Доповідь 2017 ІІІ всеукраїнська науково-практична конференція "Поєднання інноваційних і традиційних технологій навчання української та іноземних мов як чинник забезпечення дієвості знань"

 

  Використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови і літератури – один із напрямів активізації пізнавальної діяльності учнів

Мистецтво навчання не в умінні повідомляти,

а в умінні збуджувати, будити, оживляти

                                        (А.Дистерверг).

Яким же має  бути сучасний урок? Які його ознаки, чим він  повинен відрізнатись від уроків, які ще використовуються зараз у педагогічній практиці, але вже не задовольняють у повній мірі вимоги   навчальних досягнень учнів?
Чи може сучасний урок бути радісним і цікавим для учнів?  Чи може він розкрити творчий потенціал особистості, поставивши її в ситуацію морального вибору й підготувати до самостійного рішення? Досвід   доводить, що може, однак лише за умови, якщо процес навчання перевести на інноваційну основу шляхом перебудови педагогічної технології самого  вчителя і навчальної технології учня, змінивши сам підхід до здобуття знань.

У своїй роботі кожний педагог повинен користуватися такими заповідями :

·        Кожна дитина талановита.

·        Кожна дитина має право на помилку.

·        Кожна дитина має право на вільний творчий пошук.

У таких умовах педагог повинен бути :

Педагог

 

Філософ                           Майстер                         Психолог

 

 

Віра в життя             Віра в дитину                  Віра в себе

           Сучасним можна назвати той урок, що побудований на засадах розвиваючого навчання, а також сприяє розвитку в учнів розумових операцій: умінь аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, класифікації, визначення причинно-наслідкових зв’язків та залежностей між різноманітними фактами, явищами, а також виробленню навичок логічного структурування.
Сучасна школа покликана застосовувати модель навчання, яка будується на діалогових формах спілкування, взаємодії. Такою моделлю навчання є інтерактивне навчання.

Навчаючи школярів мови, учитель повинен забезпечити раціональне змістове наповнення своїх занять.  Організація уроку спирається на інтерактивну технологію, яка сприяє формуванню пізнавальної активності учнів, покращує якість навчально-виховного процесу.

Термін "інтерактивний" прийшов до нас з англійської і має значення "взаємодіючий". Існують різні підходи до визначення інтерактивного навчання. Одні вчені визначають його як діалогове навчання: "Інтерактивний – означає здатність взаємодіяти чи знаходитись в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп’ютером) або ким-небудь (людиною).

         Погоджуюся  з визначенням інтерактивних технологій навчання

О. Пометун та Л. Пироженко, які вважають, що інтерактивна технологія передбачає залучення до навчального процесу всіх його учасників, де кожен учень має конкретне завдання, за яке він повинен публічно прозвітуватись, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою та перед усім класом завдання.

        Суть інтерактивного навчання полягає  в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної взаємодії всіх учнів. Це взаємонавчання (групове, колективне, навчання у співпраці), де вчитель і учні є рівноцінними суб'єктами навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню вмінь і навичок, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Під час такого навчання діти вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати зважені рішення.

      Роль інтерактивного навчання

•    «панацея, що вирішує всі проблеми учбового процесу»

•      суттєве доповнення до системи методів навчання

•      інструмент, що дозволяє значно урізноманітнити достатньо однотипну форму пізнання оточуючої дійсності,

•       якісно інший підхід до організації освітньої діяльності.

        Слід визнати, що інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має цілком конкретні та прогнозовані цілі. Одна з таких полягає у створенні комфортних умов навчання, таких, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес навчання.

 

 

 

Спільна діяльність учнів у процесі пізнання, засвоєння навчального

матеріалу означає, що кожен робить свій особливий індивідуальний внесок,

йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому відбувається

це в атмосфері доброзичливості та взаємної підтримки, що дозволяє не тільки отримувати нове знання, але й розвиває саму пізнавальну діяльність, переводить її на більш високі форми кооперації  і співробітництва. Учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

 

ІІ. Сутність інтерактивного навчання

Інтерактивні підходи до навчання не нові. Вони використовувалися ще в перші десятиліття минулого століття й були поширені в педагогіці та в практиці української школи. Але на початку 30-х років ХХ ст. школа перетворилася на авторитарну, репродуктивно-орієнтовану, з пасивною стандартизацією і уніфікацією засобів, форм і методик навчання. Подальшу розробку елементів інтерактивного навчання ми можемо знайти у працях В.Сухомлинського, у творчості учителів-новаторів 70-х років (Ш.Амонашвілі, В.Шаталова, Є. Ільїна, С.Лисенкової). Однак за радянських часів впровадження інтерактивних технологій окремих педагогів було скоріше винятком, ніж правилом.

