Екологічний проект: «Там, де АМБРОЗІЯ, не місце байдужості»


 

Вступ

Перша половина осені – це не тільки золота пора року, коли люди милуються красою природи та смакують її щедрими дарами, а творчі особистості, зазвичай, перебувають на піку свого таланту. Цих погожих вересневих днів на всіх нас чатує невидимий, але від того не менш підступний ворог – пилок амброзії. Ускладнене дихання, кашель, риніт, а подеколи навіть астма – такі серйозні наслідки виникають у багатьох після повітряного контакту зі шкідливим бур’яном. Вельми потерпають від агресивного американського чужинця й сільгоспвиробники. Ситуація ускладнюється тим, що рік у рік амброзія поширює ареал своєї присутності на теренах України.

Амброзія полинолиста - небезпечний карантинний бур'ян, шкодочинність якого слід розглядати в двох ракурсах. Перший - вона конкурує з культурними рослинами в агроценозах і перемагає їх. І другий - вона небезпечна для здоров'я людини. У силу цього амброзія заслуговує найпильнішої уваги як з боку державних служб, покликаних контролювати її розповсюдження, комунальних підприємств, установ та організацій усіх форм власності, так і з боку населення, жителів багатоповерхових будинків та власників особистих господарств.

У 1873 р. з Північної Америки амброзія полинолиста з насінням люцерни потрапила до Німеччини і почала свою ходу Європою. На сьогоднішній день вона поширена в 20 державах Європи, в 12 державах Південної і Північної Америки, 3 державах Південної Африки, Кореї, Японії, Австралії. У 1914 р. була вперше виявлена ​​на території Україні, у Дніпропетровській області.

В агроформуваннях всіх форм власності та на присадибних ділянках ступінь поширення амброзії і рівень її шкодочинності в даний час досягли загрозливих масштабів. Динаміка розповсюдження амброзії в нашій області свідчить про щорічне збільшення її ареалу.

На запитання, чим пояснити високий рівень засміченості земельних угідь в умовах недостатнього і нестійкого зволоження степу України, де розташована наша область, відповідь є: амброзія володіє таким гнучким механізмом пристосування до умов зростання, що витримує будь-які екологічні зміни. Так, за нестачі вологи в ґрунті коренева система амброзії проникає на глибину до 4 метрів. Якщо невеликі рослини амброзії присипати ґрунтом, вона формує додаткові корені і краще закріплюється в ньому. Повний цикл розвитку від сходів до плодоношення у амброзії проходить за 140 - 150 днів. Разом з тим амброзія володіє унікальною особливістю - розвиватися за скороченим циклом - за 90 - 100 днів. Тому раннє скошування амброзії в боротьбі з нею не є ефективним і сприяє кращому розгалуженню стебла і утворенню більшої кількості насіння. Навіть після триразового скошування у фазі стеблування амброзія здатна відростати за рахунок прикореневих нирок, формувати не тільки квіти, але й насіння. Чим вище зрізані стебла амброзії, тим більше утворюється на них додаткових пагонів. Насіння в ґрунті в стані вторинного біологічного спокою можуть перебувати від 5 до 40 років і проростають з глибини від 2 до 15 см.

Невипадково амброзію називають «зеленою пожежею»: вона, маючи потужну кореневу систему і добре розвинену вегетативну масу, пригнічує і витісняє всі поруч зростаючі рослини. Амброзія дуже агресивна, сильно висушує і збіднює ґрунт. Так, за середньої густоти стояння забирає з 1 гектара до 2000 тонн води, що відповідає 200 мм опадів, виносить з ґрунту стільки поживних речовин, скільки міститься в 7-8 центнерах мінеральних добрив. Для утворення 1 тонни сухої речовини рослини амброзії поглинають з ґрунту 15 кг азоту, 1,5 кг фосфору і 950 тонн води. Внаслідок цього боротьба з амброзією вкрай утруднена.

Рослини амброзії продукують хлорогенову кислоту, ефірні масла, якої пригнічують ріст інших рослин, тому осередки амброзії швидко збільшуються і, якщо їх не знищувати, за 3-4 роки від культурних рослин не залишиться і сліду.

хлорогенова кислота

 

Пилок амброзії викликає у людей захворювання - амброзійний поліноз. У людей втрачається працездатність, опухають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і очей, з'являється сльозотеча і нежить, розвивається астма. У пилку амброзії містяться особливі білки, які під час попадання пилкового зерна на слизову оболонку надходять в кров людини. Алергени містяться також в насінні та листі амброзії і можуть викликати у людей дерматити.

