КЛАСТЕР. ФІШБОУН. КЕЙС-ТЕХНОЛОГІЯ.

    Адреса відео  -  http://youtu.be/51ZFZRA4J7o                           

                                         1

  Діяльнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію підлітка  в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти.

                                                                      «ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

                                          базової і повної загальної середньої освіти»

           

               Основна ідея діяльнісного підходу  пов'язана не з самою діяльністю як такою, а з діяльністю, як засобом становлення та розвитку учня. Тобто, в процесі   і результаті використання форм, прийомів і методів навчання  народжується особистість, здатна вибирати, оцінювати, програмувати і конструювати, здійснюється її саморозвиток і  самореалізація.                                                                                                            

               У самій загальній формі діяльнісний підхід означає організацію та управління цілеспрямованою навчально - виховною діяльністю учня в загальному контексті його життєдіяльності – спрямованості інтересів, життєвих планів, ціннісних орієнтацій, розуміння сенсу навчання і виховання, особистісного досвіду.                                                                          
               Діяльнісний підхід, реалізований в контексті життєдіяльності конкретного учня, враховує його індивідуальні здібності, особливості, уміння і навички і за своєю суттю є особистісно - діяльнісним підходом.

              Таким чином, діяльнісний підхід перебачає використання системи прийомів навчання, які формують, визначені програмою загальні і спеціальні учнівські компетентності, при цьому враховують особистісний аспект  освітньо-виховного процесу. Адже   «Національною  стратегією розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» передбачається  оновлення цілей і змісту освіти на основі компетентнісного підходу та особистісної орієнтації.

(див додаток №1 – «Вправа–прийом–навички-компетентності»)

              «Завданням шкільної історичної освіти є формування умінь визначати, відбирати і використовувати у процесі пошуку інформацію про минуле, різні види історичних джерел, зокрема текстові, візуальні та усні, артефакти, об’єкти навколишнього історичного середовища (музеї, архіви, пам’ятки культури та архітектури), інформаційно­комп’ютерні технології, а також умінь представляти обґрунтовані та структуровані знання, власне розуміння історії з використанням відповідного понятійного апарату та виважено розглядати контроверсійні, суперечливі теми.» -    

                                                  Навчальна програма.

 

Сучасні вимоги  навчання історії передбачають формування критичного мислення учня, при  якому цілі навчання формулюються шляхом створення проблемних ситуацій, а зміст навчання подається у вигляді проблемних задач, використовуються проблемні методи навчання, що створюють ситуації вибору. Методика розвитку критичного мислення за рекомендаціями С. О. Терно  визначає основною структурною одиницею навчання тему програми, а не теми окремих уроків. Під час вивчення теми вчитель самостійно обирає різноманітні методичні прийоми навчання, наприклад: кластер, фішбоун, ессе, тощо. Методика критичного мислення орієнтує  не на запам'ятовування фактологічного матеріалу, а на постановку проблеми і пошук її розв'язку.

2

Керуючись вимогами: діяльнісний, особистісний, комепетнтнісний підхід, критичне мислення;  слушно, як варіант, обрати кейс-технологію навчання.  Прийоми графічного моделювання інформації: кластер, фішбоун, які не є новиною для європейської і світової системи освіти, виступають актуальними в плані здійснення особистісно діяльнісного підходу  і дають можливість формувати і вдосконалювати загальні та спеціальні компетентності учня.

Як приклад, аналізуємо практичну складову програми Всесвятньої історії в 10 класі, зводимо у таблицю Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, моделюємо спрощено пам’ятки практичної реалізації заданих Державних вимог  (див додаток №2 – «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів»). Після цього приступаємо до складення кейсу. Таких у програмі Всесвітньої історії 10 клас ми формуємо п’ять. (див додаток №3-  КЕЙС   на тему «1 світова війна»).   

