Фрагмент уроку укр. літ-ри в хмарах, 11 кл


 

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №126

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фрагмент уроку української літератури

 в хмарах

 

для учнів 11-х класів

 

Микола Хвильовий – романтик революції.

Доля особистості в тоталітарній державі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                   Терьохіна Н.С.,                                                                                                  

                                                                   учитель української мови та літератури,

                                                                   учитель вищої категорії,

                                                                   учитель-методист

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Микола Хвильовий – романтик революції.

          Доля особистості в тоталітарній державі.

Мета: - дослідити  життєвий шлях Миколи Хвильового, його  роль у літературному житті 1920-х

              років ХХст., романтичність світобачення, участь письменника у Літературній дискусії

             1925–1928 рр.;

      - розвивати уміння критично мислити, робити висновки;

            - формувати уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, самостійно конструювати

              свої знання.

Тип уроку: урок-конференція.  

Проект: Я – біограф.

              Я – літературний критик.

              Я -  соціолог.

 

Хід уроку

Учитель:

     Домашнє завдання: дослідити біографію М Хвильового відповідно до обраної спеціалізації: як біографа, соціолога чи літературного критика, донести до однокласників результати роботи. На уроці спробуємо скласти віртуальний соціопсихологічний портрет Миколи Хвильового і намагатимемося зрозуміти, чому так трагічно склалася доля відомого українського письменника.

     Прошу відкрити віртуальну дошку, на якій відмічено 4 етапи роботи на уроці.

https://padlet.com/nataliteryokhina/v7sdedfzk21f

 

Етап 1. Розповідь учнів про біографію М.Хвильового із заповненням віртуальної презентації підготовленими вдома слайдами.

(Учні викладають до віртуальної презентації

 підготовлені вдома відповідно до обраної спеціалізації слайди і коментують зміст)

https://docs.google.com/presentation/d/1q704s1yZGfKJPFMxm1JQR1-0zzxO-Uvtrobyzd3FTsk/edit#slide=id.g280e407055_0_0

Біограф:

- 13 грудня 1893р у Тростянці на Харківщині (нині Сумщина) у родині вчителя.

Справжнє прізвище – Микола Григорович Фітільов.

Учитель:

- Якщо ім’я Микола Хвильовий – це псевдонім, чи натрапив  хтось на інформацію: чому він саме такий і чи єдиний у письменника?

Літературний критик:

- М.Хвильовий писав ще й під псевдонімами Стефан Кароль та навіть Юлія Уманець.

Біограф:

- У 1916р. мобілізований до армії. Пройшов фронти громадянської війни, здобув пошану солдатів.

  1917р. демобілізувався і почав розбудовувати українське життя на рідній Слобожанщині.

Літературний критик:

- До речі, саме цього року Хвильовий почав літературну діяльність.Уже 1919р. переїздить до

Харкова. 1921р. вийшли три перші поетичні збірки: «В електричний вік», «Молодість», «Досвітні симфонії». Романтичні новели засвідчили появу оригінального митця, з власним світобаченням.

Біограф:

 - 1919р. вступає до партії більшовиків, які боролися проти петлюрівців. А петлюрівці захищали

   інтереси незалежної України!

 Літературний критик:

 - Хвильовий прийшов у літературу закоханим у революцію, а став основоположником нової української літератури. Що вплинуло на зміну поглядів?

Соціолог:

- Хвильовий абсолютизував поняття революції, мав м’ятежний дух, не міг жити у спокої, вважав, що революція – єдиний спосіб змінити життя...

Літературний критик:
- Так! Але коли він побачив, у що переливається революція 1917 року,  – намагався знайти себе,

  реалізувати в іншій сфері – художній літературі. Він вважається засновником нової української прози   ХХ ст., створив власний стиль – різновид лірико-романтичної імпресіоністичної новели.    