Аналізуючи вимоги амброзії до умов зростання, можна сказати, що ці вимоги є екологічними пристосуваннями даного виду, що дозволяють займати йому різні ценози і утворювати на них великі популяції.

Мета проекту:

  • формувати екологічну свідомость у людей та спрямувати його на практичну реалізацію, обмін досвідом в розвитку громадянського суспільства, особистісного розвитку школярів, донесення підростаючому поколінню інформації про екологічний стан суспільства та виховання в молоді любові до рідного краю, природи, готовності до діяльності щодо її охорони;
  • привернути увагу різних верст населення, державних органів влади та місцевого самоврядування до проблеми розповсюдження карантинного бур’яна – Амброзії полинолистої в нашому регіоні, як біологічного об’єкту, що спричиняє тяжкі алергічні захворювання людей;
  • сприяти практичному вирішенню проблеми та покращенню ситуації, що склалася навколо «амброзійної лихоманки».

   Екологічний проект, основною метою якого є виховання розуміння сучасних проблем довкілля й усвідомлення їх актуальності для своєї країни, рідного краю, всього людства, а також розвиток особистої відповідальності за стан довкілля на національному і глобальному рівнях.

Завданнями проекту є:

  • висвітлити проблему розповсюдження карантинного бур’яну – Амброзії полинолистої в нашому регіоні, як біологічного об’єкту, що спричиняє тяжкі алергічні захворювання людей;
  • привернути увагу населення та громадськості до проблеми, пов`язаної із засміченням земель карантинним бур`яном;

 - розглянути можливі заходи щодо ліквідації карантинного бур`яну - амброзії  полинолистої у населених пунктах Кіровоградщини, у полях сівозміни, на узбіччях доріг тощо;

- рекомендувати ліквідувати карантинний бур`ян на узбіччях доріг (автошляхів і залізниць);

-  рекомендувати підвищити відповідальність за невиконання фітосанітарних заходів проти карантинного бур`яну на підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, посадових осіб та громадян, діяльність яких пов`язана з виробництвом, ввезенням, вивезенням, перевезенням, переробкою, зберіганням, реалізацією та використанням об'єктів регулювання, шляхом підвищення штрафних санкцій.

Амброзія, амброзія ... Скільки про неї написано, скільки зроблено для її знищення, а вона росте, палахкотить «зеленою пожежею» і витісняє місцеві рослини з їх середовища проживання. Проблема амброзії буде «висіти в повітрі» стільки, скільки всі ми будемо залишатися байдужими. Росте амброзія на особистому подвір'ї - нехай росте, мені вона не заважає, зеленіє під вікнами офісу - це не наша справа, сільськогосподарські угіддя засмічені - такий-сякий урожай зберемо. Така бездіяльність, помножена на колосальні здібності амброзії розмножуватися і виживати в будь-яких умов, призводить до того, що наша область «тоне» в амброзії.

Якщо ми сьогодні не переможемо амброзію, завтра це загрожує катастрофою всім жителям  області.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Увага - небезпека! Амброзія вже у нас.

Основна частина

   Кіровоградщина на п'ятому місці в Україні за зараженістю амброзією.

Вже декілька років  помічаємо рослину на узбіччі доріг в нашому місті, карантинний бур'ян, страшний алерген - амброзію. Виглядає вона ось так: 

   

Загальна інформація про рослину

Амброзія (Ambrosia) відноситься до ряду однорічних і багаторічних  світлолюбивих трав’янистих рослин, рідше напівкущів.   За зовнішнім виглядом вона схожа на коноплі, а за розмірами і формою листків нагадує полин гіркий (звідки і назва полинолиста).  Амброзія з родини Айстрових (Складноцвітих) і налічує 30 видів.

 Рід «амброзія» вперше описав К. Лінней у 1753 році. У перекладі з грецької амброзія означає «безсмертя». У давньогрецькій міфології «амброзією» називають «їжу богів», що нібито надавала їм безсмертя.

 Понад 100 років тому, випадково,  зі своєї батьківщини – Північної Америки, разом з насінням конюшини та жита на поля Європи був завезений  цей бур’ян.

