ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ, ЯК СКЛАДОВА ПРОЦЕСУ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ


Сучасному суспільству з його швидкими змінами потрібні освічені, моральні, зацікавлені люди, які можуть самостійно приймати рішення в ситуації вибору, здатні до співпраці, відрізняються мобільністю, динамізмом, конструктивністю, готові до міжкультурної взаємодії, володіють почуттям відповідальності за долю країни, за її соціально-економічне процвітання, здатні оперативно сприймати й творчо працювати з інформацією, що постійно оновлюється. Відповідати цим високим вимогам сьогодні може лише людина, яка оволоділа навичками наукового мислення. Враховуючи те, що пріоритетні способи мислення формуються в ранньому підлітковому віці, стає зрозумілим, що навички науково-дослідницької діяльності необхідно формувати ще в загальноосвітньому навчальному закладі. Розвиток системи освіти у напрямку підтримки наукової та інноваційної діяльності ґрунтується на вивченні потреб і забезпеченні розвитку обдарованих дітей, розробленні індивідуальних методик організації їх навчання, проектуванні особистісно розвивального середовища. Крім того, ст.5 Закону України «Про загальну середню освіту» передбачено формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду.Як зазначено в “Національній доктрині розвитку освіти України XXI століття”, важливим завданням сучасної навчально-виховної системи є формування гармонійної, всебічно розвиненої, соціально адаптованої та здатної до самореалізації у суспільстві особистості. На сучасному етапі особливо актуальним стає питання творчого її розвитку. Одним із шляхів його вирішення є розвиток науково-дослідницької діяльності учнів, зокрема залучення їх до роботи у науково-дослідних товариствах загальноосвітніх закладів. Такі товариства розвивають творчі здібності учнів, вчать їх розраховувати на власні сили та розум, сприяють самореалізації особистості, започатковують навички наукового мислення.В сучасних умовах жорсткої боротьби за “місце під сонцем” інтелектуальної та соціально-адаптовані здібності особистості набувають усе більшого значення. Досвід показує, що замислюватися про їх розвиток необхідно якомога раніше. В умовах, коли левова частка суспільного відтворення належить інтелектуальному продукту, прищеплення навичок його утворення є першочерговим завданням системи загальної середньої освіти. Основний шлях вирішення цього завдання — організація науково орієнтованої та науково-дослідницької навчальної діяльностіСьогодні активне залучення учнів до науково-дослідницької діяльності – вимога часу. Останні тенденції розвитку науково-практичної педагогічної думки (Болонський процес) вимагають переусвідомити традиційні парадигми освіти: освіта сьогодні розглядається не як процес передання певної суми знань, процес кінцевий у просторі і часі, а як перманентний процес оволодіння основними освітніми принципами, в якому учень відіграє активну рівноправну роль. Він саме той, хто вчиться, а не той, кого навчають.Науково-дослідницька робота старшокласників витікає насамперед із навчальних завдань навчального закладу і сприяє підготовці творчої особистості ХХІ століття. Мета організації науково-дослідної діяльності старшокласника: - надання максимальної можливості для розвитку особистості, творчої індивідуальності майбутнього випускника;- розвиток творчих здібностей та активізація розумової діяльності; - формування потреби безперервного самостійного поповнення знань; - здобуття глибокої системи знань як ознаки міцності. Завдання можна звести до наступних двох: – прогнозування або передбачення всього того, що створює найкращі умови для глибокого та всебічного засвоєння тієї чи іншої системи наукових знань; – прогнозування наукової діяльності або передбачення поступового переходу старшокласників від елементарних рівнів і форм пізнання до більш складних і глобальних. Науково-дослідницька діяльність вдосконалює не лише інтелектуальний рівень, а й формує специфічні навички та звички, відповідний склад мислення та спілкування. У зв’язку з новими вимогами до якості підготовки випускників, відповідаючи потребам прискореного науково-технічного і соціально-економічного розвитку країни, науково-дослідницька діяльність старшокласників розглядається як важливий фактор удосконалення всієї системи підготовки спеціалістів для різних галузей народного господарства. Саме науково-дослідницька діяльність дозволяє поглибити професійне спрямування освіти, виховувати спеціалістів з високим творчим потенціалом і впливає на формування соціально-професійної зрілості майбутніх випускників. Науково орієнтована діяльність старшокласників сприяє ранньому виявленню й розвиткові професійних схильностей, формуванню лідерських якостей, умінню працювати в команді, умінню аргументовано доводити свою точку зору, залученню до наукової праці. Така діяльність розкриває творчий та інтелектуальний потенціал особистості під час її розвитку, надає ранній успішний досвід творчої інтелектуальної праці. Адже дослідження свідчать, що вчитися мислити у вищому навчальному закладі, не навчившись цьому в школі, практично не можливо.