Соціолог:

- Але! Свого часу український сатирик Євген Дуда сказав: «У вирі революції сміття плаває на поверхні». Так от, тоді, у 1917 році, стільки цього «людського сміття» сплило на поверхню, не менше, ніж сьогодні, після Революції Гідності. Хвильовий сприйняв це дуже болісно, бо  був ідеалістом  і романтиком революції. У творах Хвильового багатьом героям, не здатним щось змінити в житті, єдиним виходом бачиться самогубство. Але коли люди пишуть про таке – вони притягують це у своє життя. Закони енергетики дуже небезпечні!

Літературний критик:

- Хвильовий зрозумів, що жоден із ідеалів революції не втілений у життя. Першим почав викривати це у своїх творах. Він викривав «оміщанення» комуністичного середовища. Про що найперше мріє раб, що здобув волю? – завести собі раба! Щоб було кому помститися за колись власні приниження й поневіряння!

Соціолог:

- До речі, батько М.Хвильового – росіянин, звідси і прізвище – Фітільов. Але письменник повністю прийняв українізацію, українську культуру. І тепер його хвилювало інше: Україна – колонія чи держава?

 Літературний критик:

-  У 1925 році М.Хвильовий  разом із однодумцями створюрює письменницьку організацію

ВАПЛІТЕ (Вільну академію пролетарської літератури). Він започатковує літературну дискусію, в яку за кілька місяців була втягнута вся інтелігенція України.

  Починаються публічні гострі дискусії з приводу майбутнього України. На питання «Україна – колонія чи держава?» письменник сам відповідав у одному зі своїх памфлетів: «...а щоб не була колонією, треба покінчити з контрреволюційною ідеєю будувати в Україні російську культуру».

Від російської літератури українська поезія має тікати якомога далі! Геть від Москви! (До речі, це гасло належить Івану Нечую-Левицькому, якого ми знаємо як автора прекрасної   соціально-побутової повісті «Кайдашева сім’я»).

Учитель:

- То ким був Хвильовий: націоналістом, комуністом, зрадником? Ким?

Соціолог:

- Хвильовий – це відображення свого часу. Дзеркало своєї доби. Людина високої ідеї. Людина пошуку правди. Але система його зламала. Він зрікся своїх поглядів.

Біограф:

- Можна помилитися, але не можна у цьому зізнаватися перед ворогом! Він скористається  вашою помилкою, вашою відвертістю і знищить, як загрозу для себе.

Соціолог:

- А задача сталінського режиму саме такою і була: знищити незгодного. Немає людини – немає проблеми! Чому Хвильовий вистрілив у себе?

Біограф:

- Існує  версія, що таке рішення визріло через арешти побратимів, суд над найближчими друзями, враження після поїздки на Полтавщину, де письменник побачив на дорогах сіл трупи людей, загиблих від Голодомору.

13.05.1933 у себе вдома грав на банджо і співав своїм гостям, потім сказав: «Зараз я поставлю крапку», пішов у свою кімнату, зачинив двері, за мить пролунав постріл.         

 Самогубство – шок для всіх. Чому? Після трагедії знайшли на столі дві записки. В одній із них були слова: «Хай живе комунізм!» (як насмішка долі).

Етап 2. Перегляд стрічки часу, дослідження соціопсихологічного портрету М.Хвильового.

http://www.timetoast.com/timelines

 Літературний критик:

- Теза Хвильового «Україна чи Малоросія?» проходить червоною ниткою через усю творчість письменника, він був майстром памфлету: гострий, різкий, зубатий. Таких не люблять, бо вони солені, перчені. Він питав: «Будеш і далі колонією, державо моя? Ми ж не для того робили революцію, щоб залишитися колонією Росії! А відійдеш ти від Росії тільки тоді, коли відірвешся від неї КУЛЬТУРНО!»

Учитель:

- То чому ж така записка? Чому – «хай живе комунізм»? Бо він вірив у в цю ідею – ідеалістичного комунізму, який обіцяли більшовики. А що таке комунізм?  (Він замішаний на ідеї французької революції). Це рівність! Свобода! Братерство! Абсурдні гасла! Але вони захопили світ,

паралізували! Ніколи не буде рівності – ми різні, хоча б інтелектуально! Свобода? Що це таке? Абсолютної свободи немає і бути не може, бо ми живемо серед людей, і свобода кожного закінчується там, де починається свобода іншого. Абсолютна свобода можлива лише на безлюдному острові. Свобода – це небо над головою і закон совісті. А совість у всіх різна! Отже, гасла рівність, свобода, братерство – це утопія, це категорії, які неможливо втілити в життя! А комуністи це обіцяли! Чим ці обіцянки закінчилися для народу? Терором, розстрілами, Голодомором. Комуністи щиро любили Україну, але не українську, а російську! Хто цьому заважав – мав бути знищеним!