Згодом він потрапив і на  Україну. Перші поодинокі дикорослі популяції невідомої рослини з’явилися ще в 1914 – 1918 роках, і лише в 1925 році у визначниках  України з’явився один із видів цієї рослини  – амброзія полинолиста. Уперше її посіяв агроном Крекер, у Дніпропетровській області, як лікарську рослину. Сьогодні вона стала масовим бур’яном України. Цей вид поширений у Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Черкаській, Чернівецькій областях, АР Крим.

Полинолиста Амброзія – це однорічний злісний карантинний бур’ян заввишки 20 - 180 (250) см, з міцною кореневою системою, яка проникає в ґрунт до 4 метрів, зневоднючи і виснажуючи його. За середньої густоти рослина забирає з одного гектару землі до 2 тис. тонн води. З кожним роком амброзія поширюється на нові території, утворюючи при цьому велику надземну масу і заглушує культурні посіви.

   Стебло у рослини прямостояче, розгалужене, листя з вузькими частками, черешкові, верхні – перистороздільні, нижні – двоперистороздільні, квіти одностатеві. Вся рослина сіруватого кольору від густого щетинистого опушення. Кошики з тичинковими квітками яйцевидні або напівкулясті, зібрані у колоскові суцвіття. Маточкові кошики одноквіткові, розміщені по 1 - 3 у пазухах верхніх листків або біля основи тичинкових суцвіть.

   Росте в посівах різних культурних рослин. А також на шляхах, біля будинків та смітників, на пустищах, старих кладовищах, відвалах різних порід, залізничних насипах, у місцях, де порушений ґрунтовий та рослинний покрив (новобудови, довгобудови) або завезено новий ґрунт з інших місць, у долинах річок тощо. Захоплює погано оброблені поля, городи, виноградники, баштани, сади, занедбані газони.

Діапазон пристосування цієї рослини дуже великий, а людина своєю недбалістю та безгосподарністю створює найсприятливіши умови для інтенсивного її розмноження.

Розмножується амброзія насінням, яке визріває у серпні – вересні, легко обсипається, засмічуючи ґрунт. Одна добре розвинута рослина може дати до 100 тисяч зернят. Схожість зберігає до 10 - 15 років, за  сприятливих умовах до 30 - 50 років. У кінці квітня – на початку травня насіння дружно проростає.

Амброзія, як чужинка, не має природних ворогів (тварини амброзію не їдять) і відзначається великою біологічною активністю. Вона здатна заглушити та витіснити не тільки культури, а й дикорослі рослини, захоплюючи таким чином нові земельні ділянки і площі. За рік бур’ян може захопити до 5 км території.

Спостерігаючи за амброзією можна сказати, що вона справжній «зелений агрессор». Успішно витісняє гравілат, вероніку, злаки, подорожник, ромашку, череду та рослини, які прикрашають ландшафт.

 

На околицях міста площа її заростей щороку збільшується. Розповсюдження цього бур’яну набуває з кожним роком усе  більшого розмаху, особливо ця проблема загострюється восени, у період, коли люди заготовляють овочі та фрукти на зимовий період. У цей час на ринки завозиться найбільша кількість рослинної продукції з південних регіонів України, яка перевозиться на підстилці із соломи та рослин, що ростуть на полях південних регіонів України, що й сприяє подальшому випадковому розповсюдженню  насіння амброзіії. Якщо лише одна насінина уціліє, вона забезпечить існування цілої колонії.

Цей  карантинний бур'ян північно-американського походження відзначається високою життєздатністю і пластичністю, високою насінною  продуктивністю.

Ви вже почули, що  одна рослина здатна утворювати до 100 тисяч сім'янок, а це  дозволяє їй швидко поширюватися і засмічувати нові сільськогосподарські угіддя, витісняючи інші рослини.   До ґрунтів амброзія невибаглива і може рости на будь – якому субстраті. Посуха їй не шкодить, оскільки коріння сягає глибини чотирьох метрів. Шкодочинність амброзії в районах масового її поширення дуже велика, адже вона має високу здатність до відростання після скошування й виносить велику кількість елементів живлення.

Однією з особливостей амброзії полинолистої є надзвичайно високі темпи росту та розвитку плюс низька чутливість до загущення. Крім того, ефірні олії та флавоноїди, що містяться в рослинах амброзії, негативно впливають на місцеву рослинність. Зарості амброзії витісняють місцеві види рослин, заважаючи відновленню природного багаторічного трав’янистого покриву рослини.