3

          Фішбоун – прийом  розвитку критичного мислення

«Фішбоун» - метод вивчення,  порівняння, дослідження. Автором є  японський професор Кауро Ішікава. В процесі навчання прийом дозволяє «розділити» загальну проблемну тему на перелік причин і аргументів. Візуально (графічно) відтворення даного прийому виглядає як рибячий скелет, в голові якого записується проблема, верхній ряд кісток – фіксуються причини події, нижній – факти, аргументи, а у хвості розміщується ВИСНОВОК, що є результатом створеного графічного аналізу. Учень демонструє уміння визначати причинно-наслідкові зв’язки, логіку, обгрунтованість висновків. Прийом вимагає умінь аналітично працювати  з текстами, формує критичне мислення. (див додатки №4 –фішбоун учениці 10 класу )

Кластер – прийом графічного моделювання інформації

Карта понять, створена учнем по заданій темі, яка робить наочними процеси мислення автора, при його заглибленні у пізнання і дослідження проблеми. Учень здійснює аналіз явища, розбиваючи ціле на складові характеристики, виявляючи головні якості і вторинні характеристики, цим самим намагаючись дати повну характеристику історичної події аб явища. (див додаток №5 і №6 – кластери учнів 10 класу)

 

В змісті Кейсів до Всесвітньої історії в 10 класі передбачено виконання учнями і таких робіт як аналіз політичної карикатури, написання ессе. Всі завдання – є прикладом діяльнісного, особистісного і компетентнісного  підходу навчання.

4

Висновки

1.     – Навчальна тема розглядається як цілісний об’єкт  і має конструюватись  вчителем  як таковий, підпорядковуючи всі уроки теми головній проблемі або стрижневій її темі.

2.     – Практична складова навчальної програми  вимагає  комплектування вчителем системи вправ і прийомів, які сприятимуть формуванню і вдосконаленню  відповідних учнівських компетентностей.

3.     – Кейс-технологія  - один із ефективних варіантів забезпечення діяльнісного і особистісного підходу навчання

5

Рекомендації:

                                              Кейс

1.     – Обсяг теми навчальної програми визначає зміст нашого кейсу (див додаток №2 і №3).

2.     – Державні вимоги до навчальних навичок і умінь – Практична складова теми – є завданням для обрання нами таких прийомів, завдань і вправ, які дозволять формувати і вдосконалювати зазначені навички і уміння (див додаток №1).

3.     – Добираємо дидактичний матеріал , який вдосконалює розумові, мовленнєві, картографічні навички,  інформативну, комунікативну, самоосвітню компетентності.

4.     – Оцінювання і облік робіт за вправи діяльнісної спрямованості здійснюємо в окремому журналі, з обов’язковим зазначенням недоліків і недоробок, даючи можливість учневі (за його бажання) переробити свій кластер, фішбоун, есе, тощо. (Право на помилку, мотивація прагнення до самовдосконалення).

5.     - Слушно, що не всі учні класу оберуть навчання за кейс-технологією, тому по ходу теми ми використовуємо і традиційні форми контролю, оцінки за який виставляємо в класний журнал день в день.

6.     – На початку вивчення теми здійснюємо змістовну мотивацію, заохочуючи учнів свідомо обрати навчання за кейс-технологією. Мотивація оцінок, право на коригування роботи, гласність позитивних результатів, емоційне представлення кращих робіт забезпечують стабільність бажання учнів працювати за обраною технологією. Систематичне підвищення вимог сприяє індивідуальному зростанню школярів.

7.     – В межах одного кейсу добираємо різні за складністю, засобами виконання завдання; заохочуємо до креативності, вимагаємо особистісних суджень і оцінок, ставимо в нестандартні ситуації.

8.     – Учнівські кейси мають вигляд папок, в яких містяться обліковий лист до теми і творчі роботи. Учні, які виконали повний обсяг програми кейсу (і написали підсумкове есе) можуть бути звільнені вчителем від письмового Т/О.

9.     – Учитель пропонує учням при виконанні робіт користуватись різними джерелами інформації: підручники, довідники, інтернет-ресурси.

(див додатки №8 -9 -10-11-12)

                                               Кластер

1.     – Загальні вимоги: яскравість, читабельність, візуальний образ, повнота.

2.     – При створенні кластеру керуватись пам’ятками-алгоритмами характеристики об’єкту: аналіз історичної події, характеристика явища, портрет політичного діяча, дати оцінку... (див додаток №2)

3.     – «Серце» ідеї (кластеру) виділити  візуально; розташувати навколо віялом промені-відгалудження різних кольорів, які бажано пронумерувати, щоб забезпечити логічну послідовність читання.