Виходячи з цього, виділимо основні форми науково-дослідницької роботи і методи їх реалізації (рис. 1):- науково-дослідницька діяльність як складова навчального процесу: повідомлення, доповіді, реферати, учнівські проекти;- науково-дослідницька діяльність, що доповнює навчальний процес: факультативи, спецкурси, гуртки;- науково-дослідницька діяльність, що здійснюється паралельно навчальному процесу: конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт Малої академії наук різного рівня, турніри та олімпіади. Рис 1. Форми і методи наукової роботи учнів При цьому науково-дослідницька діяльність розглядається нами як:• невід'ємна (а не додаткова) складова навчально-виховного процесу;• логічне продовження науково орієнтованої навчальної праці (а не принципово інший вид діяльності);• найбільш ефективний спосіб формування науково орієнтованого мислення — підґрунтя конструктивного існування особистості в системі безперервної освіти;• особливий, специфічний вид навчальної діяльності, у процесі якої учень, використовуючи теоретичні та практичні знання, уміння й навички, знаходить розв'язання певної наукової (теоретичної або прикладної) проблеми, а також оригінально застосовує відомий науковий метод розв'язання будь-якої проблеми.Науково-дослідницька діяльність старшокласників буде ефективною, якщо вона буде правильно вмотивована, буде приносити реальну наукову та прикладну користь. Формування ж позитивної мотивації до науково-дослідницької діяльності старшокласників буде успішним, якщо:• забезпечується реалізація особистісного підходу до учнів, заснованого на емоційно-позитивній спрямованості навчально-виховного процесу і конструктивного змісту освітнього простору;• здійснюється наступність у формуванні досвіду науково-орієнтованої навчальної діяльності на всіх вікових етапах навчання, вибудовується система безперервної освіти, заснована на системності цілей і вимог;• забезпечується включення кожного учня до спеціально організованої діяльності, що передбачає її гуманістичну спрямованість, вільний вибір, задоволення потреб старшокласників у самореалізації творчих здібностей;• враховується наукова, гуманітарна й культурологічна спрямованість освіти, проблемність, особиста значущість науково-дослідницької діяльності учнів для їх самореалізації і самоствердження;• здійснюється організаційно-методична підтримка педагогічних кадрів.У ході проведення науково-дослідницької роботи в учнів розвивається творче мислення, виховується потреба застосовувати теоретичні знання у практичній діяльності. Діяльність з виконання дослідження сприяє формуванню свідомої особистої причетності до суспільно значущих справ. Наш навчальний заклад готує випускника-дослідника, який намагається поширювати та досліджувати нові методи роботи, який має формувати нові ідеї і здатний реалізувати їх на практиці. Майбутній фахівець повинен розвинути навички самостійної творчої наукової роботи, сформувати коло своїх наукових інтересів, оволодіти нормами та науково-методичними принципами експериментальної та дослідної діяльності. Науково-дослідницька діяльність виконує важливі функції. Вона покликана, по-перше, забезпечити оволодіння методами наукового пізнання у процесі пошуку цих методів і їх застосування. По-друге, вона формує риси творчої діяльності. По-третє, є умовою формування інтересу, потреби в такій діяльності, адже поза діяльністю, мотиви, що проявляються в інтересі і потребі, не виникають. Однієї діяльності для цього недостатньо, але без неї ця мета не може бути досягнутою. По-четверте, науково-дослідницька діяльність дає повноцінні, добре осмислені знання, які можуть бути оперативно і гнучко застосовані.З точки зору науково-дослідницької діяльності, принципово важливо пам’ятати, що готові висновки, які пропонуються до безумовного засвоєння в підручнику або викладені вчителем, створюють в учня враження закінченого і безперечного знання. Така подача знань економічна і компактна, але вона спростовує найважливішу рису інформації – її відносний характер, схильність до перегляду.Продуктивність науково-дослідницької роботи зі старшокласниками залежить від її чіткої організації етапів написання.1. Підготовка до проведення дослідження. - Визначення напрямку науково-дослідницької роботи. 2. Визначення теми досліджень.а) вибір теми;б) формулювання теми;в) обґрунтування вибору теми;3. Вивчення літератури.4. Визначення гіпотези.5. Визначення мети і задач дослідження.6. Вибір методів дослідження.7. Проведення досліджень8. Оформлення роботи.9. Захист роботиУчитель у школі не є авторитарним носієм знань, він дедалі перетворюється на фалісетатора, тобто старшого порадника, консультанта, який заохочує та залучає учня до навчальної діяльності, сприяє розвитку його особистісних характеристик. Не формувати, а розвивати особистість у процесі свідомої, мотивованої, індивідуальної діяльності для розв’язування завдання.