   В останні роки у зв`язку зі зниженням культури землеробства, а саме: недотриманням вимог агротехніки під час здійснення обробітку ґрунту, сівозміни, строків сівби і збирання сільськогосподарських культур, проведення необхідного комплексу заходів боротьби з бур`янами тощо, на території України амброзія полинолиста набуває дедалі ширшого розповсюдження.

Щорічно від карантинних бур’янів  сільське господарство втрачає тисячі тонн зерна і багато іншої рослинної продукції.  З кожним роком амброзія поширюється на нові території, утворюючи при цьому велику надземну масу і пригнічує культурні посіви. Худобою рослина не поїдається, для силосування не придатна, бо в її листі знаходяться гіркі речовини та ефірні олії, а при випадковому поїданні коровами надає молоку і молочним продуктам неприємних запаху і присмаку. В зернині озимої пшениці, що вирощена на забур'янених амброзією полях, значно знижуються вміст білків, з’являється скловидність.

Амброзія полинолиста належить також до карантинних бур'янів, які завдають великої шкоди не лише сільському господарству, а й здоров'ю людини.

Цвіте амброзія з середини серпня до кінця жовтня. Пилок амброзії за  найменшого вітерця хмарками здіймається в повітря.  Під час цвітіння ця рослина дуже небезпечна: пилок викликає у людей алергію (підвищення температури, сльозотечу, кон’юнктивіт, погіршує зір і може викликати набряк легенів), медики називають це амброзійним полінозом або сінною пропасницєю. Слід додати, що у цей період від її пилку страждають астматики, у яких загострюються приступи бронхіальної астми.

Поширенню захворювання можуть сприяти погодні умови: спека, роза вітрів тощо. Ефективних ліків поки що не існує. Єдиний вихід — триматися подалі від амброзії полинолистої, поки вона квітує. Потрібно відмовитись від прогулянок за містом, за можливістю не виходити з дому у спеку та у вітряну погоду. Для прогулянок краще вибирати похмурі та дощові дні. Натягнути на вікна марлеві сітки, постійно їх змочувати та міняти кілька разів на день. На вулиці користуйтеся сонячними окулярами. Повернувшись додому, рекомендується прийняти душ, промивати ніс та очі.

 

 

 

 

 

 

 

Поширення в Україні

   За останні роки відбувся бурхливий процес поширення амброзії в різних областях України, і, як наслідок, масові захворювання населення на алергію. Для багатьох регіонів це стало проблемою державного рівня.

   Наприклад, за статистикою Дніпропетровської обласної санепідемстанції, легкою формою алергії страждає кожен шостий мешканець області. Поширеність бронхіальної астми та алергічного риніту серед дорослих, які звернулися за допомогою, сягає 50 осіб на десять тис. населення, а серед дітей – вдвічі більше. Ці показники значно вищі у Дніпропетровську, Орджонікідзе, Павлограді та Петропавлівському, Межівському, Новомосковському, Синельниківському районах області. В області 7 тис. людей стоїть на обліку як алергіки. Обласна адміністрація стурбована таким становищем. Облдержадміністрацією разом з санепідстанцією проводяться конкретні оперативні заходи. До цієї справи залучили громадськість, відкрили приймальні пункти, де за 100 корінців амброзії платять гривню.

   У місті Жовті Води амброзія росте на всіх газонах, клумбах, квітниках, у садах і парках.

   Донбасу загрожує епідемія сінної гарячки, з роками ця хвороба може набути форм астми. Захворювання спричиняє цвітіння амброзії, яка масово поширена на Донбасі. Проблема полягає в тому, що в сільськогосподарських районах Донецької області є поля, які не обробляються.

   У Маріуполі в 2004 році проведено операцію «Корінці». Мерія організувала цю акцію з метою очищення території міста від амброзії. За десяток зірваних рослин з коренем платили 18 копійок. Найактивніші учасники одержували до 200 гривень в день. На цю акцію виділено було 43 тис. гривень із міського фонду охорони навколишнього середовища. Операцію проводили організовано: карантинна служба визначила зони масового поширення амброзії, а адміністративно-технічна інспекція контролювала очистку території.

   Великою проблемою для Черкас продовжує залишатися сміттєзвалища. Як наслідок – поширення амброзії. Міська влада розробляє спеціальну програму і виділяє на її реалізацію 200 тис. гривень з міського бюджету, щоб в цьому році цей бур’ян не задавав клопоту черкасцям. Програма розрахована на три роки. Згідно з якою, починаючи з 2005 року, у Черкасах не коситимуть, як це робилось досі, а переорюють, висіваючи на її місці багаторічну траву. Такий досвід випробуваний на кількох АЗС обласного центру і дав позитивні наслідки: бур’ян не відроджувався.

