сутінки. Розмита лінія у нього панує над чітким контуром, відтінок - над яскравим кольором, півтон – над виразним тоном.

{C}2.                  Характеристика творчості П.Верлена за опорно-логічною схемою «Творчість Поля Верлена»

(Учні усно опрацьовують схему, відповідаючи на питання учителя, потім переносять основні риси творчості у зошит )( Додаток №1).

Викладач:- На скільки періодів умовно поділяється творчість Поля 

Верлена?

- Що собою представляла поезія Поля Верлена І-го періоду?

- В чому особливість поезії Поля Верлена ІІ-го періоду?

- Дайте характеристику поезії Поля Верлена ІІІ-го періоду.

{C}3.      {C}Аналіз поезії «Забуті арієти»

Викладач: Збірка поезії «Романси без слів» - вершина імпресіоністичної лірики Поля Верлена.Вона складається з поезій , які змальовують пейзажі. Але пейзаж особливий – «пейзаж душі ». Природа оживає, але оживає в людині.

(Учні записують визначення) Взагалі, імпресіонізм – течія модернізму, яка відзначається витонченим відтворенням особистих вражень, спостережень, мінливих миттєвих відчуттів і переживань.

Арієта – різновидність арії. Це невеличка арія з пісенним характером мелодії. Так називається й інструментальна пєса наспівного характеру.

- Виразне читання поезії П.Верлена «Забуті арієти»

Це захоплене зомління,

Це захоплене томління,

Хвильні трепети лісів

У руках вітрів пестливих

І між віток шелестливих

Хор спянілих голосів.

 

О, цей шелести, шемріт, шепіт,

Воркіт, туркіт, цвіркіт, щебет,

Журкіт, муркіт, свист і писк,

Трав розмайнихшевеління,

Шум води по моховинню

По камінню плеск та блиск…

 

Хто ж до всього того шуму

Вплів мотив тривоги й суму,

Жаль снує душа – чия?

То, напевно, ми з тобою

День прощаємо журбою,

То душа твоя й моя!

- Бесіда за поезією:

—  Чи можна визначити тему цього вірша? (Визначити тему важко. В поезії відображені почуття ліричного героя.)

—  Якою зображено природу? (Вона прекрасна й таємнича. Герой неначе зливається з нею.)

—  Які художні прийоми використовує автор? (У вірші багато іменників та прикметників, що передають відчуття і допомагають «побачити» різні предмети. Використано прийоми алітерації, за допомогою якого передаються звуки природи: шуми («I між віток шелестливих», «О, цей шелест, шемріт, шепіт», «Трав розмайнихшевеління, Шум води по моховинню» тощо); плеск води («По камінню плеск та блиск.»). У вірші багато сонорних звуків («м», «л», «в»), що створюють протяжність оповіді; звуки «з», «р» вносять у тло поезії нотки неспокою, чогось різкого); прийом асонансу (звуки «о», «у») створює ефект милозвуччя, який набуває особливого змісту в поєднанні з алітерацією.)

—  Який настрій вірша? (Меланхолійний, адже до шуму вплітається мотив тривоги й суму. Може, за нездійсненними надіями, сподіваннями. Відчувається якась загадковість і недомовленість. «То, напевно, ми з тобою / День прощаємо журбою, / То душа твоя й моя!» Сама назва нагадує про сум, адже арієти забуті. Виникає запитання: «Ким?».)

—  Які асоціації викликає у вас цей вірш? (Він схожий на фрагмент меланхолійної мелодії.)

—  Знайдіть риси імпресіонізму в поезії. (У вірші передається відчуття ліричного героя, відчувається ліризм оповіді, перед нами — мить внутрішнього буття ліричного героя; у поезії воєдино зливаються слова і звуки, сугестійні настрої – навіювання смутку.)

{C}4.                  Аналіз поезії «Так тихо серце плаче»

(Колективна робота учнів. Завдання: учні читають вірш:  «Так тихо серце плаче» і, спираючись на питання викладача, роблять аналіз вірша)

- Який настрій викликає  поезія?

- Чи співвідносяться у  поезіях стан душі і стан природи?

- Який стан душі ліричного героя?

- Зовнішньому чи внутрішньому стану автор надає більшу   увагу?

- Які художні засоби застосовує автор?( Повторення на різних рівнях тексту створюють ефект безкінечного руху по колу, що не має ані початку, ані кінця. Монотонний ритм дощу співпадає з настроєм ліричного героя)

4. Компаративний аналіз поезії «Осіння пісня» (учні зачитують переклади «Осінньої пісні» і проводиться аналіз перекладів цієї поезії)

Музичність поезії:

-  Г.Кочур відтворює словесно-образний ряд оригіналу й прагне зберегти  згадану його інструментальність:

 «Неголосні

Млосні пісні

Струн осінніх

Серце тобі

Топлять в журбі

В голосіннях»;

- у Бориса Тена зявляються майже прозаїзми: «Вперто, без жалю// Серце вражають»;

- у М.Лукаша звуконаслідувальний ряд інший, що підвищує експресивність поезії («Ячать хлипкі// Хрипкі скрипки//Листопада»);

- у С.Гординського ослаблюється фонічна структура і увага зосереджується на відтворенні настрою:

«В осінню глиб

Ввіллявся хлип

Віоліни

Із серця дна

Надокучна

Туга лине».