       Наприкінці ХХ ст. інтерактивні технології набули поширення в теорії і практиці американської школи. Дослідження показали, що таке навчання дозволяє збільшити процес засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю.      Результати цих досліджень були відображені у схемі, що отримала назву

«Піраміда навчання»:

Лекція – 5% засвоєння

Читання – 10% засвоєння

Відео-, аудіоматеріали – 20% засвоєння

 

 

 

Демонстрація – 30% засвоєння

Дискусійні групи – 50% засвоєння

Практика через дію – 75% засвоєння

  Навчання інших, застосування отриманих знань відразу ж – 90% засвоєння.

Ці дані цілком підтверджуються дослідженням сучасних російських

 психологів. За їхніми оцінками, школяр може, читаючи очима, запам’ятати 10% інформації, слухаючи – 26%, розглядаючи – 30%, слухаючи і розглядаючи – 50%, обговорюючи – 70%, особистий досвід – 80%, спільна діяльність з обговоренням – 90%, навчання інших – 95%.

       При інтерактивних технологіях навчання акцент зміщується із процесу передачі знань на їх здобуття, тому відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де учень і учитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують із приводу того, що  знають, вміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і умінь, виробленню цінностей, створенню справжньої атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером учнівського колективу.

       Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншим, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими, критично мислити, приймати продумані рішення.

Інтерактивні технології на уроках української мови є важливим складником особистісно орієнтованого розвивального навчання.

 

 

 

 

Найхарактернішою ознакою такого способу пізнання (інтерактивних технологій) є те, що активним співтворцем навчального процесу стають самі учні. Вони є суб’єктом пізнання. Кожен школяр долучається до групової діяльності. Учень і учитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчального процесу. Вони спільно визначають мету діяльності, об’єкт, суб’єкт, засоби діяльності, результати навчання. Під час такого спільного пошуку здійснюється обмін думками, знаннями, способами діяльності, внаслідок чого відбувається рефлексія, оцінювання здобутих результатів. Учні усвідомлюють, чого вони досягли на певній сходинці пізнання, що вони знають, уміють, як виражають своє емоційне ставлення до об’єкта навчання, як володіють оцінними судженнями, як збагатився їхній особистий досвід творчої діяльності.

        Під час інтерактивного навчання учень стає не об’єктом, а суб’єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку (це особливо важливо для старшокласників). Це забезпечує внутрішню мотивацію навчання, що сприяє його ефективності.

Завдяки ефекту новизни та оригінальності інтерактивних методів при правильній їх організації зростає цікавість до процесу навчання.                                Досвід   колег свідчить, що інтерактивні методи сприяють інтенсифікації та          оптимізації навчального процесу і допомагають  учням оволодіти такими

навичками:

·          аналізувати навчальну інформацію;

·        творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу;

·        навчитися формулювати власну думку, правильно її висловлювати;

·        доводити власну точку зору, аргументувати й дискутувати;

·        навчитися слухати іншу людину, поважати альтернативну думку;

·        моделювати різні соціальні ситуації, збагачувати власний соціальний досвід через включення у різні життєві ситуації і переживати їх;

·        вчитися будувати конструктивні відносини у групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв'язувати їх, шукати компроміси, прагнути діалогу, знаходити спільне розв'язання проблеми;

· розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт.

Застосовування інтерактивних технологій вимагає старанної підготовки  учителя  та учнів. Вони мають навчитись успішно спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати власні думки, бути переконливими, толерантними, розуміти інших.

     Основні переваги інтерактивних технологій  навчання:

·          інтерактивні технології дозволяють забезпечити глибину вивчення змісту. Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, аналіз, синтез, оцінка).

·        інтерактивні технології дозволяють забезпечити глибину вивчення змісту. Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, аналіз, синтез, оцінка).

·        змінюється роль учнів: вони приймають важливі рішення щодо процесу навчання.

·        учні, які отримують власний досвід вчителювання, з нової точки зору дивляться на навчально-виховний процес, на роль вчителя і учня в ньому.