   Боротьба з амброзією залишається актуальною і для Запорізької області. Кожного року зростає кількість людей, які страждають на алергію. У вересні 2004 року у м. Запоріжжі спостерігалося загострення захворювання на поліноз. Станом на 06.09.2004 р. зареєстровано 884 звернення громадян. Всього госпіталізовано 95 осіб, у тому числі 70 дорослих та 25 дітей. з діагнозом – алергічний синдром на цвітіння амброзії (поліноз). Фахівцями СЕС та управлінням екології проводиться відповідна робота: організовані рейди-перевірки по автодорогах, залізничних насипах, територіях сільських господарств, селищ на наявність амброзії. Порушники санітарного стану притягаються до адміністративної відповідальності.

   Така планова робота по знищенню амброзії проводиться у Бердянську. До цієї роботи залучаються лікарі санітарної служби, працівники інспекції екобезпеки, представники місцевої влади.

   У Луганській області амброзія полинолиста з’явилась близько 20 років тому, але розповсюджується дуже швидко і поширена майже на 2 тис. гектарів. У 2004 році оголошена акція із її знищення. До штрафник санкцій притягують приватних господарів та керівників сільських господарств, де цей небезпечний бур’ян не виполюється.

   У Києві, особливо на лівому березі, є місця, де на кожному квадратному метрі налічують до 500 — 600 проростків амброзії.

Причини швидкого поширення амброзії полинолистої

   Даний вид має ряд біологічних особливостей, завдяки яким відбувається його швидке поширення по території України. До таких особливостей відносяться:

1. Висока насіннєва продуктивність (80-100 тис.  штук насінин з однієї рослини).

2. Насіння молочної та воскової стиглості здатне дозрівати і давати  повноцінні сходи. Особливість тривалий час не втрачати життєздатність в ґрунті зумовлює  утворення значного за обсягом ґрунтового банку насіння даного виду.

3. Рослина має потужну кореневу систему.

4. Рослина здатна добре витримувати (до 2 тижнів) підтоплення, утворюючи при цьому додаткове коріння.

5. Амброзії властива висока регенераційна здатність.

   Наприклад, після культивації частини рослин, що присипані вологим  ґрунтом, здатні утворювати додаткове коріння і добре приживатися. Під час скошування амброзія полинолиста (до утворення насіння) здатна давати від кореневих частин нові паростки, які утворюють суцвіття і формують життєздатне насіння.

6. Вид має високу ступінь пластичності щодо температури повітря та вологості ґрунту, сходи добре адаптовані до високого ступеня освітленості.

Згідно з проведеними дослідженнями та розрахунками виявлено, що за рахунок зниження врожайності від зараження площ амброзією полинолистої на територіях сільгоспугідь підприємства-виробники сільськогосподарської продукції України станом на 01.01.2010 недоотримали 3709,9 млн. гривень чистого доходу (виручки) від реалізації продукції.

Заходи боротьби

   З огляду на вище зазначене, зрозуміло, що знищення амброзії полинолистої як карантинного бур’яна, підлягає загальній комплексній системі боротьбі з бур’янами в культурних посівах.

   Система заходів, як складова частина загального агротехнічного комплексу прийомів із вирощування сільськогосподарських культур, передбачає застосування різних методів: карантинні, агротехнічні, механічні та хімічні заходи.