        ( Аналізуючи поезію французьких символісті, зокрема Поля Верлена, учні приходять до висновку, що головною рисою французького символізму – є музичність, зо допомогою якої виражаються потаємні сутності буття).

 

 

Викладач (акцентує увагу учнів на музичність поезії П.Верлена):                  Його вірші поклали на музику митці різних поколінь. Від Клода Дебюсі та Равеля - сучасників поета, до наших сучасників – укр. Бориса Буєвського та росіянина Давида Тухманова. І зараз прозвучить пісня «Сентиментальна прогулянка » (сл.П.Верлен, муз Д.Тухманов).

{C}5.                  Звучить пісня «Сентиментальна прогулянка», слова П.Велена

Викладач:Поезії Поля Верлена, як ми бачимо, преш за все,  - це поезія душі, яка прагне кохання і не знаходить його, хоче вирватись до світла і краси, а змушена жити в сутінках буденності. Ліричний герой Верлена, як і він сам, заглиблюється у свої думки, спогади, враження. Опиняється за межею людського світу. Слід також відзначити, що поезію Поля Верлена поєднує мелодійність, простота, ліризм, що вабило багатьох композиторів. Особливо це досягається за допомогою використання асонансів та алітерацій, які не завжди використовуються у перекладах (М.Рильський «Так тихо серце плаче»), а також великої кількості сонорних звуків, що притаманні французькій мові.

Les sanglots longs   

                  Des violons

                  De l’automne

Blessentmoncoeur

Dunelangueur

Monotone…                                

5. Аналіз поезії «Мистецтво поетичне »

Викладач: «Мистецтво поетичне»(1874 і опублікована через 8 років). Ця поезія входить до збірки «Колись і недавно». Сам автор заперечував програмовий характер вірша, але сучасниками та наступним поколінням цей вірш витлумачується як естетична декларація імпресіонізму та символізму.

а) Учні записують у зошит: Символісти вважали, що сутність світу не може бути пізнана за допомогою розуму, а доступна лише інтуїції і розкривається через певний знак – символ. Поет інтуїтивно відчуває шлях до істини.

РИСИ СИМВОЛІЗМУ (учні записують у зошит) :

- пріоритет інтуїції;

- протиставлення реальності духовному світу;

- у центрі уваги художній символ;

- вишуканість лірики;

- музикальність;

- краса – це істина;

- гра відтінків.

б) Учні читають вірш «Мистецтво поетичне »

в) Ідейно-художній аналіз вірша «Мистецтво поетичне »

- Які вимоги ставить поет до поетичного слова?

(Орієнтована відповідь учнів: наблизити поезію до музики).

- Яким кольорам треба надавати перевагу?

(Орієнтована відповідь учнів: відтінкам і півтонам. Перед виразно означеними кольорами).

- Чи виступає він проти раціональної поезії?

(Орієнтована відповідь учнів: так, «часник із кухонь тих брудних»).

- Як ви розумієте останні рядки вірша: «А решта все - література»?

(Орієнтована відповідь учнів: поет проти літератури неживої, літератури, яка не передає свободу почуттів, внутрішнього стану душі з усіма переживаннями ).

г). Практична робота учнів на відповідність

- учні опрацьовують усно за допомогою викладача риси символізму

- надається 5 хвилин на заповнення таблиці. Учні  заповнюють таблицю: «Риси символізму в поезії «Поетичне мистецтво».

 

№ п/п

Риси символізму

«Мистецтво поетичне »

1.

У центрі уваги художній символ (знак прихованих процесів, що відбуваються в людській душі).

«А решта все - література»

2.

Вишуканість лірики

«Щоб мчав, де далеч непохмура,

Де чари діє вітерець.

Де пахне м’ята і чебрець…»

 

3.

Музикальність

«Люби відтінок і півтон,

Не барву – барви нам ворожі:

Відтінок лиш єднати може

Сурму і флейту, мрію й сон.»

4.

Краса – це істина

 «Сурма і флейта, мрія й сон»;

«Часник із кухонь тих брудних»

 

5.

Гра відтінків.

«Винищуй дотепи гризькі ті,

Той ум жорстокий, ниций сміх,

Часник із кухонь тих брудних-

Від нього плач в очах блакиті.»

 

6.

Замовчування, вірш наче обривається

«Найперше – музика у слові!»

«Так музики всякчас і знов»

 

 

 

Учні порівнюють з тим, як визначені риси символізму в поезії «Поетичне мистецтво» на дошці. Кожна правильна відповідь оцінюється в 2 бали.

 

 

№ п/п

Риси символізму

«Мистецтвопоетичне »

1.