Працювати над проектом цілком самостійно без сторонньої допомоги учням дуже складно. Тому необхідно сконцентрувати увагу саме на тих моментах, де школярі найбільше потребують допомоги дорослих, а саме:- Планування діяльності;- Вибір найбільш оптимальних шляхів розв'язання проблеми; - Прогнозування результатів діяльності;- Набуття навичок ділової комунікації, толерантної поведінки; - Навчання презентації результатів діяльності; - Порівняння отриманих результатів із запланованими; - Об'єктивна оцінка роботи над проектом. Презентація матеріалів дослідження перед широкою аудиторією є неодмінною умовою роботи над проектом. Успішне представлення результатів дослідження може дати поштовх для подальшого розв'язання проблеми. Представлення проекту може відбуватися також перед учнівським колективом школи, громадськістю свого населеного пункту на олімпіадах, конкурсах, В основі науково-дослідницького проекту може знаходитись, будь - яка проблема. Щоб її вирішити учням потрібно не тільки знання матеріалу, а й володіння великим обсягом різноманітних предметних знань, необхідних і достатніх для вирішення даної проблеми. Крім того, школярі повинні володіти певними інтелектуальними, творчими та комунікативними вміннями. До першого можна віднести вміння працювати з інформацією, з - текстом (виділяти головну думку, вести пошук потрібної інформації в тексті), аналізувати інформацію, робити узагальнення, висновки і т. п., вміння працювати з різноманітним довідковим матеріалом. До творчих умінь відносяться: - Вміння генерувати ідеї, для чого потрібні знання в різних областях; - Вміння знаходити не одне, а кілька варіантів вирішення проблеми; - Вміння прогнозувати наслідки того чи іншого рішення. До комунікативних умінь належать: - Вміння вести дискусію, чути і слухати співрозмовника, відстоювати свою точку зору, підкріплену аргументами; - Вміння знаходити компроміс зі співрозмовником; - Вміння лаконічно висловлювати свою думку. Таким чином, для грамотного використання методу проектів потрібна значна підготовка, яка здійснюється, в цілісній системі навчання в школі. На підставі вище зазначеного, можна стверджувати, що розвиток сучасної освіти і науки поставили перед загальноосвітнім закладом нову задачу – організувати проведення наукових досліджень учнів, виокремити науково-дослідницьку діяльність в навчальних закладах як самостійний напрямок діяльності педагогічного колективу, розвивати наукове мислення школярів.Таким чином, сучасний навчальний заклад взяв на себе раніше не притаманні йому функції: допомогти учневі не тільки у здобутті базових знань для подальшого навчання, але й у його становленні як майбутнього науковця і дослідника. Наукова робота старшокласників стала розглядатися як окремий напрямок навчальної та пізнавальної діяльності.Науково-дослідницька робота – це розширення поля навчальної та пізнавальної діяльності учнів. Вона є чинником самореалізації особистості, засобом реалізації інтересів та нахилів старшокласників, прищеплення інтересу до наукової думки. Особливого значення організація наукової роботи набуває в навчальних закладах– гімназіях, ліцеях, спеціалізованих школах, НВК, оскільки саме ці заклади посідають провідне місце у формуванні інтелектуального потенціалу України. Провідний напрямок їх діяльності – пошук, навчання й виховання здібних і обдарованих дітей, здатних діяти самостійно і приймати рішення у динамічних, нестандартних ситуаціях. Все це вимагає глибокого наукового осмислення, специфіки навчально-виховного процесу, постійного підвищення професійної майстерності педагогічних кадрів.Для підвищення якості роботи навчального закладу за означеним напрямом можна використовувати модель комплексної педагогічної підтримки творчої самореалізації школярів у науково-дослідницькій діяльності, яка передбачає:• підготовку учнів до наукового дослідження, починаючи з молодших класів та продовжуючи протягом всього навчання; • проведення такої підготовки шляхом створення проблемних ситуацій, постановки проблемних питань, проблемних задач, з використанням нових досягнень педагогічної й психологічної думки, урізноманітненням методів, прийомів і форм роботи з учнями та вчителями;• організацію співпраці з науковцями вищих навчальних закладів, координацію взаємодії наукових та просвітницьких установ і школи у справі навчання й виховання підростаючого покоління;• покладання основного навантаження щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями на вчителів - предметників,• створення в навчальному закладі організаційно-педагогічних, морально-психологічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних та інформаційних умов щодо підвищення якості роботи за визначеним напрямком.Література1. Нові педагогічні та інформаційні технології в системі освіти / За ред. Є. С. Полат - М., 2000 2. Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества / Ш.А. Амонашвили. – К.: Освіта, 1991. – 111 с3. Байкова Л.А. Педагогическое мастерство и педагогические технологи / Л.А. Байкова, Л.К. Гребенникова. – М., 2001. – 256 с.4. Балагурова Т. Наукова робота учнів — міф чи реальність? // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2004. –№2. – С.96-1005. Голобородько В.В. Наукова робота учнів / В.В. Голобородько. Програма організації науково-дослідницької діяльності учнів // В.М. Гнєдашев. – Харків, 2005. – 208с.
Подобається