  • Запобіжні заходи. Старанне очищення посівного матеріалу від насіння амброзії, лущення стерні, періодична глибока оранка, досходова культивація. Насінний матеріал, очищений від карантинних бур’янів, передають на аналіз до Державної насінної інспекції для встановлення його кондиційності.
  • Суворий карантинний контроль. Виявляють карантинні бур’яни, обстежуючи всі земельні угіддя та складаючи карти забруднення, і визначають необхідні методи боротьби. Перше обстеження полів навесні доцільно проводити після сівби до появи сходів ярих культур, а подальші у період від появи сходів висотою 12-15 см. Посіви озимих культур обстежують восени на початку фази кущення та навесні до фази повного кущення. Друге обстеження полів проводять перед збиранням врожаю або зразу після цього з метою планування способів осіннього та весняного передпосівного обробітку ґрунту і застосування гербіцидів.
  • Механічні заходи. Проводять регулярні рейди у приватних садибах, на підприємствах та установах, виявляючи осередки поширення амброзії, знищують рослини до початку цвітіння: скошують, виривають (починаючи з ранньої весни) і компостують, не даючи можливості цвісти та плодоносити, адже вона розмножується тільки насінням. Якщо до цвітіння рослини не ліквідовані, треба перечекати період цвітіння, поки не утворяться зелені плоди. І саме в цей час скосити або вирубати і обов’язково спалити, щоб не висипалось насіння.
  • Хімічні заходи. Контроль за правильним застосуванням хімічних заходів здійснюють у великих господарствах особи, що мають спеціальну фахову освіту. Фермери та господарі присадибних ділянок повинні точно дотримуватися регламентів, зазначених у спеціальних рекомендаціях, інструкціях. Використовують препарати, що зазначені у «Переліку Укрдержхімкомісії України».

   Також одним з варіантів розв`язання проблеми є створення штучних  фітоценозів з багаторічних трав у вогнищах амброзії полинолистої. Даний варіант фітоценотичного контролю заснований на здатності багаторічних  трав пригнічувати чисельність рослин амброзії до незначних розмірів.  Найбільш перспективні суміші багаторічних злакових трав з бобовими, які   за 2-3 роки розростаються і практично повністю пригнічують бур`ян. В низинних місцях (береги річок, ставків) за умов недопустимого застосування гербіцидів застосовують метод залуження. Ці ділянки переважно використовують під пасовище, при цьому до складу травосуміші доцільно використовувати низькорослі злакові культури, а саме: мятлик луговий, який більш стійкий до витоптування. Застосування цього  варіанту розв`язання проблеми є більш економічно вигідним, тому що не  потребує додаткових витрат на час вирощування багаторічних трав.  Недоліком цього заходу є те, що його неможливо одночасно застосувати на  значних площах, заражених амброзією полинолистою.

З огляду на вище зазначене, зрозуміло, що знищення амброзії полинолистої як карантинного бур’яна, підлягає загальній комплексній системі боротьби з бур’янами в культурних посівах.

Необхідно проводити старанне очищення посівного матеріалу від насіння амброзії, лущення стерні, досходову культивацію, періодичну глибоку оранку на глибину 22 – 25 см один раз на 4 – 5 років. 

 Виявляти карантинні бур’яни, обстежуючи всі земельні угіддя та складаючи карти забруднення, і визначати необхідні методи боротьби. Проводити регулярні рейди у приватних садибах, на підприємствах та установах, виявляючи осередки поширення амброзії, знищувати рослини до початку цвітіння: скошувати, виривати (починаючи з ранньої весни) і компостувати, не даючи можливості цвісти та плодоносити, адже вона розмножується тільки насінням. Якщо до цвітіння рослини не ліквідовані, треба перечекати період цвітіння, поки не утворяться зелені плоди. І саме в цей час скосити або вирубати і обов’язково спалити, щоб не висипалось насіння.

У амброзії полинолистої довгий час не існувало природного ворога. І лише влітку 2005 року агрономи - епітомологи на одному з полів Куйбишевського району Запорізької області звернули увагу на зарості амброзії з об’їденим листям. Співробітники інспекції з карантину рослин у Запорізькій області вперше побачили жука-листоїда, який живився виключно стеблами та листками амброзії полинолистої.

           Амброзієвий листоїд – це жук невеликих  розмірів, коричневого кольору із зеленим відтінком, на фоні світлих надкрилків – дві поздовжні темні смужки

З історії відомо, що в Росію листоїда завіз у 1978 році з Канади та США, вчений - зоолог Олег Ковальов. У 80-х роках, амброзієвого листоїда (всього 6 тисяч особин) було завезено на поля Запорізької та Донецької області з Ставропольського краю.

Двадцять п’ять років амброзієвий листоїд себе ніяк не проявляв. Відбувалася адаптація жука до умов середовища.

Вчені вважають, що листоїди розмножуються хвилеподібно, на вузькій ділянці  - до 50 тисяч особин на 1 квадратний метр. Багаточисельні трави  створюють їм сприятливі умови. Зараз формується популяція другої хвилі амброзієвого листоїда.

