Ландшафтний заказник місцевого значення « Балка Великі Сірогози»
Всеукраїнська історико-географічна
експедиція
«Історія міст і сіл України»
Тема: « Ландшафтний заказник
місцевого значення
« Балка Великі Сірогози»
Виконавець: Пендак Катерина Іллівна
учениця 10-Б класу
Нижньосірогозької ЗОШ І-ІІІ ступенів
вул..Височина ,6
смт Нижні Сірогози
Нижньосірогозький район
Херсонська область
Керівник : Пендак Лариса Семенівна
вчитель географії
Нижньосірогозької ЗОШ І-ІІІ ступен
Нижні Сірогози -2012
Зміст
1. Вступ
2. Основна частина
2.1 Географічне положення
2.2 Топоніміка
2.3 Історія утворення
2.4 Рельєф
2.5 Клімат , стихійні лиха
2.6 Ґрунти
2.7 Рослинний світ
2.8 Тваринний світ
3. Висновки
4. Словник використаних термінів
5. Література
6. Додатки
Вступ
Розглянувши клопотання Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, громадського екологічного
об’ єднання «Херсон-Екоцентр», враховуючи позитивні висновки Першопокровської, Новоолександрівської, Верхньосірогозької, Нижньоторгаївської сільських рад та Нижньосірогозької селищної ради, відділу земельних ресурсів Нижньосірогозького району, Іванівського міжрайонного управління водного господарства, керуючись статтями 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» обласна рада вирішила оголосити ландшафтним заказником місцевого значення «Балка Великі Сірогози» територію, що має особливу естетичну, наукову та виховну цінність, загальною площею 636 га в Нижньосірогозькому районі без вилучення у землевласників.
Як не можна уявити Україну без Дніпра, так не можна уявити і наш район без Сірогозької балки. Метою моєї науково-дослідницької роботи є опис та вивчення природних компонентів єдиного природоохоронного об’єкта рідного краю; виявлення наукової, естетичної та виховної цінності даного природного комплексу.
Основними завданнями роботи є:
· формування знань про екосистему, біогеоценоз балки , їх склад, охорону;
· виховання почуття відповідальності за збереження ландшафтного заказника «Балка Великі Сірогози»;
· розвиток умінь і навичок роботи з різними джерелами інформації про Сірогозьку балку , впровадження дослідницької діяльності з метою виявлення цінності природоохоронного об’єкту.
Географічне положення «Балки Великі Сірогози»
Балка Великі Сірогози починається в північній частині Нижньосірогозького району на межі з Верхньорогачинським районом Херсонської області та Веселівським районом Запорізької області. ЇЇ координати: витік -47004 пн.ш. та 34033 сх.д., дельта – 46038 пн.ш. та 34012 сх.д. (впадає в Агайманський під – найбільший під Херсонської області). Площа водозбору балки --1200 кв.км. Має довжину – 65 км. Це найбільша балка Херсонщини. Для порівняння: довжина другої за розмірами балки нашої області Великої Калги – 50 км., площа водозбору лише 530 кв.км. Балка досить крута, її нахил --0,6 м на 1 км русла (для порівняння: нахил р.Дніпро -0,1 м, р.Інгулець – 0,3 м, балки Велика Калга -0,5 м).
В географічному положенні балка Великі Сірогози знаходиться в центрі Причорноморської низовини, яка протягом геологічної історії мала тенденцію до прогинання. За картою фізико-географічного районування України вона відноситься до Південної степової підзони, Причорноморської південно-степової провінції, Дніпровсько-Молочанської степової області, Сірогозько-Утлюцького району.
Топоніміка
Саме балка дала назву двом найбільшим селам нашого району та залізничній станції Сірогози. Сірогози – Жовтий Бик. Ця назва дуже давня, очевидно, ще з докімерійських, арійських часів. Адже саме в ті часи культ бика був надзвичайно поширений в Північному Причорномор’ї. Відомий дослідник географічних назв Херсонщини М.М. Авдальян вважає, що ця назва утворилась з двох татарських слів: балки Сара – жовтий та кургану Огуз –бик, віл.
Історія утворення
Батько історії Геродот побував у наших краях дві з половиною тисяч років тому і залишив детальний опис Північного Причорномор’я. Він описав вісім великих рік , починаючи від Дунаю і закінчуючи Доном. «Шоста ріка Гіпакіріс, що впадає з озера, пливе через країну кочових скіфів і впадає (до моря) коло міста Каркінітіди…». Всі херсонські краєзнавці: Авдалян, Ратнер, Оленковський ототожнюють Гіпакіріс з водною системою річки Каланчак. А знавець скіфського степу Борис Михайлович Мозолевський, проаналізувавши всі останні досягнення археології прийшов до висновку: «Навелені додаткові докази… дозволили нам….ототожнити Гіпакіріс – з водною системою Сірогозька балка – Каланчак – Каркінітська затока».
Отже, сучасна Сірогозька балка – це верхня течія давньої річки Гіпакіріс. І ще виникає питання. Коли річка Великі Сірогози стала балкою Сірогози? Основною причиною перетворення степової річки в балку є господарська діяльність людини, а саме – розорювання степу.
Рельєф
Балка Великі Сірогози характеризується порівняно рівнинним рельєфом, який порушується великою кількістю балок та подів. Загальний нахил поверхні рельєфу з півночі і північного сходу на південь і південний захід. Найбільші висоти розташовані західніше с.Чехівки - 79 м та в районі кургану Огуз – 75 м , найнижче місце (менше 40 м над рівнем моря) – Сірогозька балка південніше с.Нижні Торгаї. Отже, більша частина балки знаходиться н