4.     – «Відгалудження» можуть мати 1-2-3 кола конкретизації, доповнень, понять, імен, дат; які повинні розташовуватись у центробіжному напрямку (див додаток №7 – кластер, створений учителем з учнями 8 класу під час вивчення Нової теми).

5.     – Автор кластеру може використовувати запитання, які стануть завданням для  роботи з кластером інших «споживачів»; посилання на альтернативні джерела інформації, асоціативні образи, тощо...

6.     – Кластер, як прийом, може бути застосовано при вивченні нової теми, бути формою контролю, самостійної роботи, як творче завдання – звіт по темі, тощо...

7.     – Кластер, як форма організації навчання, може бути запропонований як індивідуальна робота так і парі, групі учнів.

                                                    Фішбоун

1.     – Стала форма даного прийому моделювання інформації водночас і спрощує, і ускладнює завдання для учня. Проблема (голова) потребує розуміння причин проблеми (верхні кістки), добору до причин відповідних фактів – підтверджень (нижні кістки).

2.     – Складність прийому у необхідності демонструвати логіку висновку, який повинен витікати з причин і фактів, який автор сам і добирає.

3.     – Яскравий образ – заготовка фішбоуну – в певній мірі є фактором  психологічним (і приваблює, і заспокоює, і заохочує)

4.     – Учитель, даючи фішбоун як домашнє завдання, має запропонувати учневі мінімум доступних джерел для успішного виконання, які виступатимуть підказками учневі (§§ ...  стор... абзац... ; Вікіпедія – стаття...  пункт... ; Енциклопедія ... том ... стор ... – тощо).

5.     – Фішбоун як складна форма роботи вимагає набуття досвіду, тому спочатку бажано застосовувати її як Д/з, як роботу в парі-групі під час уроку перед тим як використовувати як форму контролю ЗНУ.

6

Література:

1.     Корінько Л.М. Роль критичного мислення у формуванні учнівських компетенцій. - Х. : Вид. група "Основа", 2010. - 95 с.

2.     Лернер И. Я. Развитие мышления учащихся в процессе обучения истории : [пособие для учителей] / Лернер И. Я. – М. : Просвещение, 1982. – 191 с.

3.     Терно С.О. Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії / С.О. Терно : [посібник для вчителя]. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2012. – 70 с. - Режим доступу: http://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab/125.ukr.html

4.     Терно С.О. Методика розвитку критичного мислення: досвід експериментального дослідження // Історія в школах України. – 2007. – № 9-10. – С. 3-11. - Режим доступу: http://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab/125.ukr.html

5.     Терно С.О. Методика розвитку критичного мисленняучнів 6-7 класів на уроках історії // Історія в школах України. – 2009. – № 7-8. – С. 12-16. - Режим доступу:http://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab/125.ukr.html

6.     Терно С.О. Методика розвитку критичного мисленняучнів 8–9 класів на уроках історії // Історія в школах України. – 2009. – № 9. – С. 7-13. - Режим доступу:http://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab/125.ukr.html

7 - Прием «ФИШБОУН» - Презентация 8967/24 - 900igr.net

900igr.net › ... › Развитие критического мышления.ppt

Содержание: Прием «ФИШБОУН». Причина. Причина. Проблема. Вывод. Факты. Факты. Слайд: 24, Презентация: Развитие критического мышления.pp

8 - Приём `Фишбоун` - Визитная карточка

sevidova.13-school.ru/.../88-vystuplenie-prijom-fishboun-v-rabote-nad-l...

Схема, или диаграмма, «Фишбоун» придумана профессором Кауро Ишикава как метод структурного анализа причинно-следственных связей, и эт

9 - Методическая разработка по теме: Метод кластера в ...

nsportal.ru/shkola/materialy-k.../metod-klastera-v-tekhnologii-razvitiya

16 сент. 2012 г. - Метод кластера в технологии развития критического мышления на ... с высоким уровнем осмысленности процесса обучения, причем не..

Подобається