ІНТЕГРАЦІЯ МЕДІАОСВІТНІХ ЗАВДАНЬ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС

Виступ на Всеукраїнській науково практичній конференції

 « Єдиний інформаційний простір: стратегії інноваційного розвитку освітньої галузі»

Гайдученко Алла Андріївна

ІНТЕГРАЦІЯ  МЕДІАОСВІТНІХ  ЗАВДАНЬ  В  НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ  ПРОЦЕС

Автором розкрито питання інтеграції  медіаосвітніх завдань в навчально-виховний процес. Наведено приклади з власного педагогічного досвіду впровадження медіаосвітніх технологій на уроках математики. Розкрито шляхи формування інформаційної грамотності вчителів та учнів, їх інформаційно-комунікативних компетенцій.

Ключові слова: інформаційна грамотність, медіаосвіта

 Світ змінюється з шаленою швидкістю, але  незмінним залишається наше прагнення до щастя та успіху для наших дітей. Ми повинні належним чином належно  підготувати  їх до гідного життя в новому суспільстві, головним багатством якого є інформація. В державних документах підкреслюється роль гуманітарного фактору в розвитку суспільства і  вперше за довгу історію освітянських реформ підкреслюється головне: необхідність розвитку особистості як творця і проектувальника свого життя, освоєння учнями життєвої, соціальної компетентності, в тому числі – інформаційної.

 Можна виділити наступні показники інформаційної грамотності  вчителя:
- готовність до освоєння  та аналітичної обробки інформації;
- прагнення до формування та розвитку особистих творчих якостей;
- наявність високого рівня комунікативної культури (в тому числі комунікації за допомогою засобів ІКТ), теоретичних уявлень і досвіду організації інформаційної взаємодії;
- готовність до спільної між усіма суб’єктами інформаційної взаємодії, освоєння наукового та соціального досвіду, спільної рефлексії та саморефлексії;
- освоєння методів одержання, відбору, зберігання, відтворення, уявлення, передачі та інтеграції інформації (в тому числі в рамках обраної предметної області)

 Формування інформаційної грамотності учнів                 
Відмінною рисою освітніх стандартів, що розробляються сьогодні ,є новий підхід до формування змісту та оцінцки результатів навчання на основі принципу: від «знаю і вмію» - до «знаю, вмію і вмію застосовувати на практиці». Саме такі вміння, як здатність застосовувати отримані знання на практиці, проявляти самостійність у постановці завдань та їх вирішення, брати на себе відповідальність у розв’язанні проблем .що виникають,- складають основу поняття « грамотність».
Також можна додати, що сформований інформаційно-грамотний учень ефективно здійснює пошук потрібної інформації, використовує ІКТ та інші технології. При цьому він знаходить найбільш прийнятні методи доступу до інформації; будує й застосовує ефективні дослідницькі стратегії (складає план, визначає ключові слова, синоніми, терміни для інформаційної потреби, добирає словник спеціальної лексики); використовує різні пошукові системи, класифікація, індекси в бібліотеці чи на сайті; оцінює відповідність знайденої інформації поставленій меті й визначає, чи потрібна альтернативна інформація, інші методи пошуку; виділяє, записує, обробляє інформацію та її джерела.

Метою моєї педагогічної діяльності є впровадження методики формування інформаційної грамотності школярів, яка своїм змістом і методами, засобами й організаційними формами забезпечує свідоме ставлення до інформаційної діяльності, сприятиме вихованню моральних якостей у процесі навчання і спілкування.

 

Останніми роками в психолого-педагогічній літературі активно досліджуються питання впровадженням медіаосвіти та її технологій у навчально-виховний процес . За О. Федоровим, медіаосвіта – це  „процес розвитку особистості за допомогою і на матеріалі засобів масової комунікації (медіа) з метою формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних здібностей, критичного мислення, вмінь повноцінного сприймання, інтерпретації, аналізу й оцінки медіатекстів, навчання різних форм самовираження за допомогою медіатехніки” [3, с. 26].

Отже, одним із основних завдань інтеграції медіаосвіти  є формування медіакомпетентності  особистості, що являє собою інтегративну, стратегічну характеристику індивіда, яка складається з сукупності спеціальних здібностей і готовностей, що дозволяють особистості взаємодіяти в єдиному світовому інформаційному просторі, здійснювати міжмовну і міжкультурну комунікацію на медіатизованому, опосередкованому сучасними медіа, рівні .
Упровадження медіаосвіти у процес навчання  при дотриманні необхідних педагогічних умов, змінює характер діяльності його суб’єктів, який полягає в удосконаленні або трансформації методів, змісту та темпу навчання, сприяє створенню високої мотивації навчання, забезпечує системність та міцність іншомовних знань, навичок і умінь на основі збільшення теоретичних і фактологічних медіакомунікативних знань. А також сприяє збільшенню обсягу мовної практики як у плані рецепції (вміння сприймати інформацію), так і продукції (вміння створювати і передавати медіа інформацію.

 З метою інтенсифікації навчання, поряд з раніше використовуваними в навчанні математики класичними формами навчання в школі і в самостійній роботі учнів все частіше використовуються медіатексти ,що включають в себе : слайд-шоу,відеофільми,фотосесії, презентації, електронні журнали,електронні підручники,тренажери, словникидовідники,енциклопедії, відеоуроки,бібліотеки електронних наочних посібників ,тематичні комп'ютерні ігри та програми.