·        значно підвищується роль особистості педагога: він менше часу витрачає на

вирішення проблеми з дисципліною, педагог сильніше розкривається перед учнями як лідер, організатор.

·        основним джерелом  мотивації навчання стає інтерес самого учня.

         Які ж сильні сторони інтерактивних методів навчання?   На мою думку, особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі.

Цікаве твердження В.М. Бехтєрева та М.В.  Ланге , що індивід, працюючи в групі, збагачується, набуває і запозичує в неї те, що він не зміг би набути поза групою.

        Погоджуюся з висновком дослідників О. Пометун та Л. Пироженко про те, що інтерактивне навчання є сукупністю технологій. Автори розподіляють інтерактивні технології на чотири групи залежно від мети заняття та форм організації навчальної діяльності  учнів:

·        інтерактивні технології кооперативного навчання (організація навчання в малих групах, об'єднаних спільною навчальною метою);

·     інтерактивні технології колективно-групового навчання — технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу;

·     технології ситуативного моделювання — побудова навчального процесу за допомогою залучення  учнів до гри, передусім, ігрове моделювання явищ, що

вивчаються;

·     технології опрацювання дискусійних питань — широке публічне обговорення якогось суперечливого питання.

Усвідомивши суть інтерактивного навчання, намагаюся у своїй діяльності,

як учитель української мови і літератури, впроваджувати ці форми і методи роботи.

        Під час вивчення нової теми, на оцінно-смисловому міні-модулі, коли починається первинне осмислення теоретичного матеріалу та виконуються вступні та середні за складністю вправи, застосовую роботу в парах. Ця технологія є найефективнішою на початкових етапах вивчення теми. Технологія роботи в парах дає можливість подумати, обмінятися ідеями із партнером, а потім озвучити свої думки перед класом. Такий вид співпраці учить дітей вести дискусію і унеможливлює ухилення від виконання завдання. Робота в парах розвиває вміння учнів пристосовуватися до роботи в групах.

        На оцінно-смисловому міні-модулі перевірку теоретичних знань, актуалізацію опорних знань, умінь і навичок, підсумок заняття часто проводжу за допомогою технології «Мікрофон». Можливість щось сказати в уявний мікрофон більше зацікавлює учнів, ніж при загальногруповому обговоренні.

        При подальшому вивченні теми, на адаптивно-перетворюючому міні-модулі, коли виконуються завдання підвищеної складності, потрібна колективна праця. Отож використовую роботу у малих та великих групах. У процесі роботи у групах кожен учасник набуває навичок спілкування та співпраці, у нього з’являється відповідальність за свою ділянку роботи.

        Перед написанням контрольної роботи, на системно-узагальнюючому міні-модулі, узагальнення та систематизацію знань із теми проводжу у формі невеличкого мовного турніру, екскурсії, подорожі, адже ігрове закріплення знань менше втомлює учнів, ніж тренувальні вправи, до того ж зацікавлює, інтригує їх.

        Не залишилася поза увагою і робота з обдарованими дітьми. Мною розроблено ряд індивідуальних завдань, які допомагають учням краще підготуватися до олімпіади з української мови і літератури та Міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика.        Аналіз результатів занять, на яких застосовувалися інтерактивні технології, засвідчив позитивні зміни в якості знань гімназистів. Зріс інтерес до навчання, на таких уроках їм цікаво, вони реально оцінюють свою діяльність, учаться відстоювати власну думку.

          Основні труднощі у впровадженні інтерактивних технологій пов’язані з

        фаховою готовністю до роботи в нових умовах. Вирішити проблему допомогло вивчення теоретичних праць, які розкривають суть і зміст інтерактивних технологій.

        Упровадження інтерактивних технологій повинно широко застосовуватись у сучасному навчальному процесі. Завдяки цим технологіям, крім здобуття знань, в учнів формується власне світобачення. Вони вчаться пояснювати і вмотивовувати, а де потрібно – обстоювати свою точку зору. А це дуже вадлива риса, потрібна у сучасному інтенсивному світі.

         Отже, інтерактивні технології допомагають легше адаптуватися до високих вимог нинішнього життя.

           Хочу зазначити, що використання інтерактивних технологій не є для мене самоціллю, а лише засобом  для досягнення тієї атмосфери у класі який сприяє співробітництву на уроці.  Використання інтерактивних форм навчання допомагає    співпрацювати з усім класом, з кожним учнем і учням між собою.

 

Подобається