Щоб знищити амброзію, що займає один квадратний метр, необхідно від 200 до 400 особин. За рік у амброзієвого листоїда з’являється два покоління: перше – в кінці липня – початку серпня, а друге – у вересні. За сезон самка відкладає від 100 до 1000 яєць. Зимують листоїди в ґрунті на глибині 5 см.

Та поки амброзієвий листоїд не спішить допомагати боротися з бур’яном.

Вести боротьбу з цією злісною карантинною рослиною треба усім разом: санепідемстанції, екологічній службі, адміністративно-технічній інспекції, квартальним комітетам, підприємствам, навчальним закладам, громадськості.

Згідно статті 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного добробуту» «зобов’язує утримувати земельні ділянки та території в належному санітарному стані не тільки органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, але й всіх громадян».

Ми живемо в третьому тисячолітті, прагнемо увійти до Європейської спільноти, тому маємо навести порядок у своїй оселі.

Амброзія на Кіровоградщині

У Кіровограді немає місць, де не було б амброзії .

У минулому році в Кіровоградській області на заходи зі знищення амброзії було витрачено 1,1 млн. грн. Завдяки вжитим заходам земельні площі, заражені амброзією, зменшилися на 18,3 тис. га. На сьогоднішній день амброзією заражені 287,9 тис. га сільгоспугідь на території 21 району. Загалом, у нас вся область заражена амброзією, вся територія Кіровоградщини - карантинна зона. Ми входимо до п'ятірки областей  України за зараженістю території амброзією. На першому місці - Запорізька область, другому - Донецька, на третьому - Дніпропетровська, четвертому - Херсонська, і замикає п'ятірку Кіровоградська область.

 

   У зв’язку з тим, що Кіровоградщина належить до п’ятірки областей України, територія яких найбільше заражена амброзією, в області був запроваджений карантинний режим. Це означає посилення контролю за вивезенням рослинницької продукції, вирощеної на території області. Обов’язковим є обстеження зернової продукції державною інспекцією з карантину рослин та надання відповідних дозвільних документів для її вивозу.

Проти амброзії - власними силами

       Не так давно на прибережних ділянках Інгулу проводилися меліоративні роботи. Було розширене русло річки, врегульовано поверхневий стік води, вичищено шари мулу з дна річки. За первинним задумом території, на яких провели планову меліорацію, щоб не допустити розповсюдженню бур’янів, мали засіяти культурними травами. Проте, через недбалість та відсутність контролю за належним  виконанням меліорації, мул, що слугує природним добривом, залишили на прибережних ділянках. Саме на цих територіях та прилеглих лісових масивах  замість культурних рослини виросли небачені чагарники отруйного бур’яну.

   Місто Кіровоград знаходиться в зоні проростання амброзії полинолистої – отруйного карантинного бур’яну, який завдає чималої шкоди  здоров’ю людини. Амброзія – досить алергенна.    

         У період цвітіння кожна рослина амброзії виділяє мільярди пилкових зернин, які переносяться з повітрям на відстань до п’ятдесяти кілометрів. З кожним роком все більше і більше людей звертаються за допомогою до лікарні з алергією на амброзію. Статистика показує, що в середньому до лікарень області звертається до сімдесяти громадян у день.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Ми всі живемо в несприятливій екологічній обстановці, і це є постійним навантаженням на нашу імунну систему. Організм весь час змушений боротися з речовинами, які знаходяться в повітрі, у воді, в продуктах харчування. Тобто імунній системі постійно доводиться працювати, причому в посиленому режимі. Схильність до алергії передається генетично. У цьому переконані лікарі-імунологи. Алергія – надмірна захисна реакція організму. Настільки сильна, що, захищаючи клітини від чужорідних агентів, вона пошкоджує власні органи і тканини. Викликати таку реакцію може будь-яка речовина, починаючи від їжі, хімічних чинників, вірусів, бактерій і закінчуючи інгаляційними алергенами (домашній пил, шерсть тварин, пилок рослин). Алергію на пилок рослин прийнято називати полінозом. Схильність надмірно реагувати ми найчастіше отримуємо генетично. Шанс отримати алергію за наявності її у одного з батьків дорівнює приблизно п’ятдесяти відсоткам, якщо ж хворі обоє батьків, то ризик розвитку алергії у дитини зростає до 65 відсотків. Причому Амброзія, амброзія ... Скільки про неї написано, скільки зроблено для її знищення, а вона росте, палахкотить /p/p мама може мати екзему або поліноз, а в малюка проявлятиметься дерматит або кропивниця.  Друга причина: дія значної кількості того чи іншого алергену у відповідних природних умовах чи в умовах оточуючого середовища.

