Червневий етюд

          Червневий етюд

 

Цимбали днів червневих задзвонили,

У бубон вечір вдарив, що є сил.

І літа барви вмить заполонили,

Ліг на листок розбірливий курсив…

 

Такі терпкі сполохані мотиви

Вечірніх снів, задумливих садів.

І зір гарячих диво-об’єктиви

Не шлють  розлук і серця холодів…

 

Цвіте жасмин,і мальва розцвітає,

Для нас для двох- і літо, і краса.

Ця мить завжди в минуле повертає,

Й чомусь серденько щемно  копирса…

 

Але ж  ми є, і чути наші дзвони,

Для нас  горять і свічі, й ліхтарі.

На літнім сонці вицвіли ікони,

А ми з тобою мовби й не старі…

 

Недавно ще стежинами блукали,

Клялися правді й вірності служить,

Наївно квітку-папороть шукали…

І скільки ще залишилось нам жить?..

 

Любімо світ, до скону, до останку,

Бо кожна мить - на золота вагу…

Спиваймо росу чистого світанку,

Черпаймо з нього  силу і снагу!

***

 

Подобається