 Готуючись до уроку із застосуванням медіатекстів, слід керуватись такими критеріями  відбору інформації:

зміст, глибина і обсяг навчальної інформації медіатексту повинні відповідати пізнавальним можливостям учнів, враховувати їх інтелектуальну підготовку й вікові особливості;

в медіатексті повинні міститися  тільки основні моменти ( визначення, схеми, анімаційні та відео фрагменти, що відбивають сутність тем, що вивчаються);

потрібно уникати великих текстових фрагментів;

виділяти в текстах найбільш важливі моменти, використовуючи напівжирний чи курсивний шрифт;

не варто перенавантажувати медіатексти різноманітними спецефектами, інакше увага учнів буде зосереджена саме на них, а не на інформаційному наповненні ;

на рівень сприйняття матеріалу великий вплив має кольорова гама , тому необхідно дібрати правильне забарвлення , щоб текст добре «читався»;

необхідно чітко розрахувати час на показ того чи іншого фрагменту, щоб медіатекст був доповненням до пояснення учителя, а не навпаки.

   Сучасні медіатехнології дають можливість учителю у процесі підготовки до уроку якісно поліпшити процес викладання матеріалу. Насамперед, актуальним є питання реалізації ідеї "педагогіки співпраці". Об'єднання зусиль учнів і вчителів надає можливість якнайкраще розкрити індивідуальні особливості кожної дитини. Важливим напрямком організації позаурочної діяльності є наукова і проектна діяльність учнів, тобто виконання довготермінових трудомістких творчих завдань, що вимагають від учнів самостійного і глибокого опрацювання матеріалу. Використання МОТ найсприятливіші умови для організації такої діяльності. Учні виконують як індивідуальні, так і групові проекти.

 Останнім часом я досить часто застосовую метод проектів. Ця педагогічна технологія імпонує мені тим, що вона зорієнтована на здобуття учнем нових знань шляхом самоосвіти і є прикладом поєднання урочної та позаурочної діяльності. Педагогічна література подає кілька типів проектів, що використовуються у шкільному навчанні.

Я в своїй роботі використовую два: творчий проект та інформаційні проекти, які зорієнтовані на збирання інформації, мають чітку структуру: мета, актуальність, методи отримання та обробки інформації, оформлення результатів та їх презентація.

Використання медіатекстів дозволяє перетворити  написання проектних робіт учнів у творчий процес, що передбачає велику аудиторію слухачів, після- презентаційне обговорення та визначення кращих робіт. Медіатексти дозволяють використання не тільки текстового формату, а і звукових та відео - файлів, анімаційного оформлення, різноманітних схем, таблиць, динамічних графіків тощо. Все це сприяє кращому розумінню презентованої інформації слухачами. Такі заняття сприяють підвищенню інтересу старшокласників до навчання, допомагають удосконалити їх аналітичні, мовні навички, розвивають творчу фантазію. Вважаю, що проект дає можливість кожному учасникові, незалежно від рівня підготовки, виявити свою індивідуальність та зробити особистий внесок у спільну справу.

Навчальний проект - організаційна форма роботи, яка орієнтована на вивчення  та закріплення навчальної теми або навчального розділу і становить частину стандартного навчального курсу або кількох курсів. У своїй практиці я використовую навчальний проект як спільну навчально-пізнавальну, дослідницьку, творчу діяльність учнів-партнерів. Вже з 5-го класу учні пробують готувати свої тематичні проекти.

Застосовуючи медіаосвітні технології, організовую  роботу над презентаціями, проектами. Під час виконання такої роботи учні показують не тільки основний засвоєний матеріал, але й відомості з додаткової літератури, зв'язок з іншими предметами, застосування до розв'язання практичних завдань у фізиці, хімії. Вчаться аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки. І що важливо, грамотно і красиво оформювати свою роботу. Дослідницька діяльність – потужний засіб розвитку компетентності дитини, ефективна форма пізнання та самоосвіти учня.

Використання медіатекстів на уроках математики сприяють підвищенню пізнавальної активності учнів, швидкому та ефективному засвоєнню ними навчального матеріалу, залучення до роботи практично кожного учня, виявлення труднощів, підвищення результативності навчального процесу.

 


 

Список використаних джерел

1. Конюшенко, С.М. Формування інформаційної культури педагога в системі неперервної професійної освіти / С.М. Конюшенко. - К.: Вид-во КДУ, 2004. - 248 с. 
2.  Антонова, С.Г. Інформатизація та інформаційна культура особистості /

 С.Г. Антонова / / Інформаційна культура особистості: минуле, сучасне, майбутнє. Міжнародна наукова конференція. Краснодар - Новоросійськ - 11-16 вересня. - 1996. - С. 50-51. 
 3. Вохришева, М.Г. Формування науки про інформаційну культуру /

 М.Г. Вохришева / / Проблеми інформаційної культури: Зб. ст. - М.: Магнітогорськ, 1997. - Вип. 6. - Методологія і організація інформаційно-культурологічних досліджень. - С. 48-63. 
 

Гайдученко Алла Андреевна «Интеграция медиаобразовательных заданий в учебно-воспитательный процесс»

Автор раскрыл вопрос  интеграции медиаобразовательных заданий в учебно-воспитательный процесс. Привел примеры внедрения  медиаобразовательных технологий на уроках математики из собственного педагогического опыта. Раскрыл пути формирования информационной грамотности учителей и учеников, их информационно-коммуникативных компетентностей.

Ключевые слова: информационная грамотность, медиаобразование.

Alla Andrievna Gaiduchenko “Integration of media educational tasks to the

studying and upbringing process’’

     The author considered the matter of integration of media educational tasks to the studying and upbringing process. The author gave the examples from his own pedagogical experience about using of media educational  technologies during the Maths lessons. The author considered the ways of forming of informational grammatical correctness of teachers and pupils their informational and communicative competence.

     Key words: informational grammatical correctness, media educatio

 

Подобається