   Якщо говорити про амброзію, найнебезпечнішу в цьому плані рослину, її пилок здатен агресивно проникати через слизові оболонки людини. Одна із закономірностей полягає в тому, що сильніша реакція на пилок спостерігається у містах, а не в сільській місцевості. Це пов’язано із задимленістю, наявністю у повітрі різних хімічних речовин.

   Клінічна картина алергії: закладення носа, чихання, свербіж носа, очей, кон’юнктивіт, набряк обличчя, відчуття дискомфорту у вухах, іноді приєднується головний біль, запаморочення. Втома та дратівливість теж нерідко є проявами полінозу.

   На думку вчених, до 2030 року кожен другий житель планети буде аллергиком.

Щоб запобігти розповсюдженню амброзії полинолистої, необхідно проводити своєчасне виявлення амброзії з подальшим її знищенням.

    

Необхідне прополювання та виривання з корінням у період, коли рослина досягає 15–20 см (травень-липень). У цей час рослина легко виривається, і такий спосіб є досить ефективним. Застосовується також скошування рослин в період цвітіння. Більш раннє скошування стимулює рослину – вона швидко відростає та утворює більше насінин. Можливе застосування гербіцидів (за погодженням з міською станцією захисту рослин).

   Знищення амброзії, в першу чергу, необхідне з точки зору охорони здоров’я та агрономії. На невеликих територіях можна застосовувати прополювання, тоді рослина знищиться повністю. Проте цей метод потребує значних сил, є небезпека ураження шкіри під час контакту з нею.

Для боротьби проти амброзії ефективні також методи викопування, переорювання та скошування. Перед застосуванням хімічних засобів необхідне детальне дослідження особливостей території.

Протягом кількох років кіровоградці намагалися достукатися до владних структур – просили запобігти розповсюдженню амброзії. Проте всі спроби були марними.

Неодноразово привертав увагу місцевої влади до необхідності терміново вирішити дане питання і депутат Кіровоградської міської ради, Голова міської організації політичної партії «Фронт Змін» Олександр Горбунов. Але, представники влади лише розводили руками, аргументуючи тим, що на ліквідацію чагарників амброзії необхідні додаткові витрати, які бюджетом не передбачені.

Враховуючи те, що отруйний бур’ян вже сягнув метрової висоти і от-от мав зацвісти, було прийнято рішення скосити чагарники на прибережних ділянках та лісовому масиві власними силами.

 

 

 

       

  Так 18 червня 2011 року з ініціативи та за кошти Олександра Горбунова спеціалістами «Тресту зеленого господарства» та місцевими жителями було очищено прибережні ділянки  р. Інгул та лісовий масив у районі                           вул. Гулака–Артемовського, пров. Остапа Вишні, пров. Валентини Гризодубової та інших прилеглих територій від чагарників шкідливої рослини.

 

   Зарості амброзії – проблема не окремого мікрорайону. В нашому місті безліч ділянок, які поросли амброзією. А шкоди завдають як цілі поля, так і один маленький кущик. Позбавитися отруйної рослини можна лише шляхом проведення систематичного очищення ділянок і тільки зі застосуванням гербіцидів. Перші кроки зроблено, але вони точно не останні у вирішенні даної проблеми. Тож виконавчі органи Кіровоградської міської ради повинні приділити особливу увагу створенню, а потім - виконанню програми щодо ліквідації амброзії у всьому місті.

 На кому лежить відповідальність за те, що в посівах сільськогосподарських культур найчастіше більше амброзії, ніж культурних рослин, а на клумбах і газонах у місті вона процвітає? Хто «відповідає» за амброзію? Це банальне запитання має бути адресоване всім, тому що всі разом і кожен окремо ми несемо відповідальність за територію нашого будинку - планети Земля.

Організація робіті щодо боротьби із амброзією, її знищення - це обов'язок районних державних адміністрацій, сільських, селищних і міських Рад, всіх власників земель, керівників організацій та підприємств усіх форм власності, Управління житлово-комунального господарства, вуличних комітетів, громадян.

Амброзія полинолиста розмножується тільки насінням. На одній рослині може утворитися 80 - 100 тисяч насіння. Від материнської рослини вони можуть переноситися на значні відстані з водними потоками, вітром,

Подобається