Хвильовому  нічого не залишалося, як застрелитися.

 Біограф:

- Якби він сам цього не зробив, його б розстріляла радянська влада. Трагедія письменника в тому, що він не зраджував цінностям: його назвали націоналістом, а він ним не був; його обізвали фашистом, а він ним не був. Його трагедія в тому, що  повірив, купився на ідеї соціалізму, як колись купився  й Іван Франко.

Літературний критик:

- У чому ж феномен Хвильового для української літератури? У самобутньому шляху розвитку.

Явище «хвильовізму» лякало радянську владу, а його памфлет «Україна чи Малоросія?», написаний у 1926 р. і заборонений тоді, був опублікований  лише за 64 роки – у 1990 році!

Чому ж радянська влада боялася Хвильового?

Соціолог:

-  Комунізм ніколи не був українським, бо українські комуністи повністю лягли під московський імперіалізм. Це трагедія і Миколи Хвильового, і Володимира Винниченка.

М.Хвильовий  був із синьо-жовтим серцем, хоч махав червоним прапором. У цьому його драма.

Іншого виходу, ніж застрелитися, у нього просто не було. Цей  крок був виявом не слабкодухості, це вияв протесту. Інакше б його розстріляла радянська влада, як усіх  його побратимів.

Учитель:

- Зі смертю Хвильового закінчився період українського відродження й розпочалося масове знищення представників української інтелігенції.

    Отже, Микола Хвильовий  дивився  в близьке і далеке майбутнє. Він передбачав, пророкував. Твори письменника надзвичайно актуальні. Він наш наймудріший сучасник, бо за свої помилки і право критично дивитися на світ заплатив власним життям. Його творчість надзвичайно цікава і ще стане об’єктом глибокого вивчення.

 

Етап 3. Виконання тестів для перевірки знань з теми.

https://docs.google.com/forms/d/1VNXFybfFJBGBrtdpTVRCX5j_coDIoV4K10QStrXVadE/edit

 Підготовка до ЗНО

Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді:

1. Хто був ініціатором проведення літературної дискусії 1925-1928 років?
А А. Головко;
Б В. Винниченко;

В Ю. Яновський;
Г М. Хвильовий.

2. До якого літературного угруповання належав М. Хвильовий?
А «Плуг»;
Б «Гарт»;
В ВАПЛІТЕ;
Г «Молодняк»;

3. Назвіть справжнє прізвище Миколи Хвильового:
А Губенко;
Б Фітільов;
В Елланський;
Г Сивенький

4. Яку назву має перша збірка оповідань М. Хвильового?
А «Я (Романтика)»;
Б «Кіт у чоботях»;
В «Сині етюди»;
Г «Червона хустина»

5. Укажіть твір М. Хвильового, яким він засвідчив свою участь у літературній дискусії 1925-1928 років:
А «Я (Романтика)»;
Б «Україна чи Малоросія»;
В «Вальдшнепи»;
Г «Про критику і критиків у літературі»;

6. Яке гасло виголошував і обстоював М. Хвильовий у ході літературної дискусії 1925-1928 років?
А «З Росією навіки разом!»;
Б «Геть від Москви!»;
В «Своя сорочка ближча до тіла»;
Г «Народ і партія єдині!»;

 

Етап 4.

Ніхто не скаже про письменника краще, ніж його твори.

 

Перегляд буктрейлера новели «Я (Романтика)».

                                https://www.youtube.com/watch?v=X4NfLxl_LQ8

 

Домашнє завдання: прочитати новелу «Я (Романтика)», знайти елементи автобіографічності у творі.

 

 

 

 

Подобається