У центрі уваги художній символ (знак прихованих процесів, що відбуваються в людській душі).

«Сурма і флейта, мрія й сон»;

«Часник із кухонь тих брудних»

2.

Вишуканість лірики

«Винищуй дотепи гризькі ті,

Той ум жорстокий, ниций сміх,

Часник із кухонь тих брудних-

Від нього плач в очах блакиті.»

3.

Музикальність

«Найперше – музика у слові!»

«Так музики всякчас і знов»

4.

Краса – це істина

«Щоб мчав, де далеч непохмура,

Де чари діє вітерець.

Де пахне м’ята і чебрець…»

 

5.

Гра відтінків.

«Люби відтінок і півтон,

Не барву – барви нам ворожі:

Відтінок лиш єднати може

Сурму і флейту, мрію й сон.»

6.

Замовчування, вірш наче обривається

«А решта все - література»

 

Викладач:Слід сказати, що лірика Верлена справила великий вплив на творчість багатьох вітчизняних письменників. Так першим в українську літературу Верлена ввів Павло Грабовський (1897р переклад «Осіння пісня»). А через рік опублікував переклади віршів французького символіста Іван Франка. Орієнтувався у своїй творчості на Верлена і М. Вороний. Письменник стверджував: «Очевидно, зближувало нас палке бажання віри для зневіреної і вже властиво безвірної душі». Як і вірші Верлена, поезії М.Вороного відзначаються бездоганним смаком, глибокою ерудицією, багатством емоційно-виражальних засобів поетичної мови. Вороний говорив, що, як і Верлен, іде «не так од образу, як од звуку». І справді, магічність його поезії – не в словах і образах, а в ритмах, що багато в чому визначає схожість двох поетів – українського і французького. Використання мелодійності для зображення порухів людської душі – основна ознака поезії М.Вороного та Олександра Олеся.  Їх творчість відображає преш за все страждання і поривання української душі, а використання фольклору надає поезії Вороного та О.Олеся неповторної самобутності.

VІІ. Узагальнення та систематизація знань.

1.Компаративний аналіз: робота по порівняльній таблиці: «Поезія поетів символістів П.Верлена, М.Вороного та О.Олеся».(Додаток №2)(Викладач звертає увагу учнів на виставку поезій поетів-символістів. Учні, працюючи з таблицею, відповідають на питання )

-Чи має місце символ в даних поезіях, назвіть його.

(Орієнтована відповідь учнів: так – це флейта, тіні, весна.)

- Які риси символізму присутні в цих поезіях?

(Орієнтована відповідь учнів: символ; стан душі відображається при допомозі природних явищ; музичність; настрій туги і безнадії. )

- В чому полягають особливості українського символізму?

(Орієнтована відповідь учнів: використання народної творчості; філософські питання; доля України, її незалежність.)

2. Бесіда за питанням:

- Чи мала вплив творчість Поля Верлена на розвиток української поезії і як позначився цей вплив?

 (Орієнтована відповідь учнів: поезія Поля Верлена справила великий вплив на формування українських поетів-символістів, які запозичили таки риси з поезії Верлена: мелодійність, використання символу, інтуїтивність , взаєвозв’язок стану душі та природи.)

 

VІІІ. Підсумки уроку

{C}1.                  Стислий аналіз  теми уроку

Викладач: Поль Верлен своєю творчістю визначив розвиток лірики не тільки у Франції, а й усієї Європи. Верленівський світ надзвичайно мінливий і суперечливий у своїх настроях, враженнях, але завжди гармонійний і вишуканий. Життя П.Верлена сповнене злетів і падінь. У ньому було добропорядне існування та ув’язнення, захоплення Паризькою комуною і пошуками Бога, радощі богеми і безпритульне злидарювання. Пристрасний і неврівноважений, чутливий і надзвичайно емоційний, він постійно шукав себе у суперечностях долі, виливаючи щастя і біль, тугу і самотність у своїх поезіях. Але ні його друзі, ні вороги, признаючи і вітаючи його як поета, не розуміють і не приймають його невпорядковане життя і навіть смерть.

Є така поезія Верлена,

Де поет себе питає сам

У гіркому каятті: «Шалений!

Що зробив ти із своїм життям?»

О, якби лиш не таке питання

На вечірнім виписалось тлі,

Коли хмарка жевріє остання

Острівцем на березі землі,

Коли стигнуть води сизуваті

І синіють шиби у вікні,

Коли присмерк залягає в хаті

І шепоче в лад самотині!

Як палає світле листя клена!

Місто вдалині як гомонить!

Ні! Рядком розпачливим Верлена

Я не хочу вечір свій зустріть!

М.Рильський

2. Аналіз роботи учнів на уроці.

ІХ. Домашнє завдання.

        1. Усно опрацювати підручник: стр. 295 -304, відповісти  на питання .

2. Написать відгук на одну з поезійП.Верлена (за вибором)

 

 

 

Подобається